Ухвала

від 27.11.2012 по справі 1570/1822/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 р.Справа № 1570/1822/2012

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012р. по справі за позовом ТОВ «Юніто Техальянс»до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012р. ТОВ «Юніто Техальянс»(надалі Товариство) звернулося в суд із позовом до у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС (надалі ДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21.02.2012р. ДПІ у Суворовському районі м.Одеси була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка Товариства по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ПП «Антре Едвертайзінг»за період лютий 2011р., березень 2011р., ТОВ «ВСТК»за період квітень 2011р., травень 2011р., червень 2011р., ТОВ «Гражданпромспецпроект»за період червень 2011р., серпень 2011р., про що складено акт перевірки № 812/23-1/13926325 від 21.02.2012р. На підставі вищевказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062201 від 05.03.2012 р., яким встановлено порушення Товариством п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198ПК України, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі: за основним платежем - 46 202грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -5 516,25 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що висновки інспектора зазначені в акті перевірки ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не підтверджені відповідними доказами. Також позивач вказує, що під час формування податкового кредиту ним було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012р. позов задоволено, скасоване податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси № 0000062201 від 05.03.2012р.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період лютий-серпень 2011р. За наслідками перевірки складено акт №812/23-1/13926325 від 21.02.2012р. в якому встановлено,що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 46202грн. по господарським відносинам із контрагентами. На підставі акту перевірки, ДПІ прийняло податкове повідомлення - рішення №0000062201 від 05.03.2012 р., яким встановлено порушення Товариством п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198ПК України, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі: за основним платежем - 46 202грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -5 516,25 грн. Враховуючи, що позивачем доведена реальність господарських операцій, та правомірність придбання товару у контрагентів, суд вважав, що підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення у податкових органів не було.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що посадовими особами ДПІ 21.02.2012р. проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ПП «Антре Едвертайзінг»за період лютий 2011р., березень 2011р., ТОВ «ВСТК»за період квітень 2011р., травень 2011р., червень 2011р., ТОВ «Гражданпромспецпроект»за період червень 2011р., серпень 2011р., про що складено акт перевірки №812/23-1/13926325 від 21.02.2012р. (т.1 а.с.6-29).

На підставі акту перевірки податківцями прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062201 від 05.03.2012р., яким встановлено порушення Товариством п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: за основним платежем 46202грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 5516,25грн. (т.1 а.с.30).

В акті перевірки ДПІ посилається на те, що позивачем сформований податковий кредит по господарським операціям із контрагентами за період лютий-серпень 2011р. на загальну суму 46 202грн. , оскільки позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі -46202грн. по господарським відносинам із контрагентами, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за лютий-березень 2011 р., травень-серпень 2011 р. на суму 46202грн.

Під час проведення перевірки ДПІ використані: Акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси №1327/23-5 від 15.04.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Антре Едвертайзінг»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період лютий 2011р.», акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси №2034/23-513/32086932 від 10.08.2011р. «Про неможливість проведення документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Антре Едвертайзінг»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень 2011р.», акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси №1945/23-512/35179825 від 03.08.2011р. «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСТК»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за квітень 2011р.», акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси №1919/23-512/35179825 від 29.07.2011р. «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСТК»щодо підтвердження господарських операцій з контрагентами за травень 2011р., також вказується на нікчемність угод укладених у травні 2011р., акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси №2132/23-512/35179825 від 26.08.2011р. «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСТК»щодо підтвердження господарських операцій з контрагентами за червень 2011р., акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси №2143/23-513/36502478 від 29.08.2011р. та №2680/23-513 від 24.10.2011р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Гражданпромспецпроект»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень 2011р. та серпень 2011р.,

Однак, суд дійшов висновку, що відомості викладені в вище перелічених актах перевірки, фактично безпосереднього відношення до ТОВ "Юніто Техальянс»", його діяльності, як платника податків та формування ним податкового кредиту з метою подальшого відшкодування з бюджету податку на додану вартість не мають.

Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що господарські відносини між Товариством та ПП «Антре Едвертайзінг»підтверджується: рахунком-фактурою №РФ-000135 від 03.02.2011р. № РФ -000179 від 17.02.2011р., №РФ -000201 від 21.02.2011р., №РФ-000373 від 01.03.2011р., № РФ-000390 від 03.03.2011р., № РФ-000471 від 11.03.2011р., № РФ-000493 від 18.03.2011р., № РФ-000504 від 18.03.2011р., № РФ-000506 від 18.03.2011р.; видатковою накладною №191 від 03.02.2011р., №262 від 17.02.2011р., №274 від 21.02.2011р., №25 від 01.03.2011р., №8 від 03.03.2011р., №50 від 11.03.2011р., №96 від 18.03.2011р., №138 від 18.03.2011р., № 137 від 18.03.2011р.; податковою накладною №191 від 03.02.2011р., №262 від 17.02.2011р., №274 від 21.02.2011р., №25 від 01.03.2011р., №8 від 03.02.2011р., № 50 від 11.03.2011р., №96 від 18.03.2011р., №138 від 18.03.2011 р., №137 від 18.03.2011р. (а.с. 63-89).

Щодо господарських відносин Товариства та ТОВ «ВСТК», то 01.04.2011р., було укладено договір № ВЮ-721 купівлі-продажу (т.1 а.с.122-123).

Факт оплати товарів підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №19 від 04.04.2011р., №103 від 15.04.2011р., №281 від 28.04.2011р., №922 від 10.05.2011р., №90 від 11.05.2011р., №733 від 20.05.2011р., №734 від 25.05.2011р., №113 від 01.06.2011р., №119 від 07.06.2011р., №162 від 14.06.2011р., №208 від 15.06.2011р., №1070435 від 07.04.2011р.

Видатковим накладним відповідають податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «ВСТК»податкова накладна №19 від 04.04.2011р, №103 від 15.04.2011р., №281 від 28.04.2011р., №922 від 10.05.2011р., №90 від 11.05.2011р., №733 від 20.05.2011р., №734 від 25.05.2011р., №113 від 01.06.2011р., № 119 від 07.06.2011 р., № 162 від 14.06.2011 р., №208 від 15.06.2011р. Також підтверджується рахунками фактури №28 від 04.04.2011р, №41 від 15.04.2011р., №54 від 28.04.2011р., №39 від 12.04.2011р., №143 від 11.05.2011р., №161 від 20.05.2011р., №164 від 25.05.2011р., №183 від 01.06.2011р., №197 від 07.06.2011р., №201 від 14.06.2011р., №204 від 15.06.2011р., №1070435 від 07.04.2011р. (т.1 а.с. 124-156).

Господарські відносини з ТОВ «Гражданпромспецпроект»підтверджуються тим, що між сторонами 2.06.2011р. укладено договір №020611-ЮТ від 02.06.2011р. згідно умов якого ТОВ «Гражданпромспецпроект»зобов'язується поставити та передати у власність, а позивач прийняти й оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до специфікацій до даного договору, які є його невід'ємною частиною (т.1 а.с.209-211). Позивачем було надано специфікації №1 від 14.06.2011р, №2 від 22.06.2011р., №3 від 09.08.2011р, №4 від 26.08.2011р. рахунки-фактури до вищевказаного договору, а також видаткові та податкові накладні (т.1 а.с. 212-221, 234-238).

В судовому засіданні суду першої інстанції надано технічний опис та інструкцію щодо експлуатації придбаних товарів, виписки банку по особовим рахункам ТОВ «Юніто-Техальянс», а також платіжні доручення з відміткою банківської установи про виконання, які підтверджують факт оплати продукції за отриманий товар (т.2 а.с.9-59).

Вирішуючи правомірність висновків ДПІ та прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

За правилами п.138.2 ст.138ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено

правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.3 ст.198ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно ст.9 Закону України від 16.07.99р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як в судовому засіданні першої інстанції, так і в апеляційній інстанції представник позивача довів, що є добросовісним платником податку, вчинені господарські операції направлені на настання реальних наслідків, що обумовлені ними по правочинам та відповідають дійсному економічному змісту, що підтвердив належним чином оформленими первинними документами.

За правилами ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обстави, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вирішив, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за червень-серпень 2011р., у зв'язку з придбанням товару з метою їх подальшого використання у своїй діяльності, на підставі податкових накладних і первинних бухгалтерських документах, оформлених належних чином відповідно до норм податкового законодавства.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС -залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко