Рішення

від 04.07.2012 по справі 5009/2134/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/57/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.12 Справа № 5009/2134/12

за позовом концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69002, місто Запоріжжя, вул. Артема, 79-а)

до комунального підприємства «Мрія»(69095, м. Запоріжжя, вулиця Героїв Сталінграду, 5)

про стягнення 45 341,63 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1, довіреність №19/27 від 03.01.2012 р.

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат, посвідчення НОМЕР_1 від 10.01.2011 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 07.06.2012 року звернувся позивач -концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "МТМ" Жовтневого району з позовною заявою до відповідача -комунального підприємства «Мрія»про стягнення 45 341,63 грн., які складаються з 42 957,13 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, на підставі договору № 600608 від 01.12.2006 р., 430,61 грн. -3% річних, 169,68грн. - інфляційних втрат та 1 785,21 грн. -пені. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на умови договору № 600608 від 01.12.2006 р., ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 538, 549, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 07.06.2012 року порушено провадження у справі № 5009/2134/12. Справі присвоєно номер провадження 18/57/12, судове засідання призначене на 04.07.2012 р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 04.07.2012 р. представник позивача заявив клопотання про уточнення заявлених позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості в розмірі 1 000 грн., а саме просить суд стягнути з КП «Мрія»41 957,13 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, на підставі договору № 600608 від 01.12.2006р., 430,61 грн. -3% річних, 169,68 грн. -інфляційних втрат та 1 785,21 грн. -пені. Заява про уточнення позовних вимог відповідала приписам ст. 22 ГПК України, не суперечила правам і охоронюваним законом інтересам сторін та була прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача пороти заявлених позовних вимог не заперечив. Звернув увагу суду на той факт, що заборгованість виникла внаслідок тяжкого фінансового становища на підприємстві.

В судовому засіданні 04.07.2012 р. розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" в особі директора філії концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району (надалі -позивач, теплопостачальна організація) та комунальне підприємство «Мрія» (надалі -відповідач, споживач) 01.12.2006 р. уклали договір № 600608 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі -договір).

За умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п.6.3 договору). Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 договору).

На виконання умов договору позивач у період з квітня 2011 р. по липень 2011 р. та з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. (включно) продав відповідачу теплову енергію на загальну суму 44 950,65 грн., про що свідчать ати приймання-передачі теплової енергії за вказаний період.

Пунктом 6.6.1 договору сторони узгодили, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Пунктом 6.6.2 встановлено, що у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, Акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином Акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за вказаний в ньому розрахунковий період.

В той же час, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, акти приймання-передачі теплової енергії не підписав, письмових заперечень щодо даних в актах не направив, оплату за отриману теплову енергію у встановлений договором строк в повному обсязі не здійснив, оплативши лише за спірний період 1 993,52 грн., чим порушив умови договору.

Разом з тим, на день розгляду спору, суду надані докази часткової сплати відповідачем заборгованості в розмірі 1 000 грн. (виписка банку від 11.06.2012 р.)

Таким чином, сума боргу відповідача за період з квітня 2011 р. по липень 2011 р. та з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. на момент розгляду справи становить 41 957,13 грн.

Згідно з п. 1 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач оплату боргу в сумі 1 000 грн. 00 коп. здійснив після звернення із позовом до суду, провадження у справі, в цій частині, підлягає припиненню на підставі пункту 1 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позову, з віднесенням на відповідача судових витрат, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості у розмірі 41 957,13 грн. підтверджується матеріалами справи, в тому числі актом звірки взаємних розрахунків станом на 19.06.2012 р.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату боргу не довів, будь-яких претензій щодо надання теплової енергії позивачу не пред'явив, тому вимогу позивача про стягнення заборгованості у сумі 41 957,13 грн. суд визнає документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В частині стягнення 1000 грн. основного боргу, провадження у справі припиняється на підставі пункту 1 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 169,68 грн. втрат від інфляції за червень 2011 р. та за період часу з вересня 2011 р. по квітень 2012 р. (включно) та 430,61грн. 3 % річних за період часу з 21.05.2011 р. по 30.05.2012 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних -є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Заявлені вимоги позивача про стягнення з відповідача 169,68 грн. втрат від інфляції за червень 2011 р. та за період часу з вересня 2011 р. по квітень 2012 р. (включно) та 430,61грн. 3 % річних за період часу з 21.05.2011 р. по 30.05.2012 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути із відповідача 1 784,21 грн. пені за період часу з 21.06.2011 р. по 30.05.2012 р.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

В разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію, відповідно до терміну, встановленого у п. 6.4 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожний день прострочення по день фактичної оплати (п. 7.2.8. договору).

Приписами статті 223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України. Статтею 258 ЦК України встановлені спеціальні строки позовної давності в один рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно із ст. ст. 252, 253 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, стаття 232 Господарського Кодексу України передбачає, за який період може бути нарахована пеня, статті 252, 253 визначають загальний порядок обчислення строків, а стаття 258 ЦК України передбачає, що з позовом про стягнення неустойки (штрафу, пені) можливо звернутися в суд протягом року.

З огляду на зазначені норми права, наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 1 784,21 грн. суд вважає, вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому судом задовольняться вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 1 784,21 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на вищевикладене, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Мрія»(69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 5, код ЄДРПОУ 13620595, р/р 26000315234651 в ЗОФ АКБ «Індустріалбанк», МФО 313010) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, місто Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії -Запорізьке обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 41 957,13грн. (сорок одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят сім грн. 13 коп.) основного боргу; 430,61 грн. (чотириста тридцять грн. 61 коп.) 3 % річних, 169,68 грн. (сто шістдесят дев'ять грн. 68 коп.) інфляційних втрат, 1 784,21 грн. (одну тисячу сімсот вісімдесят чотири грн. 21 коп.) пені, 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору. Видати наказ.

3 . В частині стягнення заборгованості в розмірі 1 000 грн. провадження у справі

припинити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 10 днів із дня його оформлення і підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 05 липня 2012 р .