Постанова

від 26.06.2012 по справі 1570/1822/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/1822/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року

10 год. 47 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - Дігуляр В.В. (за довіреністю)

представник позивача - Кочубей В.В. (за статутом)

представник відповідача - не з'явився

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніто Техальянс»(код ЄДРПОУ 13926325) до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062201 від 05.03.2012 р., -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Юніто Техальянс»(надалі -ТОВ «Юніто Техальянс») до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби (надалі -ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062201 від 05.03.2012 р., зазначивши, що спірне податкове повідомлення-рішення вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що висновки інспектора зазначені в акті перевірки ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не підтверджені відповідними доказами. Також позивач вказує, що під час формування податкового кредиту ним було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Станом на день розгляду справи жодних заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.12.1992 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано ТОВ «Юніто Техальянс», ідентифікаційний код юридичної особи -13926325, місцезнаходження юридичної особи: 65111, Одеська область, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, буд. 18, кв. 31, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А 00, № 319018 (том І аркуш справи 46).

Статутом позивача зареєстрованого 30.09.2010 р. за № 15561450000040183 передбачено, що метою діяльності товариства є задоволення потреб підприємств, організацій, установ та населення в його послугах (роботах, товарах) та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів засновника, а також економічних та соціальних інтересів трудового колективу (том І аркуші справи 47-59).

У судовому засіданні встановлено, що 21.02.2012 р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ПП «Антре Едвертайзінг»за період лютий 2011 р., березень 2011 р., ТОВ «ВСТК»за період квітень 2011 р., травень 2011 р., червень 2011 р., ТОВ «Гражданпромспецпроект»за період червень 2011 р., серпень 2011 р., про що складено акт перевірки № 812/23-1/13926325 від 21.02.2012 р. (том І аркуші справи 6-29). На підставі вищевказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062201 від 05.03.2012 р., яким встановлено порушення ТОВ «Юніто Техальянс» п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі: за основним платежем -46 202 грн. 00 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями -5 516 грн. 25 коп. (том І аркуш справи 30).

Як зазначається в акті перевірки, податковий кредит сформований ТОВ «Юніто Техальянс»по господарським операціям із ПП «Антре Едвертайзінг»за період лютий 2011 р., березень 2011 р., ТОВ «ВСТК»за період квітень 2011 р., травень 2011 р., червень 2011 р., ТОВ «Гражданпромспецпроект»за період червень 2011 р., серпень 2011 р. на загальну суму 46 202 грн. 00 коп. Під час перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси зроблено висновок, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі -46 202 грн. 00 коп. по господарським відносинам із зазначеними контрагентами, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за лютий-березень 2011 р., травень-серпень 2011 р. на суму -46 202 грн. 00 коп.

У вищевказаному акті перевірки вказується, що за результатом аналізу господарських правовідносин між ТОВ «Юніто Техальянс» та ПП «Антре Едвертайзінг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект»податковим органом, було використано наступні акти перевірки.

Акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1327/23-5 від 15.04.2011 р. «Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Антре Едвертайзінг»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період лютий 2011 р.», у висновках якого зазначається, що в зв'язку із тим, що у ПП «Антре Едвертайзінг»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою та у зв'язку із неподанням податкової звітності за лютий 2011 р. (чим штучно сформовано податковий кредит покупцям), угоди укладені за період лютий 2011 р. мають ознаки нікчемності на суму податкового кредиту -104 564 грн. 00 коп. та суму податкового зобов'язання - 3 303 888 грн. 00 коп.

Відповідно до акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2034/23-513/32086932 від 10.08.2011 р. «Про неможливість проведення документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Антре Едвертайзінг»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень 2011 р.», в якому вказується, що проведеним аналізом, згідно системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України існує розбіжність по всім контрагентам по податковим зобов'язанням та податковому кредиту у березні 2011 р., у зв'язку із наведеним угоди укладені ПП «Антре Едвертайзінг»у березні 2011 р. мають ознаки нікчемності відповідно до ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Згідно Акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1945/23-512/35179825 від 03.08.2011 р. «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСТК»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за квітень 2011 р.», в якому зазначається, що відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а угоди укладені у квітні 2011 р. мають ознаки нікчемності відповідно до норм Цивільного кодексу України.

Відповідно до Акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1919/23-512/35179825 від 29.07.2011 р. «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСТК»щодо підтвердження господарських операцій з контрагентами за травень 2011 р., також вказується на нікчемність угод укладених у травні 2011 р.

Актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2132/23-512/35179825 від 26.08.2011 р. «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСТК»щодо підтвердження господарських операцій з контрагентами за червень 2011 р. встановлено, що підприємство ТОВ «ВСТК»має ознаки податкової ями.

Крім того, згідно Актів ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2143/23-513/36502478 від 29.08.2011 р. та № 2680/23-513 від 24.10.2011 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Гражданпромспецпроект»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень 2011 р. та серпень 2011 р. в яких вказується, що ТОВ «Гражданпромспецпроект»має ознаки податкової ями.

У зв'язку із зазначеним, податковим інспектором зроблено висновок про порушення позивачем п . 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

З висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що надання послуг між позивачем та ПП «Антре Едвертайзінг»підтверджується наступними наявними в матеріалах справи документами:

рахунок-фактура № РФ-000135 від 03.02.2011 р. № РФ -000179 від 17.02.2011 р., № РФ -000201 від 21.02.2011 р., № РФ-000373 від 01.03.2011 р., № РФ-000390 від 03.03.2011 р., № РФ-000471 від 11.03.2011 р., № РФ-000493 від 18.03.2011 р., № РФ-000504 від 18.03.2011 р., № РФ-000506 від 18.03.2011 р.;

видаткова накладна № 191 від 03.02.2011 р., № 262 від 17.02.2011 р., № 274 від 21.02.2011 р., № 25 від 01.03.2011 р., № 8 від 03.03.2011 р., № 50 від 11.03.2011 р., № 96 від 18.03.2011 р., № 138 від 18.03.2011 р., № 137 від 18.03.2011 р.;

податкова накладна № 191 від 03.02.2011 р., № 262 від 17.02.2011 р., № 274 від 21.02.2011 р., № 25 від 01.03.2011 р., № 8 від 03.02.2011 р., № 50 від 11.03.2011 р., № 96 від 18.03.2011 р., № 138 від 18.03.2011 р., № 137 від 18.03.2011 р. (аркуші справи 63-89).

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ВСТК»01.04.2011 р., було укладено договір № ВЮ-721 купівлі-продажу (том І аркуші справи 122-123).

Факт оплати товарів підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 19 від 04.04.2011 р., № 103 від 15.04.2011 р., № 281 від 28.04.2011 р., № 922 від 10.05.2011 р., № 90 від 11.05.2011 р., № 733 від 20.05.2011 р., № 734 від 25.05.2011 р., № 113 від 01.06.2011 р., № 119 від 07.06.2011 р., № 162 від 14.06.2011 р., № 208 від 15.06.2011 р., № 1070435 від 07.04.2011 р. Вказаним видатковим накладним відповідають податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «ВСТК»податкова накладна № 19 від 04.04.2011 р, № 103 від 15.04.2011 р., № 281 від 28.04.2011 р., № 922 від 10.05.2011 р., № 90 від 11.05.2011 р., № 733 від 20.05.2011 р., № 734 від 25.05.2011 р., № 113 від 01.06.2011 р., № 119 від 07.06.2011 р., № 162 від 14.06.2011 р., № 208 від 15.06.2011 р. А також підтверджується рахунками фактури № 28 від 04.04.2011 р, № 41 від 15.04.2011 р., № 54 від 28.04.2011 р., № 39 від 12.04.2011 р., № 143 від 11.05.2011 р., № 161 від 20.05.2011 р., № 164 від 25.05.2011 р., № 183 від 01.06.2011 р., № 197 від 07.06.2011 р., № 201 від 14.06.2011 р., № 204 від 15.06.2011 р., № 1070435 від 07.04.2011 р. (том І аркуші справи 124-156).

02.06.2011 р. між позивачем та ТОВ «Гражданпромспецпроект»було укладено договір № 020611-ЮТ від 02.06.2011 р. згідно умов якого ТОВ «Гражданпромспецпроект»зобов'язується поставити та передати у власність, а позивач прийняти й оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до специфікацій до даного договору, які є його невід'ємною частиною (том І аркуші справи 209-211). позивачем було надано специфікації № 1 від 14.06.2011 р, № 2 від 22.06.2011 р., № 3 від 09.08.2011 р, № 4 від 26.08.2011 р. рахунки-фактури до вищевказаного договору, а також видаткові та податкові накладні (том І аркуші справи 212-221, 234-238).

У судовому засіданні представник позивача надав суду технічний опис та інструкцію щодо експлуатації придбаних товарів, зазначивши що дана продукція являється малогабаритною, в зв'язку з чим, перевезення власними силами було найбільш економічно обґрунтованим.

Крім того у судовому засіданні представником позивача було надано суду виписки банку по особовим рахункам ТОВ «Юніто-Техальянс», а також платіжні доручення з відміткою банківської установи про виконання, які підтверджують факт оплати продукції за отриманий товар (том ІІ аркуші справи 9-59).

Під визначенням податковий кредит, наведеним у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, слід розуміти суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що виконані ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП»роботи замовлялись позивачем з метою використання в подальшій господарській діяльності та були використані у своїй діяльності з метою виконання своїх зобов'язань перед наступними замовниками. Так між позивачем та КП «Теплопостачання м. Одеси»було укладено договір на поставку товару № ТГО-142/11 від 17.04.2011 р. предметом якого було постачання товарів (згідно коду ДК 016-97:33.20.6) -прилади вимірювальні, контрольні, випробувальні різні, а також додаткова угода № 1 до договору № ТГО-142/11 від 17.04.2011 р. (том І аркуші справи 197-199, 200). Факт виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи такими документами як рахунок фактура № 1190531 від 19.05.2011 р., № 1150632 від 15.06.2011 р. № 1150645 від 15.06.2011 р. № 1090823 від 09.08.2011 р., № 1260809 від 26.08.2011 р.; довіреність № 000308 від 02.06.2011 р., № 000338 від 20.06.2011 р., № 000338 від 20.06.2011 р., № 000450 від 15.08.2011 р., № 000495 від 31.08.2011 р. на отримання від ТОВ «Юніто-Техальянс»цінностей згідно накладних.

Крім того, позивачем було надано на виконання умов вказаного договору наступні видаткові накладні № 1080631 від 08.06.2011 р., № 1210632 від 21.06.2011 р, № 1230645 від 23.06.2011 р., № 1150823 від 15.08.2011 р., № 1310809 від 31.08.2011 р. яким відповідають такі податкові накладні: № 1020631 від 02.06.2011 р., № 1170632 від 17.06.2011 р., № 1230645 від 23.06.2011 р., № 1230645 від 23.06.2011 р., № 1150823 від 15.08.2011 р., № 1300809 від 30.08.2011 р. (том І аркуші справи 201-208, 230-233, 239-246).

19.01.2011 р. між позивачем та ПП «Югкіпсервіс» було укладено договір № 1901-11 предметом якого є зобов'язання щодо поставки та передання у власність продукції, в асортименті та кількості відповідно до Специфікацій, що є невід'ємною частиною даного договору (том І аркуші справи 90-92). Факт виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи наступними документами:

рахунок фактура № 20420 від 04.02.2011 р., № 21735 від 17.02.2011 р., № 22128 від 21.02.2011 р., № 1020334 від 02.03.2011 р., № 1040326 від 04.03.2011 р., № 1120325 від 12.03.2011 р., № 1210308 від 21.03.2011 р., № 1250315 від 25.03.2011 р., № 1300326 від 30.03.2011 р., № 1230624 від 23.06.2011 р, № 1290643 від 29.06.2011 р,

довіреність № від 04.02.2011 р., № 10 від 17.02.2011 р., № 12 від 02.03.2011 р., № 13 від 04.03.2011 р., № 14 від 12.03.2011 р., № 15 від 21.03.2011 р., № 16 від 25.03.2011 р., № 17 від 30.03.2011 р., № 30 від 23.06.2011 р., 3 31 від 29.06.2011 р. на отримання ТОВ від ТОВ «Юніто Техальянс»цінностей.

Позивачем було надано на виконання умов вказаного договору наступні видаткові накладні № 1040220 від 04.02.2011 р., № 1170235 від 17.02.2011 р., № 1210228 від 21.02.2011 р., № 1020334 від 02.03.2011 р., № 1040326 від 04.03.2011 р., № 1120325 від 12.03.2011 р., № 1210308 від 21.03.2011 р., № 1250315 від 25.03.2011 р., № 1300326 від 30.03.2011 р., № 1230624 від 23.06.2011 р., № 1290643 від 29.06.2011 р. Вказаним видатковим накладним відповідають податкові накладні, отримані позивачем від ПП «Югкіпсервіс»: податкова накладна № 104220 від 04.02.2011 р., № 1170235 від 17.02.2011 р., № 1210228 від 21.02.2011 р., № 1020334 від 02.03.2011 р., № 1040326 від 04.03.2011 р., № 1120325 від 12.03.2011 р., № 1210308 від 21.03.2011 р., № 1250315 від 25.03.2011 р., № 1300326 від 30.03.2011 р., № 1230624 від 23.06.2011 р., № 1290643 від 29.06.2011 р. (том І аркуші справи 93-121, 222-229).

Суд вважає, що зазначені факти повністю доводять встановлення зв'язку між фактом придбання будівельних послуг у ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП»і господарською діяльністю позивача.

Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність реальності вчинених господарських операцій, вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та відповідно на нікчемність цих правочинів з наступних підстав.

Для висновку про нікчемність угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно мати належні та допустимі докази наявності умислу керівників позивача та його контрагентів на момент укладання правочину, які на думку суду, відповідач суду не надав.

Крім цього, посилання податкового органу на нікчемність спірного договору з підстав ст. 228 Цивільного кодексу України суперечить положення вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпний і відповідач не наділений законодавством в односторонньому порядку вирішувати чи є правочин нікчемним, чи ні. Якщо ж контролюючий орган вважає спірний договір таким, що вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільству, останній може бути визнаний судом недійсний відповідно до вимог ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність реальності вчинених господарських операцій та висновок ВПМ ДПІ стосовно того, що ТОВ «Юніто Техальянс»має ознаки «податкового вигодонабувача»з наступних підстав.

Якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, з загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Цієї ж позиції підтримується Верховний суд України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнко П.В.

ТОВ «Юніто-Техальянс» було подано до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси податкові декларації: з податку на додану вартість за 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 місяць 2011 р., за 5 місяць 2012 р., декларацію з податок на прибуток підприємства за І квартал 2011 р., за півріччя 2011 р., за 2011 рік з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 2, 3, 4, 5, 6, 8 місяць 2011 р., за 5 місяць 2012 р та реєстри отриманих та виданих податкових накладних (том ІІ аркуші справи 81-148).

Судом встановлено, що ТОВ «Юніто Техальянс»цілком обґрунтовано відповідно до п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України віднесло до податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 164593 грн. 80 коп., підтверджену відповідними документами, у тому числі податковими накладними. Зазначені операції відображені в податкових деклараціях за відповідний період.

Таким чином, на момент перевірки позивача сума податку на додану вартість була підтверджена податковими накладними, які і є документами зазначеними п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України, що спростовує твердження податкового органу про порушення підприємством вимог зазначеного Закону.

За таких обставин, судом встановлено, що позивач, суворо дотримуючись приписів п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 п.п. 201.6 та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Антре Едвертайзінг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект»підтверджену податковими накладними.

Крім того у судовому засіданні представник позивача зазначив, що станом на момент здійснення господарських операцій ПП «Антре Едвертайзінг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект»були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридичні особи, контрагенти являються платниками податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Антре Едвертайзінг»№ 100169837 від 05.02.2009 р., ТОВ «ВСТК»№ 100050863 від 05.07.2007 р., ТОВ «Гражданпромспецпроект»№ 100247987 від 02.10.2009 р., а тому договори із вказаними контрагентами були укладені відповідно до вимог чинного законодавства (том ІІ аркуші справи 149-170).

Суд вважає, що реальність операції вчинених ТОВ «Юніто Техальянс»та його контрагентами ПП «Антре Едвертайзінг», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект»не викликає сумнівів, дії позивача свідчать про його добросовісність та відповідають вимогам для підтвердження права на податковий кредит, крім того в матеріалах справи наявні належним чином оформленні первині документи, зокрема податкові накладні.

Оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкції було безпідставним та необґрунтованим.

Окрім зазначеного, жодна норма Податкового Кодексу України не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків покладений на органи податкової служби.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесеного відповідачем рішення до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніто Техальянс»(код ЄДРПОУ 13926325) до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062201 від 05.03.2012 р. - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси № 0000062201 від 05.03.2012 р.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею «26»червня 2012 року.

Суддя Я.В. Балан

26 червня 2012 року.