Рішення

від 19.06.2012 по справі 16/5005/3725/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.06.12р. Справа № 16/5005/3725/2012

За позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „САКСЕС", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1047 га, приведення її в придатний для використання стан та стягнення 79 609 грн. 00 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від прокурора: ОСОБА_5- помічник прокурора, дов. від 21.06.2011р.;

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 23.12.2011р. №7/11-2322;

ОСОБА_2- представник, дов. від 23.12.2011р. №7/11-2523 (був присутній у судовому засіданні 07.06.2012р.);

від відповідача: ОСОБА_3- представник, дов. від 22.05.2012 р. № 2.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор з урахуванням заяви (вх. №33573/12 від 11.06.2012р.) про зменшення позовних вимог просить зобов'язати відповідача повернути позивачу самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1047 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, 135, привести вказану земельну ділянку за власний рахунок в придатний для використання стан, а також стягнути 71 571 грн. 63 коп. - суму збитків за час безкоштовного користування земельною ділянкою по вул. Калинова, 4 у м. Дніпропетровську.

Відповідач у відзиві (вх. №29953/12 від 23.05.2012р.) зазначає про те, що заявлений позов є безпідставним, оскільки: - до позовної заяви позивачем надані письмові докази, до яких відповідач ніколи ніякого відношення не мав і зараз не має; - до позовної заяви позивачем надані письмові докази, які з юридичної точки зору не мають законної сили і не можуть підтверджувати описані в позовній заяві правовідносини між органом державної влади, якому надано Конституцією та законами України розпоряджатись на правах власності земельними ділянками, що належать державі, та в даному випадку відповідачу.

Прокурор у письмових поясненнях (вх.№34168/12 від 13.06.2012р) зазначає про те, що: - рішенням виконавчого комітету Дніпропетровською міською радою від 22.07.2010р. №2693 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.09.2004р. №2509 "Про створення комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам" була створена комісія з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам; - у відповідності до Порядку комісією були визначені збитки, завдані Дніпропетровській міській раді Товариством з обмеженою відповідальністю "САКСЕС" за час безкоштовного користування земельною ділянкою площею 0,1047 га, що розташована за адресою: Донецьке шосе, 135 у м. Дніпропетровську без правовстановлюючих документів, про що складений акт від 31.08.2010р. №6.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками прокурора та сторін заявлено не було.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокурора та сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.1998р. відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 19.03.1998р. №445 відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю „САКСЕС" було видано Державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №000765, на землі площею 0,0245 га, що знаходяться за адресою: Донецьке шосе, 135, в межах згідно з планом землекористування для обслуговування СТО та кафе.

22.07.1999р. між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (власником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „САКСЕС" (землекористувачем) було укладено договір №477 на право тимчасового користування землею (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого власник надає, а землекористувач приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1047+147 кв.м., яка знаходиться за адресою: Донецьке шосе, 135 відповідно до рішення виконкому міської ради від 19.03.1998р. №445.

Згідно з пунктом 1.2 Договору земельна ділянка надається строком на 3 роки для автостоянки та літнього майданчика; дійсний договір укладено на один календарний рік з квітня 1998р. до березня 1999р. (строк договору було продовжено до березня 2000р.).

В подальшому рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.12.2001р.№2979 „Про продовження строку користування земельними ділянками за адресою: Донецьке шосе, які надані Товариству з обмеженою відповідальністю „САКСЕС", код ЄДРПОУ 20216469, по фактичному розміщенню автостоянки літнього майданчика" було продовжено строк користування земельними ділянками, які надані Товариству з обмеженою відповідальністю „САКСЕС" відповідно до рішення виконкому міської ради від 19.03.1998р. №445 „Про надання земельних ділянок за адресою: Донецьке шосе, 135 у постійне та тимчасове користування Товариству з обмеженою відповідальністю „САКСЕС", код 20216469, по фактичному розміщенню СТО, кафе, автостоянки, та літнього майданчика" на п'ять років з моменту прийняття цього рішення (на умовах оренди), в тому числі площею 0,1047 га по фактичному розміщенню автостоянки, код цільового використання (УКЦВЗ) 1.14.10 (інші землі транспорту та зв'язку); вирішено визначити оренду плату за користування цими земельними ділянками у розмірі земельного податку, який обчислюється відповідно до вимог чинного законодавства, та зобов'язано протягом тридцяти днів з моменту прийняття цього рішення укласти з виконавчим комітетом міської ради договори оренди земельних ділянок, строк користування якими продовжується.

12.04.2002р. між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „САКСЕС" (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі -Договір оренди), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,1047 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, Донецьке шосе, 135 для фактичного розміщення автостоянки, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 72352038 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Як вбачається Договір оренди було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про що зроблено запис в реєстрі від 12.04.2002р. за №776, та зареєстровано Комітетом земельних відносин Дніпропетровської міської ради 06.07.2006р. за №040610400823.

Цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення автостоянки (пункт 4.1 Договору оренди).

Земельна ділянка надається до 20.12.2006р.; після закінчення терміну договору його дія скінчується (пункт 2.1 Договору).

У пункті 2.3 Договору встановлено, що для продовження дії цього договору орендар зобов'язаний у місячний термін до закінчення строку оренди звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням.

В позовній заяві прокурор вказує, що відповідач самовільно займає земельну ділянку площею 0,1047 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, 135, у зв'язку з чим, посилаючись на статтю 212 Земельного кодексу України, просить повернути вказану земельну ділянку, привівши її в придатний для використання стан, та стягнути 71 571 грн. 63 коп. - суму збитків за час безкоштовного користування земельною ділянкою по вул. Калинова, 4 у м. Дніпропетровську; відповідач проти цього заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог прокурора виходячи з наступного:

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як вбачається відповідач до 20.12.2006р. користувався спірною земельною ділянкою на підставі Договору від 12.04.2002р. оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач завчасно -30.10.2006р. звернувся до позивача з листом, якому просив закріпити за ним земельну ділянку, у тому числі під автостоянку, по Донецькому шосе, 135 у м. Дніпропетровську; вказаного листа зареєстровано позивачем за №13/8440, про що свідчить штамп у нижньому правому куті зазначеного листа.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно приписів частини 1 статті 9 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

На реалізацію Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" та Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002р. №1958, наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. №312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.12.2003р. за №1223/8544, затверджено Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (надалі -Порядок).

Згідно з пунктом 1.2 Порядку державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (далі -Держземінспекція) та її територіальні органи.

Отже, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, який полягає в забезпеченні дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізацію права на землю, покладено на Держземінспекцію.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства; у разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб, перевірка проводиться за наявності двох свідків.

За результатами перевірок складається акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Такий акт перевірки про порушення відповідачем вимог земельного законодавства щодо самовільного зайняття ним земельної ділянки прокурором та позивачем надано не було.

Отже, зазначене вище не може свідчити про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, а фактично має місце продовження після закінчення терміну дії договору оренди від 12.04.2002р. користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї, оскільки спірну земельну ділянку було надано у користування відповідно до рішень позивача та належним чином оформленого правочину, термін дії якого в подальшому закінчився.

Тому прокурор безпідставно посилається, як на підставу повернення земельної ділянки площею 0,1047 га по Донецькому шосе, 135 у м. Дніпропетровську на статтю 212 Земельного кодексу України, яка регулює повернення власникам землі або землекористувачам самовільно зайнятих земельних ділянок без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Також відповідно до вказаної правової норми приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівельних споруд, що здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача на спірній земельній ділянці відповідно до свідоцтва від 11.02.1999р. про право власності на СТО, автостоянку, кафе з літнім майданчиком, адміністративно-виробничий корпус знаходиться автостоянка, яка належить відповідачу на праві колективної власності.

Доказів в обґрунтування підстав для знесення цієї автостоянки, як об'єкта права власності відповідача, прокурором та позивачем не надано, відсутні.

Згідно пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; - протокол про адміністративне правопорушення; - припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); - акт обстеження земельної ділянки ; отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав (частина 3 пункту 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Вказані належні докази самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки та завдання шкоди державі внаслідок такого зайняття в матеріалах справи відсутні та прокуратурою і позивачем не надані.

В матеріалах справи міститься лише акт №2148 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, який свідчить про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Приватним підприємством фірмою „Гран-прі" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 4 (Індустріальний район) , а не відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю „САКСЕС" за адресою: м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, 135 .

Такими чином, з матеріалів справи не вбачається, прокуратурою і позивачем не доведено складання і оформлення компетентним державним органом акта перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, акта обстеження займаної відповідачем земельної ділянки, протоколу про адміністративне правопорушення, припису про усунення такого порушення земельного законодавства, як самовільне зайняття земельної ділянки.

Прокурор просить стягнути з відповідача збитки, завдані за час безкоштовного користування земельною ділянкою по вул. Калинова, 4 у м. Дніпропетровську, надаючи при цьому акт комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власником землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок, від 31.08.2010р. №6, затверджений рішення Дніпропетровської міської ради від 09.09.2010р. №3228 „Про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувача при використанні земельних ділянок", відповідно до якого загальна сума заподіяних збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що знаходиться за адресою: Донецьке шосе, 135 , за період з 01.01.2008р. по 01.08.2010р. (без врахування сплаченого земельного податку) складає 132 158 грн. 19 коп.: за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. -46 216 грн. 06 коп., за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. -53 240 грн. 99 коп. та за період з 01.01.2010р. по 01.08.2010р. -32 701 грн. 14 коп..

При цьому прокурором не доведено безкоштовне користування відповідачем земельною ділянкою по вул. Калинова, 4.

Згідно частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Такий самий обов'язок в силу вимог статті 29 Господарського процесуального кодексу України покладається на прокурора, який бере участь у справі.

Прокурором не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

З урахуванням викладеного позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, „22„ червня 2012р.