Рішення

від 22.05.2012 по справі 5006/13/47/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.05.12 р. Справа № 5006/13/47/2012

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс", м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зуївський енергомеханічний завод", м. Харцизьк, м. Зугрес

про: стягнення 252000грн.00коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Ципляк П.С. (за довіреністю б/н від 01.02.2012р.) - представник

від відповідача: Попов П.О. (за довіреністю б/н від 01.02.2012р.) - представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс", м. Донецьк (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зуївський енергомеханічний завод", м. Харцизьк, м. Зугрес (далі - відповідач) про стягнення суми в розмірі 252000грн.00коп.

Ухвалою від 04.05.2012р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 22.05.2012р., сторони зобов'язані надати документи та вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих на підставі договору купівлі - продажу № Д1011/178 від 14.10.2011р. цінних паперів.

У підтвердження свої позиції позивачем надані засвідчені копії: договору купівлі-продажу цінних паперів № Д1011/178 від 14.10.2011р., акт приймання-передачі цінних паперів від 14.10.2011р.

22.05.2012р. позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення, за якими вважає, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання повинен обчислюватися в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

22.05.2012р. відповідач надав відзив на позовну заяву, яким визнав позовні вимоги у повному обсязі, посилався на виникнення заборгованості через скрутне фінансове становище.

В судовому засіданні 22.05.2012р. представники сторін підтримали позиції, викладені письмово, повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування власної позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судового засідання представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупець) 14.10.2011р. був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № Д1011/178, згідно з яким продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити наступні цінні папери: вексель простий серії АА № 1171315, емітований ВАТ «НВО «Композитних матеріалів», код ЄДРПОУ 33998070, складений 28.10.2008р., датою погашення 28.10.2015р., номінальною вартістю 350000грн.00коп., договірною вартістю 252000грн.00коп.

Відповідно п. 1.2 договору загальна курсова вартість векселя даного договору: 252000грн.00коп.

Згідно із п. 1.3 договору загальна номінальна вартість векселя даного договору: 350000грн.00коп.

Пунктом 2 договору сторони встановили, що покупець зобов'язаний протягом 3 банківських днів розрахуватися з продавцем за придбані цінні папери шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця у сумі, вказаній в п. 1.2 цього договору.

Згідно і з п. 3.1 договору векселя з іменним індосаментом мають бути передані в день підписання договору й оформлюються актом прийому - передачі цінних паперів, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 6 договору даний договір вступає в юридичну чинність з моменту його підписання представниками сторін і припиняє свою дію після виконання зобов'язань обома сторонами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за актом приймання - передачі передав, а відповідач прийняв цінні папери, узгоджені сторонами в п. 1.1 договору купівлі-продажу, проте останній не сплатив їх вартість, що призвело до звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 252000грн.00коп., правовідносини сторін виникли на підставі договору купівлі - продажу цінних паперів № Д1011/178 від 14.10.2011р. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів позивач за актом приймання - передачі передав відповідачу цінні папери загальною вартістю 252000грн.00коп., а останній прийняв їх, у зв'язку з чим набув обов'язок їх оплатити.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сторони у п. 3.1 договору визначили обов'язок покупця сплатити ціну договору шляхом перерахування на рахунок продавця суми, вказаної в п. 1.2 цього договору - 252000грн.00коп. протягом 3 банківських днів.

Суд застосовує до спірних правовідносин ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, оскільки вищезазначена умова договору встановлює лише період протягом якого покупець повинен розрахуватися за придбанні цінні папери, при цьому момент з якого обчислюється відрахування цього строку сторонами не визначений, у зв'язку з чим визначити конкретний строк оплати без окремої домовленості сторін з цього питання фактично неможливо.

За таких обставин, момент виникнення у позивача права вимоги оплатити вартості переданих цінних паперів та відповідно кореспондуючого з ним обов'язку відповідача з приводу їх оплати, виходячи з положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, визначаються моментом пред'явлення вимоги.

Позивач 22.11.2011р. звернувся до відповідача з претензію № 215 від 22.11.2011р. сплатити суму боргу у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Моментом пред'явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем претензій. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Зазначена претензія була отримана відповідачем 23.11.2011р., про що свідчить відбиток календарного штемпеля вхідної кореспонденції. Під час судового засідання 22.05.2012р. представник відповідача підтвердив факт отримання вказаної претензії.

Отже, зобов'язання сплатити кошти виникло у відповідача після спливу визначеного ст. 530 ЦК України семиденного строку, тобто 01.12.2011р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розмір заявлених вимог підтверджується довідкою за підписом генерального директора та головного бухгалтера ТОВ «Фінансова компанія «Альянс» № 57 від 10.05.2012р.

Докази погашення боргу в сумі 252000грн.00коп. суду не представлені.

Відповідач наданим через канцелярію відзивом б/н від 14.05.2012р. та безпосередньо в судовому засіданні підтвердив наявність заборгованості в розмірі 252000грн.00коп. Посилання відповідача на скрутне фінансове становище суд не приймає до уваги з огляду на те, що ст. 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності. До того ж, положеннями ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі суми основного боргу 252000грн.00коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати при задоволенні позовних вимог покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зуївський енергомеханічний завод", м. Харцизьк, м. Зугрес про стягнення суми в розмірі 252000грн.00коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зуївський енергомеханічний завод" (юридична адреса: 86783, Донецька обл., м. Харцизьк, м. Зугрес, вул. Леніна, будинок 18 «А», код ЄДРПОУ 37517071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс" (юридична адреса: 83087, м. Донецьк, пр. Олександра Матросова, будинок 22, офіс 2, код ЄДРПОУ 37133782) суму основного боргу в розмірі 252000грн.00коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 5040грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 22.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.