Рішення

від 04.07.2012 по справі 5011-62/5150-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/5150-2012 04.07.12

за позовом: Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1. Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ, ЄДРПОУ 34481451, 2. Київської міської ради, м.Київ, ЄДРПОУ 22883141

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ресторану «Ділові зустрічі», м.Київ, 20049404

про відшкодування збитків у розмірі 1170728,70 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: Дорошенко О.С. -заст.нач.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

від прокуратури: Половенко Л.В. -по посв.

СУТЬ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ та Київської міської ради, м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Ресторану «Ділові зустрічі», м.Київ про відшкодування збитків у розмірі 1170728,70 грн., завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

В обґрунтування своїх вимог прокурор та позивачі посилаються на матеріали перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю Рестораном «Ділові зустрічі», якими встановлено засмічення двох земельних ділянок загальною площею 48 кв.м, що є порушенням ст.35 Закону України «Про охорону земель», ст.96 Земельного кодексу України, ст.ст.17, 33 Закону України «Про відходи», ст.ст.20. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Крім того, за твердженням прокурора та позивачів, відповідач є орендарем земельної ділянки по вул.Круглоуніверситетській 5-7 у м.Києві згідно із договором від 21.08.2006р., укладеним між Київською міською радою та Рестораном «Ділові зустрічі»(товариство з обмеженою відповідальністю).

Позивач 1 надав пояснення від 13.06.2012р. щодо порядку розподілу грошових коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища між бюджетами різних рівнів, у судових засіданнях 23.05.2012р., 13.06.2012р. підтримав вимоги прокурора, викладені у позовній заяві.

Позивач 2 надав пояснення №29/230-1058 від 12.06.2012р., за змістом яких позов прокурора підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 23.05.2012р., 13.06.2012р., 04.07.2012р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не представив, про розгляд справи був обізнаний, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №0103020262200, №0103020263958, а також клопотання відповідача без номеру та дати, яке надійшло на адресу господарського суду 18.06.2012р., про ознайомлення з матеріалами справи №5011-62/5150-2012.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що позивач 1 у судове засідання 04.07.2012р. та відповідач у судові засідання 23.05.2012р., 13.06.2012р., 04.07.2012р. не з'явилися, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті. Крім того, судом враховано, що строк розгляду справи №5011-62/5150-2012 мав закінчитися 05.07.2012р. (з урахуванням продовження на 15 днів ухвалою від 13.06.2012р.), внаслідок чого відкладення розгляду справи на іншу дату не вбачалося можливим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивачів, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

За приписами ст.1 Положення «Про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі», яке затверджено наказом №548 від 19.12.2006р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (приймаючи до уваги, що вказаний документ діяв на момент проведення перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства), Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції. Повноваження Інспекції поширюються, зокрема, на територію міста Києва.

За приписами п.6 ст.5 Положення «Про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі»державні екологічні інспекції мають право, у тому числі, складати акти перевірок.

Як встановлено судом, 02.11.2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища міста Києва Лєвим Л.М. із залученням старшого помічника прокурора Печерського району міста Києва Гринкіна А.О. та ст. о/у ВДСБЕ Печерського районного управління капітана міліції Духновського В.В. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на Товаристві з обмеженою відповідальністю Ресторані «Ділові зустрічі», результати якої оформлені актом №Б-Н від 02.11.2011р.

В межах перевірки, яка оформлена актом від 02.11.2011р., встановлено засмічення земельної ділянки площею 36 кв.м, висотою 1,2 м та земельної ділянки площею 12 кв.м висотою 1 м по вул.Круглоуніверситетській 5-7 у м.Києві. Вказаний акт підписано особами, які провели перевірку.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексукожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з вимогами про стягнення з відповідача збитків в сумі 1170728,70 грн., завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, прокурором та позивачами повинно бути доведено, що засмічення землі здійснено саме Товариством з обмеженою відповідальністю Рестораном «Ділові зустрічі».

Як встановлено судом, в якості доказу порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства прокурор посилається на акт №Б-Н від 02.11.2011р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, а також ту обставину, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ресторан «Ділові зустрічі»є орендарем засмічених земельних ділянок на підставі договору оренди від 21.08.2006р.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За змістом ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення №101/3192 від 02.02.2006р.) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст.124 вказаного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як встановлено судом, 02.02.2006р. Київською міською радою було прийнято рішення №101/3192 про передачу земельної ділянки Ресторану «Ділові зустрічі»(товариство з обмеженою відповідальністю) для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями і об'єктами соціально-побутової сфери на вул.Круглоуніверситетській, 5-7 у Печерському районі міста Києва.

Згідно із ч.2 ст.126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України «Про оренду землі»право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На виконання рішення №101/3192 від 02.02.2006р. Київської міської ради, приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 13 Закону України «Про оренду землі», 21.08.2006р. між Київською міською радою (орендодавець) та Рестораном «Ділові зустрічі»(товариство з обмеженою відповідальністю) (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, за змістом п.п.1.1, 2.1 якого Київська міська рада передає, а відповідач приймає в оренду (строкове платне користування) для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями і об'єктами соціально-побутової сфери земельну ділянку загальною площею 1618 кв.м по вул.Круглоуніверситетській, 5-7 у Печерському районі міста Києва.

Пунктом 3.1 договору оренди земельної ділянки від 21.08.2006р. сторони погодили п'ятирічний строк його дії.

За приписами ч.1 ст.210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до п.6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, який затверджено постановою №671 від 26.05.2004р. Кабінету Міністрів України, державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.

Як свідчать матеріали справи, 21.06.2006р. вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, та зареєстровано в реєстрі за №1309.

Одночасно, ст.ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі»(у редакції, дійсній на момент проведення державної реєстрації договору) встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно із ст.125 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

За таких обставин, 23.08.2006р. договір від 21.08.2006р. було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за №62-6-00380 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що внаслідок укладання зазначеного договору оренди та проведення відповідних реєстраційних дій позивач став користувачем у розумінні норм ст.ст.116, 124, 126 Земельного кодексу України земельної ділянки площею 1618 кв.м по вул.Круглоуніверситетській, 5-7 у Печерському районі міста Києва, на умовах визначених спірним договором.

Частиною 1 ст.598 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.202 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди припиняється у випадку закінчення терміну, на який його було укладено.

Наразі, п.11.3 договору оренди від 21.08.2006р. сторони погодили, що останній припиняється, у тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як вказувалося вище, п.3.1 спірного договору було встановлено, що угоду укладено на 5 років.

Будь-яких належних доказів продовження строку дії договору учасниками судового процесу до матеріалів справи не представлено. Одночасно, орендодавцем -Київською міською радою, у судовому засіданні 04.07.2012р. підтверджено, що зміни до договору оренди від 21.08.2006р. в частині строку його дії не вносились.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 21.08.2006р. зазначає п'ятирічний строк його дії, суд дійшов висновку, що право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Ресторану «Ділові зустрічі»припинилося 23.08.2011р. (з урахуванням дати проведення реєстрації у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Одночасно, як було зазначено вище, перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю Рестораном «Ділові зустрічі»проведено 02.11.2011р., тобто, тоді, коли відповідач вже не був орендарем земельної ділянки площею 1618 кв.м, яка знаходиться по вул.Круглоуніверситетській, 5-7 у м.Києві.

При цьому, судом враховано, що прокурором та позивачами не доведено факту продовження використання відповідачем земельної ділянки після закінчення строку дії правочину, а договором від 21.08.2006р. та нормами ст.34 Закону України «Про оренду землі»обов'язковість підписання акту приймання-передачі земельної ділянки від орендаря до орендодавця у зв'язку із припиненням дії договору не встановлено.

За таких обставин, твердження прокурора та позивачів стосовно того, що договір від 21.08.2006р. є документом, що підтверджує засмічення земельної ділянки по вул.Круглоуніверситетській, 5-7 у м.Києві саме Товариством з обмеженою відповідальністю Рестораном «Ділові зустрічі» спростовуються наведеними вище обставинами.

Крім того, процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначає Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом №464 від 10.09.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Цей Порядок поширюється, зокрема, на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в місті Києві.

Згідно із п.4.9, 4.15 Порядку державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб . В акті перевірки зазначаються, зокрема, посади, прізвища та ініціали осіб, які були залучені до перевірки (за наявності); обставини та суть порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (за наявності) з посиланням на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені.

За приписами п.4.20, 4.21, 4.22 Порядку в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки. Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Мінприроди. У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки особисто, то такий акт передається через канцелярію суб'єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом. До примірника акта, який зберігається в органі Мінприроди, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення адресату акта перевірки.

При цьому, виходячи зі змісту акту від 02.11.2011р., перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства було проведено без участі керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Ресторану «Ділові зустрічі».

Акт перевірки від 02.11.2011р. не містить підпису керівника відповідача або його зауважень, відомостей щодо відмови керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Ресторану «Ділові зустрічі»від писання акту від 02.11.2011р., посилань на відмову від отримання акту особисто або через канцелярію відповідача та посилань на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені відповідачем.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази направлення акту №Б-Н від 02.11.2011р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Ресторану «Ділові зустрічі»засобами поштового зв'язку.

Наразі, ухвалами господарського суду від 23.04.2012р., 23.05.2012р., 13.06.2012р. позивача 1 зобов'язано надати, зокрема, всі документи, на підставі яких була проведена перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства відповідачем. Тобто, за висновками суду, Державною екологічною інспекцією в місті Києві до матеріалів справи представлено всі документи, на підставі яких було проведено перевірку, оформлену актом №Б-Н від 02.11.2011р., та докази засмічення земельної ділянки по вул.Круглоуніверситетській, 5-7 у м.Києві саме Товариством з обмеженою відповідальністю Рестораном «Ділові зустрічі».

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Статтею 36 вказаного Кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 1.4 Порядку встановлено, що акт перевірки -це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги, що акт №Б-Н від 02.11.2011р. складено з порушенням вимог Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом №464 від 10.09.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, вказаний документ не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу засмічення Товариством з обмеженою відповідальністю Рестораном «Ділові зустрічі»земельної ділянки площею 36 кв.м, висотою 1,2 м та земельної ділянки площею 12 кв.м висотою 1 м по вул.Круглоуніверситетській 5-7 у м.Києві.

Таким чином, враховуючи, що на момент проведення перевірки, яка оформлена актом №Б-Н від 02.11.2011р., відповідач не був орендарем землі по вул.Круглоуніверситетській, 5-7 у м.Києві, з огляду на те, що акт №Б-Н від 02.11.2011р. не є належним та допустимим доказом, що підтверджує засмічення земельних ділянок саме Товариством з обмеженою відповідальністю Рестораном «Ділові зустрічі» , суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі 1170728,70 грн.

Посилання прокурора на приписи п.1.6 Роз'яснення №02-5/744 від 27.06.2001р. Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», згідно яких вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу), отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди, судом до уваги не приймаються, виходячи з того, що позовна заява та докази, на яких побудовано звернення до суду, мають бути змістовними та не можуть ґрунтуватися на припущеннях, що юридична особа, яка в минулому була орендарем земельної ділянки засмітила її та завдала державі збитки у певному розмірі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що прокурором та позивачами не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість нарахування та стягнення грошових коштів за порушення природоохоронного законодавства, позов прокурора про стягнення з відповідача збитків в сумі 1170728,70 грн. підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні вимог Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ та Київської міської ради, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Ресторану «Ділові зустрічі», м.Київ про відшкодування збитків у розмірі 1170728,70 грн., завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

У судовому засіданні 04.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 09.07.2012р.

Суддя М.О.Любченко