Постанова

від 09.07.2012 по справі 3/043-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2012 р. Справа № 3/043-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Акулової Н.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: Бичковської Т.І. дов. від 05.01.2012 року;

Відповідача: Садового В.С. дов. № 01-22/06 від 22.06.2012 року;

Третьої особи -1: Гордійчука Д.В. дов. № 2-к від 23.01.2012 року;

Третьої особи -2: Мигаленка М.О. дов. від 03.07.2012 року;

Третьої особи -3: Кіорчевого Д.Є. дов. № 9/11/1737 від 06.07.2012 року;

Прокурора: від Генеральної прокуратури України -Громадського С.О., посвідч. № 42;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "РОСТОЧЧЯ" на рішення господарського суду Київської області від 09.06.2011 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 року

у справі № 3/043-11 господарського суду Київської області

за позовом Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "РОЗТОЧЧЯ"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -1) Київської обласної державної адміністрації

2) Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації

3) Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Київській області

за участю прокурора

про визнання права власності та зобов'язання передати майно

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "РОЗТОЧЧЯ", просило зобов'язати відповідача виконати умови договору № 3 від 23.12.2005 року , а саме передати 17 квартир збудованих за кошти держави, посилаючись на безпідставне ухилення відповідачем від виконання зобов'язань (т. 1, а.с. 6-9).

12.04.2011 року Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації було подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просив визнати право власності на майно, збудоване у м. Тараща Київської області за державні кошти відповідно до договору № 3 від 23.12.2005 року для громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи: квартири в будинку по вул. Білоцерківській, 92; зобов'язати відповідача передати належним чином 17 квартир в будинку, який введено в експлуатацію за адресою Київська область, м. Тараща, вул. Білоцерківська, буд. 92 (т. 1, а.с. 37-38).

Заступник прокурора Київської області листом № 05/1-808вих від 12.04.2011 року повідомив про вступ у справу № 3/043-11 з метою представництва інтересів держави в особі Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (т. 1, а.с. 41).

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2011 року залучено Київську обласну державну адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (т. 1, а.с. 44-45).

Заявою № 16-11/05 від 11.05.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "РОЗТОЧЧЯ" просило суд застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову (т. 1, а.с. 61).

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.05.2011 року залучено Головне управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації та Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Київській області в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (т. 1, а.с. 136-138).

Рішенням господарського суду Київської області від 09.06.2011 року (суддя Лопатін А.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 року (головуючий -Чорногуз, судді Агрикова О.В., Жук Г.А.) (т. 2, а.с. 81-88) позов задоволений, визнано за Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації право власності на 17 квартир згідно адресного переліку, які знаходяться за адресою: 09500, Київська область, м. Тараща, вул. Білоцерківська, 92 згідно договору № 3 від 23.12.2005 року на інвестування житла; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "РОЗТОЧЧЯ" передати позивачу вищезазначене майно та вирішено питання про розподіл судових витрат (т. 1, а.с. 200-210).

Судові акти мотивовані тим, що на виконання умов інвестиційного договору позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 1 978 631,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.12.2005 року № 137 (т. 1, а.с. 15), призначення платежу: оплата вартості житла відповідно до договору № 3 від 22.12.2005 року в т.ч. ПДВ 329 771,93 грн., яке оплачене Управлінням державного казначейства у Київській області 23 грудня 2005 року, що підтверджується відповідним штампом Управлінням державного казначейства у Київській області, а відповідач прийняв ці кошти для фінансування будівельних робіт. При цьому відповідач здійснив будівництво житла, проте, у порушення умов договору не передав останнє позивачу.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "РОЗТОЧЧЯ" звернулося з касаційною скаргою, просило скасувати п. 3 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 09.06.2011 року у справі № 3/043-11, внести в цій частині зміни в постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.

Доповненнями та уточненнями до касаційної скарги від 07.06.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "РОЗТОЧЧЯ" просило скасувати п. 3 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 09.06.2011 року, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні цих вимог, в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 09.06.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 року скасувати та передати справу № 3/043-11 на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 3, а.с. 99-103).

Підставами для скасування прийнятих у справі судових актів відповідач вважає порушення судами ст. 15 Господарського процесуального кодексу України та загальних положень про захист права власності.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.05.2012 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "РОЗТОЧЧЯ" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.06.2012 року (т. 3, а.с. 75-76).

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України № 03.07-05/398 від 11.06.2012 року сформовано колегію у складі: головуючого Прокопанич Г.К., суддів Акулової Н.В., Алєєвої І.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.06.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 25.06.2012 року (т. 3, а.с. 132-134).

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України № 03.07-05/459 від 22.06.2012 року сформовано колегію у складі: головуючого Прокопанич Г.К., суддів Алєєвої І.В., Євсікова О.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 09.07.2012 року (т. 3, а.с. 146-148).

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 07.07.2012 року № 03.07-05/501 сформовано колегію у складі: головуючого Прокопанич Г.К., суддів Акулової Н.В., Євсікова О.О.

Колегія суддів, вислухавши представників сторін, третіх осіб, прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 грудня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "РОЗТОЧЧЯ" (сторона -1) та Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (сторона -2) було укладено договір № 3 на інвестування житла (далі -договір) (т. 1, а.с. 11-12).

Відповідно до п. п. 1.1 та 1.2 договору сторона -2 доручає стороні-1 вчинити дії з будівництва житла, яке в подальшому сторона -1 передає стороні -2 з метою забезпечення цим житлом громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а сторона -1 зобов'язується збудувати та передати стороні -2 житло в 24-квартирному житловому будинку, що розташований за адресою: 09500, Київська область, м. Тараща, вул. Білоцерківська, 92-а загальною площею 1 085,52 кв. м. згідно адресного переліку квартир, що додається (додаток № 1).

Сторонами підписано додаток № 1 до зазначеного договору, яким визначено адресний перелік квартир, що підлягають передачі за адресою: 09500, Київська область, м. Тараща, вул. Білоцерківська, 92-а. Сторони договору встановили, що всього передається 17 квартир загальною площею 1 085,52 кв. м. (т. 1 а.с. 13).

Згідно з п. п. 2.1 та 2.2 договору сторона -2 здійснює попередню оплату вартості житла, що буде передано стороною -1 за договірною ціною в 1 822,75 грн. за 1 кв. м загальної площі. Загальна вартість житла, що передається в кількості 1 085,52 кв. м. складає 1 978 631,58 грн., в тому числі ПДВ 329 771,93 грн. Оплата повинна бути здійснена не пізніше 27.12.2005 року. Вартість одного квадратного метра загальної площі житла є фіксованою на момент оплати житла і встановлюється в розмірі 1 822,75 грн. з урахуванням ПДВ. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування коштів стороною -2 на розрахунковий рахунок сторони -1.

Згідно п. 3.1.1 договору (з урахуванням договору від 18 жовтня 2006 року про внесення змін і доповнень до договору № 3 на інвестування житла від 23.12.2005 року) сторона-1 зобов'язана в термін до 25.04.2007 року передати стороні-2 квартири загальною площею 1 085,52 кв. м. згідно адресного переліку (додаток 1) (т. 1, а.с. 16).

Позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 1 978 631 грн. 58 коп., однак у порушення п. 3.1.1 договору (з подальшими змінами) відповідач не передав квартири позивачеві.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Матеріали справи свідчать, що сторонами вчинено часткове виконання інвестиційного договору, зокрема, позивач здійснив інвестування коштів на суму 1 978 631 грн. 58 коп., а відповідач отримав бюджетні кошти.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Підпунктом 9 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 передбачено, що Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю.

Згідно п. 7 зазначеного положення Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Разом з тим, судами попередніх інстанцій до участі у справі не було залучено Головне управління державного казначейства України в Київській області.

Відповідно до ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

За таких обставин прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню.

Статтею 111 9 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на вищенаведене справа підлягає передачі на новий розгляд.

Скасовуючи судові рішення у справі з процесуальних питань, разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України від 18.09.1991 року № 1560-XII "Про інвестиційну діяльність" інвестиційна діяльність здійснюється на основі державного інвестування, у тому числі державної підтримки реалізації інвестиційних проектів відповідно до положень цього Закону, здійснюваного органами державної влади та органами влади Автономної Республіки Крим за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 18.09.1991 року № 1560-XII "Про інвестиційну діяльність" передбачено, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Отже, захисту підлягає право, яке власник набув та яке, на його думку, порушується або не визнається.

Як свідчать матеріали справи, заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії відносяться до позовів про присудження, тобто, коли позивач вимагає примусового здійснення обов'язку відповідача -боржника. Зазначений позов може бути заявлено, коли право позивача вже порушено і необхідно вчинити певні дії, спрямовані на його поновлення.

Отже, ця позовна вимога -про зобов'язання відповідача передати майно носить віндикаційний характер. Відповідачем у такому позові може бути лише особа, яка своїми протиправними діями перешкоджає позивачеві у повній мірі здійснювати повноваження власника майна.

Правила витребування власником своєї речі (майна) на підставі віндікаційного позову засновані на презумпції того, що володілець майна є його власником.

Разом з тим, предметом позову є також вимога про визнання права власності на 17 квартир згідно адресного переліку, які знаходяться за адресою: 09500, Київська область, м. Тараща, вул. Білоцерківська, 92-а, тобто, вищезгадана частина позовних вимог носить характер негаторного позову.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Як на підставу задоволення позовних вимог позивач та суди попередніх інстанцій послались на порушення відповідачем умов інвестиційного договору № 3 від 23.12.2005 року та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, поза увагою місцевого та апеляційного господарських судів залишились ті обставини, що права та обов'язки сторін за договором встановлені розділом 3 договору, а саме, п. п. 3.1.1, 3.1.3.

Отже, суди не перевірили, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту права, яке він вважає порушеним, ст. 16 Цивільного кодексу України, 20 Господарського кодексу України, 20 Закону України від 18.09.1991 року № 1560-XII "Про інвестиційну діяльність" та умовам договору № 3 від 23.12.2005 року.

Крім того, на думку колегії, суди попередніх інстанцій безпідставно застосували до спірних правовідносин ст. 331 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок набуття права власності на новостворене нерухоме майно, та ст. 387 Цивільного кодексу України, оскільки право витребування майна виникає лише після набуття права власності.

Разом з тим, судова колегія вважає хибними посилання заявника касаційної скарги на порушення під час розгляду справи правил територіальної підсудності, встановлених ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, позивачем заявлено вимогу про визнання за ним права власності на майно, а за приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України згадана категорія спорів відноситься до виключної підсудності. Зокрема, ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "РОЗТОЧЧЯ" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 09.06.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 року у справі № 3/043-11 скасувати.

Справу № 3/043-11 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області у іншому складі суду.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: Н.В. Акулова

О.О. Євсіков