Постанова

від 12.07.2012 по справі 2а/1570/8928/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/8928/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Бобровській О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Металопром»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.10.2011 року № 4909/23-1 та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Металопром»(надалі -ПАТ «Металопром») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.10.2011 року № 4909/23-1 та зобов'язання відповідача надати Головному управлінню державного казначейства в Одеській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у загальному розмірі 133 255, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що спеціалістами державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси було незаконно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № від 18.10.2011 року № 4909/23-1 у зв'язку із тим, що з боку позивача відсутні будь-які факти порушення норм Податкового кодексу України.

Представник відповідача в ході розгляду справи не погоджується з доводами позивача, пославшись на те, що висновки Відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями ДПІ у Суворовському районі м.Одеси на підставі п.п.78.81.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного акціонерного товариства «Металопром»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 133255, 0 грн., заявленою до відшкодування за рахунок платника у банку .

Перевірка проводилась з 28.09.2011 року по 11.10.2011 року.

За наслідками зазначеної перевірки був складений Акт № 4909/23-1 від 18.10.2011 року.

В ході перевірки встановлено, що на порушення п. 54.3 ст. 54, п. 58.1. ст. 58, пункту 200.4. та пункту 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, ПАТ «Металопром»код ЄДРПОУ 02138961 завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2011 року в розмірі 133255, 00 грн.

На підставі акту перевірки 4909/23-1 від 18.10.2011 року Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м.Одеси були прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В3»№ 0002332301 від 25.10.2011 року, яким було визначено суму відмови у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість у розмірі 133 255, 00 грн. по декларації від 18.08.2011 року за липень 2011 року.

Не погодившись із прийнятим Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м.Одеси податковим повідомленням-рішенням № 0002332301 від 25.10.2011 року позивач звернувся до суду з метою їх оскарження.

Проаналізувавши матеріал справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що висновок Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси про порушення позивачем норм п. 54.3 ст. 54, п. 58.1. ст. 58, пункту 200.4. та пункту 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, був встановлений на підставі наступного.

Згідно з поданою ПАТ «Металопром»до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси податковою декларацією з ПДВ за липень 2011 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 133 255, 0 грн.

Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплювала декларації починаючи з попередніх податкових (звітних) періодів, в яких винесло від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за яких задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно, а саме податкової декларації квітень 2011 року № 53763 від 23.05.2011 року , з урахуванням уточнюючого розрахунку № 9004921311 від 19.07.2011 року, сума податкових зобов'язань: 78, 198, сума податкового кредиту: 132 508, 0, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та суми податкового кредиту: 54310, 0; податкової декларації червень 2011 року № 9005032748 від 20.07.2011 року, сума податкових зобов'язань: 328 251, 0 грн., сума податкового кредиту: 414 289, 0 грн., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та суми податкового кредиту: 86 038, 0.

Так, основним постачальниками у квітні 2011 року були ТОВ «Метінвест-України», код 35484610, згідно договору на поставку сталі № 11/01-8 від 12.01.2011, загальна вартість товару -600000, 0 грн., ПДВ -120000, 0 грн; ТОВ «Арселорміттал пекенжінг Україна», код 34611849, згідно договору на поставку сталі № АП-077 від 23.03.2011 року, загальна вартість товару -29375, 0 грн., ПДВ -5875, 0 грн.

Основним постачальниками у червні 2011 року були ТОВ «Метінвест-України», код 35484610, згідно договору на поставку сталі № 11/01-8 від 12.01.2011, загальна вартість товару -1791123, 15 грн., ПДВ -358224, 63 грн.; ТОВ «УПСУ», код 36367823, згідно договору на поставку сталі № АП-077 від 23.03.2011 року, загальна вартість товару -29375, 0 грн., ПДВ -5875, 0 грн.

Основними постачальниками у липні 2011 року було підприємство ТОВ «Метінвест-України», код 35484610, згідно договору на поставку сталі № 11/01-8 від 12.01.2011, загальна вартість товару -1529166, 67 грн., ПДВ -305833, 33 грн.

Як вбачається із акту перевірки, станом на 11.10.2011 року серед постачальників виявлено платника, яким надано ризиковий кредит 313216, 45 грн.

ДПІ у Суворовському районі м.Одеси при проведенні позапланової перевірки на підставі п.п. 78.1.8, п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України та на виконання наказу ДПА України від 24.05.2011 року № 306 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації проведення перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість)», з метою вирішення питання щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету направлено запити на проведення зустрічних звірок, а саме.

Направлено запит від 29.09.11 р. № 27711/23, повторно від 17.10.2011р. № 29539/23 на проведення зустрічної звірки до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьк по постачальнику ТОВ «Метінвест-Україна», код ЄДРПОУ 35484610 по операціям на суму ПДВ 120000,0 грн. Відповідь від СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьк щодо підтвердження отриманих від платника податків відомостей станом на дату написання акту перевірки не отримано.

Направлено запит від 29.09.11 р. № 27713/23, повторно від 17.10.2011р. № 29537/23 на проведення зустрічної звірки до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьк по постачальнику ТОВ ТОВ «Метінвест-Україна», код ЄДРПОУ 35484610 по операціям на суму ПДВ 358224,60 грн. Відповідь роботі з ВПП у м. Донецьк щодо підтвердження отриманих від платника податків внкш на дату написання акту перевірки не отримано.

Направлено запит від 29.09.11 р. № 27714/23, повторно від 12.10.2011р. № 29218/23 на проведення зустрічної звірки до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровськ по постачальнику ТОВ «УПС», код ЄДРПОУ 36367823 по операціям на суму ПДВ 25889,60 грн. Відповідь від ДПІ у районі м. Дніпропетровськ щодо підтвердження отриманих від платника податків яном на дату написання акту перевірки не отримано.

Надано запит від 29.09.2011р. № 27715/23 на проведення зустрічної звірки до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьк по постачальнику TOB «Метінвест-Україна», код ЄДРПОУ 35484610 по операціям на суму ПДВ 305833,33 грн., яка має ознаку «Ризикового»На підставі отриманої відповіді встановлено, що TOB «Метінвест-Україна»є посередником реалізованої продукції. Постачальникам реалізованої продукції є: ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»код за ЄДРПОУ 00191129, направлено зустрічну звірку № 29216/23 від 12.10.2011р. до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьк. Станом на дату написання акту перевірки відповідь постачальнику не отримано.

Направлено запит від 29.09.11 р. № 27707/23, повторно від 17.10.2011 № 29540/23 на проведення зустрічної звірки до Березівської МДПІ по постачальнику TOB «Конкорд сервіс-плюс», ЄДРПОУ 34235176 по операціям на суму ПДВ 416,67 грн., яка має ознаку «ризикового». Відповідь від Березівської МДПІ щодо підтвердження отриманих від платника податків відомостей станом на дату написання акту перевірки не отримано.

Направлено запит від 29.09.11 р. № 27710/23, повторно від 13.10.2011 № 29257/23 на проведення зустрічної звірки до Березівської МДПІ по постачальнику ПАТ «Лінде газ Україна», ЄДРПОУ 5761850 по операціям на суму ПДВ 6765,0 грн., яка має ознаку «ризикового». Відповідь від Березівської МДПІ щодо підтвердження отриманих від платника податків відомостей станом на дату написання акту перевірки не отримано.

Направлено запит від 29.09.11 р. № 27717/23 на проведення зустрічної звірки до ДПІ у м. Іллічівську по постачальнику TOB «Юг-газ», код ЄДРПОУ 30194498 по операціям на суму ПДВ 181, 65 грн., яка має ознаку «ризикового». Відповідь від ДПІ у м. Іллічівську щодо підтвердження отриманих від платника податків відомостей станом на дату написання акту перевірки не отримано

Згідно бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в контрагентів на рівні ДПА України ПАТ «Металопром», код ЄДРПОУ 02138961 рахуються розбіжності за період 2008-2011 роки по заниженню податкових зобов'язань у сумі 65870,20 грн. і завищенню податкового кредиту у сумі 113951, 97 грн. Загальна сума розбіжностей між податковим зобов'язанням та податковим кредитом платника податку за реалізованими/придбаними товарами/послугами та податковим кредитом/податковим зобов'язанням його контрагентів в частині постачання/придбання товарів/послуг, з даними податкових накладних, перевищує заявлену суму бюджетного відшкодування на 465677, 17 грн.

З урахуванням викладеного, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси був зроблений висновок про те, що на порушення п. 54.3 ст. 54, п. 58.1. ст. 58, пункту 200.4. та пункту 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, ПАТ «Металопром»код ЄДРПОУ 02138961 завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2011 року в розмірі 133255, 00 грн. та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Суд не погоджується із висновками відповідача, відображеними в акті перевірки 4909/23-1 від 18.10.2011 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять а в судовому засіданні представник відповідача не надав суду належних у розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказів, якіб свідчали проте, що на час здійснення правовідносин між позивачем та контрагентами мали місце обставини які б свідчали про «ризиковий стан»цих контрагентів.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій які визначаються контрагента у «ризиковому стані».

Всупереч зазначеним висновкам відповідача, позивач надав первинні документи, які в повному обсязі відображають та підтверджують правомірність отримання бюджетного відшкодування ВАТ «Металопром».

В межах зазначеного правочину, між позивачем та контрагентами були здійсненні господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів.

Також, наявними в матеріалах справи письмовими доказами повністю підтверджено здійснення позивачем господарської операції за договором на поставку сталі від 12.01.2011р. № 11/01-8, в підтвердження вчинення зазначеної операції судом були досліджені видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні.

Щодо здійснення господарської операції по договору на поставку сталі № АП-077 від 23.03.2011 року позивачем також надані всі первинні документи в підтвердження її здійснення, судом були досліджені копії видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні.

Крім того, слід зазначити, що в судовому засіданні представник ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не заперечував проти факту здійснення зазначеної господарської операції та не надав обґрунтованих пояснень стосовно суми визначеної у податковому повідомленні рішенні від 18.10.2011 року № 4909/23-1, як зменшення суми бюджетного відшкодування

Отже, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача з ТОВ «Конкорд-сервіс плюс», ТОВ «Метінвест-Україна», ПАТ «Лінде газ Україна», ТОВ «Юг газ», ПП «Країна мрій, ТОВ «УПСУ», ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Отже, підстав вважати платника, вчинившим нікчемний правочин не має, оскільки на момент укладення угоди його контрагент був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому законом порядку, а отже факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Представник позивача наголошував на тому, що відповідно до наданих первинних документів, у період взаємовідносин з ТОВ «Конкорд-сервіс плюс», ТОВ «Метінвест-Україна», ПАТ «Лінде газ Україна», ТОВ «Юг газ», ПП «Країна мрій, ТОВ «УПСУ», ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», вони були належним чином зареєстровані та мали свідоцтво платника ПДВ.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії»(заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.

Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами та доповненнями), встановлено, що: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 187.1. ст. 188 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку -дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів-дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг-дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками -суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, що випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України.

Згідно п.200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідпо до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

П. 200.7 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається органом державної митної служби органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. (п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України).

Представником відповідача не надано доказів в підтвердження недотримання ВАТ «Металопром»та його контрагентами підстав необхідних для отримання заявленої суми бюджетного відшкодування.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо протиправності посилання відповідача в акті перевірки на системний аналіз норм Податкового кодексу України, регулючих питання податку на додану вартість, висновки щодо належності ПАТ "ММК ім. Ілліча" до платників "великого ризику", ланцюг ВАТ "Металопром"ПАТ "ММК ім. Ілліча""ризикові"контрагенти, які вчинили правочини по яким можливо лише частково дослідити факт сплати ПДВ, оскільки це протирічить вимогам п. 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації № 327 від 10.08.2005 року, згідно якого не допускається відображення в акті перевірки суб'єктивних припущень, які не мають підтверджених доказів.

Крім того, жодною нормою Податкового кодексу України, не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом, а, тим більше, контрагентами свого основного постачальника, до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Також, Податковий кодекс України не містить будь-яких вказівок на те, що для отримання права на бюджетне відшкодування платник податку, має довести фактичне надходження сум ПДВ до бюджету для включення їх до складу податкового кредиту, а тому необґрунтованими є доводи відповідача, що право на відшкодування податку на додану вартість виникає у платника лише при фактичній надмірній сплаті податку.

Щодо заявленої позивачем вимоги про зобов'язання ДПІ у Суворовському районі м. Одеси надати ГУДКУ у Одеській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у загальному розмірі 133 255, 00 грн., суд зазначає, що позивач не в ході судового розгляду по справі не надав суду доказів вчинення передбачених чинним законодавствам дій (звернення до ГУДКУ у встановленому порядку) з урахуванням яких зазначена вимога підлягала б розгляду.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість висновків акту перевірки, прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відтак, при проведені планової виїзної перевірки позивача відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення щодо порушення позивачем чинного законодавства України, а висновки акту перевірки необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення прийняті податковим органом необхідно скасувати.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони часткового задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Металопром»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.10.2011 року № 4909/23-1 та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси від 18.10.2011 року № 4909/23-1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови був виготовлений та підписаний суддею 12 липня 2012 рокуроку.

Суддя О.В. Колесниченко

Суддя

.