Постанова

від 05.07.2012 по справі 2а-14990/10/4/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2012 р. о 12:36 Справа №2а-14990/10/4/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні А.В., за участю

представника позивача - Компанейцева С.В.,

судового експерта - Юга І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово"

до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дії

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2010 року №0000502301/1; визнання протиправним зменшення відповідачем на підставі акту перевірки №947/23-02/34582572 від 27.05.2010 року 26 рядка декларації з ПДВ «залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, які включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 308140 грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача за результатами проведеної перевірки про порушення позивачем Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» в результаті чого нараховано податок на прибуток на загальну суму 48620,70 грн., у тому числі 38848,50 грн. за основним платежем, 9772,20 грн. - штрафні санкції; зменшено рядок 26 декларації з ПДВ «залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, які включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 308140 грн.

Ухвалами суду від 25.11.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 14.12.2010 року у справі призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 01.06.2012 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, надав пояснення по суті справи, пояснив, що на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за вересень 2008 року на 267000,00 грн., за червень 2009 року на 41140,00 грн. наявні податкові накладні, до того ж на підтвердження віднесення до складу валових витрат за 3,4 квартали 2009 року були надані усі необхідні документи, які не мали недоліків.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.06.2012 року проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях на висновок судово - економічної експертизи.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 05.07.2012 року не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, жодних заяв, клопотань не надіслав.

Судовий експерт, приведений до присяги, у судовому засіданні пояснив, що висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи висновки, викладені в акті ДПІ від 27.05.2010 року №947/23-02/34582572 підтверджуються лише в частині завищення ТОВ «МПК Скворцово» податкового кредиту за червень 2009 року на суму 41140,00 грн. Висновки ДПІ щодо завищення податкового кредиту ТОВ «МПК Скворцово» за вересень 2008 року на 267 000,00 грн. не підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «МПК Скворцово» у повному обсязі, податковий кредит у сумі 267 000,00 грн., що нарахований у складі витрат на придбання основних фондів, у повному обсязі відповідає вимогам норм Закону №168 та сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку. Висновки стосовно заниження ТОВ «МПК Скворцово» податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2009 рік на загальну суму 38 849,00 грн. спростовуються документами бухгалтерського і податкового обліку та звітності ТОВ «МПК Скворцово» у повному обсязі, ТОВ «МПК Скворцово» за 3-4 квартали 2009 р. обґрунтовано та вірно нарахувало амортизаційні відрахування в сумі 155 394,00 грн. на балансову вартість основного фонду третьої групи - промислового обладнання для копчення і сушіння сирих ковбас.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача являється суб'єктом владних повноважень та його неявка не перешкоджає розглядові справи по суті, враховуючи наявність в матеріалах справи заперечень відповідача, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача, повідомленого належним чином, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судового експерта, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши висновки проведеної судово-економічної експертизи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово" зареєстроване у якості юридичної особи Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 29.09.2006 року (ідентифікаційний код юридичної особи 34582572), знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Сімферопольському районі АР Крим та відповідно до Свідоцтва №100023406 від 20.07.2007 року є платником податку на додану вартість (а.с.51-52,78-79 т.1).

Позивач на час спірних правовідносин за КВЕД здійснював виробництво м'яса; м'яса свійської птиці та кролів; м'ясних продуктів; продуктів дитячого харчування та дієтичних продуктів; розведення великої рогатої худоби; роздрібну торгівлю м'ясом та м'ясними продуктами, що підтверджується довідкою ГУ статистики в АР Крим з ЄДРПОУ серії АА №011218 від 10.06.2009 року (а.с.52 т.1).

Судом встановлено, що посадовими особами податкового органу проведено планову иїзну перевірку позивача з питань з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року. За результатами перевірки складено акт від 27.05.2010 року №947/23-02/34582572 (далі - акт).

За висновками акту виявлено ознаки нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Олімп Інвест 92», що призвело до порушень, окрім іншого:

- ч.1,ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України щодо вчинення правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків;

- п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.1., п.п.8.1.2. п.8.1., п.п.8.2.2. п.8.2., п.п.8.3.1. п.8.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі - Закон №334), (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції, чинній на час спірних правовідносин), в результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 38849,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 20025,00 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 18824,00 грн.;

- п.п.7.2.1, 7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненням, далі - Закон №168), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 308140,00 грн., у тому числі за вересень 2008 року к сумі 267000,00 грн., за червень 2009 року у сумі 41140,00 грн., внаслідок чого зменшено 26 рядок Декларації «Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, які включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 308140 грн.

Актом встановлено, що позивач при здійсненні господарської діяльності за перевіряємий період мав взаємовідносини з ТОВ «Олімп Інвест 92» (код ЄДРПОУ 35941361), вчинив правочин, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, є нікчемним, суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави. ТОВ «Олімп Інвест 92» не знаходиться за адресою місцезнаходження, двічі було перереєстровано, 14.04.2010 року анульовано свідоцтво ТОВ «Олімп Інвест 92» як платника податку на додану вартість, у серпні 2008 року ТОВ «Олімп Інвест 92» незаконно сформовано податковий кредит рахунок операцій із ТОВ «Роспалс-Інвест», що не звітувало до податкових органів та не знаходиться за юридичною адресою. Позивач здійснював діяльність, спрямовану на використання фінансово-грошових потоків контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Встановлено відсутність поставок товарів, отримано товарно-матеріальні цінності без проведення сплати по розрахунковому рахунку.

Так в акті перевірки зазначено, що позивачем за період з 3-4 квартали завищено суму амортизаційних відрахувань на 155 394,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 38 848,50 грн. (155 394,00х25%) за період 3-4 квартали 2009 р.-2009 рік, завищення амортизаційних відрахувань пов'язане з тим, що ТОВ «МПК Скворцово» необґрунтовано нарахувало амортизацію на балансову вартість обладнання, придбаного у ТОВ «Олімп Інвест 92».

Далі в акті перевірки наведено зміст статей 3,42, Господарського кодексу України, статей 203,215, 216, 228, 626, 629, 655, 658, 662 689, 712 Цивільного кодексу України, норм Бюджетного кодексу, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", інших законодавчих актів. На підставі вказаних норм в акті перевірки робиться висновок про те, що укладені правочини між позивачем і ТОВ «Олімп Інвест 92» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, ними обумовлених.

Також актом встановлено, що по взаємовідносинах позивача з контрагентом ТОВ «ТД «Система» не надані документи на перевезення основних засобів .

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000502301/0 від 08.06.2010 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 48620,70 грн., у т.ч. 38848,50 грн. основного зобов'язання та 9772,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Досліджуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд встановив таке.

Висновки податкового органу стосовно заниження ТОВ «МПК Скворцово» податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2009 р. на загальну суму 38 849,00 грн. суд вважає безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно з п. 3.1. статті 3 Закону №334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) впродовж звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, зокрема витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті".

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п.8.1.1. п.8.1. ст.8 Закону №334 під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до п.п.8.1.2. п.8.1 ст.8 Закону №334 амортизації, крім інших, підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Визначення основних фондів та їх груп дається у п. 8.2. Закону №334.

Термін "основні фонди" зазначається як матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом (п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону №334)

Згідно з п.п.8.2.2. п.8.2. ст.8 Закону №334 основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів). Термін "комп'ютерна програма" розуміється у значенні, наведеному у законодавстві з питань охорони авторських та суміжних прав.

Відповідно до п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону № 334 сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали). Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

Судом встановлено, що 10 серпня 2008 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Олімп Інвест 92» (Продавець) було укладено договір поставки №10-08/08 на поставку обладнання промислового для копчення і сушіння сирих ковбас вартістю 1602000,00 грн., у т.ч. 267000,00 грн. ПДВ , яке має бути доставлене на склад ТОВ «МПК Скворцово» у с. Скворцово до 25 серпня 2008 року (а.с.86 т. 1).

20 серпня 2008 року ТОВ «Олімп Інвест 92» поставило на користь позивача обладнання промислове для копчення і сушіння сирих ковбас вартістю 1 602 000,00 грн., у т.ч. 267000,00 грн. ПДВ, що підтверджується прибутковою накладною №838 (а.с.82 т.1).

Господарська операція з придбання промислового обладнання в повному обсязі в сумі 1602000,00 грн. відображена у бухгалтерському обліку ТОВ «МПК Скворцово» за серпень 2008; 12 січня 2009 року ТОВ «Олімп Інвест 92» перерахувало позивачеві кошти за отримане обладнання у сумі 125000,00 грн., у т.ч. 20833,33 грн. ПДВ, що підтверджується випискою банку, висновком №121/10 судово-економічної експертизи від 05.05.2012 року, який приймається судом як належний та допустимий доказ у справі; заборгованість ТОВ «МПК Скворцово» за обладнання, отримане від ТОВ «Олімп Інвест 92», станом на 31.12.2009 року становить 1477000,00 грн. з ПДВ, Позивач не здійснював витрати на транспортування вказаного обладнання, відповідно до п.4.1 Договору.

Вказане обладнання вартістю 1602000,00 грн., у т.ч. ПДВ 267000,00 грн., було фактично використане у господарській діяльності ТОВ «МПК Скворцово», що підтверджується висновками судово-економічної експертизи.

У травні 2009 року позивачем було введено в експлуатацію обладнання промислове вартістю 1335000,00 грн. для копчення і сушіння сирих ковбас на підставі Акту введення в експлуатацію основних засобів №ВЕ-48 від 01.05.2009 року, на підставі якого складено інвентарну картку основних засобів №48 від 01.05.2009 року та, відповідно, присвоєно інвентарний номер з метою забезпечення спостереження за використанням обладнання у місці експлуатації.

Як встановлено висновками судово-економічної експертизи 31.05.2009 року між ТОВ «МПК Скворцово» (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди №31-05/09 на передачу у строкове платне користування обладнання на умовах оперативної оренди (п.1 Договору), передача позивачем обладнання ФОП ОСОБА_1 у тимчасове користування підтверджується даними акту прийому-передачі №1.

Відповідно до норм «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за N 892/4185 (далі - Інструкція № 291) та абз.8 п. 4 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за N 288/4509 (далі - Положення №92) до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг) (абз.14 п.4 Положення №92).

Отже, зазначене обладнання відповідає поняттю основного фонду, що викладено у п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону №334, а саме: має первісну вартість більше 1000,00 грн.; використовується в господарській діяльності з метою отримання доходів від здавання в оренду; має строк корисного використання більше 365 днів (очікуваний строк експлуатації основного засобу згідно з абз.8 п.4 Положення №92).

Позивачем віднесено зазначене промислове обладнання до 3 групи основних фондів згідно з п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону №334, що підтверджується даними інвентарної картки (встановлена норма амортизації 6%).

Відповідно у 3 кварталі 2009 року позивачем збільшено балансову вартість 3 групи основних фондів на вартість придбання обладнання промислового для копчення і сушіння сирих ковбас на 1335000,00 грн. у відповідності з п.п.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону №334, що підтверджується даними податкової декларації.

До 3 групи основних фондів застосовується норма амортизації основних фондів у розмірі 6% від балансової вартості на початок періоду відповідно до п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону №334.

Згідно з п.п.8.1.2 п.8.1 та п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону №334 позивач з 3 кварталу 2009 року здійснював нарахування амортизаційних відрахувань на витрати з придбання вказаного промислового обладнання (у складі сукупної балансової вартості 3 групи основних фондів).

Так, сума нарахування амортизаційних відрахувань стосовно витрат на придбання обладнання промислового для копчення і сушіння сирих ковбас позивача за 2009 рік склала 155394,00 грн., у т.ч.:у 3 кварталі 2009 року 80100,00 грн. (1335000,00х6%); у 4 кварталі 2009 року 75294,00 грн.((1335 000,00-80100,00)х6%).

Таким чином, позивач за 3-4 квартали 2009 р. обґрунтовано та вірно нарахував амортизаційні відрахування в сумі 155394,00 грн. на балансову вартість основного фонду третьої групи - промислового обладнання для копчення і сушіння сирих ковбас, що підтверджується висновками судово-економічної експертизи.

Отже, висновки відповідача стосовно заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2009 рік на загальну суму38 849,00 грн. спростовуються матеріалами справи та висновками судово-економічної експертизи у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому суд звертає увагу на помилкове тлумачення податковим органом норм Цивільного кодексу України. Висновки контролюючого органу, що покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд визнає передчасними, такими що зроблені за довільного тлумачення положень закону, без дотримання вимог національного законодавства, за межами своєї компетенції та з перебільшенням наданих законом повноважень, за наступних підстав.

Так, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочину, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались таким правочином, контрагент позивача не знаходиться за своїм місцезнаходженням, неодноразово перереєстровувався та його свідоцтво платника ПДВ анульовано.

Втім відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України. Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемними відповідач не зазначив, а суд не встановив. Тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.

Саме ж по собі припущення контролюючого органу щодо можливої несплати постачальниками підприємства по ланцюгу необхідних сум ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні права на податковий кредит.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Зазначений висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень ч. 1 ст. 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До того ж судом встановлено, що господарські операції з поставки-придбання промислового обладнання були здійснені між ТОВ «Олімп Інвест 92» (постачальник) та позивачем (покупець) в серпні 2008 року (прибуткова накладна №838 складена 20.08.2008 року)

Стан платника «9» - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням» був присвоєний ТОВ «Олімп Інвест 92» (перейменовано в ТОВ «ТД «ІРІДА СТИЛЬ») лише 25.08.2009 року, тобто через рік після того, як була здійснена вказана господарська операція (а.с.102 т.1).

Отже на момент здійснення правочину з придбання промислового обладнання (20.08.2008 року) місце знаходження постачальника (ТОВ «Олімп Інвест 92») не ставилося ДПІ під сумнів, а відтак подальша зміна стану «добросовісності» платника в базах ДПІ не може впливати на оцінку.

Таким чином, у податкового органу не було визначених законом підстав визначати позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у спірному податковому повідомленні-рішенні №0000502301/0 від 08.06.2010 року.

Застосування санкцій у цьому податковому повідомленні-рішенні обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав, тож позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000502301/0 від 08.06.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 48620,70 грн., у т.ч. 38848,50 грн. основного зобов'язання та 9772,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій підлягають задоволенню.

Досліджуючи правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем п.п.7.2.1, 7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 308140,00 грн., у тому числі за вересень 2008 року у сумі 267000,00 грн., за червень 2009 року у сумі 41140,00 грн., внаслідок чого зменшено 26 рядок Декларації «Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, які включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 308140 грн., суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що позивачем завищено залишок від'ємного значення з ПДВ за рядком 26 Декларації з ПДВ за грудень 2009 року на суму 308140,00 грн. в результаті завищення податкового кредиту за вересень 2008 року та червень 2009 року на загальну суму 308140,00 грн., у т.ч.:

- завищення податкового кредиту за вересень 2008 року на 267000,00 грн. внаслідок порушення позивачем п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону №168 при формуванні податкового кредиту по операціях придбання обладнання у постачальника ТОВ «Олімп Інвест 92», який має стан платника «9» - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»;

- завищення податкового кредиту за червень 2009 року на 41140,00 грн. внаслідок порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 при формуванні податкового кредиту по операціях придбання обладнання у ТОВ «ТД «Система» без наявності належних податкових накладних.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п.7.2.3 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст.7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037 (далі по тексту - Наказ №165).

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.3.1. п.7.3. Закону №168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.7.4.1 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як зазначалося судом раніше 10 серпня 2008 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Олімп Інвест 92» (Продавець) було укладено договір поставки №10-08/08 на поставку обладнання промислового для копчення і сушіння сирих ковбас. Належним чином оформленою прибутковою накладною №838 підтверджується отримання позивачем зазначеного обладнання 20 серпня 2008 року, операції з придбання основних засобів на суму 1602000,00 грн., у тому числі ПДВ 267000,00 грн., відображені у бухгалтерському обліку позивача; перерахування позивачем ТОВ «Олімп Інвест 92» 12 січня 2009 року 125000,00 грн., у т.ч. 20833,33 грн. ПДВ, підтверджується випискою банку; заборгованість позивача станом на 31.12.2009 року становить 1 477000,00 грн. з ПДВ та обліковується у бухгалтерському обліку позивача.

За датою відвантаження обладнання (20.08.2008 року) вартістю 1602000,00 грн., у т.ч. 267 000,00 грн. ПДВ, у продавця ТОВ «Олімп Інвест 92» відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 267000,00 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 267000,00 грн. продавець (ТОВ «Олімп Інвест 92») відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7. Закону №168 виписав податкову накладну №782 на суму ПДВ 267000,00 грн. по операціях поставки обладнання промислового вартістю 1602000,00 грн. з ПДВ. (а.с.81 т.1), яка 01 вересня 2008 року відповідно до п.п.7.2.6. п. 7.2. ст.7 Закону №168 надана позивачеві, отримана ним та відповідно до п.п.7.2.8 п.7.2. ст.7. Закону №168 відображена у реєстрі податкових накладних, що підтверджується висновками судово-економічної експертизи. Зазначена податкова накладна №782 на суму ПДВ 267000,00 грн. відповідає вимогам п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7. Закону №168 у вересні 2008 року у позивача за датою отримання від ТОВ «Олімп Інвест 92» податкової накладної, що засвідчує факт отримання обладнання, виникло право на податковий кредит у сумі 267000,00 грн.

На підставі зазначеної податкової накладної відповідно п.п.7.2.6., 7.2.8. п.7.2. ст. 7. Закону №168 позивачем нараховано податковий кредит у сумі 267000,00 грн. та відображено його у податковій декларації за вересень 2008 року.

Як раніше було зазначено судом, витрати з придбання основних фондів, у складі яких був сплачений (нарахований) ПДВ у сумі 267000,00 грн., пов'язані з господарською діяльністю позивача і тому відповідають вимогам п.п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону №168.

Суд звертає увагу відповідача, що посилання на відсутність товарно-транспортних накладних як на підтвердження відсутності реального виконання умов договору та права на формування податкового кредиту є необґрунтованими, оскільки відсутність самої товарно-транспортної накладної, за умови наявності інших первинних документів, не може бути беззаперечним доказом обґрунтованості викладених висновків відповідача. Товарно-транспортна накладна не є єдиною підставою віднесення зазначених витрат до валових, рівно як і віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. До того ж за умовами договору поставки, за яким здійснювалися спірні операції, перевезення товару здійснює контрагент позивача, а тому усі товарно-транспортні документи можуть бути складені лише щодо цього контрагента, а не щодо покупця товару (позивача у справі). Отже, відсутність у позивача згаданих накладних не може бути доказом фіктивності спірних господарських операцій.

Така позиція суду підтверджується практикою розгляду аналогічних справ Вищим адміністративним судом України, а саме ухвалами від 18 квітня 2012 року у справі №К/9991/74763/11, від 29 березня 2012 року № К-41056/10, від 02 лютого 2012 року № К-20170/09.

Крім того, судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Олімп Інвест 92» з підстав нікчемності правочину в силу статті 228 ЦК України, оскільки вони спростовані судом, визнані передчасними, такими що зроблені за довільного тлумачення положень закону, без дотримання вимог національного законодавства, за межами своєї компетенції та з перебільшенням наданих законом повноважень.

Суд також зазначає, що господарські операції з поставки-придбання промислового обладнання були здійснені між ТОВ «Олімп Інвест 92» та позивачем в серпні 2008 року: податкова накладна №782 та прибуткова накладна №838 складені 20.08.2008 року.

Стан платника «9» - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням» був присвоєний ТОВ «Олімп Інвест 92» (перейменовано в ТОВ «ТД «ІРІДА СТИЛЬ») лише 25.08.09 року, через рік після того, як була здійснена вказана господарська операція.

Тобто, на момент здійснення правочину місце знаходження ТОВ «Олімп Інвест 92» не ставилося ДПІ під сумнів, а відтак подальша зміна стану «добросовісності» платника в базах ДПІ не може впливати на оцінку правочину, що здійснений раніше.

Отже, податковий кредит у сумі 267000,00 грн., що нарахований у складі витрат на придбання основних фондів, у повному обсязі відповідає вимогам норм Закону №168 та сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку, а висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту позивачем за вересень 2008 року на 267000,00 грн., внаслідок чого зменшено 26 рядок Декларації «Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, які включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на цю суму спростовуються матеріалами справи та висновками судово-економічної експертизи у повному обсязі.

У той же час, суд погоджується з висновками відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за червень 2009 року на 41140,00 грн. внаслідок порушення ним п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 при формуванні податкового кредиту по операціях придбання обладнання у ТОВ «ТД «Система» без наявності належних податкових накладних.

08.07.2008 року між позивачем (покупець) та ТОВ «ТД «Система» (постачальник) укладено договір №07/20/782 поставки та монтажу ваго етикетувальної машини.

30 червня 2009 року ТОВ «ТД «Система» надало позивачеві, а позивачем отримано та зареєстровано в реєстрі податкових накладних податкову накладну №62/125582 від 23.07.2008 року на суму ПДВ 41140,00 грн. (а.с.97 т.1). Позивачем нараховано податковий кредит у сумі 41140,00 грн. та відображено його у рядку №22 ІІ розділу додатка №5 до податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року.

Однак, під час дослідження судом податкової накладної №62/125582 від 23.07.2008 року, встановлено, що в реквізиті «опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг)» зазначено наступні дані, дослівно: «Списання собівартості, сума реалізації, сума податкового зобов'язання, сума до сплати». Вказані дані не є описом чи номенклатурою товарів (робіт, послуг) та не дозволяють ідентифікувати операцію, за якою була виписана вказана податкова накладна.

Таким чином, податкова накладна №62/125582 від 23.07.2008 року заповнена з порушенням абз.«е» п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7. Закону №168, а податковий кредит в сумі 41140,00 грн. сформований з порушенням п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7. Закону №168 (неможливо ідентифікувати товари (роботи, послуги) за операцією з поставки/оплати яких була виписана вказана податкова накладна та встановити їх зв'язок з господарською діяльністю).

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за червень 2009 року на суму 41140,00 грн. та щодо зменшення 26 рядка Декларації «Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, які включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 41140,00 грн.

Проте, на підставі висновків акту про зменшення 26 рядка Декларації «Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, які включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 308140 грн. відповідачем не прийнято жодних податкових повідомлень-рішень, змін до картки особового рахунку позивача не вносилось, що підтверджується самим позивачем, отже відсутні правові наслідки викладених в акті висновків про таке зменшення. Акт сам по собі є лише носієм доказової інформації, сам по собі не підлягає оскарженню, спрямований на настання певної події, на підставі якого податкові органи мають право прийняти акт прямої дії - відповідне рішення, яке у цьому випадку і буде породжувати певні правові наслідки, тому позовні вимоги про визнання протиправним зменшення відповідачем на підставі акту перевірки №947/23-02/34582572 від 27.05.2010 року 26 рядка декларації з ПДВ «Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, які включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму на суму 308140 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі АР Крим від 08.06.2010 року №0000502301/1 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 48620,70 грн., у т.ч. 38848,50 грн. основного зобов'язання та 9772,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У судовому засіданні 05.07.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 10.07.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі АР Крим від 08.06.2010 року №0000502301/1 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово" (ідентифікаційний код юридичної особи 34582572) суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 38848,5 грн. за основним платежем та 9772,2 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, всього на суму 48620,7 грн.

3. В задоволенні решти частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.