Рішення

від 22.10.2008 по справі 1/34/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.08                                                                                       

Справа №  1/34/08

Суддя  

за

позовом приватного

підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до

відповідача товариства

з обмеженою відповідальністю “Ірмекс”, 69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5

про стягнення  15 000,00 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники

сторін:

від

позивача:  ОСОБА_1, свідоцтво про держ. реєстрацію від

20.11.2001 р.

від

відповідача:  не з'явився;

СУТНІСТЬ  СПОРУ:

          09.10.2008 р. в господарський суд

Запорізької області звернувся приватний підприємець ОСОБА_1 з позовом до

товариства з обмеженою відповідальністю “Ірмекс” про стягнення 15 000,00 грн.,

на підставі Договору № 1 від 26.03.2008 р. про надання юридичних послуг та

ст.ст. 625, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України.

09.10.2008

р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 22.10.2008 р.

Судове засідання закінчено 22.10.2008 р. оголошенням вступної та резолютивної

частин рішення.

Представник

позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить суд стягнути з

відповідача суму боргу 15 000,00 грн., на підставах, викладених в позовній

заяві.

Представник

відповідача у судове засідання не з'явився. Про причину неявки суд не

повідомив. На адресу суду надійшла письмова заява відповідача, в якій зазначає,

що з позовними вимогами приватного підприємця ОСОБА_1 товариство з обмеженою

відповідальністю “Ірмекс” згодне в повному обсязі. Будь-які інші документи витребувані

судом в ухвалі про порушення провадження у справі від 09.10.2008 р. відповідач

не надав.

                   Справа розглянута в порядку

ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній

матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши пояснення позивача суд,-

ВСТАНОВИВ:

26.03.2008

р. між сторонами у справі був укладений договір № 1 про надання юридичних

послуг (надалі -Договір).

За

умовами договору Замовник -відповідач доручає, а Виконавець -позивач, бере на

себе зобов'язання надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах,

передбачених Договором (п. 1 р. 1 Договору).

Пунктом

3.в) Договору передбачений обов'язок Замовника оплачувати послуги Виконавця.

Ціну

та порядок оплати послуг узгоджено сторонами в п. 5. Договору, яким

передбачено, що Замовник здійснює оплату після підписання акту виконаних робіт

протягом трьох банківських днів. Вартість послуг складає 15 000,00 грн. 

Відповідно

до п. 4 Договору юридичні послуги надаються з моменту підписання даного

договору до моменту підписання акту приймання наданих послуг.

Як

свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором та

надав юридичні послуги на суму 15 000,00 грн., про що 05.05.2008 р. сторони

склали акт здачі-прийняття наданих послуг № 1.

Згідно

з п. 5 Договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за надані послуги

протягом трьох банківських днів.

Відповідач,

свої зобов'язання за Договором не виконав належним чином та не здійснив

розрахунок за отримані юридичні послуги в передбачений Договором термін.

У

зв'язку з несплатою відповідачем суми боргу, 21.05.2008 р. на адресу

відповідача позивачем була направлена претензія, у якій позивач вимагає від

відповідача погашення заборгованості.

У

своїй відповіді № 1 від 27.06.2008 р. на претензію позивача, відповідач суму

боргу в розмірі 15 000,00 грн. визнає в повному обсязі, повідомляє позивача про

неможливість її погашення у зв'язку з відсутністю коштів та господарської

діяльності товариства.

Оцінивши

надані докази, вивчивши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, суд

дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача 15 000,00 грн.

основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно

зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із

дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб,

що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та

обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори

та інші правочини.

Договором

є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Договір

є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)

Відповідно

до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між

суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері

господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт

(зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію

господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу,

передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися 

від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі

кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно

ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а

за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до

вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний

припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Факт

заборгованості відповідача в сумі 15 000,00 грн. позивачем документально

підтверджений в судовому засіданні й визнається самим відповідачем, в акті

звірки розрахунків між сторонами від 12.05.2008 р., в відповіді на претензію

позивача за вих. № 1 від 27.06.2008 р., а також в письмовій заяві відповідача,

яка надійшла на адресу суду 22.10.2008 р.

Згідно

зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення

про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству

або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким

чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 15

000,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно

до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись

ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 78, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального

кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю “Ірмекс” (69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5, р/р

26004001000127 в ВАТ «МОТОР-БАНК», МФО 313009, код 35802802) на користь

приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в ФЗД АТ «Індекс Банк»,

МФО 313861, код НОМЕР_2) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного

боргу. Видати наказ.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю “Ірмекс” (69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5, р/р

26004001000127 в ВАТ «МОТОР-БАНК», МФО 313009, код 35802802) на користь

приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в ФЗД АТ «Індекс Банк»,

МФО 313861, код НОМЕР_2) 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп. державного мита та

118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                                                                                     

О.І. Немченко

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

з дня його підпису.

Рішення оформлено і

підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22 жовтня 2008 року.