Рішення

від 12.07.2012 по справі 18/337/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2012 р. Справа № 18/337/12

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1, 36000; поштова адреса: АДРЕСА_2

до Дитячого закладу оздоровлення та відпочинку "Зоряний", вул. Лісова, буд. 48, с.Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Кременчуцька міська рада, площа Перемоги, буд. 2, м. Кременчук;

2) Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, вул. Шевченка, буд.1, м. Полтава, 36011

3) Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області, вул. Пролетарська, буд. 23/8, м. Кременчук, 39600

про стягнення 3145,96 грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_8., дов.№ 4586 від 21.07.11 р.,

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб: РУДКСУ в Полтавській області та від УДКС у м.Кременчуці -Шелудько В.І.

від третьої особи : Кременчуцької міської ради - не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 3145,96 грн., у тому числі 2974,97 грн. заборгованості за товар, поставлений згідно договору № 423 від 27.05.2011р., 111,17 грн. - пені, 11,89 грн. - інфляційних, 47,93 грн. -3% річних.

Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, посилаючись на відсутність заборгованості (а.с.58, 79).

Кременчуцька міська рада в письмових поясненнях заперечує проти позову, посилаючись на те, що товар за наданою позивачем видатковою накладною № РН-0039509 від 25.07.2011р. відповідачу не поставлявся; наявні розбіжності в датах договору на який посилається позивач, та договору за яким було проведено часткову оплату товару; видаткова накладна № рн-0039509 від 25.07.2011р. завірена особою, повноваження якої документально не підтверджені; товар оплачений ДЗОВ "Зоряний" за видатковою накладною за тим же номером, але іншою датою. При цьому всупереч ст. ст.4-3, ст.33 ГПК України представником не було додано до своїх пояснень відповідних доказів для залучення до справи.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.05.2012р. провадження у справі зупинялося в зв'язку з направленням матеріалів справи до слідчих органів.

Кременчуцьким РВ УМВС України в Полтавській області листом № 11254 від 28.05.2012р. (вхід. №7734 від 08.06.2012р.) повідомлено господарський суд про результат перевірки та надано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Ухвалою від 08.06.2012р. провадження у справі було поновлено.

Про час та місце розгляду справи позивач, відповідач та треті особи були належним чином повідомлені судом, що підтверджується поштовими повідомленнями від 11.06.2012р. (а.с.105-108, 112).

В судовому засіданні 12.07.2012р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (позивачем) та Дитячим закладом оздоровлення та відпочинку "Зоряний" (відповідачем) було укладено договір № 423 від 27.05.2011р. (далі - Договір).

За умовами Даного договору позивач як постачальник продає, а відповідач (покупець) купує продукти харчування в асортименті згідно накладних та рахунків-фактур.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар (продукти харчування) за видатковою накладною № РН-0039509 від 25.07.2012р. на загальну суму 8974,97 грн., що підтверджується вказаною накладною, постановою СДСБЕЗ Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області від 28.05.2012р., та не заперечується відповідачем в письмових поясненнях (а.с.9, 101-102, 58, 79).

На оплату даного товару позивачем був виписаний рахунок-фактура № РН-0039509 від 25.07.2012р. (а.с.32).

За вказаний товар відповідач розрахувався частково, сплативши 6000,00 грн. за платіжним документом від 28.12.2011 р. № 02318069, що підтверджується випискою з банківського рахунку від 28.12.2011р. (а.с.11)

Залишок вартості товару в сумі 2974,97 грн. відповідачем сплачено не було.

Факт надходження товару на суму 8974,97 грн., оплата в сумі 6000,00 грн. та борг в розмірі 2974,97 грн. також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2011р. (а.с.10).

Позивач звертався до відповідача з письмовими претензіями від 13.12.2011 р. (на суму 8974,97 грн.) та 19.01.2012 р. № 146/8 (на суму 2974,97 грн.) з вимогою сплатити борг в повному розмірі. Дані претензії були вручені представнику відповідача 15.12.2011р. та 30.01.2012р. (відповідно), а також надіслані поштою, що підтверджується поштовим повідомленням від 22.12.2011 та поштовою квитанцією (фіскальним чеком) від 20.01.2012р. № 7409 (а.с.12-15).

У відповіді від 13.02.2012 р. на претензію від 19.01.2012р. відповідач, в особі директора Чуріна Г. А., повідомив, що можливість сплатити борг в сумі 2974,97 грн. з'явиться в кінці квітня 2012р. по мірі надходжень плати за путівки. При цьому відповідач зазначив про наміри на подальшу співпрацю з позивачем та вирішення даної ситуації мирним шляхом (а.с.27).

Проте під час розгляду даної справи судом відповідач, в особі директора Чуріна Г. А., листом від 26.04.2012р. повідомив суду, що заперечує проти позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч ст. ст.4-3, ст.33 ГПК України відповідач жодних доказів щодо мотивів заперечення проти позову у своїх поясненнях не навів.

Ухвалою від 24.02.2012р. суд зобов'язував відповідача на підставі ст. 65 ГПК України надати будь-які докази, що стосуються суті даного спору. Ухвалами від 14.03.2012р., 26.04.2012р., 08.06.2012р. суд пропонував відповідачу надати письмовий документально обґрунтований відзив на позов, будь-які докази, що стосуються суті спору.

Проте ні обґрунтованого відзиву на позов, ні будь-яких доказів відповідачем суду надано не було.

В судовому засіданні 08.05.2012р. директором ДЗОВ "Зоряний" Чуріним Г. А. надані суду письмові пояснення, в яких він повідомив, що вступив на посаду 18.10.2012р., на дану дату на підприємстві ніякої заборгованості не було. При цьому всупереч вимогам ст.4-3, ст.33 ГПК України відповідач жодних доказів в підтвердження викладених у поясненні обставин суду не надав.

Третя особа - Кременчуцька міська рада - в письмових поясненнях проти позову заперечує, посилаючись на те, що товар за наданою позивачем видатковою накладною № РН-0039509 від 25.07.2011р. відповідачу не поставлявся; в наданих позивачем документах наявні розбіжності; довіреність на одержання товару відсутня. При цьому в порушення вимог ст.4-3, ст.33 ГПК України третя особа жодних доказів в підтвердження викладених у поясненні обставин суду не надала.

Враховуючи, що надані суду пояснення представників сторін та третіх осіб та документи суперечать одне одному, для перевірки наявності фактів складання та підписання сторонами документів на підтвердження поставки товару без дійсної фактичної передачі цього товару, заявлення вимог про стягнення грошових коштів, що ґрунтуються на таких документах, спрямованості дій посадових осіб позивача та відповідача не на реальне настання наслідків, обумовлених договором, а на завдання шкоди майновим інтересам їх фінансово-господарській діяльності, чи вчинення інших службових правопорушень, суд за ухвалою від 08.05.2012р. направив матеріали справи до правоохоронних органів для проведення відповідної перевірки.

Згідно повідомлення СДСБЕЗ Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області за результатами проведеної перевірки винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України (а.с.100).

В постанові СДСБЕЗ Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області від 28.05.2012р. зазначено, що під час перевірки слідчим було встановлено, факт укладання між ФОП ОСОБА_7 та ДЗОВ «Зоряний»договору № 423 від 27.05.2011р., за яким ФОП ОСОБА_7 поставив товар (продукти харчування) на користь ДЗОВ «Зоряний»на суму 8974,97грн. за видатковою накладною №РН-0039509 від 25.07.2011р., ДЗОВ «Зоряний»було сплачено 6000,00 грн. за поставку товару. Опитаний слідчим бухгалтер-калькулятор гр.ОСОБА_5 пояснила, що 25.07.2011р. представником ФОП ОСОБА_7 дійсно поставлялися на склад їдальні ДЗОВ «Зоряний» продукти харчування в обсязі зазначеній у видатковій накладній №РН-0039509 від 25.07.2011р. на суму 8974,97грн., про що свідчить відповідний запис в Книзі складського обліку, але даний товар записаний як такий, що поступив за накладною №РНу-034041 від 25.07.2011р. в зв'язку з цим, в Книзі складського обліку ДЗОВ «Зоряний»вписаний номер внутрішньої накладної №РНу-034041 від 25.07.2011р., що стало наслідком виникнення заборгованості (а.с.101-102).

Таким чином факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 8974,97 грн., оплата в сумі 6000,00 грн. та борг в розмірі 2974,97 грн. підтверджується постановою СДСБЕЗ Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області від 28.05.2012р. Жодних доказів в спростування викладеного ні відповідач, ні третя особа суду не надали.

Заперечення третьої особи щодо позову з мотивів відсутності доручення представника на одержання товару судом відхиляються з наступного. Як свідчать надані докази 1) факт одержання відповідачем товару підтверджено двостороннє підписаною видатковою накладною № РН-0039509 від 25.07.2012р., підписи на якій від відповідача посвідчені його гербовою печаткою; 2) факт надходження товару на суму 8974,97 грн., оплата в сумі 6000,00 грн. та борг в розмірі 2974,97 грн. також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2011р., який також посвідчений відповідачем гербовою печаткою; 3) частковою оплатою одержаного товару; 4) листом відповідача від 13.02.2012 р. № 02-09/15; 5) постановою СДСБЕЗ Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області від 28.05.2012р. (а.с.9-11, 27, 101-102).

Вище вказані докази свідчать про схвалення даного правочину відповідачем.

За статтею 241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку представляють, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Вищевказане свідчить про неправомірне ухилення відповідача від сплати заборгованості за одержаний товар.

За ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 5.1 Договору порядок оплати здійснюється відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Державної казначейської служби України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу. Державна казначейська служба України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Зазначене свідчить, що строк оплати одержаного товару у договорі не визначений.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або активів цивільного законодавства.

Як було встановлено вище господарським судом, позивач звертався до відповідача з письмовими претензіями від 13.12.2011 р. (на суму 8974,97 грн.) та 19.01.2012 р. № 146/8 (на суму 2974,97 грн.) з вимогою сплатити борг в повному розмірі, які були вручені представнику відповідача 15.12.2011р. та 30.01.2012р. (відповідно), а також надіслані поштою, що підтверджується поштовим повідомленням від 22.12.2011 та поштовою квитанцією (фіскальним чеком) від 20.01.2012р. № 7409 (а.с.12-15).

Відповідач в порушення вимог ст. 530 ЦК України та 7 денний строк заборгованість в сумі 2974,97 грн. не погасив.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, сплати боргу чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 2974,97 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення.

Позивач керуючись положеннями ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 47,93 грн. - 3% річних за період з 15.08.2011р. по 06.02.2012року (а.с.94). та 11,89 грн. інфляційних за вересень 2011р. - грудень 2011р. (а.с.5).

При визначенні інфляційних витрат та річних позивач не вірно визначив період за який необхідно нараховувати інфляційні та річні, не врахувавши дату настання виконання зобов'язання відповідачем з оплати товару згідно ст. 530 ЦК України - семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Враховуючи, що вимогу керівником відповідача одержано 15.12.2011р., строк нарахування річних та інфляційних починається з 23.12.2011р. (15.12.2011р. + 7 днів = 22.12.2011р.).

Після проведення перерахунку суд встановив суму річних, які підлягають стягненню з відповідача - в сумі 11,25 грн. за період з 23.12.2011р. по 06.02.2012р.

В вимоги щодо стягнення річних нарахованих до 23.12.2011р. та інфляційних за період вересень-листопад 2011р. судом відхиляються, як необґрунтовані.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в листі N 62-97р від 03.04.1997р. "Рекомендації відносно порядку застосування

індексів інфляції при розгляді судових справ", слід прийняти до уваги, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума боргу за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 5,95 грн. інфляційних за грудень 2011р. задоволенню не підлягають.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення 111,17 грн. пені за період з 15.08.2011р. по 06.02.2012року.

Заявою від 12.07.2012р. позивач на підставі до ст. ст. 22, 78 ГПК України відмовився від позовних вимог стягнення пені у сумі 111,17 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Дана заява підписана уповноваженою особою -ОСОБА_6, повноваження на вчинення цих дій підтверджені довіреністю від 21.07.2011р. Заявлена відмова не порушує прави чи інтересів інших осіб, не суперечить законодавству, а тому приймається судом.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення 111,17 грн. пені підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки як було встановлено вище судом спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.4), 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дитячого закладу оздоровлення та відпочинку "Зоряний" (вул. Лісова, буд. 48, с. Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область, 39741, ідентифікаційний код 26398655, інші відомості: не відомі) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інші відомості: не відомі) 2974грн. 97 коп . основного боргу, 11грн. 25 коп . - річних, 1609грн. 50 коп . витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

3. Прийняти відмову фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 від позовних вимог в частині стягнення 111,17 грн. пені.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 111,17 грн. пені.

5. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 17.07.2012р.

Суддя Безрук Т.М.