ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "22" жовтня 2008 р.
по справі № 07/66-38
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
Р І Ш
Е Н Н Я
від
22.10.2008р.
справа № 07/66-38
за
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Транспорт» ЛТД,
м.Луцьк
до
Закритого акціонерного товариства «Луцьке АТП 0261», м.Луцьк
про
стягнення 1095 грн. 53 коп.
Суддя Сур'як О.Г.
Представники
:
від
позивача : Ткачук Д.В., дов. від
01.09.2008р.
від
відповідача : н/з
Позивачу
роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід
судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.
Суть
спору: Позивач - ТзОВ «Каскад-Транспорт» ЛТД звернувся до суду з позовом про
стягнення з відповідача - ЗАТ «Луцьке АТП 0261» 1095,53грн., в тому числі
1000грн. заборгованості за надані послуги згідно договору №46 про перевезення
вантажів автомобільним транспортом від 08.01.2004р. та 95,53грн. пені за
прострочення оплати.
Позивач
в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідач
в судовому засіданні 24.09.208р. позовні вимоги не визнавав, просив відкласти
розгляд справи для надання можливості підготувати письмові заперечення на
позов.
Проте,
відповідач відзиву (письмові заперечення та доводи) на позовну заяву згідно ст.59
ГПК України не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча
належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчить
поштове повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.09.20008р.
Відповідно
до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським
судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній
матеріалами
Дослідивши
наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши
пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
08.01.2004р.
між позивачем - ТзОВ «Каскад-Транспорт» ЛТД
та відповідачем - ЗАТ «Луцьке АТП 0261»
укладений договір №46 про перевезення вантажів автомобільним
транспортом.
Згідно
даного договору позивач зобов'язувався доставити ввірений відповідачем вантаж
до пункту призначення, а відповідач зобов'язувався сплатити за перевезення
вантажу плату в розмірі і строки визначені договором.
Відповідно
до товарно-транспортної накладної від 27.07.2005р. позивач надав відповідачу
послуги по перевезенню вантажу
(продтовари) по маршруту: м.Луцьк -
м.Запоріжжя на загальну суму 3300грн.
Факт
належного виконання умов договору позивачем стверджується актом виконаних робіт
від 28.07.2005р., підписаним обома сторонами.
Для
оплати наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунок №439-Т від
28.07.2005р. на суму 3300грн.
Пунктом
5.2 Договору встановлено, що оплата за перевезення проводиться відповідачем в
розмірі 100% протягом 3-х банківських днів з дня подання позивачем оригіналу
рахунку про оплату послуг, ТТН, податкової накладної та акту виконаних робіт.
Однак
відповідач у визначений термін повну оплату послуг по перевезенню не здійснив.
Згідно
банківських виписок від 21.06.2006р. та від 20.07.2006р. відповідач перерахував
позивачу лише 2300грн., в зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у
розмірі 1000грн.
Відповідно
до ст.307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник)
зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником)
вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк
та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а
вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену
плату.
Статтею
526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні
виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів,
договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -
відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи
наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 1000грн. заборгованості за
надані послуги по перевезенню вантажу обґрунтована і підлягає до задоволення.
Згідно
ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для
належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для
застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або
договором.
Відповідно
до п.6.3.2 за прострочення оплати наданих транспортних послуг відповідач
сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
З
огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути
95,53грн. пені.
Оскільки
спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті
державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід
покласти на нього згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.
Враховуючи
зазначене та керуючись ст.526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 307 Господарського кодексу України,
ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
в и р
і ш и в :
1.
Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного
товариства «Луцьке АТП 0261» ( 43022
м.Луцьк вул..Ранкова, 3, р/р 260093012179 у Волинському облуправлінні
ВАТ Ощадбанк МФО 303398 ЗКПО 01350446) на користь Закритого акціонерного товариства «Луцьке АТП
0261» (43023 м.Луцьк вул..Єршова, 3, р/р 26000230000001 ВРУ КБ «Приватбанк» МФО
303440 ЄДРПОУ 21747631) 1000грн.
заборгованості, 95грн.53коп. пені, 102грн. витрат по сплаті державного
мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя
О.Г. Сур'як
Суддя
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2008 |
Оприлюднено | 17.12.2008 |
Номер документу | 2514351 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Сур'як О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні