Постанова

від 25.09.2012 по справі 2а/2570/2188/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2188/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдер-ЛТД»до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдер-ЛТД»звернулось до суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.05.2012 № 0000231503/69 щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме: судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просять постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1.ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи або, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом першої інстанції, Прилуцькою ОДПІ було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку TOB «Холдер ЛТД»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2012 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №252/15-37139124 від 16.05.2012 року. Згідно висновків акту, ТОВ «Холдер ЛТД»відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2012 року у сумі 8 104,00 грн. за порушення п.200.5 Податкового кодексу України (а.с.9-13).

Перевіркою було встановлено, що TOB «Холдер ЛТД»зареєстровано 08.06.2010 року у виконкомі Прилуцької міської ради (свідоцтво про державну реєстрацію від 08.06.2010 року №1062102000000097, код ЄДРПОУ:37139124), взято на податковий облік в Прилуцькій ОДПІ 09.06.2010 року за №2630, та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з 23.05.2011 року.

Відповідно до довідки АБ №328305 види діяльності TOB «Холдер ЛТД»за КВЕД :

- здавання в оренду власного нерухомого майна;

- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту;

- купівля та продаж власного нерухомого майна;

- оренда інших наземних транспортних засобів та устаткування;

- оренда офісних машин та устаткування, включаючи обчислювальну техніку;

- оптова торгівля будівельними матеріалами (а.с.19).

ТОВ «Холдер ЛТД»заявлено у декларації за лютий 2012 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 8104,00 грн. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у грудні 2011 року та січні 2012 року виникло в результаті придбання будівельних матеріалів, та супутніх робіт, послуг, необхідних для проведення реконструкції нежитлового приміщення фарбувально-оздоблювального цеху по вул. Київська, буд. 140 Б, придбаного у травні 2011 року. ТОВ «Холдер ЛТД»проводить реконструкцію даного об'єкта нерухомості, і станом на 31.01.2012 року в експлуатацію даний об'єкт не введений та обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Оскільки, ТОВ «Холдер-ЛТД»проводило реконструкцію нежитлового приміщення фарбувально-оздоблювального цеху по вул. Київська, 140 Б, і станом на 31.01.2012 року даний об'єкт не був введений в експлуатацію та обліковувався на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», податковим органом зроблено висновки, що ТОВ «Холдер-ЛТД»не має права на суми від'ємного значення ПДВ в розмірі 8104,00 грн.

На підставі акту перевірки Прилуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «В3»№0000231503/69 від 24 травня 2012 року, яким позивачу відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 8104,00 грн. за лютий 2012 року (а.с.8).

Позивач , оскаржуючи податкове повідомлення-рішення, мотивує позовні вимоги тим, що згідно з п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України не мають права на бюджетне відшкодування платники податку на додану вартість, зареєстровані менш ніж за 12 календарних місяців, за винятком нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів. Оскільки будівля фарбувально-оздоблювального цеху по вул. Київська, буд.140 Б, на думку позивача, є основним засобом, то він мав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до вимог ст. 200 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що капітальні інвестиції належать до основних засобів, а тому нежитлова будівля -фарбувально-оздоблюваний цех, який перебуває на рядку 15 «Капітальні інвестиції», належить до основних засобів, а відтак ТОВ «Холдер ЛТД»мали право на формування податкового кредиту в зв'язку з купівлею зазначеної будівлі та проведенням її реконструкції.

Даючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно п. 200.4, 200.5 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з пп.14.1.138 ст.14 Податкового кодексу України основними засобами вважаються матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у власній господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

До основних засобів (за умови дотримання всіх установлених критеріїв) прирівнюються також запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр.

Крім того, у зазначеному підпункті міститься перелік прямих винятків щодо об'єктів, які не можуть бути класифіковані як основні засоби, а саме:

-вартість землі;

-незавершені капітальні інвестиції;

-автомобільні дороги загального користування;

-бібліотечні і архівні фонди;

-матеріальні активи, вартість яких не перевищує 2500 грн. (у 2011 році -1000 грн.);

-невиробничі основні засоби та нематеріальні активи.

Відповідно до Державного класифікатора України, затвердженого наказом Держстандарту України від 19.08.1997 року №507 ( КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ДК 013-97) під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування); група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.

Одиницею обліку основних фондів є інвентарний об'єкт, включаючи усі пристрої і приладдя або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання окремих самостійних функцій, або ж відокремлений комплекс, що складається з конструктивно з'єднаних предметів, які є єдиними і орієнтовані на сумісне використання під час виконання певної роботи.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за № 893/4186 встановлено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції», для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух об'єктів і майнових комплексів, що віднесені до складу основних засобів - рахунок 10 «Основні засоби». До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти» від 28.04.2001 року № 205 визначено, що будівництво - це спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт. Тобто будівництво є процесом у результаті якого створюються основні фонди (засоби) або товари.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №92 від 27 квітня 2000 року.

Відповідно до якого за дебетом рахунку 10 «Основні засоби»відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

З викладеного вбачається, що основним критерієм віднесення матеріальних цінностей (будинків, споруд, машин, устаткування, витрат на поліпшення, модернізацію цих об'єктів) до основних фондів в контексті положень ст.200 ПК України є введення їх в експлуатацію та відображення у бухгалтерському обліку на рахунку 10 «Основні засоби».

Таким чином, як вже було зазначено пункт 200.5 статті 200 Податкового кодексу України містить положення відповідно до яких платник податків має право на бюджетне відшкодування у разі придбання або спорудження (будівництва) основних фондів та якщо платники цього податку зареєстрований як платник податку не менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування. ТОВ «Холдер-ЛТД»зареєстровано у травні 2011 року, та у даному випадку виконує в приміщенні оздоблювальні роботи, пов'язані із реконструкцією, а не спорудженням.

Оскільки позивачем понесені витрати на модернізацію об'єкта нерухомості в бухгалтерському обліку відображено на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», то податковий орган правомірно відмовив позивачу в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 8104, 00 грн. за лютий 2012 року.

Тобто, ТОВ «Холдер ЛТД»податковий кредит в сумі 8104,00 грн. було сформовано не в результаті придбання чи спорудження основних фондів, а в результаті здійснення незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи, які на момент подання заяви про повернення бюджетного відшкодування не стали основними фондами, а тому судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови, припущено помилки, при ототожнені поняття основних фондів з основними засобами, та не звернуто увагу на специфіку їх відображення в бухгалтерському обліку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2012 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдер-ЛТД»до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області -задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2012 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдер-ЛТД»до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2012 № 0000231503/69 -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено: 28 вересня 2012 року.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.