Рішення

від 05.07.2012 по справі 5010/515/2012-п-28/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 р. Справа № 5010/515/2012-П-28/35

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави

Державного агентства лісових ресурсів України

Івано-Франківського обласного управління лісового та

мисливського господарства

в особі Державного підприємства "Болехівське лісове господарство"

вул. Котляревського, 2, м. Долина, 77500

вул. Ш. Руставелі 9а, м. Київ, 01601

вул. Коновальця, 101, м. Болехів, 77202

до відповідача: Приватного підприємства "Карпатавтодор"

с. Закерничне, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, 77665

про стягнення заборгованості в сумі 5226 грн. 22 коп.

Представники сторін в судове засідання не з"явилися

В судовому засіданні приймає участь прокурор - Гоголь В.В., (посвідчення № 8 від 25.02.09)

ВСТАНОВИВ:

у відповідності до ч. 1 ст. 2 ГПК України Долинський міжрайонний прокурор в інтересах держави Державного агентства лісових ресурсів України Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства в особі Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області на підставі покладеного на нього п. 2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництва з позовом до Приватного підприємства "Карпатавтодор" про стягнення заборгованості в сумі 5226 грн. 22 коп.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України прокурор в позовній заяві № 98-1038 вих - 12 від 16.03.12 (вх.№ 1074 від 07.05.12) визначив на підставі якого законодавства подається позов, в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів від 24.02.09 № 07-28 та № 07-32 в частині здійснення розрахунку за отриману лісопродукцію, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 5226 грн. 22 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.05.12.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.12 та від 12.06.12 розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України.

04.07.12 через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області, надійшло клопотання позивача (№ 01юр/2026 від 03.07.12; вх.№ 4472/2012-свх; а.с. 39) про розгляд справи за відсутності уповноваженого на участь у справі представника за наявними в ній матеріалами; позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не надіслав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 10.05.12 (вих. № 4881), від 24.05.12 (вих.№ 5535) та від 12.06.12 (вих.№ 6458), що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 3, 38).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 05.07.12 не надходило.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатися правами, передбаченими ст.. 22 ГПК України, що ним зроблено не було. Вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника в судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи прокурора, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів від 24.02.09 № 07-28 та № 07-32 в частині здійснення розрахунку за отриману лісопродукцію. При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що 24.02.09 між позивачем (далі - продавець) та відповідачем (далі - покупець) укладено договори № 07-28 (а.с. 8) та № 07-32 (а.с.10).

Пунктом 1 Договорів продавець зобов»язався продати, а покупець прийняти та оплатити лісопродукцію надалі продукцію, згідно погодженої специфікації, яка є невід»ємною частиною даного договору (додаток №1; а.с. 9,11).

Пунктом 10 зазначених вище договорів сторони погодили, що дані договори набувають чинності з моменту підписання його сторонами і діють до червня 2009 року.

Судом свтановлено, що на протязі листопада місяця 2009 року відповідач - Приватне підприємство "Карпатавтодор" отримувало від позивача - Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" лісопродукцію. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними (а.с.9-30).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, станом на листопад місяць 2009 року зазначені прокурором в обгрунтування позовних вимог договори припинили свою дію.

Отже, між позивачем та відповідачем виникло зобов"язання, підставою якого не є зазначені позивачем в позовній заяви договори.

Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статі 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Згідно частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності із частиною першою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензії № 01 юр./1083 від 12.12.11 (а.с. 18) та № 01 юр./02 від 03.01.12 (а.с. 17) з вимогою сплатити заборгованість в сумі 5226 грн. 22 коп., що підтверджується фіскальним чеком №3096 від 12.12.11 та фіскальним чеком № 4730 від 16.01.12 (а.с. 32,33). Проте, вимоги позивача щодо сплати заборгованості залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду. Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань стосовно оплати отриманої лісопродукції.

Факт отримання відповідачем лісопродукції на суму 5226 грн. 22 коп. встановлений судом та підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 5226 грн. 22 коп. за отриманий відповідачем на підставі товаро-транспортних накладних товар, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги документальні докази по справі, підписання відповідачем акту взаєморозрахунків станом на 01.05.12 (а.с. 34), у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 5226 грн. 22 коп. заборгованості обгрунтована та підлягає задоволенню.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до вимог статті 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 175, 193 ГК України, ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 639, 655, 692ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4-3, 22, 33, 49, 75, ст. 82, ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави Державного агентства лісових ресурсів України Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства в особі Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" до Приватного підприємства "Карпатавтодор" про стягнення заборгованості в сумі 5226 грн. 22 коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Карпатавтодор" (с. Закерничне, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, 77665; код 34128209) на користь Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" (вул. Коновальця, 101, м. Болехів, 77202; код 22177986 ) - 5226(п»ять тисяч двісті двадцять шість) грн. 22 коп. заборгованості.

Стягнути з Приватного підприємства "Карпатавтодор" (с. Закерничне, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, 77665; код 34128209) в доход Державного бюджету -судовий збір в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев»ять)грн. 50 коп. за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано-Франківської області, рахунок 31219206783002, назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва одержувача - УДКСУ у м.Івано-Франківську, МФО одержувача - 836014, ЄДРПОУ 37952250, код класифікації доходів - 22030001, назва коду класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.07.12

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"