Рішення

від 09.07.2012 по справі 5017/1227/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2012 р.Справа № 5017/1227/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Попроцький Д.М. за довіреністю від 18.04.2012р.; Богоявленська С.Я. /територіальний менеджер/ паспорт серії НОМЕР_1, виданий Южненським МВ УМВС України в Одеській області 02.12.1996р.

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Медичний центр „М.Т.К." до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -комерційної фірми „Вітус" про стягнення 156 687,75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Медичний центр „М.Т.К." (далі по тексту -ТОВ „Медичний центр „М.Т.К.") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -комерційної фірми „Вітус" (далі по тексту -ТОВ ВКФ „Вітус") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 156 687,15 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 149 685,35 грн. та нарахованої пені в сумі 7 002,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу лікарських засобів № 34/11-ОД від 03.01.2011р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаних лікарських засобів.

Відповідач повністю заперечує проти пред'явлених ТОВ „Медичний центр „М.Т.К." позовних вимог, наголошуючи на неналежній якості придбаних у позивача лікарських засобів, заборгованість за які заявлена до стягнення. Крім того, ТОВ ВКФ „Вітус" наголошувало на необґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку суми штрафних санкцій.

В судове засідання, призначене на 09.07.2012р., відповідач не з'явився, незважаючи на належне повідомлення його про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом повноважного представника ТОВ ВКФ „Вітус" на повідомленні про оголошення перерви в судовому засіданні від 25.06.2012р., про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

03.01.2011р. між ТОВ „Медичний центр „М.Т.К." (Постачальник) та ТОВ ВКФ „Вітус" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу лікарських засобів № 34/11-ОД, у відповідності до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця лікарські засоби і вироби медичного призначення (далі товар) у кількості, асортименті і по цінах згідно накладних, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. лікарських засобів № 34/11-ОД від 03.01.2011р. товар за даним договором постачається окремими партіями у відповідності з накладними на основі замовлень Покупця. Товар повинен бути наданий Покупцеві протягом трьох календарних днів з моменту надходження замовлення Покупця. Постачання товару здійснюється на умовах і в місці узгоджених сторонам. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару в місці постачання. Доказом передачі партії товару у власність Покупця є накладна, оформлена належним чином та підписана уповноваженою особою Покупця та відповідною печаткою останнього.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу № 34/11-ОД від 03.01.2011р. протягом періоду з 03.08.2011р. по 26.01.2012р. у власність ТОВ ВКФ „Вітус" було передано товар -лікарські засоби виробництва ТОВ „Юрія Фарм" загальною вартістю 157 756 грн., що підтверджується видатковими накладними № МТК57255 від 03.08.2011р., № МТК57579 від 04.08.2011р., № МТК57626 від 04.08.2011р., № МТК57684 від 04.08.2011р., № МТК57780 від 04.08.2011р., № МТК58115 від 08.08.2011р., № МТК58636 від 09.08.2011р., № МТК58976 від 10.08.2011р., № МТК58980 від 10.08.2011р., № МТК58999 від 10.08.2011р., № МТК58991 від 10.08.2011р., № МТК59040 від 10.08.2011р., № МТК59130 від 10.08.2011р., № МТК59606 від 12.08.2011р., № МТК59589 від 12.08.2011р., № МТК60332 від 16.08.2011р., № МТК60340 від 16.08.2011р., № МТК60614 від 17.08.2011р., № МТК60595 від 17.08.2011р., № МТК60589 від 17.08.2011р., № МТК61048 від 18.08.2011р., № МТК61301 від 19.08.2011р., № МТК62046 від 23.08.2011р., № МТК62029 від 23.08.2011р., № МТК62024 від 23.08.2011р., № МТК62218 від 25.08.2011р., № МТК63218 від 30.08.2011р., № МТК63669 від 31.08.2011р., № МТК63664 від 31.08.2011р., № МТК63642 від 31.08.2011р., № МТК63904 від 01.09.2011р., № МТК64371 від 02.09.2011р., № МТК64606 від 05.09.2011р., № МТК65110 від 06.09.2011р., № МТК65109 від 06.09.2011р., № МТК65516 від 07.09.2011р., № МТК65484 від 07.09.2011р., № МТК65766 від 08.09.2011р., № МТК66224 від 09.09.2011р., № МТК66303 від 12.09.2011р., № МТК66279 від 12.09.2011р., № МТК66389 від 12.09.2011р., № МТК66405 від 12.09.2011р., № МТК68108 від 19.09.2011р., № МТК68092 від 19.09.2011р., № МТК68392 від 20.09.2011р., № МТК68791 від 21.09.2011р., № МТК07481 від 26.01.2012р., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими від імені ТОВ ВКФ „Вітус" відповідною печаткою.

Згідно умов п.п. 4.2 -4.4 договору купівлі-продажу № 34/11-ОД від 03.01.2011р. Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами, які вказуються в накладних, що є невід'ємними частинами цього договору. Оплата здійснюється шляхом відстрочення платежу на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем на підставі відвантажувальних документів. Ціни, вказані в накладній на окрему партію товару, є узгодженими між сторонами і не можуть бути змінені в односторонньому порядку.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи, а саме з наданих позивачем виписок з власного особового рахунку та акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого відповідними печатками, вбачається, часткове виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу № 34/11-ОД від 03.01.2011р., в результаті чого за ТОВ ВКФ „Вітус" утворилась заборгованість перед ТОВ „Медичний центр „М.Т.К." в сумі 149 685,35 грн., строк погашення якої на момент звернення позивача до суду із даним позовом є таким, що настав. З викладених обставин господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Медичний центр „М.Т.К." в частині стягнення з відповідача заборгованості за придбаний товар в сумі 149 685,35 грн.

При цьому, господарським судом відхиляються заперечення ТОВ ВКФ „Вітус" проти позову, в основу яких покладено факт постачання позивачем у власність відповідача товару неналежної якості за вищезазначеними накладними виходячи з наступного.

Так, на підтвердження доводів щодо здійсненого позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу № 34/11-ОД від 03.01.2011р. продажу лікарських засобів неналежної якості на користь відповідача протягом спірного періоду , ТОВ ВКФ „Вітус" було надано суду приписи Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України (Держлікінспекція МОЗ) № 3748-03/07.3/17-11 від 23.02.2011р., № 14405-03/07.3/17-11 від 11.08.2011р., № 13676-16/07.3/17-11 від 29.07.2011р., № 13674-16/07.3/17-11 від 29.07.2011р., № 16696-03/07.3/17-11 від 26.09.2011р., № 3402-1.3/3.8/17-11 від 05.12.2011р., на підставі яких було тимчасово заборонено до реалізації наступні лікарські засоби: розчин Зінгера, розчин для інфузій по 200 мл у пляшках, серії 831010, виробництва ТОВ „Юрія -Фарм", Україна, у зв'язку із повідомленням про побічну реакцію при застосуванні; лікарський засіб ТІВОРТІН, розчин для інфузій 4,2% по 100 мл у пляшках серії 140311, виробництва ТОВ „Юрія -Фарм", Україна, у зв'язку із повідомленням про випадки непередбачених побічних реакцій при його застосуванні; лікарський засіб Натрію Хлорид, розчин для інфузій 0,9% по 200 мл, серії 970211, виробництва ТОВ „Юрія -Фарм", Україна, у зв'язку із повідомленням про випадок серйозної непередбаченої побічної реакції при його застосуванні; лікарський засіб Натрію Хлорид, розчин для інфузій 0,9% по 200 мл, серії 2350411, виробництва ТОВ „Юрія -Фарм", Україна, у зв'язку із повідомленням про випадки серйозних непередбачених побічних реакцій при його застосуванні; лікарський засіб Натрію Хлорид, розчин для інфузій 0,9% по 200 мл, серії 4240611, виробництва ТОВ „Юрія -Фарм", Україна, у зв'язку із повідомленням про непередбачену побічну реакцію при його застосуванні; лікарський засіб ДЕКАСАН, розчин 0,02% по 50 мл, або по 100 мл., або по 200 мл, або по 400 мл у пляшках; по 50 мл, або по 100мл, або по 250мл, або по 500мл, або по 1000мл у контейнерах (пакетах), у зв'язку із виявленням факту реалізації незареєстрованих лікарських засобів. При наданні правової оцінки вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2.1 договору купівлі-продажу № 34/11-ОД від 03.01.2011р. якість товару, що постачається Постачальником, повинна відповідати нормативним документам, діючим на території України і підтверджуватися супроводжуючими товар документами -сертифікатом якості виробника та, за домовленістю сторін, протоколом аналізу Державної інспекції контролю якості лікарських засобів. Вказані документи мають бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

В силу положень ст. 2 Закону України „Про лікарські засоби" від 4 квітня 1996 року N 123/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту -Закон України „Про лікарські засоби") лікарськими засобами є речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного походження, які застосовуються для запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму; якість лікарського засобу - сукупність властивостей, які надають лікарському засобу здатність задовольняти споживачів відповідно до свого призначення і відповідають вимогам, встановленим законодавством.

Згідно ст. 4 Закону України „Про лікарські засоби", управління у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів у межах своєї компетенції здійснюють центральний орган виконавчої влади у галузі охорони здоров'я, центральний орган виконавчої влади з лікарських засобів та спеціально уповноважені ними державні органи.

В свою чергу, відповідно до ст. 15 Закону України „Про лікарські засоби" посадові особи органів державного контролю в межах компетенції, визначеної законодавством, мають право зокрема давати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень стандартів і технічних умов, фармакопейних статей і технологічних регламентів, а також про усунення порушень під час виробництва, зберігання, транспортування та реалізації лікарських засобів; забороняти зберігання, реалізацію та використання лікарських засобів, якість яких не відповідає встановленим вимогам.

Як було зазначено вище по тексту рішення, на виконання умов укладеної між сторонами по справі угоди ТОВ „Медичний центр „М.Т.К." здійснювало продаж лікарських засобів виробництва ТОВ „Юрія -Фарм", до складу яких, в тому числі, входили лікарські засоби розчин Зінгера, ТІВОРТІН, Натрію Хлорид та ДЕКАСАН різних серій виробництва. Однак, як вбачається із змісту видаткових накладних, якими підтверджується факт прийняття відповідачем від ТОВ „Медичний центр „М.Т.К." проданого товару, лікарські засоби виробництва ТОВ „Юрія -Фарм" - розчин Зінгера серії 831010, ТІВОРТІН серії 140311 та Натрію Хлорид серій №№ 970211, 2350411, 4240611 , тимчасово обмежені до реалізації на підставі приписів Держлікінспекції МОЗ № 3748-03/07.3/17-11 від 23.02.2011р., № 14405-03/07.3/17-11 від 11.08.2011р., № 13676-16/07.3/17-11 від 29.07.2011р., № 13674-16/07.3/17-11 від 29.07.2011р., № 16696-03/07.3/17-11 від 26.09.2011р., протягом спірного періоду у власність ТОВ ВКФ „Вітус" не передавались. Крім того, у зазначених приписах про усунення порушень визначено, що реалізація цих лікарських засобів тимчасово обмежується до прийняття Держлікінспецією окремих рішень з цього приводу, які, в свою чергу, відповідачем суду надані не були. За переконанням суду, виходячи з положень ст. 15 Закону України „Про лікарські засоби", в даному випадку саме остаточне рішення про заборону реалізації лікарських засобів, а не припис тимчасового характеру, є доказом неналежної якості лікарських засобів.

Однак, лікарський засіб ДЕКАСАН, який неодноразово передавався у власність відповідача за договором купівлі-продажу № 34/11-ОД від 03.01.2011р. протягом спірного періоду, згідно із приписом Держлікінспекції № 3402-1.3/3.8/17-11 від 05.12.2011р. було обмежено до реалізації, оскільки цей лікарський засіб не пройшов реєстрацію у встановленому порядку.

Згідно зі ст. 9 Закону України „Про лікарські засоби" лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. За результатами розгляду зазначених матеріалів центральний орган виконавчої влади у галузі охорони здоров'я або уповноважений ним орган у місячний термін приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації лікарського засобу. Після закінчення терміну, протягом якого зареєстрований лікарський засіб було дозволено до застосування в Україні, лікарський засіб може застосовуватись за умови його перереєстрації.

Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 03.01.2012р. № 2 „Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали" було затверджено зокрема Перелік перереєстрованих лікарських засобів, які вносяться до Державного реєстру лікарських засобів України, до складу якого увійшов лікарський засіб ДЕКАСАН виробництва ТОВ „Юрія -Фарм". Підставами для перереєстрації лікарського засобу визначені: перереєстрація у зв'язку із закінченням терміну дії реєстраційного посвідчення ; введення виробників активної субстанції; реєстрація додаткової упаковки з іншим дизайном; уточнення умов зберігання.

Таким чином, лікарський засіб ДЕКАСАН в подальшому, менше ніж через місяць після обмеження його до реалізації, було перереєстровано у встановленому законодавством порядку, що мало наслідком можливість його вільного розповсюдження для споживачів.

Крім того, суд зазначає, що лікарський засіб ДЕКАСАН було передано у власність ТОВ ВКФ „Вітус" згідно із видатковими накладними № МТК58976 від 10.08.2011р., № МТК59040 від 10.08.2011р., № МТК61048 від 18.08.2011р., № МТК61301 від 19.08.2011р., № МТК62029 від 23.08.2011р., № МТК63218 від 30.08.2011р., № МТК63664 від 31.08.2011р., тобто більш ніж за три місяці до моменту обмеження вільного обігу цього лікарського засобу Держлікінспекцією.

В сукупності вищевикладені обставин дозволяють суду дійти висновку, що тимчасове обмеження реалізації лікарського засобу ДЕКАСАН виробництва ТОВ „Юрія -Фарм" згідно із приписом Держлікінспекції № 3402-1.3/3.8/17-11 від 05.12.2011р., яке мало місце значно пізніше, ніж вказаний лікарський засіб було передано відповідачу, не може вважатись належним доказом неналежної якості цього товару на час його продажу ТОВ „Медичний центр „М.Т.К."

Крім того, суд звертає увагу ТОВ ВКФ „Вітус" на положення п. 2.2 договору купівлі-продажу № 34/11-ОД від 03.01.2011р., згідно із якими сторонами по справі погоджено для Постачальника десятиденний термін для усунення недоліків або зміни товару неналежної якості з моменту отримання акту про виявленні дефекти. Викладений спосіб захисту прав покупця у правовідносинах купівлі-продажу, в свою чергу, також передбачений приписами ст. 678 ЦК України, за умови недобросовісних дій продавця щодо передачі товару неналежної якості. Слід зазначити, що товар протягом спірного періоду приймався відповідачем без будь-яких претензій щодо його якості, без зауважень з боку ТОВ ВКФ „Вітус" було підписано акт звірки взаєморозрахунків за договором купівлі-продажу № 34/11-ОД від 03.01.2011р. Крім того, в процесі вирішення даного спору судом було встановлено відсутність будь-яких доказів, підтверджуючих неналежну якість придбаних відповідачем лікарських засобів та пред'явлення з боку ТОВ ВКФ „Вітус" будь-яких претензій з цього проводу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що твердження ТОВ ВКФ „Вітус" щодо неналежної якості лікарських засобів, придбаних протягом спірного періоду на виконання договору купівлі-продажу № 34/11-ОД від 03.01.2011р., не підтверджуються належними доказами та не базуються на приписах законодавства, що дає підстави вважати позицію відповідача такою, що направлена на ухилення від виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань та юридичних наслідків його порушення.

Таким чином, заперечення ТОВ ВКФ „Вітус" проти позову ніяким чином не спростовують висновків господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за придбані лікарські засоби в сумі 149 685,35 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 6.2 договору купівлі-продажу № 34/11-ОД від 03.01.2011р. у випадку прострочки платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

З посиланням на п. 6.2 договору купівлі-продажу № 34/11-ОД від 03.01.2011р. позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 7 002,40 грн.. за прострочення виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ ВКФ „Вітус" даного виду неустойки, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунки, господарський суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування відповідачу до сплати пені в розмірі, заявленому до стягнення, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ „Медичний центр „М.Т.К." в частині стягнення з ТОВ ВКФ „Вітус" пені в сумі 7 002,40 грн.

В свою чергу, судом відхиляються доводи відповідача засновані на незастосуванні позивачем при здійсненні розрахунку вимог ст. 232 ГК України щодо обмеження строку нарахування пені, оскільки при здійсненні уточненого розрахунку пені (додаток до заяви від 21.06.2012р., а.с. 95 -100/ позивачем було враховано вказані приписи закону та жодного разу не було нараховано відповідачу до сплати пеню за період, що перевищує шість місяців.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ ВКФ „Вітус" перед ТОВ „Медичний центр М.Т.К., яка виникла на підставі договору купівлі-продажу № 34/11-ОД від 03.01.2011р., на загальну суму 156 687,75 грн., що складається з суми заборгованості за придбаний товар в розмірі 149 685,35 грн. та пені в сумі 7 002,40 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи всі вищевикладені обставини, суду вбачаються всі правові підстави для часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Медичний центр М.Т.К." у повному обсязі. Таким чином, з ТОВ ВКФ „Вітус" слід стягнути на користь позивача заборгованість за придбаний товар в сумі 149 685,35 грн. та пеню в сумі 7 002,40 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 -612, 617, 625, 629, 662, 664, 673, 678, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 2, 4, 9, 15 Закону України „Про лікарські засоби" від 4 квітня 1996 року N 123/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладається на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 -612, 617, 625, 629, 662, 664, 673, 678, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 2, 4, 9, 15 Закону України „Про лікарські засоби" від 4 квітня 1996 року N 123/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -комерційної фірми „Вітус" /65014, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 6, код ЄДРПОУ 23993529/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Медичний центр „М.Т.К." /03110, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 10, код ЄДРПОУ 21633086/ суму основного боргу в розмірі 149 685 грн. 35 коп. /сто сорок дев'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять грн. 35 коп./, пеню в сумі 7 002 грн. 40 коп. /сім тисяч дві грн. 40 коп./, судовий збір в сумі 3 133 грн. 76 коп. /три тисячі сто тридцять три грн. 76 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 16.07.2012р.

Суддя Желєзна С.П.