Постанова

від 26.06.2012 по справі 2а-1670/2701/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2701/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лазаренко У.І.,

за участю:

представника позивача - Муленко Ю.О.,

представника відповідача - Чирви Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Компанія "Східенерго" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2012 року Приватне підприємство "Компанія "Східенерго" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 03 квітня 2012 року № 0006732301/347 та № 0006742301/348.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, п.5.3.9, п.5.3 статті 5, п.п. 8.4.1 п. 8.3 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" і відповідно прийняття спірних податкових повідомлень - рішень. Зокрема зазначав, що контролюючим органом безпідставно констатовано протиправне заниження податку на прибуток в 2 кварталі 2010 року на суму 163 316 грн., а також завищення податкового кредиту на суму 159 343 грн., оскільки правомірність віднесення вказаних коштів до податкового кредиту та валових витрат по господарським операціям з ПП "Ажур-М" та ПП "Полімер Форт" підтверджено належними документами (податковими накладними, видатковими накладними, актами прийому-передачі, банківськими виписками тощо), складеними відповідно до вимог діючого законодавства.

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

У наданих до суду письмових запереченнях посилався на ті обставини, що проведеною документальною позапланової виїзною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, п.5.3.9, п.5.3 статті 5, п.п. 8.4.1 п. 8.3 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в 2 кварталі 2010 року на суму 163 316 грн., а також завищення податкового кредиту на суму 159 343 грн., в т.ч. за квітень 2010 року на 12 994 грн., за травень 2010 року - 27 664 грн. за червень 2010 року - 118 685 грн., сформованих в результаті взаємовідносин з ПП "Ажур-М" та ПП "Полімер Форт", оскільки відносини із вказаним підприємствами не підтверджено первинними документами, крім того у контрагентів відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, складські, виробничі та інші приміщення для здійснення основного виду діяльності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Компанія "Східенерго" зареєстрована як юридична особа 03.08.2000 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер запису 1 585 120 0000 001071, ідентифікаційний код 31069701.

Позивач знаходиться на обліку в Кременчуцькій ОДПІ як платник податків та відповідно до свідоцтва № 200024590 від 07.02.2012 НБ № 207271 є платником податку на додану вартість з 17.08.2000.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 399844 від 20.01.2012 року позивач має право на здійснення таких видів діяльності за КВЕД: 49.41 -вантажний автомобільний транспорт, 45.20 -технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 77.11 -надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 46.71 -оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 68.20 -надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 46.73 -оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами, та санітарно-технічним обладнанням.

В період з 13.02.2012 року по 17.02.2012 року працівниками Кременчуцької ОДПІ, на підставі направлень від 13.02.2012 року № 970/000970, № 971/000971, № 973/000973, № 972/000972 та наказу від 13.02.2012 року № 725, який видано у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області майора податкової міліції Іванович Л.М. від 21.10.2010 про призначення позапланової документальної перевірки ПП "Компанія "Східенерго" та на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП "Компанія "Східенерго" за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 1015/23-209/31069701 від 24.02.2012 року, в якому зафіксовано порушення позивачем підпунктів п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, п.5.3.9, п.5.3 статті 5, п.п. 8.4.1 п. 8.3 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в 2 кварталі 2010 року на суму 163 316 грн., а також завищення податкового кредиту на суму 159 343 грн., в т.ч. за квітень 2010 року на 12 994 грн., за травень 2010 року - 27 664 грн. за червень 2010 року - 118 685 грн. за господарськими операціями між позивачем та ПП "Ажур-М", ПП "Полімер Форт".

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 03.04.2012 року було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0006742301/348, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 199 178,75 грн., з яких 159 343 грн. -за основним платежем, 39 835,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0006732301/347, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 204 145 грн., з яких 163 316 грн. -за основним платежем, 40 829 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В порядку апеляційного оскарження рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ПП "Компанія "Східенерго" оскаржило їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням № 0006742301/348 та № 0006732301/347 від 03.04.2012 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 21 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПКУ передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПКУ органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПКУ передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП "Компанія "Східенерго" проведено на підставі наказу від 13.02.2012 року № 725, який видано, як зазначено в преамбулі згаданого наказу, у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області майора податкової міліції Іванович Л.М. від 21.10.2010 про призначення позапланової документальної перевірки ПП "Компанія "Східенерго" та на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Наявності вироку суду, що набрав законної сили, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб позивача чи його контрагентів, на час розгляду справи судом не встановлено.

Згідно наданих під час розгляду справи письмових та усних пояснень представника відповідача, у наказі № 725 від 13.02.2012 року на проведення перевірки підставою на проведення є постанова слідчого по питанню відпрацювання взаємовідносин з ПП "Авто-СВ-2009", насправді постанови не було, а в наказі помилково підставою зробили постанову слідчого.

Під час судового засідання представником позивача надано пояснення, що з іншим наказом, окрім наказу № 725 від 13.02.2012 року він не був ознайомлений.

При цьому представник відповідача, надаючи пояснення зазначив, що іншого наказу не приймалося, зміни до нього не вносилися. Крім того, перевірка мала проводитися, згідно документів про її призначення, на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, що в свою чергу відповідачем не дотримано.

Суд зазначає, що при наданні пояснень суду, представник відповідача не міг визначитися щодо наявності інших підстав для проведення перевірки та виконання податковим органом вимог статті 78 Податкового кодексу України, яка є спеціальної нормою та визначає особливості порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Враховуючи вищевикладене, зокрема ті обставини, що інший наказ не приймався та підстави проведення перевірки не змінювалися, суд пояснення відповідача про допущення помилки в наказі № 725 від 13.02.2012 року оцінює критично.

Разом з цим, згідно з пунктом 86.9 статті 86 ПКУ, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Судом встановлено, що відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 03 квітня 2012 року № 0006732301/347 та № 0006742301/348 після проведення перевірки, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням судом досліджено реальність господарських операцій.

Оскільки господарські операції відбулися у 2010 році, то до спірних правовідносин мають застосовуватись Закони України "Про Податок на додану вартість" та Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяли на момент їх виникнення та здійснення.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Законом України "Про податок на додану вартість", згідно з підпунктом 7.4.1 п.7.4 статті 7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 зазначеного Закону податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Системно аналізуючи положення Закону України "Про податок на додану вартість", суд дійшов висновку про те, що податковий кредит, за правовою природою свого походження, є наслідком виникнення в діяльності суб'єкта господарювання -платника податку на додану вартість, об'єкта оподаткування, визначеного статтею 3 цього Закону.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням пункту 1.4 статті 1 цього Закону поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу, а поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Виходячи зі змісту наведених положень закону, продаж товарів (послуг) передбачає перехід права власності на товар (послугу) від продавця до покупця, що в свою чергу передбачає наявність продавця та покупця як конкретних осіб, які вчиняють відповідні дії, що свідчать про намір продати та придбати відповідно товар (послугу), а також наявність певного товару (послуги), які відповідають визначеним учасниками операції з продажу якісним, кількісним та вартісним характеристикам.

Без наявності хоча б одного з обов'язкових учасників операції з продажу товару (послуги) чи товару (послуги), визначених як об'єкт продажу, господарська операція відсутня, а отже відсутні і підстави для відтворення її фінансових результатів у податковому обліку, не дивлячись на документальне оформлення операції.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що 14.04.2010 року між ПП "Полімер Форт" (Продавець) та ПП "Компанія "Східенерго" укладено договір купівлі - продажу № 14/04. Згідно умов вказаного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а той прийняти та оплатити товар - нафтопродукти, на умовах Договору. Загальна кількість товару визначається відвантажувальними документами, ціна - договірна, діюча на момент поставки.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем до суду надано належним чином завірені копії: податкової накладної № 1725 від 14.04.2010 року, видаткової накладної № 1725 від 14.04.2010 року, подорожнього листа № 155 від 14.04.2010 року, товарно-транспортної накладної № 140410 від 14.04.2010 року, банківської виписки від 04.06.2010 року.

Згідно наданих документів позивачем придбано у ПП "Полімер Форт" дизельне паливо в кількості 10,680 т загальною вартістю 77 964 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 994 грн.), транспортування якого здійснено за власний кошт і власним транспортом. Заборгованість у позивача по вказаному договору відсутня.

Крім того, 17.05.2010 року між ПП "Ажур-М" (Продавець) та ПП "Компанія "Східенерго" (Покупець) укладено договір купівлі - продажу № 17/05-10. Згідно умов вказаного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити товар (дизельне пальне) на умовах Договору. Загальна кількість товару визначається відвантажувальними документами, ціна - договірна, діюча на момент поставки.

30.06.2010 року сторонами Договору було укладено додаткову угоду № 1, якою внесено зміни до п. 4.1 Договору: "оплата в розмірі 100% від суми договору має бути проведена на користь Продавця з моменту отримання товару до 17.05.2013 року".

На підтвердження, того що вище вказаний договір відбувся позивачем суду надано належним чином завірені копії: податкових накладних № 1289 від 17.05.2010 року, № 1613 від 02.06.2010 року, № 1705 від 04.06.2010 року, № 2040 від 25.06.2010 року, видаткових накладних №1289 від 17.05.2010 року, № 1613 від 02.06.2010 року, № 1705 від 04.06.2010 року, № 2040 від 25.06.2010 року,копію банківської виписки від 19.07.2010 року, подорожніх листів № 333 від 25.06.2010 року, № 275 від 04.06.2010 року, № 270 від 02.06.2010 року, № 269 від 02.06.2010 року, № 232 від 17.05.2010 року; товарно - транспортних накладних № 250610 від 25.06.2010 року, № 040610 від 04.06.2010 року, № 0206101 від 02.06.2010 року, № 020610 від 02.06.2010 року, № 170510 від 17.05.2010 року; картки по рахунку 203 за червень 2010 року та періоди з 01.05.2010 по 31.08.2010, з 25.06.2010 по 31.08.2010, копії паспортів на дизельне паливо марки Л-0,05-62 № 122 від 12.04.2010 року, № 142 від 14.05.2010 року, № 155 від 31.05.2010 року, № 168 від 24.06.2010 року.

Як доказ використання придбаного у ПП "Ажур-М" та ПП "Полімер Форт" дизельного палива та нафтопрдуктів у власній господарській діяльності позивачем надано суду належним чином завірені копії: актів списання № СпТ-000017 від 30.06.2010 року, № СпТ-000021 від 31.07.2010 року, № СпТ-000025 від 31.08.2010 року.

Крім того, 03.06.2010 року між ПП "Компанія "Східенерго" (Продавець) та ТОВ "Українська енергетична група" (Покупець) укладено договір купівлі - продажу № 33. Згідно умов договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця нафтопродукти в асортименті, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду копії видаткових накладних № РН-0000002 від 03.06.2010 року, № РН-0000003 від 08.06.2010 року, податкових накладних № 167 від 03.06.2010 року, № 174 від 08.06.2010 року, довіреності № 57 від 03.06.2010 року на право отримання ТМЦ.

07.05.2010 року між ПП "Ажур-М" (Продавець) та ПП "Компанія "Східенерго" (Покупець) укладено договір купівлі - продажу № 07/05-10. Згідно умов вказаного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити товар (залізобетонні вироби) на умовах Договору. Загальна кількість товару визначається відвантажувальними документами, ціна - договірна, діюча на момент поставки.

21.06.2010 року сторонами Договору було укладено додаткову угоду № 1, якою внесено зміни до п. 4.1 Договору: "оплата в розмірі 100% від суми договору має бути проведена на користь Продавця з моменту отримання товару до 17.05.2013 року".

На підтвердження реальності господарської операції позивачем до суду надано належним чином завірені копії: податкової накладної № 1204 від 07.05.2010 року, видаткової накладної № 1204 від 07.05.2010 року, подорожніх листів № 215 від 07.05.2010 року, № 214 від 07.05.2010 року; товарно -транспортних накладних № 0705103 від 07.05.2010 року, № 0705101 від 07.05.2010 року, № 070510 від 07.05.2010 року, № 0705102 від 07.05.2010 року, № 0705104 від 07.05.2010 року; бухгалтерську довідку про взяття на баланс підприємства як основний засіб 1-ї групи рахунок 103 "Будинки та споруди" забор залізобетонний, копію Акта № 6 введення в експлуатацію основних засобів від 31.05.2010 року, журнали ордери і відомість по рахункам 131 та 10, накладної на внутрішнє переміщення № ПМ-47 від 10.05.2010 року.

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що транспортування придбаного товару здійснювалося власним транспортом позивача. Згідно бухгалтерської довідки ПП "Компанія "Східенерго", яка міститься в матеріалах справи, станом на 01.04.2010 року на балансі підприємства обліковувалося 26 транспортних засобів (13 автомобілів та 13 напівпричепів), на підтвердження чого позивачем також надано копії свідоцтв про реєстрації транспортних засобів.

Крім того, 01.03.2010 року та 04.01.2010 року між ПП ОСОБА_4 ПП "Компанія "Східенерго" укладено договори тимчасового користування транспортним засобом № 04/01/10-4 та № 04/01/10-3. Згідно умов вказаних договорів ПП ОСОБА_4 передано у тимчасове користування 2 н/причіпи - паливоцистерни марки ПП TRANDERS реєстраційний № НОМЕР_1, та марки ОДАЗ реєстраційний № НОМЕР_2.

Також, як доказ наявних ресурсів для здійснення транспортування позивачем долучено до матеріалів справи копії договорів, актів здачі - прийняття робіт, подорожніх листів вантажних автомобілів, товарно - транспортних накладних, виписок банку, виданих: ТОВ "С.В.Р. - Укрбудспецекспорт", ТОВ "Торговий дім "Інтердніпро", ТОВ "Альянс", ТОВ "Кайботт" тощо, в результаті господарських операцій з надання транспортних послуг позивачем.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" визначено первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснені господарської операції, а якщо це неможливо то безпосередньо після її закінчення. Для контролю порядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведенні облікові документи. Дані документи мають фіксувати факт здійснення господарської операції і повинні містити такі обов'язкові реквізити:

назву документу;

дату та місце складення;

назву підприємства від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції, осіб відповідальних за здійснення операції, особистий підпис (інші дані), що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у господарській діяльності.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В даному випадку первинними документами, що підтверджують факт господарських операцій є податкові накладні, видаткові накладні та розрахункові документи. Також, на підтвердження реальності вказаних правочиннів позивачем до суду надано подорожні листи товарно-транспортні накладні. Всі документи містять необхідні, визначені Законом реквізити.

Згідно наданих позивачем письмових пояснень, придбані нафтопродукти у ПП "Ажур-М" та ПП "Полімер Форт" вивантажувалися в котли - цистерни, розташовані на території виробничої бази, що належить ПП "Компанія "Східенерго" та знаходиться за адресою: вул. Аерофлотській, 81, м. Кременчук.

На підтвердження наявності виробничих приміщень та території для здійснення господарської діяльності, ПП "Компанія "Східенерго" надано суду належним чином завірені копії:

- договору оренди землі від 31.12.2009 року, згідно умов якого Кременчуцькою міською радою надано у строкове платне користування позивача земельну ділянку для експлуатації та обслуговування будівель по вул. Аерофлотській, 81, м. Кременчук;

- договору купівлі - продажу від 17.02.2003 року, згідно якого ПП "Компанія "Східенерго" придбано будівлі по вул. Аерофлотській, 81, м. Кременчук, загальною нежитловою площею 3422,9 кв.м.;

- акту готовності об'єкта до експлуатації від 23.03.2010 року, а саме складу паливно - мастильних матеріалів на території підприємства по вул. Аерофлотській, 81, м. Кременчук;

- бухгалтерську довідку про взяття на баланс підприємства трьох котлів-цистерн;

- актів введення в експлуатацію трьох котлів-цистерн № 19 від 14.12.2007 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків, тому суд оцінює реальність господарських операцій позивача із урахуванням вказаної позиції.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ПП "Ажур-М" та ПП "Полімер Форт" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку.

Доводи відповідача про те, що згідно податкової звітності у контрагентів відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Крім того, підставою для вказаного висновку контролюючого органу слугувало не подання до декларації з податку на прибуток підприємства додатку К 1.

Суд вважає, що подана до податкового органу декларація з податку на прибуток підприємства без додатку К 1 не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів /власних, орендованих/ є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повністю дотримано всіх вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість". Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія "Східенерго" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної ДПІ Полтавської області ДПС від 03 квітня 2012 року № 0006732301/347, від 03 квітня 2012 року № 0006742301/348.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Компанія "Східенерго" витрати зі сплати судового збору в сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2012 року.

Суддя Р.І. Молодецький