Ухвала
від 03.07.2012 по справі 4273-2009
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

03.07.2012Справа №5002-6/4273-2009

За скаргою Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі на дії ліквідатора Оліфірова В.І. у справі

за заявою Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, м. Джанкой,

до боржника Публічного акціонерного товариства «Племзавод «Тімірязєво», с.Рощине, Джанкойський район,

про визнання банкрутом.

Суддя Шкуро В.М.

Представники:

Від кредиторів:

Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим - ОСОБА_3, начальник юридичного відділу, довіреність №1 від 11.01.2012.

Фермерського господарства «Тимирязево» - ОСОБА_4, представник, довіреність від 25.06.2012.

Від боржника - Оліфіров В.І., ліквідатор.

За участю Фонду майна АР Крим - ОСОБА_5, начальник відділу корпоративного управління та банкрутства, довіреність від 24.01.2012.

Обставини справи: У провадженні Господарського суду Автономної Республіки Крим перебуває справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Племзавод «Тімірязєво».

Постановою господарського суду від 8.12.2011 боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Оліфірова Володимира Ілліча.

30.05.2012 до господарського суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (далі - Управління) зі скаргою на дії ліквідатора Оліфірова В.І. у якій просить суд:

- відсторонити від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ «Племзавод «Тімірязєво» Оліфірова В.І. і призначити нового ліквідатора, який має відповідну ліцензію і погодився на участь у справі;

- зобов'язати відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції Міністерства юстиції України провести позапланову перевірку додержання ліцензійних умов ліквідатором ПАТ «Племзавод «Тімірязєво» Оліфіровим В.І.

Скарга мотивована тим, що ліквідатором безпідставно відмовлено в визнанні вимог Управління, сума яких є узгодженою, безспірною та такою, що виникла під час процедури банкрутства. Вказує, що ліквідатор Оліфіров В.І. при розгляді заяви віднісся формально до вивчення наданих документів та необґрунтовано дійшов до висновку, що сума боргу по фінансовим санкціям документально не підтверджена та не узгоджена, тоді як до заяви додано розрахунок, копії рішень про застосування фінансових санкцій з підтвердженням вручення боржнику, розрахунок фінансових санкцій. Вказане свідчить, про неможливість або небажання арбітражного керуючого в силу своїх особових, ділових та професійних якостей виконувати вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо проведення ліквідаційних заходів. Розглядаючи заявлені вимоги ліквідатор формально підійшов до виконання обов'язків, покладених на нього згідно вказаного Закону, що дає підстави для його відсторонення від виконання обов'язків ліквідатора (т.9, а.с. 64-65).

Ліквідатор Оліфіров В.І. із скаргою Управління не погодився, у відзиві на скаргу зазначив, що ним вимоги кредитора були розглянуті та визнані частково в сумі, яка підтверджена документами. Так ліквідатором визнана заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 59 892,59 грн., єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 17 853,13 грн. з включенням цих сум до другої черги задоволення вимог кредиторів. Також визнана заборгованість по фінансовим санкціям за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 711,15 грн. з включенням її до вимог шостої черги задоволення. Вказує, що при розрахунку вимог кредитором має місце розбіжність в цифрах. Не визнаними залишились вимоги по фінансовим санкціям за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 149 918,92 грн., як необґрунтовані, неузгоджені, оскільки не підтверджена наданими рішеннями та не визнані вимоги по переплаті пенсій у не вказаній в заяві сумі, оскільки вони не є зобов'язанням або кредиторською заборгованістю боржника. Зазначив, що рішення №60 від 27.01.2011 про застосування санкцій та нарахування пені на загальну суму 56 409,54 грн. прийнято з порушенням частини четвертої статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки нараховані під час дії мораторію. В розрахунках фінансових санкцій враховані суми боргу, які виникли до порушення провадження у справі (2006 рік - липень 2009 року) та не є поточними. Крім того, отримання платником вимоги та не оскарження його до органів Пенсійного фонду або у судовому порядку не є підставою вважати ці вимоги узгодженими (т.9, а.с. 115-116, 128-129).

Вирішуючи скаргу суд виходить з наступного.

Абзацом 6 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) передбачено, що поточними кредиторами, а відповідно і вимогами з якими вони звернулися до боржника, є кредитори чиї вимоги виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Тоді як відповідно до статті 14 вказаного Закону, до реєстру вимог кредиторів, який складається розпорядником майна за результатами розгляду боржником заявлених вимог, включаються лише вимоги конкурсних кредиторів, тобто тих, чиї вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до положень статті 23 Закону вимоги за зобов'язаннями боржника, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

В ліквідаційній процедурі грошові вимоги кредиторів розглядаються ліквідатором боржника, який відповідно до статті 25 Закону при здійсненні своїх повноважень заявляє в установленому порядку заперечення на заявлені до боржника вимоги якщо такі є. Про результатам розгляду заявлених вимог до боржника ліквідатор повідомляє господарський суд і кредитора.

Відповідно заяви Управління станом на 01.12.2011 у боржника виник борг в розмірі 151 056,48 грн., який складається із заборгованості:

- по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 59 892,59 грн.;

- по фінансовим санкціям за несвоєчасну оплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 149 718,92 грн.;

- по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 17 853,13 грн.;

- по фінансовим санкціям за несвоєчасну оплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 711,15 грн.;

- по переплаті пенсії у зв'язку із несвоєчасним перерахуванням загальнообов'язкових платежів.

У останньому абзаці четвертого аркушу заяви вказано, що загальна сума переплати пенсій по пенсіонерам, які раніше працювали в ПАТ «Племзавод «Тімірязєво», складає 151 056,48 грн. (т.8, а.с.2-7).

Якщо скласти вказані суми заборгованості, то їх загальний розмір значно перевищить заявлену суму 151 056,48 грн.

Присутня в судовому засіданні представник Управління ОСОБА_3 підтвердила, що дійсно в заяві помилково вказані суми штрафних санкцій і переплати по пенсіям відповідно 149 718,92 грн. і 151 056,48 грн., тоді як слід було вказати 64 773,65 грн. і 7 825,96 грн. Проте, вважає, що ліквідатор мав би підійти до розгляду не формально, а орієнтуватися на доданий до заяви розрахунок суми кредиторський вимог, де всі суми заборгованості вказані вірно.

За результатами розгляду цієї заяви, ліквідатором Оліфіровим В.І. вимоги Управління визнані частково в сумі 78 995,60 грн. та включені в реєстр вимог кредиторів в другу чергу в сумі 78 284,45 грн. (59 892,59 грн. + 17 853,13 грн.) та в шосту чергу в сумі 711,15 грн., про що повідомлено кредитора листом вих. №6/4273-137 від 28.04.2012. Не визнані ліквідатором вимоги по фінансовим санкціям за несвоєчасну оплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 149 718,92 грн., як не обґрунтовані та документально не підтверджені, а також вимоги по переплаті пенсій в незазначеній сумі, як такі, що не є зобов'язанням або кредиторською заборгованістю банкрута (т.9, а.с. 19).

В судовому засіданні встановлено, що вимоги по фінансовим санкціям становлять 64 773,65 грн., які застосовані до боржника на підставі рішень від 01.08.2011 №838 на суму 8364,11 грн. та від 27.01.2011 №60 на суму 56 409,54 грн., де 6 945,10 грн. це штраф, а 49 464,44 грн. - пеня (т.8, а.с.21-23).

Згідно абзацу 24 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» термін «мораторій на задоволення вимог кредиторів» вживається у тому значенні, що це є зупинення:

- по-перше, виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію;

- а по-друге, припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про мораторій.

При цьому відповідно до змісту абзацу 2 частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторії не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми Закону слід розуміти так, що із введенням мораторію припиняються і в подальшому не нараховуються заходи (це неустойка (штраф, пеня), інші санкції), спрямовані на забезпечення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які є конкурсними, тобто такими, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Доданий до рішення №60 розрахунок фінансових санкцій та пені, свідчить про те, що Управлінням застосовані штраф та нарахована пеня на заборгованість, яка виникла ще у 2006-2009 роках (т.8, а.с.22). А оскільки провадження у справі про банкрутство порушено ухвалою від 10.08.2009 це означає, що Управлінням у порушення введеного ухвалою від 10.08.2009 мораторію на задоволення вимог кредиторів застосовані штраф і пеня за невиконання зобов'язань щодо сплати страхових внесків, які є конкурсними, тобто такими, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Такої позиції дотримується і ліквідатор Оліфіров В.І. у своєму відзиві на скаргу, де зазначив, що підставою невизнання 56 409,54 штрафних санкцій за рішенням №60 від 27.01.2011 є порушення кредитором встановленого частиною четвертою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введено ухвалою господарського суду від 10.08.2009.

Не ґрунтуються на нормах законодавства і твердження Управління, що у разі не оскарження платником рішень про застосування фінансових санкцій у судовому порядку, це позбавляє ліквідатора права заявити заперечення проти таких вимог.

Стосовно вимог по переплаті пенсій, то про відповідне рішення Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.11.2011 про стягнення 4 322,24 грн. переплати пенсій (т.9, а.с.130-134) ліквідатору стало відомо від Управління тільки у липні 2012 року. До заяви це рішення додане не було і в самій заяві на нього нема посилання. А відповідно ліквідатор був позбавлений можливості керуватися судовою практикою адміністративного суду у цьому питанні.

Частиною 5 статті 3-1 Закону визначені обов'язки арбітражного керуючого при здійснені своїх повноважень.

Відповідно до частини шостої статті 3-1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії, а за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків (частини восьма, дев'ята статті 3-1 Закону).

Суд не погоджується з позицією Управління щодо формального підходу ліквідатора Оліфірова В.І. до розгляду кредиторських вимог, неможливістю чи небажанням в силу своїх особистих, ділових і професійних якостей виконувати обов'язки ліквідатора. Ліквідатором заявлені вимоги кредитора розглянуті та про результати розгляду повідомлено кредитора. Висловлені ліквідатором позиції щодо ігнорування Управлінням мораторію на задоволення вимог кредиторів, не підтвердження документально частини заявлених вимог, зокрема по вказаним помилково Управлінням 149 718,92 грн. штрафних санкцій, є слушними і їх висловлення не можна розцінювати як порушення балансу інтересів чи завдання шкоди кредитору.

Відповідно абзацу 3 частини восьмої статті 16 Закону виклично до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

При цьому комітет кредиторів повинен запропонувати кандидатуру іншого арбітражного керуючого для призначення його ліквідатором банкрута.

Комітет кредиторів з відповідним клопотанням до суду не звертався, відповідного рішення не приймав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для усунення арбітражного керуючого Оліфірова В.І. від виконання обов'язків ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Племзавод «Тімірязєво».

Не підлягає задоволенню і вимога Управління про зобов'язання відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції Міністерства юстиції України провести позапланову перевірку дотримання ліцензійних умов ліквідатором банкрута Оліфіровим В.І.

Ліцензування діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) покладено на державний орган з питань банкрутства.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання Міністерства юстиції» від 16.11.2011 №1135-р, яке набрало чинності 21.11.2011 виконання повноважень державного органу з питань банкрутства в повному обсязі покладено на Міністерство юстиції України.

Відповідні повноваження у сфері банкрутства визначені Положенням про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5.

Наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 №3176/5 затверджені ліцензійні умови здійснення господарської діяльності арбітражних керуючих. Зокрема, арбітражний керуючий зобов'язаний діяти у відповідності до чинного законодавства та враховувати інтереси боржника та його кредиторів.

Дії ліквідатора Оліфірова В.І. в даному випадку не суперечать ліцензійним умовам здійснення діяльності арбітражного керуючого, а тому і не має підстав для проведення такого роду перевірки.

Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено у судовому засіданні 03 липня 2012 року.

Повну ухвалу складено 09 липня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У відсторонені від виконання обов'язків ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Племзавод «Тімірязєво» арбітражного керуючого Оліфірова В.І. і призначенні нового ліквідатора відмовити.

У зобов'язанні відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим провести позапланову перевірку додержання ліцензійних умов ліквідатором Публічного акціонерного товариства «Племзавод «Тімірязєво» Оліфіровим В.І. відмовити.

Суддя В.М. Шкуро

СудГосподарський суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення03.07.2012
Оприлюднено13.07.2012
Номер документу25140326
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —4273-2009

Ухвала від 26.12.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

В.М. Шкуро

Ухвала від 26.12.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

В.М. Шкуро

Ухвала від 16.07.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

В.М. Шкуро

Ухвала від 25.12.2012

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

В.М. Шкуро

Ухвала від 20.12.2012

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

В.М. Шкуро

Ухвала від 03.07.2012

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

В.М. Шкуро

Ухвала від 19.06.2012

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

Шкуро В.М.

Ухвала від 06.02.2012

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

Шкуро В.М.

Постанова від 08.12.2011

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

Шкуро В.М.

Ухвала від 29.11.2011

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

Шкуро В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні