Постанова

від 09.10.2008 по справі 2/329-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У

к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.10.08                                                                                      

Справа №2/329-08

Колегія суддів

Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя

Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Мойсеєнко Т. В.  , Яценко О.М.

при секретарі судового

засідання: Шерник О.В.

за участю

представників:

позивача:ОСОБА_1.

паспорт НОМЕР_1 від 24.01.01р.

відповідача:ОСОБА_2,

довіреність № 29-02/08 від 29.02.08р.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю

«Торгово-промислова компанія «Стиль», м. Херсон

на  рішення 

господарського  суду  Херсонської 

області  від 17.07.2008 року  у справі 

№ 2/329-08

за позовом          Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особиОСОБА_1, м. Херсон

до відповідача          Товариства з обмеженою

відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Стиль», м. Херсон

про стягнення 60714,31

грн.

Суб'єкт

підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернувся до господарського

суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з

обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Стиль», м. Херсон

заборгованості та інших нарахувань у розмірі 60714,31 грн., у зв'язку із

неналежним виконанням останнім умов договору оренди майданчика загальною площею

1500 кв.м. (далі Договір) в частині орендної плати та розірвання договору

оренди з тих самих підстав.

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 17.07.2008р. у справі №2/329-08

(суддя Скобєлкін С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на

користь позивача 41395,00 грн. основного боргу, 1766,05 грн. пені, 1976,04 грн.

збитків від інфляції, 451,37 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Договір оренди майданчика

розірвано. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з

прийнятим судовим актом, ТОВ «ТПК «Стиль» (відповідач у справі) звернулось до

Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник

просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від

17.07.2008р. у справі

№2/329-08, відмовити СПД-ФО ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

2.

З підстав, викладених

в апеляційній скарзі, заявник вважає, що рішення господарського суду

Херсонської області незаконне та необґрунтоване, винесене з порушенням норм

матеріального і процесуального права, невідповідністю висновків, викладених   у рішенні 

суду, обставинам справи.

Не оспорюючи наявності

заборгованості по сплаті орендних платежів, заявник зазначає, що сторони у

договорі оренди не обумовили строки та порядок внесення орендної плати, а

пунктом  3.1. Договору узгоджено лише її

розмір. Так як у договорі не встановлений строк виконання орендарем

обов'язку  щодо внесення орендних

платежів, то у суду не було  правових

підстав для задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати,  пені 

та збитків від інфляції,  при

цьому  заявник  посилається 

на  ч. 2  ст. 530 ЦК України та зауважує, що суд  безпідставно не прийняв  її до уваги. Стверджуючи, що  відповідач не порушив умов договору щодо

строків  внесення орендної плати, вказує

на  відсутність підстав для розірвання у

судовому порядку договору оренди .

Не погоджується з

віднесенням на  відповідача у повному

обсязі витрат на ІТЗ судового процесу.

Ухвалою Запорізького

апеляційного господарського суду від 29.08.2008 р. апеляційна скарга ТОВ «ТПК

«Стиль» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 09.10.2008 р.

Розпорядженням Голови

Запорізького апеляційного господарського суду №1903 від 09.10.2008 р. справу №

2/329-08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Шевченко

Т.М. (доповідач), судді: Мойсеєнко Т.В., Яценко О.М.

07.10.2008р. від ТОВ

«ТПК «Стиль» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 2/329-08.

до вирішення пов'язаної з нею справи № 10/347-ПД-08, що знаходиться на розгляді

в господарському суді Херсонської області за позовом ТОВ «ТПК «Стиль» до СПД

ФООСОБА_1. про визнання договору оренди від 12.02.2007р. недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст.

79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі

неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи,

що розглядається іншим судом.

Проаналізувавши доводи

заявника, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання не підлягає

задоволенню, так як вимоги про визнання договору недійсним були заявлені ТОВ

«ТПК «Стиль» після винесення оскаржуваного рішення, а суд апеляційної інстанції

переглядає законність і обґрунтованість винесеного рішення суду першої

інстанції на час його постанови.

Колегія суддів

зауважує, що у разі визнання договору недійсним, заявник має право звернутися

до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Представник заявника

(відповідач у справі) в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги,

просить рішення  суду скасувати.

Позивач - у відзиві на

апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги

заперечує. Вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим та

таким, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права,

вказує, що  судом повністю з'ясовано всі

обставини, які мають значення для справи. Просить рішення залишити без змін.

За клопотанням сторін

апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів

фіксації судового процесу.

За їх згодою в

судовому засіданні 09.10.2008 року оголошено вступну та резолютивну частини

постанови.

3.

Згідно зі ст. 99

Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд,

переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими

суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101

Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи

апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими

доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого

суду в повному обсязі.

Перевіряючи законність

та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду,

розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення

представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2007р. між

Приватним підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «ТПК «Стиль» укладено договір оренди

майданчика загальною площею 1500 кв. м , що розташований за адресою: м.

Цюрупинськ, вул. Гвардійська,198 ( далі - Договір).

Відповідно до умов

Договору (п. 3.1.) за користування вказаною площадкою орендар сплачує

орендодавцю орендну плату в розмірі 7600,00 грн. в місяць.

Відповідач свої

зобов'язання  по сплаті орендних платежів

виконував не в повному обсязі, порушивши тим самим взяті на себе обов'язки

відповідно до умов договору.

12 квітня 2008р.

позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з розрахунком

заборгованості та вимогою її сплати. Претензія залишена відповідачем без

відповіді.

Позивач (з урахуванням

уточнень позовних вимог)  просив стягнути

з ТОВ «ТПК «Стиль» за період з грудня 2007р. по червень 2008р.  борг по орендній платі, втрати від

інфляційних процесів та пеню у 

загальному розмірі 60714,31грн.

Стягнення з ТОВ «ТПК

«Стиль» 41585,00 грн. основного боргу, 7069,45 грн. збитків від інфляції,

12059,86 грн. пені стало предметом судового розгляду у справі №2/329-08.

Колегія суддів,

вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі

фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального

права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою,

що не підлягає задоволенню, в силу наступного.

Відповідно до приписів

ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та

обов'язків є, зокрема,  договори та інші

правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК

України, зобов'язанням  є

правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої

сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку.

Відповідно до ст.283

ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного

кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 762 ЦК України

закріплює, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої

встановлюється договором; плата за користування майном вноситься щомісячно,

якщо інше не встановлено договором.

4.

Як свідчать матеріали

справи, правовідносини між позивачем і відповідачем виникли на підставі

договору оренди майданчика від 12.02.2007р. Пунктом 3.1. Договору сторони

передбачили сплату орендної плати орендарем на користь орендодавця у розмірі

7600,00 грн. в місяць. Отже, обов'язок відповідача щодо внесення  орендної плати щомісяця випливає з умов

договору та приписів наведеної вище норми закону.

Тому доводи заявника

апеляційної скарги щодо ненастання строку виконання зобов'язань за договором

оренди стосовно щомісячного внесення платежів за орендне користування предметом

договору оренди є безпідставними та колегією суддів не приймаються до уваги.

Стаття 530 ЦК

України  встановлює  загальне 

правило щодо строків виконання зобов'язань, але у статті  762 ЦК України законодавцем визначено

порядок  виконання  конкретних зобов'язань  щодо строків 

здійснення орендних 

платежів,  яка має застосовуватися

у даному спорі.

Статтями 525, 526 ЦК

України закріплено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства;

одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічні приписи

містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України

передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          На момент подачі позову відповідач

свої зобов'язання щодо внесення орендної плати, всупереч умов договору та вимог

закону,  не виконав в повному обсязі. За

період з грудня 2007р. по червень 2008р. сума заборгованості за оренду склала

53200,00грн., фактично сплачено 11805,00 грн. (грудень 2007р. - 3800,00 грн.,

січень 2008р. - 4000,00 грн., лютий 2008р. - 4005,00 грн.), що не заперечується

сторонами у справі.

Доказів оплати решти

суми - відповідач суду не надав.

Таким чином, заявлені

позовні вимоги про стягнення основного боргу суд першої інстанції обґрунтовано

задовольнив частково у розмірі 41395,00грн.

Пунктом 5.1. Договору

передбачено, що у разі прострочення внесення орендної плати,  орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі

0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з  ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України

боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення.

Перевіривши розрахунок

пені та втрат від інфляції,  колегія

суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив

позовні вимоги про стягнення з відповідача суми втрат від інфляції в розмірі

1976,04грн. і пені у розмірі 1766,05грн., з врахуванням подвійної облікової

ставки НБУ, що діяла  у період, за який

пеня нараховувалася.  В іншій частині

позову правильно відмовлено.

Відповідно до ст. 651

ЦК України  розірвання договору

допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або

законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї  із сторін у разі істотного порушення умов

договору  та в інших випадках,

встановлених  договором або законом.

Пунктами 4.1, 4.1.1.

Договору оренди передбачено право орендодавця вимагати  дострокового розірвання договору оренди  у разі 

порушення умов цього договору, в тому числі - однократного  порушення, що не суперечить приписам ст. 651

ЦК України. Несвоєчасна сплата орендних платежів є порушенням умов договору

оренди.

Таким чином,  суд правомірно задовольнив вимоги

позивача  про розірвання договору  оренди від 12.02.2007р.

5.

Посилання заявника на

порушення господарським судом при постановленні оскаржуваного рішення норм

матеріального права є необґрунтованим, спростовується вищенаведеними

обставинами.

Статтею 49 ГПК України

передбачено розподіл  судових витрат, в

тому числі і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до приписів

наведеної статті , у спорах , що виникають при виконанні договорів , держмито

покладається  на сторони пропорційно  розміру задоволених позовних вимог;  в такому ж порядку покладаються на сторони і

витрати на ІТЗ судового процесу.

Як свідчить

резолютивна частина рішення , господарським судом  державне мито покладено на  сторони пропорційно задоволеним вимогам,  що  у

повній мірі відповідає ст. 49 ГПК України.

Колегія суддів приймає

до уваги доводи відповідача щодо неправильного покладення на нього у повному

обсязі  витрат  на ІТЗ судового процесу (у сумі 118,00грн.),

замість пропорційного розподілу цих витрат між позивачем та відповідачем у

справі.  Так, зазначення у резолютивній

частині  рішенні господарського  суду 

про  стягнення з відповідача у повному

обсязі ( 118,00 грн.) витрат на ІТЗ судового процесу колегія суддів вважає

помилковим, таким, що не відповідає  п.3

ст. 49 ГПК України. Разом з тим, вказана обставина  не є порушенням норм процесуального права, в

контексті приписів ст. 104 ГПК України, та не 

може бути підставою для скасування (або зміни ) рішення суду, як цього

вимагає відповідач.

З огляду на  вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку

про  правильність вирішення спору.

Підстав для скасування чи зміни 

оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Судові витрати по

розгляду апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України,

покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49,

99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький

апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія

«Стиль»,  м. Херсон залишити без

задоволення.

          Рішення   господарського   суду 

Херсонської  області  від 

17.07.2008р.  у  справі 

№ 2/329-08  залишити  без 

змін.

          В частині розподілу витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в резолютивній частині рішення  цифру 

118,00 грн. змінити на  87,73 грн.

       Постанову  оформлено відповідно до  ст. ст. 84,105 ГПК України  16.10.2008.

Головуючий суддя

Шевченко Т. М.

 судді 

Шевченко Т. М. 

 Мойсеєнко Т. В.  Яценко О.М.