Справа № 1570/1300/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Завальнюка І.В.,
за участю секретаря - Павелко Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКТАН»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ Одеської області № 0000012350 від 06 лютого 2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки перевіряючих в акті перевірки від 18.01.2012 року № 17/23-50/22506013, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустими доказами. Зокрема, укладений між ТОВ «ОКТАН»та МПП «Ден-Вік»договір поставки був виконаний у повному обсязі, що підтверджується первинною документацією, а отже має реальний характер. Будь-яких доказів про нікчемність укладеного правочину співробітниками податкового органу в ході перевірки встановлено не було, у зв'язку із чим висновки за актом перевірки ґрунтуються на припущеннях і є недоведеними. Зважаючи на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся за судовим захистом.
Ухвалою суду від 09 квітня 2012 року протокольного первинного відповідача Ізмаїльську об'єднану державну податкову інспекцію Одеської області замінено на її правонаступника -Ізмаїльську об'єднану державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано та відповідає чинному законодавству. Так, в ході проведеної перевірки було встановлено відсутність у контрагента позивача -МПП «Ден-Вік»трудових ресурсів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів для здійснення діяльності, а перевіркою головного постачальника зазначеного підприємства - ТОВ «Віктрейд ЛТД»було встановлено фіктивність укладених з контрагентами правочинів, без наміру створення правових наслідків. Крім того, про фіктивність господарських правовідносин ТОВ «Віктрейд ЛТД», а отже і МПП «Ден-Вік»з ТОВ «Октан», свідчить, на думку представника відповідача, висновок спеціаліста із почеркознавчої експертизи, відповідно до якого підписи від імені керівника ТОВ «Віктрейд ЛТД»здійснені іншої особою. Отже, ТОВ «Октан»сформував податкові зобов'язання за нікчемними правочинами, чим порушив приписи законодавства, тому підстави для скасування винесеного податкового повідомлення-рішення відсутні. В останнє судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що на підставі направлень №№ 000009, 000010 від 16.01.2012 року, виданих Ізмаїльською ОДПІ, згідно із ст.78.1.1 ПК України та на підставі наказу Ізмаїльської ОДПІ № 114 від 16.01.2012 року, співробітниками податкового органу проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Октан»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з МПП «Ден-Вік»за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, за результатами якої складений акт від 18.01.2012 року № 17/23-50/22506013.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Октан»п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на суму 393769 гривень.
Не погодившись із висновками за актом перевірки, ТОВ «Октан»подало до податкового органу заперечення до вищевказаного акту, яке листом-відповіддю Ізмаїльської ОДПІ від 01.02.2012 року № 1763/10/23-011 залишено без задоволення.
На підставі вищевказаного акту Ізмаїльською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2012 року № 0000012350, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 393769 гривень та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 гривні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між ТОВ «Октан»(Покупець) та МПП «Ден-Вік»(Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів № 1 від 05 січня 2011 року, за умовами якого Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця нафтопродукти. Згідно додаткових угод до договору товаром за договором було дизельне паливо за ціною 7,64 та 7,74 гривень за літр.
На виконання вищезазначеного договору МПП «Ден-Вік»поставило товар згідно видаткових накладних № 11 від 16.02.2011 року, № 12 від 16.02.2011 року, № 13 від 24.02.2011 року, № 14 від 24.02.2011 року, № 15 від 25.02.2011 року, № 16 від 25.02.2011 року, № 17 від 25.02.2011 року, № 18 від 25.02.2011 року на загальну суму 1758769,14 гривень, у т.ч. ПДВ -293128,19 гривень (а.с. 92-99).
Транспортування дизельного палива здійснювалось за замовленням МПП «Ден-Вік»перевізниками: ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_7. СПД ОСОБА_3, транспортні послуги яких замовлені ТОВ «Юнисервіс», ПП «Альстар», ТОВ «П'ятий елмент 777», СПД ОСОБА_4 -покупцями ТОВ «Октан»згідно товарно-транспортних накладних (а.с. 100-107). Умови поставки були узгоджені в додаткових угодах до договору поставки №16/02/2011 від 15.02.2011, № 23/02/2011 від 23.02.2011 року, № 24/02/2011 від 24.02.2011 року, № 25/02/2011 від 25.02.2011 року, відповідно до яких поставки здійснювалась за правилами Інкторемс СПТ (витрати з перевезення несе постачальник, а доставку здійснює транспортна організація до місця призначення) або FCA (постачальник зобов'язаний надати товар у названому місці перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем).
Перевезення палива виконувалося автомобільним транспортом, що належить: ПП ОСОБА_1 -автомобіль КРАЗ, д/н НОМЕР_4, Рено д/н НОМЕР_5; ПП ОСОБА_7 -Вольво, д/н НОМЕР_2; ПП Дикал -КРАЗ, д/н НОМЕР_6; ПП ОСОБА_6 -МАЗ, д/н НОМЕР_3; СПД ОСОБА_4 -МАЗ, д/н НОМЕР_7. Відвантаження дизельного пального здійснювалося з наливної естакади по вул. Кубишкіна, м. Кілія, з ресурсу дизельного пального МПП «Ден-Вік».
Розрахунки за отриманий товар проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 16.02.2011 року № 7388 (300000 гривень), від 22.02.2011 року № 7402 (134716 гривень), від 24.02.2011 року № 7414 (150000 гривень), від 24.02.2011 року № 7412 (200000 гривень), від 28.02.2011 року № 7426 (170000 гривень), від 01.03.2011 року № 7430 (300000 гривень), від 02.03.2011 року № 7435 (320000 гривень), від 03.03.2011 року № 7449 (184050,84 гривень) на загальну суму 1758766,84 гривень.
Оприбуткування отриманого дизельного палива ТОВ «Октан»здійснено шляхом Д-т рах.281 на суму 1465640,95 гривень (без ПДВ) та Д-т рах.64 на суму 293128,19 гривень.
Продавцем товару МПП «Ден-Вік»виписані податкові накладні на загальну суму 1758769,14 гривень, у тому числі ПДВ 293128,19 гривень: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 від 16.02.2011 року, 24.02.2011 року, 25.02.2011 року, 26.02.2011 року, відповідно.
На підставі отриманих податкових накладних ТОВ «Октан»до податкового кредиту по рядку 01.1 Декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року віднесено податок на додану вартість в сумі 293128,19 гривень, які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних.
Як убачається з акту перевірки, перевіряючі дійшли висновку, що фактичного відвантаження товару (дизельного палива) не відбулося, у зв'язку із чим ТОВ «Октан»завищено у рядку 10.1 Декларації «придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій»в лютому 2011 року в сумі 293128,19 гривень.
Таким чином, перевіряючі дійшли висновку про порушення ТОВ «Октан»п.198.2 ст.98, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України, якими врегульовані правила віднесення сум до податкового кредиту.
Так, згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
В основу такого висновку перевіряючих покладені дані за актом перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси № 512/23-1/22468821 від 02.11.2011 року, відповідно до якого з огляду на незнаходження МПП «Ден-Вік»та його посадових осіб за податковою адресою, проведення зустрічної перевірки неможливо; акту невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Віктрейд ЛТД», проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва, в ході якої встановлено неможливість фактичного здійснення підприємством господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів і складських приміщень, у зв'язку із чим перевіряючі дійшли висновку про те, що усі операції купівлі-продажу МПП «Ден-Вік»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Крім цього, перевіряючими взято до уваги висновок спеціаліста № 99 від 14.04.2011 року за результатами почеркознавчої експертизи підписів директора ТОВ «Віктрейд ЛТД», згідно з яким, підписи, виконані на документах від імені керівника підприємства, ймовірно, здійснені не громадянином ОСОБА_5, який значиться директором ТОВ «Віктрейд ЛТД». Також при перевірці був врахований висновок ВМП Ізмаїльської ОДПІ № 26/26 щодо встановлення фактів здійснення безтоварних операцій між ТОВ «Октан»та МПП «Ден-Вік»за лютий 2011 року, який зроблений на підстав видаткових накладних, податкових накладних, договору поставки, розрахункових документах і товарно-транспортних накладних.
На думку перевіряючих, вищезазначені факти свідчать про неможливість встановити достовірність отримання ТОВ «Октан»нафтопродуктів від МПП «Ден-Вік»у лютому 2011 року, що, у свою чергу, свідчить про нікчемність правочину та безпідставне формування податкового кредиту позивачем.
Суд констатує, що в акті перевірки висновки про безтоварність укладеного ТОВ «Октан» правочину ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи та докази, в цілому.
Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договору ТОВ «Октан»та МПП «Ден-Вік», предмету даного правочину, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали цей правочин, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочину, подальшого руху сплачених ТОВ «Октан»грошових коштів, отриманого ТОВ «Октан»товару акт перевірки не містить.
У своїх висновках податковий орган вважає, що постачальник TOB «Октан»фактично не здійснював господарської діяльності, а лише документував операції із товаром, на який не мав права власності. У зв'язку із тим, що податковий орган вважає нікчемним правочин, укладений TOB «Ден-Вік»із TOB «Віктрейд ЛТД»про поставку нафтопродуктів, відповідно і всі подальші правочини із участю цього товару також, на думку податкового органу, є нікчемними.
При цьому, актом перевірки від 18.01.2012 року № 17/23-50/22506013 не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло TOB «Октан»права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Перевіряючими не надано оцінку фактам, що операції з придбання товару мали реальний характер, доказів того, що дані, наведені в документах продажу, не відповідають дійсності та операції поставки не проводилися.
Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до ч.2 ст.664 Цивільного кодексу якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Частиною 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно ч.2 ст.9 Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Всі складені між ТОВ «Октан»та МПП «Ден-Вік»документи на виконання договору поставки нафтопродуктів від 05.01.2011 року за своїми формою та змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Отже, з огляду на те, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні вимоги-доручення, податкові накладні містять відомості, які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, інші обов'язкові реквізити первинних документів, тому можуть бути належним підтвердженням факту господарських операцій.
Зазначені в акті перевірки обставини щодо фіктивності підприємства ТОВ «Віктрейд ЛТД»(який є контрагентом контрагента ТОВ «Октан») суд вважає такими, що не можуть свідчити про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки стосуються виключно господарської діяльності ТОВ «Віктрейд ЛТД», за яку позивач не може нести відповідальність.
Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).
З огляду на вищевикладене, ТОВ «Октан»цілком обґрунтовано віднесено до рядку 10.1. Декларації «придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій»сплачені в ціні товару по виставленим МПП «Ден-Вік»податковим накладеним 293128,19 гривень. При цьому, в судове засідання позивачем надані належні та допустимі в спірних правовідносинах докази придбання та наявності на момент продажу контрагентом ТОВ «Октан»дизельного палива, докази переміщення зазначеного товару на адресу позивача. Зазначені докази в їх сукупності свідчать про дійсність та реальність господарської операції, яка відбулася між позивачем та ТОВ «Ден-Вік».
Таким чином, як встановлено судом, у позивача наявні платіжні документи, накладні, інші документи бухгалтерського обліку, що були предметом договору поставки, укладеного між ТОВ «Октан»та МПП «Ден-Вік». У свою чергу, як убачається із матеріалів справи, МПП «Ден-Вік»на час виникнення спірних правовідносин перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також знаходилося на податковому обліку в органах податкової служби. При цьому, чинне законодавство не вимагало від платника податків перевіряти законність державної реєстрації, ведення бухгалтерського та податкового обліку свого контрагента (контрагентів контрагента тощо), а також здійснювати перевірку повноважень керівників підприємств-партнерів на підпис первинних документів та ідентифікацію їх підписів.
Зазначена правова позиція щодо аналогічних правовідносин викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2011 року по справі № К/9991/37163/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства Ізмаїльський завод товаропакувальних виробів «Дунай-Пак»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області, третя особа -Державна податкова адміністрація в Одеській області, за участю Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні»для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами, розроблений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказ Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.
Згідно з п.6 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В порушення вищенаведеного положення, перевіряючими в акті перевірки викладено порушення без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначений факт. Саме порушення висвітлено нечітко, необ'єктивно та не у повній мірі.
Таким чином, визнаючи правочини з придбання та продажу товарів платників податків нікчемними та досліджуючи подальше проходження цих товарів, податковий орган не аргументував висновок щодо безпідставного формування кредиту TOB «Октан»відповідними положеннями Податкового кодексу України. При цьому продавець товарів -ТОВ «Ден-Вік»- склав та належним чином оформив податкові накладні, а придбаний товар призначався для використання у господарській діяльності TOB «Октан», проведені операції були підтверджені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.
З огляду на вищевикладене, ТОВ «Октан»цілком обґрунтовано включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 293128,19 гривень. При цьому, в судове засідання на вимогу суду представник позивача надав належні та допустимі в спірних правовідносинах докази придбання у контрагента МПП «Ден-Вік»нафтопродуктів, докази переміщення зазначеного товару на адресу ТОВ «Октан»та подальший продаж товару позивачем. Зазначені докази в їх сукупності свідчать про дійсність та реальність господарської операції, яка відбулася між позивачем та МПП «Ден-Вік». При цьому, заперечення відповідача обґрунтовані лише припущеннями, що фактично відтворюють висновки перевіряючих за результатами перевірки, і не ґрунтуються на допустимих та належних доказах.
Крім того, згідно п.3.1.3 акту перевірки від 18.01.2012 року № 17/23-50/22506013 залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.23 Декларації) за даними триваючої перевірки дорівнює 0 гривень, у зв'язку із тим, що за попереднім актом перевірки ТОВ «Октан»за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року № 303/23-50/22506013 від 20.04.2011 року та додатковим актом № 425/23-50/22506013 від 01.06.2011 року було прийнято рішення № 0000172350-1 від 22.06.2011 року щодо зменшення від'ємного значення ПДВ за січень 2011 року на суму 100641 гривень.
Поряд із тим, судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року по справі № 2а/1570/8054/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, серед іншого, податкове повідомлення-рішення № 0000172350-1 від 22.06.2011 року скасовано.
Вищезазначена постанова залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року, отже, в силу ч.5 ст.254 КАС України, набрала законної сили.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року по справі № 2а/1570/8054/2011 має преюдиційне значення для вирішення даного спору, у зв'язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000012350 від 06 лютого 2012 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 100641 гривень, в основу якого покладено скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000172350-1 від 22.06.2011 року, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення висновки за актом перевірки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Натомість, наявні в матеріалах справи докази свідчать про реальність операцій поставки та правомірність формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП «Октан»обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКТАН»задовольнити .
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ Одеської області № 0000012350 від 06 лютого 2012 року.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 17 липня 2012 року.
Суддя
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2012 |
Оприлюднено | 20.08.2012 |
Номер документу | 25144368 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Завальнюк І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні