Постанова

від 13.07.2012 по справі 2а/2570/2188/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/2188/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

при секретарі Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдер-ЛТД» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

05.07.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдер-ЛТД» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Прилуцька ОДПІ) і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.05.2012 № 0000231503/69 щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на рахунок платника у банку за лютий 2012 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у лютому 2012 року по сплаті податку на додану вартість виникло від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту. Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України) у наступному податковому періоді сума такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій постачальникам таких товарів/послуг, підлягає бюджетному відшкодуванню. Проте згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України платники цього податку, зареєстровані менш ніж за 12 календарних місяців, не мають права на бюджетне відшкодування, за винятком нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у грудні 2011 року та січні 2012 року виникло в результаті придбання будівельних матеріалів та супутніх послуг, необхідних для проведення реконструкції нежитлового приміщення фарбувально-оздоблювального цеху по вул. Київська, 140-б, придбаного у травні 2011 року. Позивач проводить реконструкцію даного об'єкта нерухомості, і станом на 31.01.2012 в експлуатацію даний об'єкт не введений та обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції». Будівля фарбувально-оздоблювального цеху по вул. Київська, 140-б, на думку позивача, відповідно до п.п. 1,4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.1999 є основним засобом. А відтак товариство, навіть за умови реєстрації в якості платника ПДВ менше ніж 12 місяців має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до вимог ст. 200 ПК України. Також не відповідає чинному законодавству посилання Прилуцької ОДПІ на те, що позивач не має права на бюджетне відшкодування через те, що наведені вище основні засоби не були відображені в балансі підприємства на рахунку 10 «Основні засоби», жоден нормативно-правовий акт не ставить в залежність право на бюджетне відшкодування від перебування будівель на балансі підприємства, ще й в конкретному рядку. Враховуючи всі наведені обставини, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ є неправомірним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заперечення, в яких просить розглянути справу за його відсутності, відмовити позивачу в задоволенні позову, а також, зазначив, що позивач не має права на бюджетне відшкодування ПДВ в силу вимог п. 200.5 ст. 200 ПК України, оскільки він зареєстрований в якості платника податку на додану вартість менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Щодо здійснення позивачем реконструкції будівлі фарбувально-оздоблювального цеху по вул. Київська, 140-б, за наслідками якої була подана заява про бюджетне відшкодування ПДВ, то зазначена будівля перебуває на балансі підприємства на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» та відповідно до Державного класифікатора України «Класифікації основних фондів» ДК 013-97, затвердженого Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.1997 № 507 зазначена будівля не належить до основних фондів. Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, визначено, що рахунок 15 «Капітальні інвестиції» призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів, а отже, не є основними фондами, про які йдеться в п. 200.5 ст. 200 ПК України. Капітальні інвестиції - це лише процес створення основних фондів (сукупність дій для досягнення будь-якого результату). Таким чином, надання права на бюджетне відшкодування ПДВ особі, яка зареєстрована як платник цього податку менш ніж 12 календарних місяців, у разі якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, залежить від того, чи відображено на балансі підприємства надходження (придбання, створення) основних засобів. Враховуючи наведене, Прилуцька ОДПІ діяла в межах норм чинного законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.

Судове засідання здійснювалось в порядку передбаченому ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач 08.06.2010 зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області, що підтверджується та являється платником податку на додану вартість з 23.05.2011, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ (а.с.20).

Встановлено, що працівниками Прилуцької ОДПІ на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до п.п. 200.11 ст. 200 ПК України, п. 4, п.п.1-3 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 1238 від 27.12.2010 проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2012 року у розмірі 8 104,00 грн., заявлених до відшкодування на рахунок платника у банку.

За результатами перевірки складено акт від 16.05.2012 № 252/15-37139124 (а.с. 9-13).

Перевіркою встановлено порушення, а саме п.200.5 ПК України, позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2012 року в сумі 8 104,00 грн.

На підставі акту перевірки Прилуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 24.05.2012 № 0000231503/69, яким позивачу відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 8 104,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем у декларації за лютий 2012 року заявлено суму бюджетного відшкодування в розмірі 8 104,00 грн. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у грудні 2011 року та січні 2012 року виникло в результаті придбання будівельних матеріалів та супутніх робіт, послуг, необхідних для проведення реконструкції нежитлового приміщення фарбувально-оздоблювального цеху по вул. Київська, 140-б, придбаного у травні 2011 року. Позивач проводить реконструкцію даного об'єкта нерухомості, і станом на 31.01.2012 в експлуатацію даний об'єкт не введений та обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Перевіркою зроблено висновки, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2012 року в розмірі 8 104,00 грн.

Позивачем 27.05.2011 за договорами купівлі-продажу придбано нежитлову будівлю - фарбувально-оздоблювальний цех по вул. Київська 140-б в м. Прилуки. В експлуатацію даний об'єкт не введений та обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Практика» укладено договір № 16 оренди нерухомого майна від 01.11.2011. Згідно з умовами договору оренди для проведення даного об'єкту нерухомого майна в стан придатний для використання з метою зазначеною в договорі, позивач зобов'язався провести його реконструкцію в торгово-офісний комплекс. З даною метою були придбані будівельні матеріали у суб'єктів господарської діяльності. Процес реконструкції розпочато генеральним підрядником приватного підприємства «Прилукиспецбуд», що підтверджується наявною в матеріалах справи Декларацією про початок виконання будівельних робіт від 26.08.2011.

Таким чином, заявлена позивачем в декларації за лютий 2012 року сума бюджетного відшкодування в розмірі 8 104,00 грн., виникла в результаті придбання будівельних матеріалів та супутніх послуг, необхідних для проведення реконструкції нежитлового приміщення фарбувально-оздоблювального цеху.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п 200.4, 200.5 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до п. 1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зазначене положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Пункт 4 Положення визначає, що основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Виходячи з наведених норм, капітальні інвестиції належать до основних засобів, а тому суд приходить до висновку, що нежитлова будівля - фарбувально-оздоблюваний цех, який перебуває на рядку 15 «Капітальні інвестиції», належить до основних засобів, а відтак позивач мав право на формування податкового кредиту в зв'язку з купівлею зазначеної будівлі та проведенням її реконструкції.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позивач правомірно, за наявності для того підстав, заявив до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 8 104,00 грн., що виникло за наслідками реконструкції основного засобу, а саме будівлі фарбувально-оздоблювального цеху, тобто позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України, а Прилуцькою ОДПІ під час винесення податкового повідомлення-рішення № 0000231503/69 від 24.05.2012 не враховано всі фактичні обставини та порушено вимоги чинного законодавства, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 41, 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 24.05.2012 № 0000231503/69.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдер-ЛТД» (код ЄДРПОУ 37139124) судовий збір в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: підпис О.М. Тихоненко

З оригіналом згідно

Постанова суду від 13.07.2012 не набрала законної сили.

Суддя: О.М. Тихоненко