Постанова

від 25.06.2012 по справі 2а-5828/12/0170/1

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2012 р. Справа №2а-5828/12/0170/1

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю

представника позивача - ОСОБА_1, представника третьої особи - ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3

до Управління Держкомзему в м.Ялта АРК, третя особа ОСОБА_2

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з позовом ОСОБА_3 до Управління Держкомзему в м.Ялта АРК про :

1) Визнання дії Управління Держкомзему у м.Ялта, а саме ухилення від проставлення на державному акті відмітки про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на ? частини від ? часток земельної ділянки (площа цілої земельної ділянки 0,0656га) кадастровий номер земельної ділянки 0111900000:01:022:0096, яка розташована: АДРЕСА_1 протиправними.

2) Зобов'язання Управління Держкомзему у м. Ялта виконати дії, проставити відмітку на державному акті на право приватної власності на землю серії ЯД №628883 виданого Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів від 17.03.2008 року зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010800700109 з приводу переходу права власності на ? частку від ? часток земельної ділянки (площа цілої земельної ділянки 0,0656га) кадастровий номер земельної ділянки 0111900000:01:022:0096, яка розташована: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.

Адміністративний позов мотивований тим, що 27.02.2012 року, відповідно до свідоцтва про спадщину за законом від 27.01.2012 року, позивач звернулась до Управління Держкомзему в м.Ялта АРК з проханням провести реєстрацію право власності на спадщину на ? частину земельної ділянки за ОСОБА_3, проставивши відповідні відмітки на державному акті.

Позивач зазначає, що відповідач не тільки не проставив у державному акті відмітки з зазначенням її прізвища та частки на право приватної власності на землю, але надав відповідь з приводу того, що позивач начебто просила видати на руки державний акт на земельну ділянку на нових співвласників.

Позивач пояснює, вона не ставила питання щодо видачі спільного державного акту між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, її вимоги були чіткі та відповідні закону, а саме позивач просила зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на ? частину від ? часток земельної ділянки ( площа цілої земельної ділянки 0,0656 га) кадастровий номер земельної ділянки 0111900000:01:022:0096 яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що їй начальником Управління Держкомзему в м.Ялта АРК було роз'яснено, що ОСОБА_3 повинна видати нотаріально посвідчений документ, в якому вказати, що вона згодна надати ОСОБА_2 права розпорядження та право утримання нового акту, а також зазначити що повністю довіряє йому.

Позивач пояснює, що дії Управління Держкомзему в м.Ялта АРК є протиправними, та суттєво порушують її права, тому вона була вимушена звернутися до суду із адміністративним позовом за захистом свої прав та законних інтересів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2012 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2012 року закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, ОСОБА_2 залучено до участі по справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору а стороні позивача.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Третя особа в судовому засіданні не заперечувала проти реєстрації за ОСОБА_3 право власності на її частку земельну ділянку, але зазначав, що за ним також має бути зареєстровано право власності на земельну ділянку, але він, крім того, бажає стати утримувачем державного акту в повному обсязі. Позивач також пояснив, що він подав окремий позов до суду, який до цього часу не розглянутий.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 року (яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин), Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що Управління Держкомзему в м.Ялта АРК є органом виконавчої влади АРК, який входить до єдиної системи державних органів земельних ресурсів.

Оскільки Управління Держкомзему в м.Ялта АРК є територіальним органом Державного комітету земельних ресурсів, підзвітний і підконтрольний Державному комітету земельних ресурсів України, здійснюючи свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами, він є суб'єктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до рішення від 14.03.2007 року Ялтинської міської Ради 7-ї сесії 5 скликання ОСОБА_4 отримала державний акт серії ЯД №628883 на право власності на земельну ділянку площею 0,0656 га яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 010300700109.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-797 від 05.03.2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали в спадщину після смерті ОСОБА_4 по ? частки від ? часток житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-243 від 27.01.2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали в спадщину після смерті ОСОБА_4 по ? частки від ? часток земельної ділянки, кадастровий номер 0111900000:01:022:0096, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що 16.03.2012 року ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину №2-797 від 05.03.2012 року зареєструвала за собою право власності на 3/8 частки житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

Крім того, на державному акті ОСОБА_4 серії ЯД №628883 на право власності на земельну ділянку площею 0,0656 га яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, нотаріусом на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-243 від 27.01.2012 року зроблена відмітка про спадкування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по ? частки земельної ділянки.

Судом встановлено, що після смерті матері, та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач звернулась із заявою від 27.02.2012 року до начальника Управління Держкомзему в м. Ялта Боднарук В.В, із проханням прийняти документи на державну реєстрацію права на спадщину за законом, зазначивши що додає до заяви такі копії документів: копію паспорта та ідентифікаційного коду, нотаріально засвідчену копію державного акту , нотаріально засвідчену копію свідоцтва про право на спадкування.

З відповіді Відділу Держкомзему у м. Ялта АР Крим від 23.03.2012 року № 1179-2/10-25-4 на лист позивача від 27.02.2012 року вбачається, що згідно інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку а також на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Держкомзему України від 22.06.2009 року №325 в разі, якщо земельна ділянка знаходиться у спільній сумісній власності або спільної часткової власності, державний акт надається особі, уповноваженої співвласниками земельної ділянки. Разом із бланком державного акту на право власності на земельну ділянку заповнюється та видається додаток до нього.

В відповіді зазначено, що державний акт видається лише одному із співвласників земельної ділянки, уповноваженому усіма громадянами-співвласниками земельної ділянки.

У зв'язку із тим, що згідно із наданим свідоцтвом про право спадкування за законом від 27.01.2011 року, а також відмітки нотаріуса на державному акті спадкодавця, спадкоємцями померлої ОСОБА_4 є - ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відповідач вказав в листі, що для отримання позивачем суспільного державного акту на право власності на спадкову земельну ділянку необхідно отримати дозвіл іншого спадкоємця даної земельної ділянки. У зв'язку із відсутністю такої згоди, згідно із п.2 ст. 158 Земельного кодексу України такий спір вирішується в судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулась із заявою до прокурора м.Ялта АР Крим, в якій просила прокурора прийняти до розгляду заяву. В заяві позивач пояснила прокурору, що Держкомзем у м.Ялта АР Крим суттєво порушує її законні права та інтереси, не приймає до розгляду заяву позивача про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на ? частку земельної ділянки, яка дісталась позивачу за заповітом, а також зазначила, що орган Держкомзем у м.Ялта АР Крим примушує її надати нотаріально завірену довіреність на ім'я її брата на розпорядження земельною ділянкою, яка дісталась позивачеві за заповітом та надати право реєструвати зазначену вище земельну ділянку. Позивач зауважила, що відповідач відмовляється приймати документи необхідні для реєстрації права власності на зазначену вище земельну ділянку.

Прокурор, прийнявши заяву від ОСОБА_3, надіслав її 06.03.2012 року для розгляду до Республіканського комітету по земельним ресурсам АРК.

Республіканський комітет по земельним ресурсам АРК в відповіді від 29.03.2012 року, посилаючись на пункт 2.19 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і права постійного користування земельною ділянкою , узгодженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 22.06.2009 року №325, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року під № 1012/18307, зазначив, що процедура реєстрації земельної ділянки яка знаходиться в спільної власності є неможливою, без згоди однієї із сторін, та зазначив що державний акт надається лише особі, уповноваженою співвласниками земельної ділянки отримати цей акт, таким чином державний акт оформлюється та надається на руки одному з співвласників земельної ділянки.

В відповіді також зазначено, що оформлення окремого державного акту на право власності на земельну ділянку для обслуговування своєї частки домоволодіння можливе лише у разі виділення своєї частки домоволодіння в окреме домоволодіння, з присвоєнням йому юридичної адреси.

Вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності дій відповідача, зобов'язання відповідача як суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснено такі дії на підставі закону, в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Згідно з п.п.7 п.4 Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 червня 2008 р. N 123, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 р. за N 626/15317, Управління (відділ) відповідно до покладених на нього завдань організовує видачу і збереження бланків державних актів на право власності на земельну ділянку та державних актів на право постійного користування земельною ділянкою.

Суд зазначає, що законодавцем чітко розмежовані дії органів Держкомзему щодо видачі державних актів, які визначені Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і права постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 22.06.2009 року №325, а також дії щодо реєстрації переходу права власності на земельну ділянку, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 р. N 439 "Про здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку".

При цьому в останньому випадку при реєстрації перехода права власності, новий державний акт не видається, а лише на старому акті, що належав попередньому власнику, робляться нотаріусом та органом земельних ресурсів відповідні відмітки.

Пунктом 4 Постанови КМ України від 6 травня 2009 р. N 439 "Про здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку" передбачено, що територіальний орган Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання до нього документа про перехід права власності на земельну ділянку проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності на неї такого змісту:

"Зареєстровано в Поземельній книзі

(дата)

за реєстровим N

М.П. Начальник

(найменування територіального

органу Держкомзему)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Власник земельної ділянки подає для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку такі документи:

а) державний акт з відміткою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку;

б) цивільно-правовий договір про відчуження земельної ділянки у разі набуття права власності на земельну ділянку за таким договором або свідоцтво про право на спадщину.

В постанові зазначено що, забороняється вимагати для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку документи, не передбачені цим пунктом.

Судом встановлено, що позивач звернулася до відповідача з заявою ні про видачу нового державного акту на земельну ділянку, а про проставлення відмітки на державному акті спадкодавця ОСОБА_4 про реєстрацію переходу права власності за спадкоємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_2

При цьому судом встановлено, що позивачем повністю виконані всі вимоги Постанови КМ України від 6 травня 2009 р. N 439 "Про здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку", оскільки на державному акті попереднього власника зроблена відповідна відмітка нотаріусом та відповідачу були надані всі передбачені законодавством документи, необхідні для реєстрації перехода права власності на земельну ділянку.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу в реєстрації переходу права власності на земельну ділянку, діяв не в рамках діючого законодавства, не виконуючи свої повноваження.

Відповідач безпідставно вимагав від позивача пройти повністю процедуру заповнення бланків на видачу нового державного акту та зобов'язання перевести долі суспільного домоволодіння в окреме домоволодіння з присвоєнням йому юридичної адреси, про що позивач від нього взагалі не вимагав.

Суд зазначає, що жодним законодавчим актом не обмежено право позивача зареєструвати перехід права власності на земельну ділянку, шляхом проставлення відмітки на державному акті попереднього власника, навіть у випадку, коли право власності переходить до двох та більше осіб. Лише після такої реєстрації, позивач, як співвласник, отримує права на розділ земельної ділянки, виділ її долі в натурі, а у подальшому і отримання нового державного акту або особисто на неї, або сумісно з іншим спадкоємцем.

Стосовно третьої особи, суд зазначає, що ОСОБА_2 також поданий аналогічний позов до окружного адміністративного суду АРК, якій ще знаходиться в провадженні та не розглянутий.

В судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував проти реєстрації за ОСОБА_3 переходу права власності на її частку, яку вона успадкувала, та просив одночасно вирішити ї питання стосовно нього. Але оскільки ним поданий окремий позов до суду, вирішити питання про його права та обов'язки при розгляді даної справи неможливо.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивач для проведення реєстрації переходу права власності на земельну ділянку, та проставлення відповідних відміток на державному акті зробила всі передбачені законом дії, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Суд зазначає, що позивачем були заявлені позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його проставити на державному акті відмітку про перехід права власності. У той же час згідно Постанови КМУ від 06.05.2009 року № 439 органами земельних ресурсів на державному акті проставляється відмітка про реєстрацію права власності. Отже, суд вважає можливим, в цій частині вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача вчинити дії, які чітко визначені законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку зі складністю справи судом 25.06.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 02.07.2012 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Управління Держкомзему у м.Ялта в проставленні на державному акті серії ЯД № 628883, виданому 17.03.2008 року Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів, зареєстрованому в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010800700109, відмітки про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на ? частку від ? часток земельної ділянки (площа цілої земельної ділянки 0,0656га), кадастровий номер 0111900000:01:022:0096, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

3. Зобов'язати Управління Держкомзему у м. Ялта проставити на державному акті на право приватної власності на землю серії ЯД №628883, виданому 17.03.2008 року Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів, зареєстрованому в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010800700109, відмітку про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на ? частку від ? часток земельної ділянки (площа цілої земельної ділянки 0,0656га), кадастровий номер 0111900000:01:022:0096, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

4. Стягнути на користь ОСОБА_3 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.