Ухвала

від 07.11.2012 по справі 2а-5828/12/0170/1

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5828/12/0170/1

07.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2- не з'явилася, до початку судового засідання надала суду клопотання про розгляд у її відсутність,

представник відповідача, Управління Держкомзему в м. Ялта АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

третя особа, ОСОБА_3- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Держкомзему в м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 25.06.12 у справі № 2а-5828/12/0170/1

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1, 73008)

до Управління Держкомзему в м. Ялта АР Крим (вул. Руданського, 7,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

третя особа:

ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2012 адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Держкомзему в м. Ялта АР Крим. третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій , - задоволено.

Визнано протиправною відмову Управління Держкомзему у м.Ялта в проставленні на державному акті серії ЯД № 628883, виданому 17.03.2008 року Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів, зареєстрованому в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010800700109, відмітки про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/2 частку від 3/4 часток земельної ділянки (площа цілої земельної ділянки 0,0656га), кадастровий номер 0111900000:01:022:0096, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2

Зобов'язано Управління Держкомзему у м. Ялта проставити на державному акті на право приватної власності на землю серії ЯД №628883, виданому 17.03.2008 року Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів, зареєстрованому в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010800700109, відмітку про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/2 частку від 3/4 часток земельної ділянки (площа цілої земельної ділянки 0,0656га), кадастровий номер 0111900000:01:022:0096, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2

Стягнуто на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2012 та прийняти нове рішення по справі. В апеляційній скарзі вказує на те, що постанова суду прийнята при неповному та не всебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Сторони, третя особа та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся учасників процесу, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до висновків, позивач для проведення реєстрації переходу права власності на земельну ділянку, та проставлення відповідних відміток на державному акті зробила всі передбачені законом дії, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Так, згідно приписів ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

Приписами ч.6 цієї статті визначено, що при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

У разі набуття права власності на земельну ділянку кількома набувачами або у разі відсутності на відповідному державному акті місця для проставлення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку набувачеві або відчужувачеві земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня подання ним до органу, який здійснює видачу зазначеного акта, документів, передбачених законодавством, видається державний акт на право власності на земельну ділянку.

Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.

Порядок, який встановлює процедуру здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення, на державному акті на право приватної власності на землю, державному акті на право власності на землю, державному акті на право власності на земельну ділянку (далі - державний акт) визначений Постановою КМ України від 06.05.2009 року № 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку".

Відповідно до п.4 вказаного Порядку Територіальний орган Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання до нього документа про перехід права власності на земельну ділянку проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності.

Власник земельної ділянки подає для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку такі документи:

а) державний акт з відміткою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку;

б) цивільно-правовий договір про відчуження земельної ділянки у разі набуття права власності на земельну ділянку за таким договором або свідоцтво про право на спадщину.

Забороняється вимагати для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку документи, не передбачені цим пунктом.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що жодним законодавчим актом не обмежено право позивача зареєструвати перехід права власності на земельну ділянку, шляхом проставлення відмітки на державному акті попереднього власника, навіть у випадку, коли право власності переходить до двох та більше осіб. Лише після такої реєстрації, позивач, як співвласник, отримує права на розділ земельної ділянки, виділ її долі в натурі, а у подальшому і отримання нового державного акту або особисто на неї, або сумісно з іншим спадкоємцем.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується наявними у справі доказами що відповідно до рішення від 14.03.2007 року Ялтинської міської Ради 7-ї сесії 5 скликання ОСОБА_5 отримала державний акт серії ЯД №628883 на право власності на земельну ділянку площею 0,0656 га яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 010300700109.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-797 від 05.03.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали в спадщину після смерті ОСОБА_5 по 1/2 частки від 3/4 часток житлового будинку за адресою АДРЕСА_2.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-243 від 27.01.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали в спадщину після смерті ОСОБА_5 по 1/2 частки від 3/4 часток земельної ділянки, кадастровий номер 0111900000:01:022:0096, яка розташована за адресою АДРЕСА_2.

16.03.2012 року ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину №2-797 від 05.03.2012 року зареєструвала за собою право власності на 3/8 частки житлового будинку за адресою АДРЕСА_2.

Крім того, на державному акті ОСОБА_5 серії ЯД №628883 на право власності на земельну ділянку площею 0,0656 га яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, нотаріусом на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-243 від 27.01.2012 року зроблена відмітка про спадкування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частки земельної ділянки.

Матеріали справи також свідчать, що після смерті матері, та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач звернулась із заявою від 27.02.2012 року до начальника Управління Держкомзему в м. Ялта ОСОБА_6В, із проханням прийняти документи на державну реєстрацію права на спадщину за законом, зазначивши що додає до заяви такі копії документів: копію паспорта та ідентифікаційного коду, нотаріально засвідчену копію державного акту , нотаріально засвідчену копію свідоцтва про право на спадкування.

З відповіді Відділу Держкомзему у м. Ялта АР Крим від 23.03.2012 року № 1179-2/10-25-4 на лист позивача від 27.02.2012 року вбачається, що згідно інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку а також на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Держкомзему України від 22.06.2009 року №325 в разі, якщо земельна ділянка знаходиться у спільній сумісній власності або спільної часткової власності, державний акт надається особі, уповноваженої співвласниками земельної ділянки. Разом із бланком державного акту на право власності на земельну ділянку заповнюється та видається додаток до нього.

Крім того, в відповіді зазначено, що державний акт видається лише одному із співвласників земельної ділянки, уповноваженому усіма громадянами-співвласниками земельної ділянки.

У зв'язку із тим, що згідно із наданим свідоцтвом про право спадкування за законом від 27.01.2011 року, а також відмітки нотаріуса на державному акті спадкодавця, спадкоємцями померлої ОСОБА_5 є - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідач вказав в листі, що для отримання позивачем суспільного державного акту на право власності на спадкову земельну ділянку необхідно отримати дозвіл іншого спадкоємця даної земельної ділянки. У зв'язку із відсутністю такої згоди, згідно із п.2 ст. 158 Земельного кодексу України такий спір вирішується в судовому порядку.

Після звернення позивача до прокурора м.Ялта АР Крим, її заява була прийнята та, надіслана її 06.03.2012 року для розгляду до Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим.

Республіканський комітет по земельним ресурсам АР Крим в відповіді від 29.03.2012 року, посилаючись на пункт 2.19 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і права постійного користування земельною ділянкою , узгодженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 22.06.2009 року №325, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року під № 1012/18307, зазначив, що процедура реєстрації земельної ділянки яка знаходиться в спільної власності є неможливою, без згоди однієї із сторін, та зазначив що державний акт надається лише особі, уповноваженою співвласниками земельної ділянки отримати цей акт, таким чином державний акт оформлюється та надається на руки одному з співвласників земельної ділянки.

В відповіді також зазначено, що оформлення окремого державного акту на право власності на земельну ділянку для обслуговування своєї частки домоволодіння можливе лише у разі виділення своєї частки домоволодіння в окреме домоволодіння, з присвоєнням йому юридичної адреси.

Між тим, за приписами п.п.7 п.4 Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 червня 2008 р. N 123, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 р. за N 626/15317, Управління (відділ) відповідно до покладених на нього завдань організовує видачу і збереження бланків державних актів на право власності на земельну ділянку та державних актів на право постійного користування земельною ділянкою.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що законодавцем чітко розмежовані дії органів Держкомзему щодо видачі державних актів, які визначені Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і права постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 22.06.2009 року №325, а також дії щодо реєстрації переходу права власності на земельну ділянку, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 р. N 439 "Про здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку".

При цьому слід зазначити, що при реєстрації переходу права власності, новий державний акт не видається, а лише на старому акті, що належав попередньому власнику, робляться нотаріусом та органом земельних ресурсів відповідні відмітки.

Крім того, заявником апеляційної скарги не прийнято до уваги, що позивач звернулася до відповідача ні з заявою про видачу нового державного акту на земельну ділянку, а про проставлення відмітки на державному акті спадкодавця ОСОБА_5 про реєстрацію переходу права власності за спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3

При цьому, як свідчать матеріали справи, позивачем повністю виконані всі вимоги Постанови КМ України від 6 травня 2009 р. N 439 "Про здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку", оскільки на державному акті попереднього власника зроблена відповідна відмітка нотаріусом та відповідачу були надані всі передбачені законодавством документи, необхідні для реєстрації переходу права власності на земельну ділянку.

З огляду на встановлені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, відмовляючи позивачу в реєстрації переходу права власності на земельну ділянку, діяв не в рамках діючого законодавства, не виконуючи свої повноваження та безпідставно вимагав від позивача пройти повністю процедуру заповнення бланків на видачу нового державного акту та зобов'язуючи перевести долі суспільного домоволодіння в окреме домоволодіння з присвоєнням йому юридичної адреси, про що позивач від нього взагалі не вимагав.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийшов за межі позовних вимог, зобов'язавши відповідача проставити на державному акті відмітку про реєстрацію права власності, оскільки таке рішення суду сприяло повному захисту прав позивача та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, зокрема Постанови КМУ від 06.05.2009 року № 439.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 25.06.12 у справі № 2а-5828/12/0170/1 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держкомзему в м. Ялта АР Крим, -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 25.06.12 у справі № 2а-5828/12/0170/1,-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль