Постанова

від 24.04.2012 по справі 2а-1909/12/0170/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2012 р. (11 год. 15 хв.) Справа №2а-1909/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Устінової С.Ю., представника позивача - Дерев'янка О.М., представника відповідача - Ібраїмова М.М., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бром"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим №0000142304/0 від 20.08.2010р. про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 358266,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 55777,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушений порядок організації і проведення перевірки, за наслідками якої останній зробив помилкові висновки про порушення позивачем правил оподаткування у зв'язку із відсутністю за юридичною адресою контрагента ТОВ «Дніпрохімальянс», за господарськими операціями із яким позивач сформував суму податкового кредиту, без врахування реального виконання господарських операцій, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку. Внаслідок чого, відповідачем було протиправно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, та просив їх задовольнити у повному обсязі, врахувавши письмові пояснення від 23.03.2012р. (а.с. )

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових пояснення відповідача по справі (а.с. 196-197). Просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що співробітниками Красноперекопської ОДПІ встановлено відсутність посадових осіб контрагента позивача (ТОВ "Дніпрохімальянс") за "юридичною" (м. Дніпродзержинськ, вул. Алчевьска, 44) та "фактичною" (м. Дніпродзержинськ, вул. Димитрова, 6а, кв. 83) адресами; проведеним аналізом податкової звітності ТОВ «Дніпрохіальянс» вбачається відсутність достатньої кількості найманих працівників та основних фондів: складських приміщень, транспорту, устаткування для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Зазначені обставини, на думку представника відповідача, свідчать про порушення позивачем вимог абз. "д" пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість"(далі -Закон №168) щодо віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ сум податку за податковими накладними, в яких відомості про місцезнаходження постачальника не відповідають дійсності. Крім того, представник відповідача зазначає про що відповідно до ст. ст. 215,228 ЦК України, правочин по придбанню товарів, укладений між позивачем і ТОВ "Дніпрохімальянс", має ознаки нікчемності.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Бром" є юридичною особою, зареєстрованою 15.08.1996 року виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим (ідентифікаційний код 0544552) та перебуває на податковому обліку у відповідача з 15.08.1996р. за № 122.

З 09.08.2010р. по 13.08.2010р. посадовою особою відповідача проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку при здійсненні фінансово-господарської діяльності з ТОВ "Дніпрохімальянс" за період з 01.01.2009 року по 31.05.2010 року.

За наслідками перевірки складено акт від 13.08.2010 року №898/23-4/05444552/96, згідно із висновками якого встановлено: порушення пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.1997р. (далі Закон № 168), що призвело до завищення суми податкового кредиту за перевірений період у сумі 421815,00 грн.; порушення пп. 7.2.3, пп. 7.2.6, п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 358226,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 15868,00 грн. (а.с. 37-47).

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач звернувся до відповідача із відповідними запереченнями № 31 від 20.08.2010р. (а.с. 48-55), на які була надана відповідь від 20.08.2010р. № 4182/10/23-4 про обґрунтованість та відповідність висновків позапланової перевірки вимогам чинного законодавства (56-60).

На підставі акту перевірки від 13.08.2010 року №898/23-4/05444552/96 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010р. №0000142304/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування всього на 358266,00 грн. (у тому числі: за лютий 2009 року - 30015,00 грн., за березень 2009 року - 10740,00 грн., за квітень 2009 року - 32226,00 грн., за травень 2009 року - 32915,00 грн., за червень 2009 року - 5143,00 грн., за липень 2009 року - 516,00 грн., за серпень 2009 року - 14775,00 грн., за вересень 2009 року - 54572,00 грн., за жовтень 2009 року - 37555,00 грн., за листопад 2009 року - 58851,00 грн., за грудень 2009 року - 37485,00 грн., за березень 2010 року - 15423,00 грн., за квітень 2010 року - 28050,00 грн.) та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 55777,50 грн. (а.с. 11).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду щодо його оскарження.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Посилання позивача на те, що податковий орган не мав права проводити перевірку, оскільки стосовно усіх декларацій за період з 01.01.2009 року по 31.05.2010 року вже були проведені позапланові виїзні та/або камеральні перевірки, та порушив порядок організації перевірки суд не бере до уваги, виходячи з наступного.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" із змінами і доповненнями на час проведення перевірки (далі Закон № 509) передбачено право проведення податковими органами документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Конкретних приписів щодо умов, порядку і підстав проведення таких перевірок законодавство не містить.

Жодна норма законодавства не перешкоджає податковому органу провести документальну невиїзну перевірку у разі отримання документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів таким платником податку, незалежно від того, проводились або ні перевірки цього ж платника за цей же період у минулому.

Неточності щодо зазначення в акті норм Закону №509, на підставі яких проведено перевірку, не впливають на правову оцінку виявленого порушення вимог податкового законодавства і самі по собі не можуть бути покладені в основу висновку суду про протиправність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Пункт 1.8 ст. 1 Закону №168 встановлює значення терміну "бюджетне відшкодування", яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (абз. 1 пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені п. 7.7 ст. 7 Закону №168.

Так, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

При від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Дніпрохіальянс» (ЄДРПОУ 33855130, м. Дніпродзержинськ, вул. Алчевська,б. 44-1), у подальшому «Постачальник» в особі директора Олійник Ю.Ю., діючого на підставі Статуту, «Продавець», та КВАТ «Бром» у подальшому «Покупець» в особі голови правління КВАТ «Бром» Калашнікова А.П., що діє від імені та в інтересах підприємства на підставі статуту з іншої сторони уклали договір № 43 від 03.04.2009р. Предмет постачання: кислота сірчана технічна. Додаткова угода № 2 від 25.12.2009р.Дію договору продовжено до 31.12.2010р.

ТОВ «Дніпрохіальянс» (ЄДРПОУ 33855130, м. Дніпродзержинськ, вул. Алчевська,б. 44-1), у подальшому «Постачальник» в особі директора Олійник Ю.Ю., діючого на підставі Статуту, «Продавець», та КВАТ «Бром» у подальшому «Покупець» в особі голови правління КВАТ «Бром» Калашнікова А.П., що діє від імені та в інтересах підприємства на підставі статуту з іншої сторони уклали договір № 21-01 від 20.01.2009р. Предметом поставки за цім договором є продукція виробничо-технічного призначення - аміак водний технічний. Загальна кількість хімічної продукції, по підлягає поставці за цим договором складає 720 тн. у 100% обчисленні. Ціна хімічної продукції на момент укладення договору складає 3335,00 грн. за т. крім того ПДВ 20% - 667,00 грн. Загальна ціна однієї тони хімічної продукції на момент укладення договору складає 4002,00 грн. Загальна сума договору складає 2401200,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 480240,00 грн. Усього сума договору складає 2881440,00 грн. Додаткова угода № 1 від 22.09.2009р. Ціна хімічної продукції на момент укладення додаткової угоди складає 3580,00 грн. за т., крім того ПДВ 20% -716,00 грн. Загальна ціна однієї тони хімічної продукції складає 4296,00 грн. Загальна сума договору складає 2566575,00 грн., крім того ПДВ 20% - 513315,00 грн. Усього сума договору складає 3079890,00 грн. Додаткова угода № 2 від 25.12.2009р. Дію договору продовжено до 31.12.2010р.

Судом досліджені зазначені вище договорі, укладені між позивачем та ТОВ "Дніпрохімальянс" від 20.01.2009 року та від 03.04.2009 року на постачання хімічної продукції та додаткові угоди до них (а.с. 67-78).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб'єкти господарського зобов'язання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із вищевикладеного, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності господарського зобов'язання та для дійсності угоди (правочину), співпадають.

Виходячи з положень розділу IV ГК України, господарські зобов'язання виникають на підставі угод, фактично складаючи їх суть, тобто ці два поняття співвідносяться як форма та зміст.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Реальність виконання договорів підтверджується наданими позивачем податковими накладними, в яких продавцем зазначене Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрохімальянс», місцезнаходження продавця - 51900, м. Дніпродзержинськ, вул. Алчевська, 44-1, платіжними дорученнями, виписками з реєстрів отриманих податкових накладних за 2009р. та за 2010р., відомістю операції по бухгалтерському рахунку 37.11.

У накладних Укрзалізниці, в яких відправником виступає ВАТ «Дніпро Азов», в п. 4 «заяви і відмітки відправника» зазначено, що власником вантажу є ТОВ «Дніпрохімальянс». В окремих накладних, а саме № 45394265 з відправленням 27.01.2009р., № 45394587 з відправленням 07.04.2009р., № 45394639 з відправленням 18.04.2009р., № 45394752 з відправленням 16.05.2009р., № 45865643 з відправленням 08.08.2009р., № 45865789 з відправленням 29.08.2009р., № 45865951 з відправленням 17.09.2009р., № 45866209 з відправленням 21.10.2009р., № 45866327 з відправленням 10.11.2009р., № 46444940 з відправленням 26.02.2010р. така примітка пропущена, але згідно листа ПАТ «Дніпро Азот», адресованого позивачу, зазначено, що за вказаними вище накладними був відправлений вантаж власності ТОВ «Дніпрохімальянс».

Всі первинні документи, що підтверджують виконання вищезазначених договорів від 20.01.2009р. та 03.04.2009р, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Виконуючи умови вказаних договорів позивач сплачував вартість придбаних товарів і на підставі отриманих від постачальника податкових накладних включав суми ПДВ у ціні товару до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду. За операціями із ТОВ "Дніпрохімальянс" позивач сформував податковий кредит всього у сумі 421815,00 грн., яку віднесено до складу суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню у перевірений період всього у розмірі 358226,00 грн.

Суд також враховує, що чинним законодавством позивач не зобов'язаний та не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ним податків.

В акті проведено аналіз документів податкової звітності ТОВ "Дніпрохімяльянс" і встановлено, що у підприємства відсутні основні фонди: складські приміщення, транспорт, устаткування для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, при проведенні оперативних заходів відділом податкової міліції Красноперекопської ОДПІ встановлено відсутність посадових осіб ТОВ "Дніпрохімальянс" за "юридичною" (м. Дніпродзержинськ, вул. Алчевьска, 44) та "фактичною" (м. Дніпродзержинськ, вул. Димитрова, 6а, кв. 83) адресами, про що складено акти від 09.08.2010 року.

При цьому судом встановлено, що згідно із свідоцтвом платника ПДВ ТОВ "Дніпрохімальянс", яке видано 02.07.2010 року, довідкою органу статистики та свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи, яке замінено 05.05.2010 року, поштовою адресою місцезнаходження ТОВ "Дніпрохімальянс" є: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дмитрова, будинок 6 "а", квартира 83.

В акті перевірки вказано "юридичну" адресу ТОВ "Дніпрохімальянс": м. Дніпродзержинськ, вул. Алчевьска, 44, однак суд зазначає, що усі надані позивачем документи по взаємовідносинах із цим контрагентом (договори, податкові накладні та ін.) містять іншу адресу, а саме: м. Дніпродзержинськ, вул. Алчевьска, 44-1.

Крім того, з акту перевірки і пояснень представника відповідача не зрозуміло, у якому значенні податковий орган застосовує термін "фактична адреса". Так, згідно із реєстраційними документами ТОВ "Дніпрохімальянс" адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дмитрова, будинок 6 "а", квартира 83, є адресою місцезнаходження цієї особи (станом на 09.08.2010 року).

Доводи відповідача щодо відсутності вказаної особи за "фактичною адресою" суд до уваги не приймає, оскільки відповідач, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України жодного доказу на підтвердження цих доводів не надав і не пояснив, чи встановлено постійну або тимчасову відсутність посадових осіб підприємства за адресою місцезнаходження і взагалі, яким чином відсутність підприємства за місцезнаходженням, впливає на правомірність здійснених ним господарських операцій.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином відомості ЄДР, зокрема стосовно місцезнаходження юридичної особи, є обов'язковими для податкового органу, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд відхиляє помилкові доводи відповідача про порушення позивачем вимог абз. "д" пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168, оскільки податковим органом не доведено у встановленому порядку того, що відомості про місцезнаходження ТОВ "Дніпрохімальянс" у податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не відповідали дійсності на момент їх видачі.

Порушення інших вимог Закону №168 відповідач пов'язує з фактом відсутності посадових осіб ТОВ "Дніпрохімальянс" за місцезнаходженням (що не приймається до уваги судом) та з висновком про нікчемність укладених позивачем із цим контрагентом правочинів.

В акті перевірки наведено зміст ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 9, п. 19 ст. 2, ст. 82 Бюджетного кодексу, ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". На підставі вказаних норм в акті перевірки робиться висновок про те, що укладені правочини були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Перевіряючи правомірність вказаних доводів податкового органу та обґрунтованість його висновків суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи справу в межах доводів відповідача щодо нікчемності правочинів, судом не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагентів для укладання та виконання правочинів, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ і суму валових витрат.

Суд не приймає до уваги доводи щодо відсутності у ТОВ "Дніпрохімальянс" найманих працівників, необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, основних фондів та виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Більш того, жодних доказів невиконання обов'язків по сплаті податку ТОВ "Дніпрохімальянс" у період, що перевірявся, відповідач не наводить ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи.

З наведених підстав, суд дійшов висновку, що висновки податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування не підтверджені нормативно і документально і спростовуються матеріалами справи.

Крім того, судом досліджено в судовому засіданні і долучено до матеріалів справи копії документів: оформлених належним чином податкових накладних (на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та сума бюджетного відшкодування з ПДВ, зменшені за результатами перевірки) та інших документів (відомості бухгалтерського обліку, накладні, розрахункові документи), якими підтверджується факти поставки товарів, сплати позивачем його вартості з ПДВ.

Застосування у спірному податковому повідомленні-рішенні сум штрафних (фінансових) санкцій обумовлено положеннями п. 8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17 березня 2001 року N 10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за N 268/5459.

Вказаним пунктом передбачено, що у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства. Штрафні санкції застосовуються в порядку та розмірах, визначених підпунктом 6.1.3 пункту 6 цієї Інструкції (штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули).

При цьому штрафна (фінансова) санкція застосовується, починаючи з податкового періоду, на який припадає граничний термін подання такої податкової декларації, згідно з якою платником податків заявлено відшкодування податку на додану вартість з бюджету у завищеній сумі, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу.

Враховуючи, що судом встановлено помилковість висновків податкового органу, покладених в основу рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, то і застосування у спірному податковому повідомленні-рішенні санкцій на суму 55777,50 грн. слід визнати протиправним.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 24.04.2012р.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 03.05.2012р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим від 20.08.2010р. №0000142304/0 про зменшення заявленого Красноперекопським відкритим акціонерним товариством "Бром" (ідентифікаційний код 05444552) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 358266,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 55777,50 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.