Ухвала

від 17.07.2012 по справі 5017/1825/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" липня 2012 р. Справа № 5017/1825/2012

За позовом: Ради об'єднання садівничих кооперативів масиву „Кароліно-Бугаз"

до відповідачів: 1) Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіонбудмонтаж"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостіних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промуніверсал"

про визнання договору недійсним, визнання права власності

Суддя Малярчук І.А.

Представники:

Від позивача: Кравченко А.М., довіреність від 26.03.2012р.

Від відповідача Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області: Коломієць І.В., довіреність №481/01-2913 від 05.06.2012р.

Від відповідача ТОВ „Регіонбудмонтаж": Фонарьов В.В., довіреність від 02.07.2012р.

від третьої особи: Ісламгалєєв О.Г., довіреність від 02.12.2011р.

Суть спору: про визнання недійсним з моменту укладення договір від 01.03.2012р., укладений між Затоківською селищною радою та ТОВ „Регіонбудмонтаж" на зберігання та здійснення експлуатації і технічного обслуговування мережі водопостачання у Сонячному та Лиманському районах смт. Затока, та виконання функцій виконавця послуг з централізованого водопостачання;

про визнання права власності на мережу водопостачання у Сонячному та Лиманському районах смт. Затока (згідно наданих проектів) за балансоутримувачем -Радою об'єднання садівничих кооперативів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2012р. порушено провадження у справі №5017/1825/2012 за позовом Ради об'єднання садівничих кооперативів масиву „Кароліно-Бугаз" до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ТОВ „Регіонбудмонтаж" про визнання договору недійсним.

09.07.2012р. за вх.№21115/2012 та від 17.07.32012р. за вх.№21996/2012 позивач подав до суду уточнення до позовної заяви, якою уточнив позовні вимоги та просить суд: визнати недійсним з моменту укладення договір від 01.03.2012р., укладений між Затоківською селищною радою та ТОВ „Регіонбудмонтаж" на зберігання та здійснення експлуатації і технічного обслуговування мережі водопостачання у Сонячному та Лиманському районах смт. Затока, та виконання функцій виконавця послуг з централізованого водопостачання; визнати право власності на мережу водопостачання у Сонячному та Лиманському районах смт. Затока (згідно наданих проектів) за балансоутримувачем -Радою об'єднання садівничих кооперативів.

Ухвалою від 10.07.2012р. суд залучив до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ „Промуніверсал".

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до п.п.1.1. та 1.2. Статуту Ради об'єднання садівничих кооперативів масиву „Кароліно-Бугаз" (далі -РОСК), зареєстрованого виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради 28.04.2000р. за №273, - РОСК повинно сприяти вирішенню загальних питань щодо благоустрою, централізованого водопостачання та інших питань, пов'язаних з діяльністю садівничих кооперативів, розташованих на території смт. Затока. На балансі РОСК перебуває мережа водопостачання і з 2006р. РОСК, відповідно до укладеного 20.11.2006р. із ТОВ „Промуніверсал" договору, самостійно вирішує питання щодо водопостачання членів садівничих кооперативів. У 1981 році Український державний республіканський інститут по проектуванню об'єктів комунального будівництва „Укрюжгипрокомунстрой", на прохання Затоківської селищної ради народних депутатів Б-Дністровської міської ради народних депутатів (лист №323 від 15.05.1981р.) розробив техніко-робочий проект на вказану ділянку водопровідної мережі на Кароліно-Бугазькій косі м. Білгород-Дністровського та вирахував кошторис на будівництво. 29.05.1981 р. виконкомом Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів затверджено акт вибору траси під ділянку водопровідної мережі на Кароліно-Бугазькій косі м. Білгород-Дністровського, який є дозволом на спеціальне водокористування. 26.07.1981 р. за №103 Обєднана рада садівничих товариств на масиві Кароліно-Бугаз надала розрахунок на дольову участь у будівництві водопроводу садових товариств масиву. Дольова участь садових товариств масиву була врахована при розробці проекту і в Пояснювальній записці до проекту ділянки водопровідної мережі на Кароліно-Бугазькій косі м. Білгород-Дністровського розрахований об'єм грошових внесків. Вартість будівництва водопровідної мережі склала 225,48 тис. рублів, які були сплачені членами об'єднаної ради садівничих товариств. Таким чином, спірний водопровід побудований за власні кошти Ради об'єднання садівничих товариств.

При цьому, позивач послався на положення ст.24 ЦК УРСР (1963р.), ст.ст.28, 49 Закону України „Про власність" від 07.02.1991р., зазначаючи про наявність права власності РОСК на спірне майно. Відповідно до ст.16 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" 20.11.2006р. між ТОВ „Промуніверсал" та РОСК було укладено договір на технічне обслуговування та ремонт інженерних мереж водопостачання, відповідно до якого ТОВ „Промуніверсал" приймає на себе зобов'язання щодо виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту водопровідної труби, розташованої на території смт. Затока. З 20.11.2006р. зазначена мережа водопостачання знаходилась в управлінні і на обслуговуванні ТОВ „Промуніверсал" і члени кооперативів постійно отримували воду, про що було відомо і Затоківській селищній раді, що підтверджується ордерами Затоківської селищної ради від 08.10.2007р., від 03.11.2008р. У 2009 році ТОВ „Південь Ін Буд.", на замовлення РОСК та ТОВ „Промуніверсал", було розроблено робочий проект водозабезпечення споруд господарської діяльності Сонячного та Лиманського районів смт. Затока, який було погоджено Державною санітарно-епідеміологічною службою м. Білгород-Дністровського та виконавчим комітетом Затоківської селищної ради. Незважаючи на це, ТОВ „Регіонбудмонтаж", посилаючись на договір від 01.03.2012р., укладений із Затоківською селищною радою, згідно рішення Затоківської селищної ради №711 від 17.02.2012р., яке на даний час оспорюється в судовому порядку, проводить систематичні підключення та відключення від водокористування членів кооперативів, вимагаючи від громадян сплати грошових коштів у сумі 1000 грн. за повторне підключення до мережі водопостачання, якою ці громадяни користувались з 2006 року, що призводить до скарг на адресу РОСК та інших правоохоронних та контролюючих органів.

27.06.2012р. за вх.19997/2012 позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову, уточнення до клопотання про забезпечення позову від 09.07.2012р. за вх.№21114/2012 та від 17.07.2012р. за вх.№21996/2012, де просить суд заборонити відповідачам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме: проводити підключення, відключення, поточний ремонт мереж водопостачання та водовідведення Сонячного та Лиманського районів смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області, (цегляних колодязів та поліетиленової труби діаметром 110 мм, загальною довжиною 10км., у тому числі: від АЗС з проколом під автомобільною дорогою з виходом до бази відпочинку „Березка" і бази відпочинку „Прохолода" протяжністю 108 м, від садового товариства „Январець" з проколом під залізною дорогою з виходом між базами відпочинку „Сонячна" та „Зоря" протяжністю 162 м; від садового товариства „Прибой" з проколом під автошляхом та проколом під залізничною дорогою з виходом до бази відпочинку „Карпати" протяжністю 180 м; всі вище перелічені відгалуження з'єднані між собою трубопроводом впродовж автошляху протяжністю 860 м; від асфальтового автошляху в районі будинку №31 по вул. Вокзальній з проколом під залізницею до бази відпочинку „Добро" протяжністю 207 м; впродовж залізниці до садового товариства „Авангард-3" протяжністю 180 м; від садового товариства „Авангард-3" в бік садового товариства „Перлина" до бази відпочинку „Прикарпатський лісник" протяжністю 362 м; відгалуження на садове товариство „Авангард-3" протяжністю 80 м; від колодязя біля бази відпочинку „Добро" впродовж залізниці повз садове товариство „Сокіл" до садового товариства „Мир та Дружба" протяжністю 940м; під територією садового товариства „Мир та Дружба" в бік бази відпочинку „Гірський орел" протяжністю 284 м; впродовж бази відпочинку „Гірський орел" та бази відпочинку „Янтар" до бази відпочинку „Троянда" протяжністю 360 м; в бік узбережжя між базами відпочинку „Троянда" та „Човник" протяжністю 300м; по узбережжю від бази відпочинку „Тернопіль" до бази відпочинку „Мікрон" протяжністю 1180м; між базою відпочинку „Мікрон" та базою відпочинку „Едельвейс" з проколом під залізницею скрізь територію садового товариства „Поліграфіст" з проколом під автошляхом до садового товариства „Відпочинок" протяжністю 359м.) -до прийняття рішення по суті справи. Необхідність вжиття таких заходів позивач обґрунтував тим, що умовами п.5.11. спірного договору від 01.03.2012р. передбачено, що витрати на капітальний ремонт відшкодовуються Затоківською селищною радою на користь ТОВ „Регіонбудмонтаж" у розмірі вартості проведених робіт шляхом передачі у власність умовної частини майна, відповідно до розміру затрат виконавця, тобто, при виконанні будь-яких робіт, пов'язаних з ремонтом спірної водопровідної мережі, ТОВ „Регіонбудмонтаж" незаконно переходить право власності на частину водопроводу, який з 2000 р. перебуває на балансі РОСК та на який позивач просить суд визнати право власності. Крім того, дії по виконанню договору від 01.03.2012р. є незаконними та несуть загрозу зменшенню вартості та погіршенню за якістю майна, яке належить РОСК.

Також, позивач усно у судовому засіданні зазначив, що при умові незастосування вказаних заходів забезпечення позову, рішення суду взагалі неможливо буде виконати. РОСК вважає вищенаведений захід забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, адекватним з огляду на те, що предметом спору є визнання права власності на спірне майно та визнання недійсним договору, за яким право власності може набути відповідач ТОВ „Регіонбудмонтаж". Саме заборона відповідачеві здійснювати дії щодо підключення, відключення, поточного ремонту мереж водопостачання та водовідведення Сонячного та Лиманського районів смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області не тільки забезпечить реальне виконання рішення суду, якщо останнє буде прийнято на користь позивача, але й не допустить порушення прав позивача як особи, що зазнала певних витрат. Позивач вважає заявлені ним заходи забезпечення позову розумними, обґрунтованими і адекватними, оскільки направлені саме на запобігання порушенню прав та законних інтересів позивача.

Відповідачі, ТОВ „Регіонбудмонтаж" та Затоківська селищна рада проти заявленого позивачем клопотання заперечують з тих підстав, що позивачем не доведено належність йому спірного водопроводу, а правомірність використання даного водопроводу саме ТОВ „Регіонбудмонтаж" обґрунтовують посиланням на спірний договір і договір від 23.03.2012р, укладений з КП „Бугаз".

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ „Промуніверсал" підтримує клопотання позивача.

Згідно ст. 66 ГПК України господарським судом забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до абз.3 ч.1, ч.3 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачеві вчиняти певні дії. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Відповідно до п.1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 р. „Про деякі питання практики забезпечення позову" заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вищезазначеному Інформаційному листі Вищий господарський суд України дотримується тієї позиції, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 р. „Про деякі питання практики забезпечення позову" адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про Закон України "Про внесення зміни до статті 67 Господарського процесуального кодексу України щодо забезпечення позову" від 21.10.2008 р. №01-8/633, у вирішенні питань, пов'язаних із забезпеченням позову, господарським судам України необхідно враховувати також викладене в таких документах: постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Так, п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. №9 визначає, що .... при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Оскільки закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, господарський суд в кожному конкретному випадку повинен правильно оцінити обставини справи та прийняти відповідне рішення.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладені ВГСУ, ВСУ пропозиції до застосування судами положень ст.ст.66, 67 ГПК України, слід відзначити, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів тощо.

Так, позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що будівництво спірної водопровідної мережі, яка перебуває на балансі позивача, проводилось за кошти садівничих кооперативів, що увійшли до складу об'єднання, в чому позивач вбачає наявність права власності у нього на спірне майно, та вважає порушенням його прав, як власника, укладенням відповідачем спірного договору від 01.03.2012р., за умови виконання якого до ТОВ „Регіонбудмонтаж" може перейти право власності на водопровід.

Також, із поданих позивачем договорів №Л-А-1704/1 від 17.04.2012р., №С-Др-611/1 від 17.04.2012р., №Л-Пе-44/1 від 10.04.2012р., №С0Не-1167/1 від 10.04.2012р., №С-Др-654/1 від 12.04.2012р., №С-Др-655/1 від 17.04.2012р., №С-КИ-1366/1 від 25.04.2012р., №2/СК від 11.04.2012р., №С-КИ-1375/1 від 05.04.2012р., №С-КИ-1375/2 від 05.04.2012р., №С-КИ-1368/1 від 13.04.2012р., №С-Л-95а/2 від 06.04.2012р., укладених між ТОВ „Регіонбудмонтажі" та громадянами на підключення до водопроводу, вбачається. що, ТОВ „Регіонбудмонтаж" вживаються заходи, спрямовані на виконання договору від 01.03.2012р., який позивач просить суд визнати недійсним, що може призвести до утруднення виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог позивача.

При цьому, споживачі послуг за частиною зазначених договорів на момент їх укладення знаходились в договірних взаємовідносинах по наданню цих же послуг з ТОВ „Промуніверсал", зокрема, за договорами №А/1704 від 31.03.2008р., №3/А-1704 від 01.02.2011р., №Д-611/60 від 30.07.2009р., №Д-611/1480110 від 25.01.2010р.

Крім того, в судовому засіданні 09.07.2012р. ТОВ „Регіонбудмонтаж" підтвердив суду фактичне виконання ним умов договору від 01.03.2012р., шляхом укладання із громадянами договорів на їх підключення до спірної водопровідної мережі.

Враховуючи наведені позивачем в клопотанні про вжиття заходів до забезпечення позову обставини щодо необхідності вжиття відповідних заходів в сукупності вищенаведених факторів, суд вважає достатньо обґрунтованим припущення позивача, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти дії спрямовані на виконання умов договору від 01.03.2012р., а саме підключення, відключення, поточного ремонту мереж водопостачання та водовідведення Сонячного та Лиманського районів смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області, може утруднити чи зробити неможливим у майбутньому виконання судового рішення, оскільки виконання відповідачами умов спірного договору може порушити права позивача, тому суд вважає за доцільне на період розгляду даної справи та вирішення даного спору по суті вжити заходи до забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання Ради об'єднання садівничих кооперативів масиву „Кароліно-Бугаз" про вжиття заходів до забезпечення позову.

2. Заборонити Затоківській селищній раді Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська,21) та Товариству з обмеженою відповідальністю „Регіонбудмонтаж" (67844, Одеська область, Овідіопольський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Чорноморська,7, код 34815543) до прийняття господарським судом судового рішення по суті даної справи вчиняти дії щодо проведення підключення, відключення, поточного ремонту мереж водопостачання та водовідведення Сонячного та Лиманського районів смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області, що складаються із: цегляних колодязів та поліетиленової труби діаметром 110 мм, загальною довжиною 10км., у тому числі: від АЗС з проколом під автомобільною дорогою з виходом до бази відпочинку „Березка" і бази відпочинку „Прохолода" протяжністю 108 м, від садового товариства „Январець" з проколом під залізною дорогою з виходом між базами відпочинку „Сонячна" та „Зоря" протяжністю 162 м; від садового товариства „Прибой" з проколом під автошляхом та проколом під залізною дорогою з виходом до бази відпочинку „Карпати" протяжністю 180 м; всі вище перелічені відгалуження з'єднані між собою трубопроводом впродовж автошляху протяжністю 860 м; від асфальтового автошляху в районі будинку №31 по вул. Вокзальній з проколом під залізницею до бази відпочинку „Добро" протяжністю 207 м; впродовж залізниці до садового товариства „Авангард-3" протяжністю 180 м; від садового товариства „Авангард-3" в бік садового товариства „Перлина" до бази відпочинку „Прикарпатський лісник" протяжністю 362 м; відгалуження на садове товариство „Авангард-3" протяжністю 80 м; від колодязі біля бази відпочинку „Добро" впродовж залізниці мимо садового товариства „Сокіл" до садового товариства „Мир та Дружба" протяжністю 940м; під територією садового товариства „Мир та Дружба" в бік бази відпочинку „Гірський орел" протяжністю 284 м; впродовж бази відпочинку „Гірський орел" та бази відпочинку „Янтар" до бази відпочинку „Троянда" протяжністю 360 м; в бік узбережжя між базами відпочинку „Троянда" та „Човник" протяжністю 300м; по узбережжю від бази відпочинку „Тернопіль" до бази відпочинку „Мікрон" протяжністю 1180м; між базою відпочинку „Мікрон" та базою відпочинку „Едельвейс" з проколом під залізницею скрізь територію садового товариства „Поліграфіст" з проколом під автошляхом до садового товариства „Відпочинок" протяжністю 359м.

Суддя Малярчук І.А.