Постанова

від 05.07.2012 по справі 2а-142/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 року 2а-142/12/1070

приміщення суду за адресою:м. Київ, бул. Лесі Українки, 26

час прийняття постанови : 13 год. 50 хв.

Київський окружний адміністративний суду у складі:

головуючого - судді Лиска І.Г.

при секретарі - Васковець М.С.

за участю

представника позивача Волинця В.А, Литвиненко Г.В.

представника відповідача Мурга Р.Я., Літвінова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-ОПТ" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, - ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вега-ОПТ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області, в якому просило скасувати наказ Державної податкової інспекції Вишгородського району Київської області за №469 від 17 серпня 2011 року про проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Вега - Опт»(код ЄДРПОУ 36444956), визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Вега-ОПТ" з питань правових відносин з ТОВ "Фсальфа" за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011року, що оформлені Актом №1883/23-1/36444956 від 31.08.2011р.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 17.08.2011року по 23.08.2011року ДПІ у Вишгородському районі Київської області була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Вега-ОПТ»з питань правових відносин з ТОВ "Фсальфа" за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011року, на підставі якої був складений акт №1883/23-1/36444956 від 31.08.2011р.

Позивач вважає, що викладені в акті перевірки, складеному Вишгородською ДПІ №1883/23-1/36444956 від 31.08.2011р. про результати документальної невиїзної позапланової перевірки TOB «Вега - Опт»з питань правових відносин з ТОВ "Фсальфа" за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011року, висновки про порушення платником податків вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються доказами, тому позивач звернувся до суду.

У судовому засіданні представники позивача Литвиненко Г.В., Волинець В.А. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити, підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, письмових поясненнях по справі. У судовому засіданні представниками позивача не було надано пояснень з приводу обставин, якими позивач обґрунтовує свою позовну вимогу щодо скасування наказу Державної податкової інспекції Вишгородського району Київської області за №469 від 17 серпня 2011 року про проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Вега - Опт» та не надано відповідних доказів у обґрунтування даної позовної вимоги.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що проведення документальної невиїзної перевірки позивача відбулося відповідно до вимог чинного законодавства. Вважає, що оскаржуваний наказ про проведення перевірки прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства, а перевірка проведена з дотриманням норм податкового законодавства.

У судовому засіданні представники відповідача Літвінов О.А., Мурга також заперечували проти позовних вимог, з підстав зазначених у письмових запереченнях на позов, просили відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вега-ОПТ»є юридичною особою, що зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 24.07.2009 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців -1 334 102 0000 003109 .

Товариством з обмеженою відповідальністю «Вега - Опт»20.06.2011 року за №4082/10/15-202/1640 було отримано від Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області лист-запит про надання документальних підтверджень та пояснень з питань фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фсальфа»(код ЄДРПОУ 35038174) за квітень 2011 року, на підставі пп.20.1., пп.20.1.4., пп.20.1.6. п.20.1. ст.20 розділу І п.73.5. ст.73 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

На підставі наданих позивачем документів та пояснень на вищезазначений лист- запит, ДПІ у Вишгородському районі було складено довідку про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 04.08.2011 року за №1671/15-2/36444956/73, якою порушень дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фсальфа»не виявлено.

В останньому абзаці зазначеної довідки зазначено що, в подальшому при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевірявся, керівником податкового органу будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(із змінами та доповненнями).

Окрім того, листом від 12.08.2011 року №26229/231-02 Алчевською ОДПІ , з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, на адресу ДПІ у Вишгородському районі Київської області було направлено результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Фсальфа»за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року (акт від 11.08.2011 року №1388/231-35038174, який наявний у матеріалах справи.) для відповідного реагування.

17 серпня 2011 року ДПІ у Вишгородському районі було прийнято рішення №5297/10/23-1/2517 про проведення документальної невиїзної перевірки з «17»серпня 2011 року TOB «Вега - Опт», код ЄДРПОУ 36444956. Метою перевірки було перевірка дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фсальфа»(код ЄДРПОУ 35038174), за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року. Юридичною підставою перевірки були пп.20.1.4 п.20.1. ст.20, пп. 75.1.2. п. 75.1. ст.75, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року .

Рішення про перевірку було оформлено наказом №469 від 17 серпня 2011 року.

Вказаним Наказам передбачено проведення з 17 серпня 2011 року в термін 5 робочих днів документальної невиїзної перевірки Товариств з обмеженою відповідальністю «Вега-ОПТ». Метою перевірки було перевірка дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Фсальфа»(код ЄДРПОУ 35038174), за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року. Юридичною підставою перевірки були пп.20.1.4 п.20.1. ст.20, пп. 79.1. п. ст.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року.

На підставі вищезазначеного наказу було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Вега - Опт»та складено акт №1883/23-1/36444956 від 31.08.2011р. про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вега-ОПТ»з питань правових відносин з ТОВ "Фсальфа" за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011року ( далі за текстом -Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки ДПІ у Вишгородському районі за результатами перевірки встановлено порушення :

1) згідно з ч. 1 ст. 203, 4.2 ст.215 Цивільного кодексу, має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону правочин, укладений між TOB «ВЕГА-ОПТ»та ТОВ «Фсальфа», а саме: договір поставки № 27 ( на умовах купівлі-продажу) від 01.02.2011р. на загальну суму 1437526, 12 грн., у т.ч. ПДВ -239587, 68 грн.

2) пп.1.2 п.1, пп.2.2,. пп. 2.13, пп.2.14, пп.2.15, пп.2.16 п.2 та пп.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

3)п.8 розділу 3 «Положення про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. № 41.

4)згідно з ч.1 ст. 203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу, має ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону правочини, укладені між TOB «ВЕГА-ОПТ»та наступними контрагентами: TOB «Укрзернопром-Агро», ТОВ «Бровари-Транс-Сервіс», TOB «Агролідер - 2007», ТОВ «Перспектива», ТОВ «Серп Трейд», СТОВ «Росія», ПП. «Фін про», ТОВ «Агрофірма «Обрій», ЗАТ «Украгротехніка», ТОВ «Агробудівельний альянс «Астра», Рівненський обласний ДЦЕСР, Іллінецька ДСС Вінницького ДЦЕСР, ПАТ «Піллар», ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт», ТОВ «Трінсел Груп», ТОВ «Агрозем», ТОВ «Українська Аграрна Екологічна група «Біоленд», ТОВ «Ерідон-Тех», СФГ «Златопіль», Агрофірма «Вересень», СТОВ «Дібрівка Агросервіс», ТОВ «Техпромінжиніринг», ТОВ «Інтерагросервіс».

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначений порядок проведення документальних позапланових перевірок, а ст. 79 Податкового Кодексу України встановлені особливості проведення документальних невиїзних перевірок.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Суд зазначає, що згідно приписів пункту 1.1 "Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків", затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 213 від 14.04.2011 року, відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Податкового кодексу України, про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Податкового кодексу України оформлюється наказом.

Наказ ДПІ у Вишгородському районі Київської області №469 від 17 серпня 2011 року містить в собі, як підстави для проведення перевірки позивача, так і дату її початку та тривалості, отже оскаржуваний наказ відповідає вимогам податкового законодавства України.

Будь-яких підстав для скасування Наказу ДПІ у Вишгородському районі Київської області №469 від 17 серпня 2011 року «Про проведення документальної невиїзної перевірки»як позивачем так і представником позивача не вказано.

Проаналізувавши вказані положення Податкового кодексу України, наказу № 213, суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно видано наказ Наказу №469 від 17 серпня 2011 року «Про проведення документальної невиїзної перевірки», отже позовні вимоги щодо скасування наказу Державної податкової інспекції Вишгородського району Київської області за №469 від 17 серпня 2011 року про проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Вега - Опт»є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області щодо проведення перевірки TOB «Вега - Опт»(код ЄДРПОУ 36444956) з питань правових відносин з ТОВ «Фсальфа» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, результати якої оформлено актом від 31.08.2011 року за №1883/23-1/364444956 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної правлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.

Проаналізувавши положення перелічених актів законодавства, можна зробити висновок, що станом на дату складання відповідачем у спірних правовідносинах акту перевірки податкові органи не були наділені законодавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь -якого правочину вимогам ст.ст.202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч..1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були, укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, належать до виключної прерогативи судових органів.

За приписами п.6 розділу І та п.5.2 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772(далі за текстом - Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином .

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ж ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", містить перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:1) правочини спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, тестування. розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо і відчудження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Акт перевірки не містять жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій), як ознаки нікчемного правочину.

Згідно практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними (доведено листом, Верховного Суду України від 24.11.2008 року ) - правочин це - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.

Зважаючи на все вищевикладене, факт існування нікчемного правочину матеріалами перевірки не доведено, обґрунтування нікчемності здійснено без врахування фактичних обставин справи.

Податковий кодекс України та Наказ ДПА України від 22 грудня 2010 року №984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(далі - Порядок) не надають посадовим особам податкової служби права юридичної оцінки договорів, у тому числі і права робити висновок стосовно їхньої відповідності (відповідності їхньої форми) чинному законодавству і можливої недійсності (нікчемності). Виходячи із вищевикладеного, при складанні акту контролюючим органом порушено п.5.2. розділу II Порядку, яким забороняється відображення в перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджуючих доказів. Зміст п. 5.2 розділу II Порядку встановлює, що будь-яке виявлене під час перевірки порушення має обґрунтовуватись вказівкою на первинний документ на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші докази, що достовірно підтверджують факти порушення.

Окрім того, ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Також до акту не надане жодне рішення суду про визнання первинних документів або свідоцтва платника ПДВ позивача та його контрагентів недійсними, як того вимагає закон.

Відповідно до ст. 6, п.1. ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Отже, висновки відповідача про нікчемність правочинів, укладених між TOB «Вега -Опт»та його контрагентами зроблені з перевищенням повноважень податкових органів (відповідача).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірності дій Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області по проведенню перевірки ТОВ «Вега-ОПТ»питань правових відносин з ТОВ "Фсальфа" за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 року, що оформлені Актом №1883/23-1/36444956 від 31.08.2011р.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області по проведенню перевірки ТОВ «Вега-ОПТ», що оформлені Актом №1883/23-1/36444956 від 31.08.2011 р. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області по проведенню перевірки ТОВ «Вега-ОПТ», що оформлені Актом №1883/23-1/36444956 від 31.08.2011 р. є протиправними, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 69-72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-ОПТ" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування Наказу №469 від 17 серпня 2011 року та визнання протиправними дій по проведенню перевірки ТОВ "Вега-ОПТ" з питань правових відносин з ТОВ "Фсальфа" за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 року - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області по проведенню документальної невиїзної перевірки ТОВ "Вега-ОПТ" з питань правових відносин з ТОВ "Фсальфа" за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 року, що оформлені Актом №1883/23-1/36444956 від 31.08.2011 р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 липня 2012 р.