Ухвала

від 11.10.2012 по справі 2а-5561/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5561/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Коток К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби в Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ»»до Державної податкової служби в Подільському районі м. Києва, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРМЕТ-ВС»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби в Подільському районі м. Києва, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРМЕТ-ВС»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2012 №0000432230.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи .

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача та представник третьої особи просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АДМ», з питань правильності та своєчасності оплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Інтермет-ВС»за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, за результатом якої складено акт від 03.03.2012 №6/22-10/24594429.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 №0000432230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 134 817,0 грн.

За результатом адміністративного оскарження, акт перевірки залишено без змін.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач в ході перевірки дійшов висновку про нікчемність договорів укладених між позивачем та «Інтернет-ВС».

Згідно акта перевірки ДПІ у м. Миколаєві від 19.04.2011 № 479 /23-300/34319203 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами за період грудень 2010 року, січень 2011 року встановленою, що операції між ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»та ВК НВК «НАСКО»із придбання та реалізації мали не товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно наданих документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій.

В ході перевірки встановлено відсутність фактичних поставок товарів, що свідчить, на думку перевіряючого органу, про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Судом першої інстанції також встановлено, що на підставі схеми руху ПДВ за січень 2011 року, сформованої за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що постачальниками ТОВ «Інтернет-ВС»є ВК НВК «НАСКО». Постачальниками ВК НВК «НАСКО»є ТОВ "ПРОМРЕСУРС-МК" та ТОВ «ВИСОТА ПІВДЕНЬ»В ході перевірки встановлено відсутність фактичних поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Тобто, що ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»в січні 2011 року в своїй податковій звітності з ПДВ відображає факти придбання товарів, робіт (послуг) по ланцюгам постачання від підприємства ВК НВК «НАСКО».

В результаті проведених заходів встановлено, що операції з поставки товарів, робіт (послуг) в адресу ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»можуть мати ознаки «безтоварних», оскільки згідно наявної оперативної інформації та офіційних даних, наведених в декларації по податку на прибуток, підприємства ТОВ «ПРОМРЕСУРС-МК»та ТОВ «Висота Південь»не мають основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не мають найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, а також використовує у своїй діяльності підприємства та не виконує податкових зобов'язань перед бюджетом.

Підприємство ТОВ «Висота Південь»має ознаки «фіктивності», зокрема опитано директора підприємства гр. ОСОБА_2 який показав, що не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства. На даний час матеріали передані до юридичного відділу та направлено позов до суду з метою припинення юридичної особи ТОВ «Висота Південь», анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та визнання реєстраційних документів недійсними з моменту реєстрації.

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»по взаєморозрахункам з контрагентом ВК НВК «НАСКО», встановлено укладення цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Крім того, відповідач в акті перевірки зазначає, що згідно інформації, отриманої за результатами обробки Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за січень 2011 року та додатку № 5 Розшифровки в розрізі контрагентів за січень 2011 року, встановлено, що основний контрагент - покупець у ТОВ «Інтермет-ВС»є ТОВ «АДМ».

ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»до перевірки не надало документи, щодо правомірності формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період січень 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що взаємовідносини між ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»та його контрагентами - покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків.

В даному випадку ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС»не мало необхідних умов для виконання такого постачання або здійснення діяльності, про що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу.

Листом Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 визначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

А тому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між ТОВ «ІНТЕРМЕТ-ВС», ВК НВК «НАСКО», ТОВ «ПРОМРЕСУРС-МК»та ТОВ «Висота Південь», не є належними доказами по справі, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України, передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивач ТОВ «Інтермет-ВС»зареєстрований в якості платника податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства. Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 7 Закону №168/97-ВР, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Порядку №165, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

Судом встановлено, що зазначені договори у судовому порядку недійсними не визнавався. Згідно з частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 221, 226, 224, 228 Цивільного кодексу України нікчемними, зокрема, є правочини, укладені з недодержанням вимог обов'язкової письмової форми, якщо його недійсність прямо передбачена законом, укладені з недодержанням вимоги закону про обов'язкову нотаріальну форму, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення, укладені недієздатною фізичною особою, вчинені без дозволу органу опіки та піклування або, які порушують публічний порядок, тобто спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Аналіз вказаних статей Цивільного кодексу України, свідчить про те, що недійсність правочину може наступати лише за умови наявності певних порушень закону, викладених вище.

Також, не можуть бути доказом, зібрані матеріали, в межах розслідування кримінальної справи №56-2981 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення невстановленими особами підприємств згідно з переліком, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України був би обов'язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем не надано.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент підписання відповідних договорів, видаткових та податкових накладних, юридична особа ТОВ "Інтермет-ВС " не була припинена.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Інтермет-ВС»податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 №0000432230 є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби в Подільському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.