Постанова

від 07.07.2012 по справі 2а/2370/1328/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2012 року Справа № 2а/2370/1328/2012

10 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -судді Кульчицького С.О.,

при секретарі -Поштаренку О.І.,

за участю:

представника позивача -Скляренка О.О. (за довіреністю),

представника відповідача -Коваля К.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія»до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби , в якій просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.04.2012 року №131/0000272301 та №132/0000252301.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуване рішення суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія»зареєстроване юридичною особою 26.09.2007 року, свідоцтво № 640461, ідентифікаційний код 35233190 та є платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 10.02.2012 року № 71, 72, 74, 75, 78 виданих Золотоніською ОДПІ, згідно ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2012 року проведена планова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 30.03.2012 року № 97/2200/35233190 та встановлені наступні порушення:

- вимог ст. 203, ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Винзавод «Південні Вікна»(код 36155407), ТОВ «Ольтенія Білд»(код 36546782), ТОВ «ГМФ»(код 34486030), ТОВ «Валетон-Опт», (код 37756891), ТОВ «Гласс - Компані ЛТД»(код 34404326), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_3);

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 154.2, ст. 154 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2464 грн., у тому числі за III квартал 2011 року на суму 13 грн. та за IV квартал 2011 року на суму 2451 грн.; а також перевіркою встановлено застосування пільги не за призначенням на загальну суму 134655 грн., в тому числі за З квартал 2011 року на суму 926 грн., та за 4 квартал 2011 року на суму 133729 грн.;

- п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10, п. 201,11 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ ПІІ «Еконія»занижено суму податку на додану вартість, яка підлягала сплаті до бюджету в сумі 405469 грн. в тому числі 284444 грн. за березень 2011 року, 2157 грн. за серпень 2011 року, 450 грн. за вересень 2011 року, 1083 грн. за жовтень 2011 року, 667 грн. за листопад 2011 року, 116668 грн. за грудень 2011 року;

- ст. 119 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством подано форму № 1 ДФ за 1-4 квартали 2011 року з недостовірними відомостями.

На підставі встановленого порушення Золотоніською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 12.04.2012 року № 132/0000252301 та № 132/0000272301.

З акту перевірки вбачається, що відповідач зробив висновок про те, що правочини укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_1., ТОВ «Валетон-Опт», ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Гласс -Компані ЛТД», ТОВ «Винзавод «Південні Вікна»та ТОВ «ГМФ» є нікчемними, без реального здійснення господарських операцій.

Суд не може погодитись з наведеними висновками, викладеними в акті перевірки, з огляду на наступне.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_1., ТОВ «Валетон-Опт», ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Гласс -Компані ЛТД», ТОВ «Винзавод «Південні Вікна»та ТОВ «ГМФ» укладено договори постачання товарів, надання консультаційних послуг, надання маркетингових послуг, постачання продукції.

Виконання зазначених договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, товарно-транспортними накладними, оплатою, виписками по рахунку позивача та використанням продукції (товарів, робіт, послуг) у господарській діяльності позивача.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Разом з цим, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, визначено, що згідно статті 1 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, судом встановлено, що умови укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_1., ТОВ «Валетон-Опт», ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Гласс -Компані ЛТД», ТОВ «Винзавод «Південні Вікна»та ТОВ «ГМФ» договорів постачання товарів, надання консультаційних послуг, надання маркетингових послуг, постачання продукції - виконані, про що свідчать первинні документи, які складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочину укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1., ТОВ «Валетон-Опт», ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Гласс -Компані ЛТД», ТОВ «Винзавод «Південні Вікна»та ТОВ «ГМФ», то суд зазначає наступне.

Питання нікчемності правочинів регулюється Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Взаємовідносини позивача з контрагентами мають реальний характер та підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними, їх дійсність податковим органом не оскаржувалась.

Суд, дослідивши зміст акту перевірки, наголошує на тому, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України - як ознак нікчемності спірних правочинів.

Отже, доводи відповідача про нікчемність вищезазначених договорів укладених між позивачем та його контрагентами спростовуються матеріалами справи.

Окрім цього, суд звертає увагу, що позивач та його контрагенти (ФОП ОСОБА_1., ТОВ «Валетон-Опт», ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Гласс -Компані ЛТД», ТОВ «Винзавод «Південні Вікна»та ТОВ «ГМФ») є суб'єктами господарювання України, що набули правоздатності та внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були платниками податку на додану вартість під час здійснення господарських операцій з позивачем.

У відповідності до п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №132/0000252301 від 12.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія»по податку на додану вартість в розмірі 435726 грн.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №131/0000272301 від 12.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія»по податку на прибуток підприємств в розмірі 2464 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія»сплачений судовий збір в сумі 2188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. згідно ордера № 832320021 від 03.05.2012 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький