Постанова

від 14.10.2008 по справі 26/87-08-2809

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" жовтня 2008 р.

Справа № 26/87-08-2809

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів:

головуючого судді  Савицького Я.Ф.,

суддів 

Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

Розпорядженням голови Одеського

апеляційного господарського суду №140 від 29.09.2008р. справу №26/87-08-2809,

призначену складом суддів: головуючий суддя -Журавльов О.О., судді -Тофан В.М.,

Михайлов М.В., передано від судді Одеського апеляційного господарського суду

Журавльова О.О. на розгляд судді Одеського апеляційного господарського суду

Савицькому Я.Ф., у складі суддів: головуючий суддя -Савицький Я.Ф., судді

-Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т..

при секретарі судового засідання

Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від

14.10.2008 р.

від позивача :

Смолей С.І., довіреність від 25.06.2008р.;

від відповідача:

Златєв П.Д., довіреність від 10.10.2008р.;

                           ОСОБА_2, тимчасове

посвідчення №129 від 08.10.2008р.;

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського фермерського

господарства „ОСОБА_1”

на рішення

господарського суду Одеської області

від 11

серпня 2008 року

по справі

№ 26/87-08-2809

за позовом:

Приватного сільськогосподарського підприємства „Агро-Трейд 2001”

до відповідача: Сільськогосподарського

фермерського господарства „ОСОБА_1”

про стягнення

90447,50 грн.

Сторони належним чином повідомлені

про час і місце засідання суду.

Згідно зі ст. 129 Конституції

України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу здійснювалась повна

фіксація судового процесу.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду

Одеської області від 11.08.2008р. по справі №26/87-08-2809 (суддя Никифорчук

М.І.) задоволено позов ПСП „Агро-Трейд 2001” до СФГ „ОСОБА_1” про стягнення

90447,50 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в

розмірі 90447,50 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 904,47 грн. та

118 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що: 1) у вересні

2007 року відповідач самовільно захопив частку орендованої позивачем земельній ділянки

площею 23 га та посіяв на ній озимий ячмінь, на пропозиції позивача щодо

припинення неправомірних дій відповідача останній не реагував, проте обіцяв

надати позивачеві рівноцінну ділянку для здійснення ним сільськогосподарського

виробництва, але вільної земельної ділянки у відповідача для позивача не

знайшлось; 2) перевіркою Ізмаїльської міжрайонної прокуратури було встановлено,

що СФГ „ОСОБА_1” самовільно захопило вказану земельну ділянку та на підставі

чого винесена постанова про порушення адміністративного провадження по ст. 53-1

КУпАП України; 3) докази подані позивачем в обґрунтування позовних вимог є

об'єктивними та підтверджують заподіяння відповідачем збитків позивачеві в

розмірі 90447,50 грн., який базується на довідці Управління статистики в

Одеської області від 19.11.2007 р., яка складена уповноваженою посадовою

особою, засвідчена печаткою Управління та сумніву у суду не викликає; 4) факт

наявності протиправних дій відповідача відносно вказаної земельної ділянки

позивача розміром 23 га ( її захоплення без достатніх підстав) підтверджується

постановою державного інспектора Придунайського відділу Управління з контролю

за використанням та охороною земель у Одеській області від 07.07.2007 р. про

накладення адміністративного стягнення на голову СФГ „ОСОБА_1” ОСОБА_2, яка є

чинною.

Не погоджуючись з оскаржуваним

рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського

суду з апеляційною скаргою звернулося СФГ „ОСОБА_1”, в якій просить скасувати

рішення господарського суду Одеської області від 11.08.2008р. і прийняти нове

рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що : 1) згідно

з п. п. 1, 2 договору оренди земельної ділянки за №07-132 від 27.06.2003р.,

укладеного між ПСП „Агро Трейд 2001” та Ізмаїльською районною державною

адміністрацією Одеської області, в користуванні у орендаря знаходиться земельна

ділянка, площею 90 га, який призначений для використання під пасовище в строк

до 01.01.2008р., отже позивач не має ніяких законних підстав для використання вказаної

земельної ділянки -пасовища під вирощування зернових культур, його вимоги щодо

відшкодування шкоди не мають правових підстав, оскільки 23 га землі були

засіяні ячменем відповідача; 2) згідно з розділом 4 вказаного договору оренди

земельної ділянки цільове призначення ділянки -сінокіс, а отже позивач може

вимагати у відповідача лише відшкодування збитків, які пов'язані з

недоотриманням ним сіна з земельної ділянки, площею 23 га, яка була самовільно

зорана та засіяна відповідачем, та аж ніяк збитків, пов'язаних з використанням

земельної ділянки для сільськогосподарського вирощування зерна; 3) слід

враховувати той факт, що позивачем 17.06.2008р. було самовільно зібрано та

вивезено зерно ячменю із земельної ділянки, площею 23 га, про що свідчить

справа, яка розглядається в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області

за позовом СФГ „ОСОБА_1” до ПСП „Агро Трейд 2001” та ОСОБА_3 про визнання права

власності на врожай 2008 року -озимий ячмінь та витребовування майна в натурі з

незаконного чужого володіння.

14.10.2008р. до Одеського

апеляційного господарського суду від ПСП „Агро-Трейд 2001” надійшов відзив на

апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити рішення господарського суду

без змін, оскільки воно відповідає обставинам справи та чинному законодавству,

апеляційну скаргу -без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та

доводи апеляційної скарги СФГ „ОСОБА_1”, заслухавши представників сторін,

перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин

справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського

апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід

задовольнити, рішення господарського суду першої інстанції -скасувати з огляду

на таке.

Дослідивши матеріали справи,

колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що

01.06.2003р. між Ізмаїльською районною державною адміністрацією (орендодавець)

та ПСП „Агро-Трейд 2001” (орендар) на підставі розпорядження Ізмаїльської

районної державної адміністрації №424/А-2003 від 03.06.2003р. укладено договір

оренди земельної ділянки, площею 90 га (пасовищ), строком на 5 років з

01.01.2003р. (до 01.01.2008р.), призначення земельної ділянки -сінокосіння.

16.04.2008р. ПСП „Агро-Трейд 2001”

звернулося до Ізмаїльської міжрайонної прокуратури з заявою, в якій скаржилося

на дії ОСОБА_1 - голову Кирничанської селищної ради Ізмаїльського району, який

захопив у вересні 2007 року земельну ділянку, площею 23 га, та засіяв ділянку

пшеницею, чим позбавив ПСП „Агро-Трейд 2001” займатися законною господарською

діяльністю, у зв'язку з чим підприємство несе матеріальні збитки та не отримує

прибуток.

17.05.2008р. Ізмаїльською

міжрайонною прокуратурою Одеської області на адресу ПСП „Агро-Трейд 2001”

надіслано лист №381-08, в якому вказано, що заяву ПСП „Агро-Трейд 2001”

розглянуто та встановлено, що ОСОБА_1 ніякого відношення до захоплення

земельної ділянки, площею 23 га, не має, натомість СФГ „ОСОБА_1” здійснило

самовільне захоплення земельної ділянки, на підставі вищевикладеного

Ізмаїльською міжрайонною прокуратурою винесено постанову про порушення

провадження про адміністративне правопорушення по ст. 53-1 КУоАП у відношенні

голови СФГ „ОСОБА_1” -ОСОБА_2.

Постановою управління з контролю за

використанням та охороною земель у Одеській області винесено постанову про

накладення адміністративного стягнення від 07.07.2008р. на гр. ОСОБА_2, яка

порушила вимоги ст. 53-1 КУпАП -самовільно, без правовстановлюючих документів,

використовувала земельну ділянку, площею 23 га, яка розташована на землях

сільської ради с. Кирнички.

10.07.2008р. до господарського суду

Одеської області від ПСП „Агро-Трейд 2001” надійшла позовна заява до СФГ

„ОСОБА_1” про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 90447,50 грн..

Позовні вимоги ПСП „Агро-Трейд

2001” обґрунтовувало тим, що СФГ „ОСОБА_1” з вересня 2007 року порушувало права

та майнові інтереси позивача, в результаті чого підприємство не мало можливості

займатися сільськогосподарським виробництвом на земельній ділянці, площею 23

га, таким чином підприємство не отримало доходів в розмірі 90447,50 грн.

(матеріальна шкода - вартість озимого ячменю, який міг би бути посаджений на

земельній ділянці позивачем).

24.07.2008р. до господарського суду

Одеської області від ПСП „Агро-Трейд 2001” надійшла заява про зміну правових

підстав позову, в якій позивач просив стягнути з відповідача на його користь

збитки в сумі 90447,50 грн. (доходи, які особа б могла реально одержати за

звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), з

посиланням на ст. ст. 95, 156 Земельного кодексу України.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 11.08.2008р. позовні вимоги ПСП „Агро-Трейд 2001”

задоволені у повному обсязі, проте дослідивши обставини справи та чинне

законодавство, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не

погоджується з висновком господарського суду першої інстанції та вважає за

необхідне рішення скасувати, у позові відмовити з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. 49

Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не завдавати шкоди

довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань,

інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого

самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та

іншу встановлену законом відповідальність.

За загальним принципом цивільного

права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права,

має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч.1 ст. 623 Цивільного

кодексу України).

Статтею 216 Господарського кодексу

України передбачено, що учасники господарських відносин несуть

господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання

шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в

порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, при цьому

застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних

інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків

учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та

забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

          Відповідно до ч. 2 ст. 217 названого

Кодексу у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування

збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

          За ст. 218 Господарського кодексу

України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських

відносин є вчинене ним правопорушення у сфері

господарювання.

Згідно зі ст. 224 вказаного Кодексу

учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, або

установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен

відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого

порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною,

втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які

управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або

додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

          Пунктом 3 ч. 1 ст. 225 Господарського

кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню

особою, яка допустила господарське правопорушення, включається неодержаний

прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право

розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Із заяви про зміну правових підстав

позову вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі

90447,50 грн. (доходи, які особа б могла реально одержати за звичайних

обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) з посиланням на ст.

ст. 95, 156 Земельного кодексу України, оскільки позивач міг би отримати з цієї

земельної ділянки 35 тон ячменю на суму 90447,50 грн..

        Відповідно до ст. 95

Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом

або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності

на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену

продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні

на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні

об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у

випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші

будівлі і споруди, порушені права землекористувачів підлягають відновленню в

порядку, встановленому законом.

          Як свідчать матеріали справи, ПСП

„Агро-Трейд 2001” є орендарем земельної ділянки - пасовищ, площею 90 га,

на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.06.2003р..

          Пунктами 4.1 та 4.2 договору

встановлено, що орендована земельна ділянка призначається для сінокосіння,

забороняється використовувати земельну ділянку способами, що призводять

до заниження родючості ґрунтів, хімічному та радіоактивному забрудненню,

погіршенню екологічного оточення, використання землі не за цільовим

призначенням.

Строк дії договору закінчився

01.01.2008р., на новий термін договір не було пролонговано.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 20

Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії

здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого

самоврядування відповідно до їх повноважень, зміна цільового призначення земель

провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування,

які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у

користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або

приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та

історико-культурного призначення.

Дослідивши вищенаведене, колегія

суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ПСП

„Агро-Трейд 2001” не могло розраховувати на отримання з 1 га орендованої

земельної ділянки 2,72 тонни ячменю, оскільки цільове призначення земельної

ділянки -пасовище, сінокосіння, а не рілля для промислового вирощування

злакових, або інших видів рослин сільськогосподарського призначення, з

документів, що наявні в матеріалах справи вбачається, що зміни цільового

призначення земельної ділянки протягом дії договору оренди земельної ділянки та

в подальшому не відбулося.

Таким чином, позивач мав право

розраховувати на відшкодування збитків у вигляді неотриманого прибутку від

використання пасовища протягом вересня 2007 року 01.01.2008 року.

Крім того, ПСП „Агро-Трейд 2001” до

матеріалів справи не надало доказів того, що підприємство мало намір засіяти

орендовану земельну ділянку озимим ячменем для сільськогосподарського

виробництва, площею 23 га, з цільовим призначенням -сінокосіння, оскільки в

матеріалах справи відсутні докази того, що ПСП „Агро-Трейд 2001” звернулося до

органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із заявою про

зміну цільового призначення земельної ділянки та договір оренди земельної

ділянки від 27.06.2003р. пролонгований на новий строк, або укладено новий

договір оренди на використання позивачем вказаної земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33

Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при

цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд

у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Дослідивши матеріали справи,

колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до

висновку, що позивачем не доведено в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського

процесуального кодексу України факту, що йому завдано збитків у вигляді

упущеної вигоди - неотриманих доходів, які позивач міг би реально одержати за

звичайних обставин, якби його право за договором оренди не було порушене

відповідачем шляхом самовільного зайняття земельної ділянки, за таких обставин,

у задоволенні позовних вимог ПСП „Агро-Трейд 2001” про стягнення 90447,50 грн.

з СФГ „ОСОБА_1” слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України витрати СФГ „ОСОБА_1” на оплату державного мита

за подання апеляційної скарги у розмірі 452,25 грн., слід відшкодувати за рахунок

ПСП „Агро-Трейд 2001”.  

Враховуючи вищенаведене, колегія

суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що

апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення господарського суду першої

інстанції -скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105

Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний

господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду

Одеської області від 11.08.2008р. по справі №26/87-08-2809 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з приватного

сільськогосподарського підприємства „Агро-Трейд 2001” (68600, Одеська область,

Ізмаїльський район, с. Кирнички, вул. Котовського, 91а, код ЄДРПОУ 31580111) на

користь селянського фермерського господарства „ОСОБА_1” (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ

НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в

розмірі 452 (чотириста п'ятдесят дві) грн. 25 коп..

Зобов'язати господарський суд

Одеської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з

дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                               

Я.Ф. Савицький    

Суддя:                                                                        Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                                     

О.Т. Лавренюк