Постанова

від 09.07.2012 по справі 2а/1270/4731/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4731/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-МД» про стягнення заборгованості в розмірі 156,20грн,-

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-МД» про стягнення заборгованості в розмірі 156,20грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс-МД» зареєстровано платником збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Ленінській районній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440110005854.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з частинами 5, 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 27 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» роботодавець як страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Розмір страхових внесків та порядок їх обчислення і сплата роботодавцями та застрахованими особами було визначено Законом України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16, зокрема, відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нараховувати 1,4 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5 % - 1,0 % від суми оплати праці найманих працівників.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками -роботодавцями один раз на місяць -у день, встановлений для одержання в установах банків коштів на оплату праці за відповідний період. Несплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню, що передбачено частиною 1 статті 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Згідно звіту ф4 ФСС з ТВП станом на 01.01.2009 за страхувальником рахується непогашена частина заборгованості в сумі 156,20грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку

Представник позивача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, з урахування вимог ч. 11 ст.35 КАС України, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс-МД» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Луганської міської ради 30.12.2005 року за реєстраційним номером 1 382 102 0000 007397 (а.с.6)

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Частиною 1 статті 22 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено, що платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс-МД» зареєстровано як платник збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що використовує працю найманих працівників, в Ленінській районній виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про що свідчить картка страхувальника від 12 січня 2006 року (а. с. 5).

Статтею 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та підпунктами 3.1.1 та 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16 (яка була чинною до 16 червня 2011 року) визначено розмір страхових внесків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС з ТВП за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс-МД» рахується прострочена заборгованість за 2008 рік зі сплати страхових внесків у розмірі 156,20 грн. (а. с. 8).

Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (стаття 23 Закону).

Пункт 2 частини 2 статті 27 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачає що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни не сплачена. Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за 2008 рік у розмірі 156,20 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-МД» про стягнення заборгованості в розмірі 156,20грн. задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-МД», (91000, м.Луганськ, вул..Советська,53/6, код 34019318) заборгованість в сумі 156,20грн. (сто п'ятдесят шість гривень 20коп.) на користь виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р37172500100001 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код 21785643).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 11 липня 2012 року.

СуддяА.М. Каюда