Постанова

від 02.07.2012 по справі 2а-5561/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 липня 2012 року № 2а-5561/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби, третя особа без самостійнрих вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМЕТ-ВС" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2012 №0000432230 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ»- звернувся до суду з вимогами про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2012 №0000432230.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно, оскільки формування податкового кредиту за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для їх скасування.

Відповідач -Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби -проти позовних вимог заперечувала з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що позивачем порушено вимоги п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 134816,0 грн.

Третя особа у справі без самостійних вимог на предмет спору -товариство з обмеженою відповідальністю «Інтермет-ВС»- позовні вимоги підтримала. В судовому засіданні представник третьої особи підтвердила товарність операцій з позивачем.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АДМ»з питань правильності та своєчасності оплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Інтермет-ВС»за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, за результатом якої складено акт від 03.03.2012 №6/22-10/24594429 (далі -акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 №0000432230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 134817,0 грн. (за основним платежем 134816,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,0 грн.).

За результатом адміністративного оскарження, акт перевірки залишено без змін.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач в ході перевірки дійшов висновку про нікчемність договорів укладених між позивачем та «Інтернет-ВС», зазначений висновок відповідач обґрунтовує наступним.

Згідно акта перевірки ДПІ у м. Миколаєві від 19.04.2011 № 479 /23-300/34319203 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами за період грудень 2010 року, січень 2011 року встановленою.

В ході проведення перевірки з'ясовано, що операції між ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»та ВК НВК «НАСКО»із придбання та реалізації мали не товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно наданих документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій.

На підставі схеми руху ПДВ за січень 2011 року, сформованої за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що постачальниками ТОВ «Інтернет-ВС»є ВК НВК «НАСКО»(код 13860193). Постачальниками ВК НВК «НАСКО»є ТОВ "ПРОМРЕСУРС-МК" (код 34949621) та ТОВ «ВИСОТА ПІВДЕНЬ»(36486598).

В ході перевірки встановлено відсутність фактичних поставок товарів, що свідчить, на думку перевіряю чого органу про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Крім того, відповідач зазначає, що на підставі схеми руху ПДВ за січень 2011 року, сформованої за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що постачальниками ТОВ «Інтернет-ВС»є ВК НВК «НАСКО»(код 13860193. Постачальниками ВК НВК «НАСКО»є ТОВ "ПРОМРЕСУРС-МК" (код 34949621) та ТОВ «ВИСОТА ПІВДЕНЬ»(36486598). В ході перевірки встановлено відсутність фактичних поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

В даному випадку ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»не мало необхідних умов для виконання такого постачання або здійснення діяльності, про що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу.

Також, ВПМ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва службовою запискою від 18.04.2011 року №1995-вн повідомило наступне.

Проведеним аналізом встановлено, що ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»в січні 2011 року в своїй податковій звітності з ПДВ відображає факти придбання товарів, робіт (послуг) по ланцюгам постачання від підприємства ВК НВК «НАСКО»(код за СДРПОУ 13860193).

В результаті проведених заходів встановлено, що операції з поставки товарів, робіт (послуг) в адресу ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»можуть мати ознаки «безтоварних», оскільки згідно наявної оперативної інформації та офіційних даних, наведених в декларації по податку на прибуток, підприємства ТОВ «ПРОМРЕСУРС-МК»та ТОВ «Висота Південь»не мають основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не мають найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, а також використовує у своїй діяльності підприємства та не виконує податкових зобов'язань перед бюджетом.

Підприємство ТОВ «Висота Південь»(код за ЄДРПОУ 36622208) має ознаки «фіктивності», зокрема опитано директора підприємства гр. Фоміна О.І. який показав, що не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства. На даний час матеріали передані до юридичного відділу та направлено позов до суду з метою припинення юридичної особи ТОВ «Висота Південь», анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та визнання реєстраційних документів недійсними з моменту реєстрації.

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»по взаєморозрахункам з контрагентом ВК НВК «НАСКО», встановлено укладення цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Крім того, відповідач в акті перевірки зазначає, що згідно інформації, отриманої за результатами обробки Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за січень 2011 року та додатку № 5 Розшифровки в розрізі контрагентів за січень 2011 року, встановлено, що основний контрагент - покупець у ТОВ «Інтермет-ВС»є ТОВ «АДМ»(сума ПДВ 134816 грн.)

ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»до перевірки не надало документи, щодо правомірності формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період січень 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, взаємовідносини між ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС» та його контрагентами - покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків.

В даному випадку ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»не мало необхідних умов для виконання такого постачання або здійснення діяльності, про що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу.

Листом Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 визначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

Отже, висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС», ВК НВК «НАСКО», ТОВ «ПРОМРЕСУРС-МК»та ТОВ «Висота Південь», не є належними доказами по справі, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються Позивача.

Крім того, представником третьої особи на підтвердження реальності угод надано та судом долучено до матеріалів справи:

- копію договорів поставки від 05.01.2011 №3, №4,

- копії видаткових накладних,

- копії товарно-транспортних накладних,

- копії податкових накладних,

- копії довіреностей на отримання товару,

- копію актів приймання брухту та відходів кольорових металів,

- копії паспортів товару та посвідчення про вибухобезпеку та радіологічну безпеку брухту та відходів кольорових металів,

- банківський виписки про оплату товару.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 (далі - Порядок №969), п. 2 Порядку № 165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивач ТОВ «Інтермет-ВС»зареєстрований в якості платника податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства. Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 7 Закону №168/97-ВР, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Порядку №165, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

Судом встановлено, що зазначені договори у судовому порядку недійсними не визнавався. Згідно з частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 221, 226, 224, 228 Цивільного кодексу України нікчемними, зокрема, є правочини, укладені з недодержанням вимог обов'язкової письмової форми, якщо його недійсність прямо передбачена законом, укладені з недодержанням вимоги закону про обов'язкову нотаріальну форму, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення, укладені недієздатною фізичною особою, вчинені без дозволу органу опіки та піклування або, які порушують публічний порядок, тобто спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Аналіз вказаний статей Цивільного кодексу України свідчить про те, що недійсність правочину може наступати лише за умови наявності певних порушень закону, викладених вище.

Зміст договору, зокрема його предмет, прямо не спрямований на порушення публічного порядку, а саме не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави АР Крим, територіальної громади чи незаконне заволодіння ним. Сторонами додержано форму угоди, яка вчинена у межах дієздатності юридичної особи. Будь-яких законодавчих актів, які б прямо вказували на недійсність цього договору судом не встановлено.

Диспозиція зазначених норм Цивільного кодексу України, при визначенні питання про нікчемність правочину, не містить такої підстави як неможливість виконання умов договору контрагентом. При цьому визнання такого договору нікчемним можливо лише у судовому порядку. В судовому порядку він нікчемними не визнавався. Натомість, договір був фактично виконаний сторонами у повному обсязі, про що свідчать матеріали по справі. Враховуючи реальність настання наслідків за вказаним договором, ознак нікчемності правочинів не вбачається, отже висновок відповідача про нікчемність правочину та порушення у зв'язку з цим податкового законодавства позивачем не відповідає дійсності.

Під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок податкового органу, зроблений в акті перевірки щодо нікчемності господарських операцій позивача з його контрагентами, згідно ст.ст.215, 228 ЦК України. Зокрема, відповідачами не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Також, суд не приймає до уваги посилання податкового органу на докази, зібрані в межах розслідування кримінальної справи №56-2981 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення невстановленими особами підприємств згідно з переліком, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

скільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України був би обов'язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як свідчать з матеріали справи, на момент підписання відповідних договорів, видаткових та податкових накладних, юридична особа ТОВ "Інтермет-ВС " не була припинена.

З огляду на викладені обставини, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Інтермет-ВС» податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відтак з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем порушено вимогип. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 134816,0 грн. є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 №0000432230 безпідставним та неправомірним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем доведено факт правомірності формування податкового кредиту та віднесення витрат на валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС», а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 №0000432230.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда