Постанова

від 03.07.2012 по справі 6008/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 р. № 2а- 6008/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонський В.С.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Нагорний Є.Ф.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс ВД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенс ВД" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням змінених позовних вимог), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004012305 від 19.04.2012 року, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139 357, 25 грн. (за основним платежем у сумі 118 708,00 грн. та за штрафними санкціями 20 649,25 грн.), №0004022305 від 19.04.2012 року, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 163 204,50 грн. (за основним платежем у сумі 144 206,00 грн. та за штрафними санкціями 18 998,50 грн.) винесені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не було додержано вимог діючого законодавства України при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечення на позов не надав, правом участі у судовому засіданні не скористався.

Суд вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 128 КАС України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань перевірки відомостей взаємовідносин з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»(код ЄДРПОУ 36987611) за грудень 2010, лютий - вересень 2011 року, з ТОВ «Техенергоресурс»(код 34566972) за липень 2010 року, з ТОВ «Електроспецтех»(код ЄДРПОУ 34689962) за період серпень - листопад 2010 року, з ТОВ «Промспецконсалтинг»(код ЄДРПОУ 37091549) за грудень 2010, лютий - вересень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 02.04.2012р. за №763/2305/34015711.

У відповідності до висновку акту перевірки ДПІ зазначається, що перевіркою встановлено порушення:

п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, ст.7 Закону України № 168/97- ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, підприємством занижено податок на додану вартість всього на суму 118708 грн.

п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями., п п. 14.1.27. п. п. 14.1.36 ст.14 , п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) завищено витрати на загальну суму 593543 грн.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення рішення № 0004012305 від 19.04.2012 року, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139 357, 25 грн. (за основним платежем у сумі 118 708,00 грн. та за штрафними санкціями 20 649,25 грн.), та №0004022305 від 19.04.2012 року, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 163 204,50 грн. (за основним платежем у сумі 144 206,00 грн. та за штрафними санкціями 18 998,50 грн.).

В мотивувальних частинах актів перевірок зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Промспецконсалтинг».

В ході проведення зустрічних звірок встановити місцезнаходження та провести зустрічну звірку контрагентів не має можливості.

Крім цього, в акті перевірки ДПІ зазначає, що відносно контрагентів позивача в ході проведення перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було встановлено, що немає необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Таким чином, укладені правочини не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача». На підставі викладеного всі правочині укладені між нашим підприємством та контрагентами є нікчемними.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності складання акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.

Судом встановлено, що між ТОВ "Сенс ВД", як замовником та ТОВ "Електроспецтех", як підрядником були укладені наступні договори:

- договір №11-18 від 06.09.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з на виконання послуг з ремонту приміщення кафе «7 Гномів»за адресою м. Харків, пр. Леніна, 14. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 29.09.2010 року на загальну суму 87 272,82 грн.

- договір №11-17 від 03.08.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з на виконання послуг з ремонту приміщення кафе «7 Гномів»за адресою м. Харків, пр. Леніна, 14. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 31.08.2010 року на загальну суму 52 794,40 грн.

- договір №11-19 від 10.09.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з ремонту приміщень міжнародного відділу на першому поверсі у гуртожитку №1 по вулиці Бакуліна 10. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 29.09.2010 року на загальну суму 16 921,42 грн.

- договір №11-20 від 04.10.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з на виконання послуг з ремонту приміщення кафе «7 Гномів»за адресою м. Харків, пр. Леніна, 14. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 29.10.2010 року на загальну суму 43 769,69 грн.

- договір №11-21 від 05.10.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з на виконання послуг з ремонту приміщень кабінету №5 по вулиці Ак.Павлова,46. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 29.10.2010 року на загальну суму 19 390,58 грн.

- договір №11/22 від 01.11.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з на виконання послуг з ремонту приміщення кафе «7 Гномів»за адресою м. Харків, пр. Леніна, 14. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2010 року на загальну суму 21 356,30 грн.

- договір №11/23 від 22.11.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з прокладення каналізації з приміщення №214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2010 року на загальну суму 5 888,41 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Сенс ВД", як замовником та ТОВ "Техенергоресурс", як підрядником був укладений договір №11-15 від 05.07.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з на виконання послуг з ремонту приміщення кафе «7 Гномів»за адресою м.Харків, пр. Леніна, 14. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.07.2010 року на загальну суму 44 278,27 грн.

Послуги, які були надані ТОВ "Електроспецтех" та ТОВ "Техенергоресурс" були використані ТОВ "Сенс ВД" у власній господарській діяльності для виконання зобов'язань за наступними договорами

- договір підряду №43 від 28.05.2010 укладеного між Позивачем та Харківським національним університетом радіоелектроніки на виконання робіт по капітальному ремонту приміщень кафе «7 гномів»у корпусі И-2 по проспекту Леніна 15, що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 29.07.2010 року на загальну суму 72 211,20 грн., від 30.08.2010 року на загальну суму 60032,40 грн, від 30.09.2010 року на загальну суму 106 536 грн., від 29.10.2010 року на загальну суму 60834,00 грн.

- договір №14 від 16.01.2010 укладеного між Позивачем та Харківським національним університетом радіоелектроніки на виконання робіт по капітальному ремонту приміщень міжнародного відділу на першому поверсі у гуртожитку №1 по вулиці Бакуліна 10, що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 10.02.2010 року на загальну суму 7676,40 грн., від 25.03.2010 року на загальну суму 9122,40 грн., від 30.04.2010 року на загальну суму 15724,80 грн., від 29.07.2010 року на загальну суму 23277,60 грн., від 06.09.2010 на загальну суму 22705,20 грн., від 30.09.2010 на загальну суму 22 276,80 грн.

- договір підряду №25 від 01.10.2010 укладеного між Позивачем та ГУ Інститут неврології, психіатрії та наркології АМНУ на виконання робіт по капітальному ремонту приміщень кабінету невропатолога №5 у поликліниці по вулиці Ак. Павлова 46, що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 10.11.2010 року на загальну суму 24986,40 грн.

-договір підряду №30-10 від 22.11.2010 укладеного між Позивачем та УкрГНТЦ «Енергосталь»на виконання робіт по з прокладення каналізації з приміщення №214 до існуючого колодцу будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9, що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2010 року на загальну суму 7938,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Сенс ВД", як замовником та ТОВ "Промбуд-монтажінвест", як підрядником були укладені наступні договори:

- договір №11/25 від 03.12.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по ремонту приміщення №1 в будові за адресою пр.50 років СРСР, 231. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 20.12.2010 року на загальну суму 13 299,25 грн.

- договір №11/26 від 02.12.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з на виконання послуг з ремонту приміщень кабінету №5 другого поверху по вулиці Ак.Павлова,46. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 28.12.2010 року на загальну суму 19 410,14 грн.

- договір №11/27 від 07.12.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по облаштуванню цементної стяжки в приміщеннях №213, №214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр..Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 28.12.2010 року на загальну суму 14 854,50 грн.

Послуги, які були надані ТОВ "Промбуд-монтажінвест" були використані ТОВ "Сенс ВД" у власній господарській діяльності для виконання зобов'язань за наступними договорами:

- договір підряду №571-10 від 08.11.2010 укладеного між Позивачем та Управлінням СБУ у Харківській області на виконання робіт по ремонту приміщення №1 в будові за адресою пр..50 років СРСР, 231., що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 24835,20 грн.

- договір підряду №189 від 25.11.2010 укладеного між Позивачем та ГУ Інститут неврології, психіатрії та наркології АМНУ на виконання робіт по капітальному ремонту приміщень кабінету №5 на другому поверсі у поликліниці, водомірного вузлу, козирків входу по вулиці Ак. Павлова 46, що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 15.12.2010 року на загальну суму 27003,60 грн..

- договір підряду №29-10 від 17.11.2010 укладеного між Позивачем та УкрГНТЦ «Енергосталь»на виконання робіт по облаштуванню цементної стяжки в приміщеннях №212, №213, №214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9, що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.12.2010 року на загальну суму 20491,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Сенс ВД", як замовником та ТОВ "Промбуд-монтажінвест", як підрядником були укладені наступні договори:

-договір №002/02 від 02.02.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по ремонту приміщення №115 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 25.02.2011 року на загальну суму 12 859,06 грн.

- договір №007-02 від 04.04.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по облаштуванню 2-рівневих гіпсокартоних стель в кімнатах 212,213,214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 29.04.2011 року на загальну суму 16 246,68 грн.

-договір №004-02 від 03.03.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по облаштуванню гіпсокартоних стель та колон в кімнатах 212,213,214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 25.03.2011 року на загальну суму 43 901,72 грн.

-договір №005-02 від 04.03.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню електромонтажних робіт в кімнатах 212,213,214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 25.03.2011 року на загальну суму 12 735,26 грн.

-договір №006-02 від 05.04.2011 року, , за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню сантехнічних та облицювальних робіт в кімнаті №214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 29.04.2011 року на загальну суму 17 820,59 грн.

-договір №008-02 від 03.06.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з облаштування підлоги з паркетної дошки в кімнатах №212-214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2011 року на загальну суму 30 746,16 грн.

-договір №009-02 від 02.06.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з поточного ремонту опалення в будівлі за адресою вул. Пушкінська, 106. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 29.06.2011 року на загальну суму 53627,90 грн.

-договір №010-02 від 06.06.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з ремонту рентген-кабінету КЗОЗ «Обласна дитяча клінічна лікарня»в будівлі за адресою вул. Муранова, 5. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 29.06.2011 року на загальну суму 11539,40 грн.

-договір №011-02 від 04.07.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню облицювальних робіт в кімнатах №212-214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 27.07.2011 року на загальну суму 16 791,66 грн.

-договір №012-02 від 12.07.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з ремонту тротуарів біля магазину «Спортстиль»будівля УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 27.07.2011 року на загальну суму 14 974,24 грн.

-договір №014-02 від 02.08.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню електромонтажних та облицювальних робіт в приміщенні №201-в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.08.2011 року на загальну суму 28 131,67 грн.

-договір №015-02 від 11.08.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню електромонтажних робіт в будівлі УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.08.2011 року на загальну суму 22 847,62 грн.

-договір №016-02 від 05.09.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з поточного ремонту системи опалення та супутніх загально будівельних робіт в будівлях по вул.Пушкінській, 106, вул. Мироносицькій,2 вул.Чернишевського, 21. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 29.09.2011 року на загальну суму 2 924,87 грн.

-договір №017-02 від 06.09.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню поточного ремонту кабінету №48 в будівлі ГУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григорьєва»за адресою вул.Пушкінська, 82. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2011 року на загальну суму 16 744,48 грн.

На суми, зазначені в актах, ТОВ "Електроспецтех" та ТОВ "Техенергоресурс", ТОВ "Промбуд-монтажінвест" виписано податкові накладні №715 від 30.07.2010 року, №1057 від 27.08.2010 року, №1095 від 31.08.2010 року, №1325 від 29.09.2010 року, №1326 від 29.09.2010 року, №1602 від 29.10.2010 року, №1603 від 29.10.2010 року, №1802 від 19.11.2010 року, №1883 від 29.11.2010 року, №1898 від 30.11.2010 року, №1986 від 30.11.2010 року, №75 від 25.02.2011 року, №23 від 10.03.2011 року, №85 від 21.03.2011 року, №134 від 25.03.2011 року, №135 від 25.03.2011 року, №127 від 26.04.2011 року, №160 від 29.04.2011 року, №161 від 29.04.2011 року, №263 від 29.06.2011 року, №264 від 29.06.2011 року, №374 від 30.06.2011 року, №63 від 11.07.2011 року, №234 від 27.07.2011 року, №238 від 27.07.2011 року, №680 від 30.08.2011 року, №339 від 29.09.2011 року, №392 від 30.09.2011 року.

Прийняті ТОВ "Сенс ВД" роботи (послуги) оплачені у повному обсязі, що підтверджується виписками по поточному рахунку від 04.08.2010, від 09.08.2010, від 20.09.2010, від 11.10.2010, від 19.10.2010, від 21.10.2010, від 25.10.2010, від 09.11.2010, від 16.11.2010, від 17.11.2010, від 19.11.2010, від 29.11.2010, від 03.12.2010, від 13.12.2010, від 16.12.2010, від 17.12.2012, від 20.12.2010, від 21.12.2010, від 08.02.2011, від 24.02.2011, від 25.02.2011, від 09.03.2011, від 09.03.2011, від 22.03.2011, від 30.03.2011, від 06.04.2011, від 13.04.2011, від 26.04.2011, від 23.05.2011, від 26.05.2011, від 06.06.2011, від 01.07.2011, від 05.07.2011, від 11.07.2011, від 01.08.2011, від 04.08.2011, від 10.08.2011, від 22.08.2011, від 31.08.2011, від 31.08.2011, від 07.09.2011, від 16.09.2011, від 28.09.2011, від 10.10.2011.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Послуги, які були надані ТОВ "Промбуд-монтажінвест" були використані ТОВ "Сенс ВД" у власній господарській діяльності для виконання зобов'язань за договорами:

-договір №18-10 від 21.09.2010 укладеного між Позивачем та УкрГНТЦ «Енергосталь»на виконання робіт по ремонту приміщення №115 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9, що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за лютий 2011 року на загальну суму 15 777,60 грн.

-договір №7-11 від 17.02.2011 укладеного між Позивачем та УкрГНТЦ «Енергосталь»на виконання електромонтажних робіт в кімнатах №212-214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9, що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за березень 2011 року на загальну суму 32 374,80 грн., актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за травень 2011 року на загальну суму 5 077,20 грн., актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за серпень 2011 року на загальну суму 23 794,80 грн.

- договір №8-11 від 18.03.2011 року, укладеного між Позивачем та УкрГНТЦ «Енергосталь»на виконання робіт сантехнічних та облицювальних робіт в кімнаті №214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр.Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за квітень на загальну суму 20178,12 грн., та актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за серпень на загальну суму 2958,06 грн.

- договір №9-11 від 22.03.2011 року, укладеного між Позивачем та УкрГНТЦ «Енергосталь»на виконання робіт по облаштуванню гіпсокартоних стель та колон в кімнатах 212,213,214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр.Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за березень на загальну суму 48026,00 грн., та актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за квітень на загальну суму 26588,00 грн.

- договір №12-11 від 18.04.2011 року, укладеного між Позивачем та УкрГНТЦ «Енергосталь»на виконання облицювальних робіт в кімнатах №212-214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр.Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за квітень на загальну суму 14 954,40 грн., та актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за травень на загальну суму 16 637,98 грн., актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за червень на загальну суму 34 488,00 грн.

- договір №14-11 від 12.06.2011 року, укладеного між Позивачем та УкрГНТЦ «Енергосталь»на виконання робіт з ремонту тротуарів біля магазину «Спортстиль»будівля УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр.Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за липень на загальну суму 37 779,60 грн.

-договір №16-11 від 24.05.2011 року, укладеного між Позивачем та КЗОЗ «Обласна дитяча клінічна лікарня»на виконання робіт з поточного ремонту рентген-кабінету КЗОЗ «Обласна дитяча клінічна лікарня»в будівлі за адресою вул.Муранова, 5. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за червень на загальну суму 12 022,01 грн.

-договір №17-11 від 17.05.2011 року, укладеного між Позивачем та УкрГНТЦ «Енергосталь»на виконання робіт по облаштуванню підлоги з паркетної дошки в кімнатах №212-214 в будові УкрГНТЦ «Енергосталь»за адресою пр. Леніна, 9. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за червень на загальну суму 37549,20 грн. , та актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за серпень на загальну суму 13605,23 грн.

-договір №20-11 від 16.08.2011 року, укладеного між Позивачем та Харківським регіональним благодійним протираковим фондом на виконання робіт з поточного ремонту кабінету №48 в будівлі ГУ «Інститут медичної радіології ім..С.П. Григорьєва»за адресою вул.Пушкінська, 82. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за вересень на загальну суму 18480,00 грн., актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за жовтень на загальну суму 30 064,80 грн., актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за листопад на загальну суму 9 218,40 грн., актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №4 за грудень на загальну суму 6 075,60 грн., актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №5 за грудень на загальну суму 13 995,60 грн.

-договір №744 від 21.06.2011 року, укладеного між Позивачем та Управлінням СБУ у Харківській області на виконання робіт з поточного ремонту системи опалення та супутніх загально будівельних робіт в будівлях по вул. Пушкінській, 106, вул. Мироносицькій,2 вул. Чернишевського, 21. Виконання умов даного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за червень на загальну суму 55 862,40 грн., актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за вересень на загальну суму 4957,20 грн., актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за жовтень на загальну суму 24778,80грн., актом здачі - приймання робіт (надання послуг) за листопад на загальну суму 12501,60грн.

На виконання умов укладеного 02.02.2010 договору №02/12, та договору від 01.08.2011 за №01/08 ТОВ "Промспец консалтинг" поставлено ТОВ "Сенс ВД" товару всього на суму 75072,72грн., за які ТОВ "Сенс ВД" розрахувалося із постачальником у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі доказами - копіями накладних №03/12 від 03.12.2010 року, №06/12 від 06.12.2010 року, №28/02 від 28.02.2011 року, №28 від 05.08.2011 року, платіжних доручень, а також виписаних податкових накладних. Свої зобов'язання сторони за вказаними договорами виконали, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями. Наведене підтверджує подальше використання оприбуткованих позивачем робіт, отриманих від контрагентів позивача.

Суд зазначає, що про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать залучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п. 9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні»і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Тобто, суд зазначає, що вказані договори виконані сторонами у повному обсязі без претензій та зауважень.

Посилання відповідача на акти перевірок складені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова не можуть бути взяті судом до уваги оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно електронного реєстру платників ПДВ, який ведеться ДПА України підприємства на момент складання податкових накладних під час здійснення господарський операцій були платниками ПДВ, зареєстрованими в порядку передбаченому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», та мали відповідні свідоцтва платника ПДВ.

В 2010 році правовідносини з приводу формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту, зокрема підстави та порядок відображення відповідних сум в податковій звітності унормовані положеннями Закону України «Про податок на додану вартість»№168 (далі - Закон №168) та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334 (далі - Закон №334), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За правилами, визначеними пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна (пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168).

Наведені положення кореспондуються з положеннями пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 3168, відповідно до яких не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Положення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначаються валові витрати виробництва та обігу - як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку-день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). За містом пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Відповідно до п. 3.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за N250/2054, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Системно проаналізувавши положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для збільшення платником валових витрат і податкового кредиту, так як в силу умов та характеру створення не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції. Згідно з законом валові витрати і податковий кредит з ПДВ можуть бути сформовані платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, котра спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується документами, складання яких є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

В 2011 році правила формування податкового кредиту, обчислення та сплати подану на додану вартість врегульовані розділом V Податкового кодексу України.

З 01.04.2011р. набрав чинності розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств»Податкового кодексу України ( надалі ПКУ).

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з положеннями п. 14.1.27 Податкового кодексу України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 138.8.1 п. 138.3 ст. 138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Пунктом 14.1.36 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ визначено, що не включаються до складу витрат та не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених ст. 157 ПКУ), у т.ч. витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених ст. 142 і ст.. 143 ПКУ та в інших випадках, передбачених нормами розділу ІІІ ПКУ.

Отже, відповідно до норм ПКУ, якщо протягом терміну позовної давності платник податку не отримав товари (роботи, послуги), то після закінчення строку позовної давності сума заборгованості покупця щодо виданого ним авансу вважається безповоротною фінансовою допомогою.

Пунктом 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної і сплатою вартості отриманих товарів та послуг з ПДВ з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що сума податку на додану вартість, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту підтверджена податковими накладними.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім як у власній господарській діяльності та і в подальшому.

При цьому твердження відповідача стосовно того, що наявність у позивача вище перелічених податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, не узгоджується з приписами вимог податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не пов'язує виникнення права покупця на отримання права на включення до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ отриманих по операціях з продавцями з обставиною підтвердження факту сплати останніми податку на додану вартість до бюджету. У разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Такі висновки у повній мірі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України (постанови суду від 29 жовтня 2010 року у справі №1112/11/13-10, від 11 грудня 2007 року у справі №21-1376/06).

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Суд зазначає, що позивачем дотримано приписів чинного законодавства. В акті перевірки не спростовано фактів виконання умов договорів, а необхідність здійснення тих чи інших витрат, а так само їх зв'язок з власною господарською діяльністю, визначає сам платник податку, оскільки суб'єкт підприємництва має право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить діючому законодавству.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що Позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання Позивачем податкової вигоди.

Також податковим законодавством України не встановлено обов'язковість транспортування придбаного покупцем товару на власний склад. Так само і право покупця на включення суми сплаченого в ціні товару ПДВ до складу податкового кредиту не може ставитися в залежність від транспортування чи не транспортування придбаного товару на склад покупця. З урахуванням того що придбаний товар доставлявся на підприємство транспортом постачальника а саме ТОВ «Промспец Консалтинг», при цьому наявні в матеріалах справи накладні на товар містять відбиток печатки ТОВ «Сенс ВД»та підпис відповідальної особи про прийняття товару, зазначене підтверджує обставини здійснення постачання товару.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Відтак, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати зустрічних перевірок контрагента позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Суб'єктом владних повноважень не представлено доказів того, що контрагенти позивача у момент здійснення спірних правовідносин не вели реальної господарської діяльності, не декларували своїх податкових зобов'язань у зв'язку з правочинами, що оформлювалися від їх імені, та не сплачували податків до бюджету.

Товариство при укладенні договорів виявило належну обачність та застережливість витребувавши статутні документи, свідоцтво про держреєстрацію юридичної особи, а також свідоцтво про взяття на облік у податковому органі. Висновки податкової інспекції про недостовірність даних, що містяться у податковій накладній про особу що її підписала не можуть, при відсутності інших фактів та обставин слугувати підставою для визнання податкової вигоди необґрунтованою.

Предметом правочину укладеного між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех») є виконання будівельно-монтажних робіт, тобто здійснення господарської діяльності, яка в силу норм Закону України «Про ліцензування господарської діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про основи містобудування»підлягає ліцензуванню.

За правилами Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві (затверджено постановою КМУ від 05.12.2007р. №1396; далі за текстом -Порядок №1396), Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009р. №47, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2009р. за №226/16242; далі за текстом -Ліцензійні умови №47) видачі суб'єкту господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері будівництва передує процедура перевірки відповідним суб'єктом владних повноважень -органом ліцензування відповідності такого суб'єкта господарювання визначеним законодавством організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам.

Відповідачем в акті перевірки не подано жодних доказів незаконності отримання ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех»ліцензії на здійснення господарської діяльності в сфері будівництва. Жодних доказів встановлення компетентним суб'єктом права, яким у спірних правовідносинах щодо будівельної діяльності є органи державної архітектурно-будівельної інспекції, фактів невідповідності ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех»організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам відповідачем в акті перевірки не наведено. Відповідачем до акту перевірки також не подано жодних фактичних даних, які б засвідчували відсутність в дійсності об'єктів, на яких здійснювались спірні господарські операції або відсутність результатів таких господарських операцій.

Натомість позивачем надано до матеріалів копії ліцензій ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех», згідно з якими ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех»має право на проведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

Суду не надавались, і в матеріалах справи відсутні докази про те, що установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

В акті перевірки відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій , незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити, про фіктивність вчинених операцій , відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагенту були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з вищезазначеним Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду усі належним чином засвідчені копії податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт (послуг). Вказані документи відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Натомість досліджені в ході судового розгляду первинні документи позивача по взаємовідносинам з контрагентами за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Разом з цим позивач зазначає, що в акті перевірки з боку перевіряючих також не було зауважень щодо договорів та складених позивачем та його контрагентами первинних документів.

Підстав для висновку про те, що позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, відповідачем не заявлено. Відповідач обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності, які підтверджені долученими до матеріалів справи документами, в ході розгляду справи не спростовував, підстав для невизнання або критичної оцінки наданих позивачем документів по взаємовідносинам з контрагентами немає.

Перевіряючими в акті перевірки зафіксовано встановлення факту, що угоди укладені позивачем з контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства і тому є нікчемними, а факт визнання угод нікчемними та безпідставність складання податкових накладних контрагентами позивача в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування податкового кредиту та валових витрат ТОВ "Сенс ВД" за операціями з придбання товарів та послуг які фактично не відбулися.

З цього приводу суд зауважує, що викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються добутими судом доказами.

Так, суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Вирішуючи спір, суд вважає також за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", адже правочини між позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ №9).

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Оглянувши перелічені правочини та виписані при виконанні зобов'язань за правочинами первинні документи, суд не знаходить правових підстав для висновку про невідповідність спірних правочинів вимогам закону та оформлення первинних документів з недодержанням положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), а відтак, і самі правочини, і складені з посиланням на них первинні документи визнаються судом належними та допустимими в розумінні ст.70 КАС України доказами реальності господарських операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ позивачем були фактично здійснені і підтверджуються належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з контрагентами.

Вивчивши зміст акту перевірки, суд наголошує, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.

Вказані висновки зроблені на підставі актів документальних планових позапланових невиїзних перевірок або звірок контрагентів позивача, якими встановлено нікчемність правочинів та неможливість реального здійснення фінансового-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді.

Системно проаналізувавши положення ст. 207 та ст. 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, позивач відмічає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податку правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем прерогативою визнавати правочини такими, що суперечать закону.

Відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України «Про податок на додану вартість »та Податкового кодексу України вони є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є протизаконним.

Отже, якщо постачальник має ознаки фіктивного підприємства, то це створює негативні наслідки саме для нього та будь-яка відповідальність в наслідок його діяльності не може бути покладена на позивача, при виконанні останнім вимог діючого законодавства щодо формуванні податкового кредиту та валових витрат.

Суд звертає увагу, що зазначені акти перевірок (звірок) містять відомості про нікчемність угод ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Промспецконсалтинг»з постачальниками та покупцями в перевіряємих періодах з огляду на ненадання для перевірки фінансово-господарських документів, при цьому конкретні угоди та первинні документи, складені на їх виконання, при проведенні перевірки вказаних юридичних осіб податковими органами не досліджувались.

Відсутність в розпорядженні податкового органу документів суб'єкта господарювання або необізнаність податкового органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, а тим більше для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів. Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченнями нікчемності всіх укладених з ним угод. Водночас, якщо особа не виконує своїх зобовязань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази, зокрема й акти перевірки податкового органу, цю обставину підтвердити не можуть в силу прямого припису закону, а отже й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Системно аналізуючи положення Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом -Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), суд доходить висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А відтак, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Ані нормами КАС України, ані нормами Податкового кодексу України не передбачено, що складений податковим органом акт податкової перевірки має преюдиціальне значення і викладені в акті обставини і судження не підлягають доведенню. Системно аналізуючи положення Податкового кодексу України, зокрема приписи ст.78, суд доходить висновку, що отриманий від іншого органу податкової служби акт податкової перевірки є виключно приводом для здійснення податковою інспекцією заходу контролю відносно платника податків у спосіб проведення власної перевірки, але аж ніяк такий акт не може бути визнаний достатнім і безумовним доказом вчинення порушення закону.

Наведений висновок суду повністю кореспондується з приписами ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, з яких випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Дії органів ДПС під час здійснення перевірок контрагентів позивача за якими складено акти які стали доказовою базою для визначення позивачеві податкових зобоихв'язань за порушення податкового законодавства судовими рішеннями які набрали законної сили визнано неправомірними (незаконними) а отже висновки викладені в них не приймаються судом до уваги.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Державна податкова служба повинна керуватись в своїй діяльності нормами законів та нормативних актів.

Таким чином, відповідна сторона ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про не реальність господарських операцій позивача з зазначеними вище суб'єктами господарювання не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а також наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, суд доходить висновку про недоведеність факту порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та приписів Податкового Кодексу України.

А отже податкові повідомлення рішення від 19.04.2012 року № 0004012305, №0004022305 є протиправними, а позовні вимоги позивача про їх скасування підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс ВД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0004012305 від 19.04.2012 року, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139357,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0004022305 від 19.04.2012 року, яким донараховане податкове зобов'язання з податкуна прибуток у розмірі 163204,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс ВД" (м. Харків, вул. Новгородська, 3а, код ЄДРПОУ 34015711) судовий збір у розмірі 2221 грн. (дві тисячі двісті двадцять одна гривня).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 09.07.2012р.

Суддя С.О. Чудних