Постанова

від 03.07.2012 по справі 6566/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 липня 2012 р. № 2-а- 6566/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., при секретарі судового засідання Мелконян А.П.,

за участю:

представника позивача Корнієнко Б.Д.

представника відповідача Липитинської О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ТОВ «Диаст»до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Головного Управління державного казначейства в місті Харкові про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення коштів

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача у неподанні Державній казначійській службі України висновку із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь позивача; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИАСТ" заборгованість бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) у загальній сумі 47 456,00 грн. та стягнути суму пені за прострочку повернення коштів у розмірі 4157,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що після завершення процедури судового оскарження відповідач в порушення порядку, визначеного ст..200 ПК України не надав до органів Державного казначейства відповідного висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодування з бюджету.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, пославшись на те, що ним подано касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду, що в силу приписів ч.2 п.200.15 ст.200 ПК України виключає подання до органів Державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодування з бюджету, оскільки не завершено процедури адміністративного або судового оскарження.

Управління Державної казначейської служби України в судове засідання свого представника не направило, про розгляд справи повідомлено належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, які наявні у матеріалах справи.

Заслухавши думку учасників процесу, що прибули у судове засідання суд керуючись приписами ст..ст.35,128 КАСУ країни вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача -Головного Управління Держаної казначейської служби України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено (а.с.25-30), що фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Диаст»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно поданих в квітні 2011 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2009 року у сумі 11830,00 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за жовтень 2009 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 року у сумі 7743,00 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за листопад 2009 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 року у сумі 27883,00 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за квітень 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення абз. «а»п.200.4, п.200.6 ст.200 та абз. «а», «б»п.200.14 ст.200 Податкового Кодексу України, що в свою чергу призвело до:

- завищення задекларованої до відшкодування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку, згідно поданого в :квітні 2011 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2009 року в розмірі 11830,00 грн. та до заниження задекларованої у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 11830,00 грн.

- завищення задекларованої до відшкодування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку, згідно поданого в :квітні 2011 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 року в розмірі 7743,00 грн. та до заниження задекларованої у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 7743,00 грн.

- завищення задекларованої до відшкодування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку, згідно поданого в :квітні 2011 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2009 року в розмірі 27883,00 грн. та до заниження задекларованої у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 27883,00 грн.

На підставі акту № 1376/07-12/32675979 від 16.06.2011 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000360700 та № 0000350700 від 26.07.2011 р., якими донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та визначені штрафні санкції.

Не погодившись із вказаним рішення відповідача позивач оскаржив його в судовому порядку та за результатами розгляду справи постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року № 2а-10316/11/2070 рішення податкового органу скасовані. Не погодившись із постановою суду відповідач оскаржив її та за результати апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції залишено без змін -(а.с.30).

Листом від 24.04.2012 року за вих. № 44/04, позивач звернувся до податкового органу із заявою про надання до органів Державної казначейської служби висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодування з бюджету та розрахунком пені. За результатами розгляду звернення позивачеві повідомлено, що рішення суду апеляційної інстанції взято до відома та після отримання копії ухвали, завіреної мокрою печаткою, податковим органом буде прийняте рішення щодо її подальшого виконання (лист від 04.04.2012 року № 1113/10/15-410)

Перевіряючи оскаржувані дії відповідача на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Діями суб'єкта владних повноважень вважається активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб. Бездіяльністю вважається пасивна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до положень абз.2 ч.200.15 ст.200 ПК України визначено, що після закінчення процедури адміністративного чи судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган Держаного казначейства надає платнику податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно Постанови КМ України № 39 від 17.01.2011 "Про затвердження порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість", Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 27 квітня 2004 року № 82/245відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

У судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що податковим органом подано касаційну скаргу та клопотання про зупинення виконання рішень судів, що в силу приписів ч.2 п.200.15 ст.200 ПК України, виключає подання до органів Державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодування з бюджету, оскільки не завершено процедури судового оскарження.

Проте суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне. Відповідно до положень ст..255, ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем не вжито заходів щодо відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, хоча таке зобов'язання виникло з моменту набрання законної сили постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо неподання висновку органу Державного казначейства України із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п.6 п.16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011р. № 845, органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Беручи до уваги той факт, що рішеннями судів підтверджено неправомірність винесення податкових повідомлень-рішень № 0000360700 та № 0000350700 від 26.07.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, суд також вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення за Державного бюджету суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 47 456,00 грн. Оскільки, у разі невідшкодування суми бюджетного відшкодування з ПДВ, право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому саме вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості) є належним способом захисту цього права.

Щодо позовної вимоги про нарахування пені у розмірі 4157,54 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Приписами п.200.13 ст.200 ПК України визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (п.200.23 ст.200 ПК України). Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України п. 200.17 ст. 200 ПК України.

Виходячи з аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що сума бюджетного відшкодування набуває статусу заборгованості після того, як органом Державного казначейства не буде перераховано кошти на рахунок платника податку, після отримання від органу державної податкової служби висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з Державного бюджету пені задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167,185, 256 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов ТОВ «Диаст» до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Головного Управління державного казначейства в місті Харкові про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо неподання Державній казначейській службі України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Диаст»

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Диаст»(код ЄДРПОУ 32675979, м.Харків, вул.. Октябрської революції,167, індекс 61157) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 47456 (сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень) 00 коп.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Диаст»(код ЄДРПОУ 32675979, м.Харків, вул.. Октябрської революції,167, індекс 61157) судовий збір у розмірі 258 (двісті п'ятдесят вісім гривень) 07 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 06.07.2012 року

Суддя Зоркіна Ю.В.