Постанова

від 27.06.2012 по справі 5181/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"27" червня 2012 р. № 2а- 5181/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Беззубко А.О.,

за участі представника позивача -ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 23.04.2012р.);

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 22/10/10-018 від 23.03.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Державної податкової служби про визнання дій незаконними та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор», (надалі ТОВ «РК «Екватор») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому просив після зміни позовних вимог визнати неправомірним з моменту прийняття рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби у формі наказу від 04.04.2012 №124 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» код за ЄДРПОУ 32674729 в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ „Ерна-Плюс" (код ЄДРПОУ 35455773) та подальшої їх реалізації за період з 01.01.2009 року по 01.06.2010 року та скасувати його; визнати протиправними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор»код за ЄДРПОУ 32674729 в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ „Ерна-Плюс" (код ЄДРПОУ 35455773) та подальшої їх реалізації за період з 01.01.2009 року по 01.06.2010 року в результаті якої Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було складено акт від 19.04.2012 №336/22-417/32674729 про результати позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор», код за ЄДРПОУ 32674729 по взаємовідносинам із ТОВ "Ерна-Плюс", код за ЄДРПОУ 35455773 з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2009 по 30.06.2010; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000092241 від 10.05.2012 року, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 472 637,50 грн. (за основним платежем у сумі 1 178 110,00 грн. та за штрафними санкціями 294 527,50 грн.), № 0000102241 від 10.05.2012 року., яким донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 840 798,75 грн. (за основним платежем у сумі 1 472 639,00 грн. та за штрафними санкціями 368 159,75 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на момент прийняття наказу від 04.04.2012 №124 про проведення позапланової виїзної перевірки були відсутні законні підстави щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, які передбачені положеннями п.п.78.1.1, п.78. 1 ст.78 ПК України, та обставини для проведення повторної перевірки даного періоду. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням приписів діючого законодавства України, оскільки висновки ДПІ щодо нездійснення операцій по отриманню товарів від ТОВ «Ерна-Плюс»або нікчемності правочинів позивача з ТОВ «Ерна-Плюс»є необґрунтованими базуються на припущеннях та неправильному застосуванні норм цивільного, господарського та податкового законодавства, та такими, що суперечать змісту та висновкам акту попередньої позапланової виїзної перевірки позивача за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року. Господарські операції ТОВ "РК «Екватор»з ТОВ "Ерна-Плюс", носять реальний характер та підтверджені належними первинними документами, які фіксують факт вчинення господарських операцій, а первинні документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах та відповідає чинному законодавству, господарська діяльність контрагента позивача ТОВ "Ерна-Плюс" має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності, тому первинні документи, на підставі яких позивачем було задекларовано податковий кредит та валові витрати, визнані як дефектні та не можуть бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників , у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі направлення від 04.04.2012 №85, виданого Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року 2755-УІ, та наказу від 04.04.2012 №124 виданого Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор»(код за ЄДРПОУ 32674729) з питань взаємовідносин із ТОВ "Ерна-Плюс", код за ЄДРПОУ 35455773 з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2009 по 30.06.2010.

Результати цієї перевірки оформлені актом Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 19.04.2012 №336/22-417/32674729 про результати позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор», код за ЄДРПОУ 32674729 по взаємовідносинам із ТОВ "Ерна-Плюс", код за ЄДРПОУ 35455773 з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2009 по 30.06.2010, у висновках якого встановлено порушення:п. 5.1, п.п.5.2.1 п 5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року за №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями, в зв'язку з чим донараховано по податку на прибуток 1 472 639 грн, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року за №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, в зв'язку з чим донараховано по ПДВ 1 178 110 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 19.04.2012 №336/22-417/32674729 керівником Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було винесено податкові повідомлення - рішення від 10.05.2012 року № 0000092241, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 472 637,50 грн. (за основним платежем у сумі 1 178 110,00 грн. та за штрафними санкціями 294 527,50 грн.), № 0000102241, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 840 798,75 грн. (за основним платежем у сумі 1 472 639,00 грн. та за штрафними санкціями 368 159,75 грн.).

Суд зазначає, що підставою винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень, є твердження відповідача викладене в вище зазначеному акті перевірки, а саме: довідка про неможливість проведення перевірки ТОВ "Ерна-плюс" (код за ЄДРІІОУ 35455773) з питань повноти обчислення, правомірності нарахування та сплати податку на додану вартість від 09.07.2010 року № 280/23-2/35455773, відомості кримінальної справи 49-3110 порушеної згідно постанови б/н від 27.09.2011р. Генеральною прокуратурою України за фактом фіктивного підприємництва, підроблення та використання реєстраційних та статутних документів ПП «Фірма «Томь»(код за ЄДРПОУ - 22041152) та ПП «СМК-Н» (код за ЄДРПОУ - 35312565)за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205 ч.3 ст.209. ч.2,3 ст.358 КК України.

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли внаслідок різного тлумачення сторонами положень Податкового кодексу України щодо підстав проведення виїзної позапланової перевірки у 2012 році, таким чином, до предмету доказування по даній справі відноситься додержання відповідачем як суб'єктом владних повноважень вимог діючого законодавства на всіх етапах проведення документальної перевірки.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Порядок та особливості проведення документальних позапланових перевірок визначено положеннями ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Враховуючи нормативні положення, що наведені вище документальна позапланова виїзна перевірка може бути здійснена лише в разі існування підстав (обставин), котрі передбачені ст.78 Податкового кодексу України.

Юридичною підставою для видання спірного правового акту індивідуальної дії а саме наказу №124 від 04.04.2012 суб'єктом владних повноважень обрано положення п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, фактичних мотивів прийняття спірного правового акту індивідуальної дії в тексті наказу суб'єктом владних повноважень не наведено.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, в силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

З огляду на вищевказані положення закону та підзаконних актів, органи ДПС наділені правом направити запит платнику податків, у разі наявності інформації, отриманої у порядку встановленому законом, про факт порушення законодавства даним платником податку, на який останній зобов'язаний надати відповідь в десятиденний термін з дня отримання запиту, за умови що запит відповідає вимогам абз. 1 та 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України. Тобто якщо запит містить посилання на норму закону, яка встановлює перелік інформації яку надається право отримати, та підставу її надання: посилання на факт порушення, що має бути або спростовано або підтверджено, та вказано копії яких документів стосовно спростування чи підтвердження даного порушення мають бути надані.

У випадку перевірки інших платників податків та наявності сумнівів щодо факту здійснення операцій, та якщо існують розбіжності у декларуванні ПДВ (порушення) таких платників податків, орган ДПС вправі провести зустрічну звірку, у зв'язку з чим направити запит іншому суб'єкту господарювання про надання податкової інформації.

Строк надання відповіді на такий запит встановлено - один місяць з дня отримання запиту. Якщо запит не відповідає вимогам абз. 1 та 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України, суб'єкт господарювання звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Дослідження змістової частини вказаного запиту від 22.12.2011 №9157/23-310 свідчить, що в порушення вимог абзацу другого п.73.3 ст.73 Податкового кодексу, п.9, п.10 "Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1245 від 27 грудня 2010р., у даному документі відсутні підстави для їх надіслання, тобто не зазначено за наслідками перевірок яких платників податків або отримання якої податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, а також не вказано які було встановлено факти, що стали підставою для висновку щодо можливих порушень законодавства з боку позивача, крім того Зі змісту запиту від 22.12.2011 №9157/23-310 вбачається, що податковий орган зобов'язав ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор»надати документальне підтвердження та відповідні документи на підставі пп. 20.1.6. п. 20.1 ст. 20, п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України.

В запиті від 22.12.2011 №9157/23-310 позивачеві було запропоновано надати інформацію стосовно продажу в адресу зазначеного контрагента, тобто ТОВ «Ерна-Плюс»товарів (робіт, послуг) (№. дата . загальна сума . у т.ч.сума ПДВ) за вказаний період, документи, по яких довірені особи (П.І.Б.) зазначеного контрагента отримували вказану продукцію, а також назву продукції, що постачалась, кількісні та вартісні показники продукції, яка постачалась, документи які свідчать про отримання оплати від зазначеного контрагента а саме ТОВ «Ерна-Плюс»за придбаний товари (роботи, послуги), тоді як позивач постачання на адресу ТОВ «Ерна-Плюс»не здійснював.

Крім того відповідачем в запиті не вказано по факту якого порушення ТОВ «Ерна Плюс»та ТОВ "Рибоконсервний завод «Екватор»зроблено запит, та не вказано які документи (їх дати та інші реквізити по яких угодах...) потрібно надати для підтвердження чи спростування факту порушення податкового законодавства.

Враховуючи те, що відповідачем не вказано які саме документи (їх дати та інші реквізити по яких угодах...) потрібно надати для підтвердження чи спростування факту порушення податкового законодавства, позивачем на адресу відповідача листом вих. № 26/12/11 від 26.12.2011р був наданий перелік документів на свій розсуд копії документів на 91 ( дев'яносто один) аркушах.

При цьому, відповідач будь-яких інших документів, яких, на його думку, не вистачало для підтвердження чи спростування факту порушення податкового законодавства у позивача не витребував. Позивач, в свою чергу не відмовляв Західній МДПІ у наданні потрібних документів.

Також ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор»було запропоновано з'явитись до Західної МДПІ для підписання довідки «Про результати зустрічної звірки».

Таким чином, зазначений запит від 22.12.2011 №9157/23-310 не відповідає вищевказаним вимогам закону, та не породжує обов'язку ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор»надати відповідь.

Проте, у зв'язку з не наданням ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор»запитуваних документів в повному обсязі, начальником Західної МДПІ м. Харкова було винесено наказ від 04.04.2012 №124, яким призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Ненадання ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор»у 10-денний строк запитуваної податковим органом інформації згідно запиту від 22.12.2011 №9157/23-310 не являється порушенням з його боку норм податкового законодавства, оскільки такий запит надано на підставі пп. 20.1.6. п. 20.1 ст. 20, п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, норми яких регулюють питання проведення зустрічних звірок. Відтак, платник податків повинен надати відповідні документи в місячний термін.

Наказ керівника Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова ДПС від 04.04.2012 №124 прийнятий саме на підставі ненадання позивачем в 10-денний строк інформації згідно запиту від 22.12.2011 №9157/23-310.

Проте, запит від 22.12.2011 №9157/23-310 не містив посилань на ті норми права, що регулюють підстави та порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Таким чином, у спірних правовідносинах субєкт владних повноважень при складанні запиту про надання документів та складанні наказу про призначення перевірки у звязку з неотриманням відповіді на цей запит керувався різними нормами Податкового кодексу України, що не передбачено законом.

Статтею 78 ПК України встановлено вичерпний перелік обставин (юридичних фактів) за яких у податкового органу виникає право видати наказ та провести перевірку.

Статтею 81 ПК України встановлено обов'язок ДПІ вказати підставу для проведення перевірки в наказі та повідомленні про проведення перевірки, невиконання якого позбавляє орган ДПС права провести перевірку. У наказі від 04.04.2012 №124 про проведення перевірки та направленні така обставина не вказана.

Відповідно до п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено обставини, за наявності яких здійснюється повторна позапланова виїзна перевірка яка передбачає здійснення документальної позапланової перевірки, у випадку якщо органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Наведена норма є спеціальною нормою, якою безпосередньо врегульовано підставу проведення перевірки платника податку з питань та за період, перевірку яких вже здійснено, однак із неповним з'ясуванням під час такої перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства або ж невідповідністю висновків такої перевірки вимогам законодавства.

Також згідно приписів Указу Президента України Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності від 23 липня 1998 року №817/98, прийнятого з метою зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність.

Так, пунктом четвертим даного Указу визначено, що вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Даний пункт Указу прописаний окремою спеціальною нормою від норм загального, що визначають обставини проведення як планових так і позапланових перевірок.

В даному випадку наказ на проведення перевірки міг мати місце лише тоді, коли б його було прийнято органом державної податкової служби вищого рівня, в даному випадку - Державною податковою службою у Харківській області. Повноважень для призначення документальної позапланової перевірки ТОВ "РК «Екватор»Західна МДПІ не мала.

Податковий кодекс України не наділяє відповідача правом призначати і розпочинати позапланову документальну перевірку коли наказ на її проведення прийнятий не уповноваженим на те органом державної податкової служби/

Позивачем виконані всі приписи ст. 78.1.1. Податкового Кодексу України, і відповідно до норм ст. 81 у відповідача не виникло право на проведення позапланової виїзної перевірки, відповідачем при їх прийнятті та вчиненні, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, а наказ Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова ДПС від 04.04.2012 №124 винесено з порушенням приписів ПК України в частині вимог щодо виникнення права на проведення перевірки, а відтак він є протиправним тобто є таким, що вчинений з порушенням норм чинного законодавства та поза межами повноважень наданих органу ДПС в зв'язку з чим рішення (наказ) відповідача підлягає скасуванню оскільки спірний наказ був виданий за відсутності визначених законом обставин, а отже є незаконним.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що дії податкового органу щодо винесення рішення щодо проведення перевірки позивача та складання акту перевірки вчинені без дотримання обов'язкових умов, передбачених імперативними нормами закону.

Спірна перевірка була проведена ДПІ керуючись наказом, який прийнято субєктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав (відсутності факту складання письмового запиту з дотриманням вимог Податкового кодексу України).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних дій та висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Позивачем у період вересень 2009 - березень 2010 року за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ «Ерна-Плюс» сформований податковий кредит в розмірі 1 178 110,25 грн. та валові витрати в розмірі 5 890 551,35 грн. Наведене підтверджується як податковими деклараціями, які вказані в акті перевірки від 19.04.2012 №336/22-417/32674729 так і поясненнями представників сторін.

Правовідносини з приводу формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту, зокрема підстави та порядок відображення відповідних сум в податковій звітності унормовані положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» №168 (далі - Закон №168) та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 (далі - Закон №334), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За правилами, визначеними пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна (пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168).

Наведені положення кореспондуються з положеннями пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 3168, відповідно до яких не підлягають включенню до складу податкового кредиту

суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Положення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначаються валові витрати виробництва та обігу - як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого

відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). За містом пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону №334 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Питання дотримання позивачем вимог податкового законодавства при здійснення господарських операцій з контрагентами в період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року було предметом позапланової виїзної перевірки, проведеної відповідачем з з 19.05.2010 року по 02.06.2010 року, за результатом якої складений акт перевірки від 09.06.2010 року №1877/23-304/32674729. Зміст згаданого акту не дає підстави для висновку, що позивачем неправомірно сформований податковий кредит та валові витрати за взаємовідносинами з ТОВ «Ерна-Плюс», які мали місце з 01.09.09 по 31.03.10, проведеною позаплановою перевіркою не встановлені факти відсутності у позивача податкових накладних, виписаних вказаним контрагентом, та відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, або факти не пов'язаності придбаних у ТОВ «Ерна-Плюс» товарів (послуг) із господарською діяльністю позивача.

Первинні документи за взаємовідносинами позивача з ТОВ «Ерна-Плюс», в тому числі договори, видаткові накладні на отримання товару (пічне паливо) податкові накладні, товарно-транспортні накладні, разом з іншими первинними документами були надані посадовим особам податкового органу під час здійснення позапланової перевірки позивача, за результатами якої складений акт перевірки від 09.06.2010 року №1877/23-304/32674729. Будь-яких порушень щодо заповнення таких документі, їх невідповідності вимогам чинного законодавства або безпідставності формування податкового кредиту чи валових витрат за взаємовідносинами з ТОВ «Ерна-Плюс» посадовими особами ДПІ встановлено не було.

З огляду на викладене, враховуючи факт проведення ДПІ планової перевірки позивача у червні 2010року, а також факт ненадання податковим органом доказів в підтвердження відсутності відповідних первинних документів під час здійснення такої позапланової перевірки позивача або встановлення їх невідповідності вимогам закону, суд не може погодитися з висновками акту перевірки від 08.04.11 щодо завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ «Ерна-Плюс» у зв'язку із порушенням п. 5.1, п.п.5.2.1 п 5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року за №334/94-ВР та п.п.7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України 03.04.1997 року за №168/97-ВР. Адже положеннями зазначених норм права визначена наявність у платника податків відповідних первинних документів для формування та підтвердження валових витрат та податкового кредиту, а, як підтверджено матеріалами справи, ДПІ були досліджені первинні документи, на підставі яких позивачем формувались валові витрати та податковий кредит з 01.09.09 по 31.03.10 під час проведення позапланової перевірки позивача, та за ними не було виявлено порушень податкового законодавства. Оглянувши перелічені правочини та виписані при виконанні зобов'язань за правочинами первинні документи, суд не знаходить правових підстав для висновку про невідповідність спірних правочинів вимогам закону та оформлення первинних документів з недодержанням положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), а відтак, і самі правочини, і складені з посиланням на них первинні документи визнаються судом належними та допустимими в розумінні ст.70 КАС України доказами реальності господарських операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ позивачем були фактично здійснені і підтверджуються належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з контрагентами.

Матеріали судової справи свідчать про те, що податковий орган не подав до суду жодного доказу на підтвердження висновків того, що зазначені вище документи не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»№996від 16.07.99, не довів правомірність твердження про відсутність економічної вигоди підприємства від використання товару, який йому надавав контрагент та не довів того, що вказані товарно-матеріальні цінності позивач використав в іншій діяльність підприємства ніж у господарській.

Щодо відомостей з кримінальної справи №49-3110, якими нібито підтверджується факт здійсненням фіктивного підприємництва без мети зайняття фінансово-господарською діяльністю позивач зазначає наступне. По-перше, зазначена постанова не може бути доказом незаконності дій позивача та нереальності поставок за взаємовідносини з ТОВ «Ерна-Плюс», оскільки позивач не виступав учасником відносин, що досліджувались у вказаній кримінальній справі. По-друге, зазначаючи про не спрямованість на реальне настання правових наслідків правочинів позивача з ТОВ «Ерна-Плюс» з огляду на таку постанову, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. Отже, наведені ДПІ доводи, в тому числі відомості згаданої кримінальної справи можуть служити доказами фіктивності правочину позивача з ТОВ «Ерна-Плюс» при оспорюванні їх в судовому порядку, але не є підставами для визнання їх нікчемними.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд зазначає, що на час укладення угод між позивачем та ТОВ «Ерна Плюс», останні знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платниками податку на додану вартість.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Зміст спірної угоди не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст угоди не відповідав дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази, зокрема й акти перевірки податкового органу, цю обставину підтвердити не можуть в силу прямого припису закону, а отже й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Системно аналізуючи положення Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом -Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), суд доходить висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А відтак, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Ані нормами КАС України, ані нормами Податкового кодексу України не передбачено, що складений податковим органом акт податкової перевірки має преюдиціальне значення і викладені в акті обставини і судження не підлягають доведенню. Системно аналізуючи положення Податкового кодексу України, зокрема приписи ст.78, суд доходить висновку, що отриманий від іншого органу податкової служби акт податкової перевірки є виключно приводом для здійснення податковою інспекцією заходу контролю відносно платника податків у спосіб проведення власної перевірки, але аж ніяк такий акт не може бути визнаний достатнім і безумовним доказом вчинення порушення закону.

Наведений висновок суду повністю кореспондується з приписами ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, з яких випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Протоколи допиту свідків по кримінальній справі №49-3110 не спростовують встановлені судом фактичні обставини щодо господарських відносин між ТОВ фірма РК "Екватор" та ТОВ "Ерна Плюс".

При цьому суд зазначає, що встановлені у ході досудового слідства у кримінальній справі обставини та факти, не є підставою для звільнення від доказування, перелік яких міститься у статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з ч.3 ст.72 цього Кодексу підставою для звільнення від доказування є лише вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили та який є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Під час судового розгляду справи відповідачем по справі не доведено перед судом, що по кримінальній справі № 49-3110 винесено обвинувальний вирок у відношенні винних осіб, які неправомірно діяли від імені ТОВ "Ерна Плюс", про притягнення до кримінальної відповідальності.

Таким чином, податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договір укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерна Плюс", податковим органом суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Суд враховує, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Оскільки відповідач правомірність своїх дій щодо проведення перевірки позивача та винесених за її результатами оскаржуваних податкових повідомлень-рішень належним чином не довів, висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень суд приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Державної податкової служби про визнання дій незаконними та скасування наказу -задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірним з моменту прийняття рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби у формі наказу від 04.04.2012 №124 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" код за ЄДРПОУ 32674729 в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ „Ерна-Плюс" (код ЄДРПОУ 35455773) та подальшої реалізації за період з 01.01.2009 року по 01.06.2010 року та скасувати його;

Визнати протиправними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод "Екватор" код за ЄДРПОУ 32674729 в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку па додану вартість, валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ „Ерна-Плюс" (код ЄДРПОУ 35455773) та подальшої їх реалізації за період з 01.01.2009 року по 01.06.2010 року в результаті якої Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було складено акт від 19.04.2012 №336/22-417/32674729 про результати позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор», код за ЄДРПОУ 32674729 по взаємовідносинам із ТОВ "Ерна-Плюс", код за ЄДРПОУ 35455773 з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2009 по 30.06.2010.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000092241 від 10.05.2012 року, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 472 637,50 грн. (за основним платежем у сумі 1 178 110,00 грн. та за штрафними санкціями 294527,50 грн.), № 0000102241 від 10.05.2012 року., яким донараховане податкове зобов'язання з податку па прибуток у розмірі 1 840 798,75 грн. (за основним платежем у сумі 1 472 639,00 грн. та за штрафними санкціями 368 159,75 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (вул. Енгельса, 29-А, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 32674729) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2178,19 грн. (дві тисячі сто сімдесят вісім гривень дев"ятнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2012 року.

Суддя Шляхова О.М.