Постанова

від 25.04.2012 по справі 2а-2820/12/0170/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2012 р. (11год.12хв.) Справа №2а-2820/12/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александров О.Ю.,

за участю секретаря Сидельової М.В.,

за участю представника прокуратури - Березовиченко Ю.Ю.,

за участю представника позивача - Журенко В.О., довіреність №16/9/10-00 від 29.02.12р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут натуропатії та фітотерапії"

про стягнення

Суть спору: Заступник прокурора м. Ялта, діючий в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут натуропатії та фітотерапії" (далі відповідач) заборгованості в сумі 207 359,03 грн.: з орендної плати з юридичних осіб у сумі 166056,55 грн. та з податку на додану вартість у сумі 41302,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у визначені законом строки узгоджені податкові зобов'язання.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Прокурор, у судовому засіданні, яке відбулось 25.04.2012 року, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у адміністративному позові.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача, самостійно ним задекларована, у розмірі 207 359,03 грн. не сплачена.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, відповідно до заявлених ним клопотань, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут натуропатії та фітотерапії" 28.12.2002 року зареєстроване Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим у якості юридичної особи та видано Свідоцтво Серії А00 №446038.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України "Про державну податкову службу в України", відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються Державна податкова адміністрація в АР Крим, якій, в свою чергу, підпорядкована Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України здійснює функції, зокрема щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів.

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Судом встановлено, що відповідачем надані позивачу податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності: від 26.01.11р. за 2011 рік у сумі 737 773,20 грн.; від 17.02.12р. за 2012 рік у сумі 61 481,10 грн.

Також відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.01.2012 року за 12 місяць 2011 року у сумі 48 079,00 грн.

Відповідачем самостійно визначені зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та з податку на додану вартість повністю не сплачені.

Таким чином заборгованість перед бюджетом склала 207 359,03 грн.

Судом встановлено, що позивачем була проведена камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої був складений акт №3801/15-3/32318920 від 01.12.11р.

В акті перевірки виявлено порушення п. 287.3 ст.287 ПК України в частині несвоєчасності сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю, а саме: за терміном сплати 30.09.11р. узгоджену суму податкового зобов'язання орендної плати за серпень 2011 року погашено 04.10.11 р., затримка платежу склала 4 календарних дні; за терміном сплати 30.10.11р. узгоджену суму податкового зобов'язання орендної плати за вересень 2011 року погашено 03.11.11 р., затримка платежу склала 4 календарних дні.

На підставі акту камеральної перевірки у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності прийнято податкове повідомлення - рішення № 0009931523 від 23.12.11р. на суму 7 147,83 грн. по штрафним (фінансовим ) санкціям, яке отримано відповідачем 04.01.12 року.

Однак зазначену суму відповідачем не сплачено.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 26 від 05.01.12р. на суму 60 757,72 грн., але повернуто поштою 10.01.12р. з відміткою "за даною адресою не проживає".

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості, вказана вимога є узгодженою, однак сума заборгованості з орендної плати за землю відповідачем не сплачена.

Судом встановлено, що зазначена податкова вимога сформована на підставі боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб ( код бюджетної класифікації 13050200), що, враховуючи збільшення податкового боргу з цього податку в силу положень п. 59.5 ст. 59 ПК України є підставою для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 166 056,55 грн.

В той же час судом встановлено, що позивачем не прийняті всі необхідні заходи щодо стягнення податкового боргу, який виник з самостійно визначеного зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 41 302,48 грн.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням аналізу вишезазначених положень ст. 59 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому зі змісту ст.ст. 59, 95, 14 Податкового кодексу України вбачається, що податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожним податком окремо.

В адміністративному позові Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим вказано про наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 140101) , але доказів направлення податкових вимог з зазначеного податку, які містять відомості, передбачені ч. 2 п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу на суму податкового боргу 41 302,48 грн. позивачем до матеріалів адміністративної справи не надано.

Таким чином, врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме: направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо; сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Проте позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення таких податкових вимог з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

В порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надані заперечення на адміністративний позов, а також не надані докази сплати заборгованості у повному обсязі, у зв'язку з чим позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу в частині стягнення орендної плати за землю.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 166 056,55 грн. з орендної плати за землю, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у цій частині.

Суд вважає, неправомірним звернення до суду позивача в частині стягнення податку на додану вартість у сумі 41 302,48 грн. та відмовляє в задоволенні.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Постанову складено у повному обсязі 25.04.2012 року.

Керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут натуропатії та фітотерапії" (вул. Макаренка, 8, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600, ідентифікаційний код 32318920) заборгованість у сумі 166 056,55 грн. з орендної плати за землю на користь місцевого бюджету м. Ялта АР Крим (р/р 33217812700039 в УГК В АРК, МФО 824026, ЗКПО 34740850).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

частково

Суддя Александров О.Ю.