Рішення

від 03.07.2012 по справі 5011-69/4612-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/4612-2012 03.07.12

За позовом Дочірнього підприємства Києво - Святошинського управління експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Київоблгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Газсервіс"

про стягнення 46 257,09 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Пятоволенко І.І. (дов. № 609 від 25.04.2012 р.)

від відповідача Суньова Є.В. (дов. № 07/Д від 07.02.2012 р.)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03 липня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Дочірнє підприємства Києво - Святошинського управління експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Газсервіс" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 46 257,09 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості спожитих послуг за договором № 140583-ПГ/10 на постачання природного газу для потреб промислових споживачів від 01 грудня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2012 року позовну заяву Дочірнього підприємства Києво - Святошинського управління експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Газсервіс" про стягнення 46 257,09 грн. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва, у відповідності до статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/4612-2012, слухання справи призначено на 27.04.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 27.04.2012 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 27.04.2012 року представник позивача не заперечив проти поданого клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 27.03.2012 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Судом у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 18.05.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 18.05.2012 року від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 13.04.2012 року та клопотання про залучення у справу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У судовому засіданні 18.05.2012 року представник відповідача надав усні пояснення по справі та підтримав подане клопотання про залучення у справу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору

У судовому засіданні 18.05.2012 року представник позивача заперечив проти поданого відповідачем клопотання.

Розглянувши вищезазначене клопотання відповідача, суд відмовляє в його задоволенні з підстав необґрунтованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 01.06.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 року справу № 5011-69/4612-2012 передано для розгляду судді Дідиченко М.А., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 року Дідиченко М.А. прийняла справу № 5011-69/4612-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.07.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 01.06.2012 року відповідач подав відзив на позов.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року справу № 5011-69/4612-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з виходом його лікарняного.

Представник позивача у судовому засіданні 03.07.2012 року надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 03.07.2012 року представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2010 року між Дочірнім підприємством Києво - Святошинського управління експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Газсервіс" (споживач) було укладено договір № 140583-ПГ/10 на постачання природного газу для потреб промислових споживачів (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується передати споживачу для власних виробничих потреб в 2010-2011 роках природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Згідно з пунктом 1.2. Договору за цим договором постачається природний газ, видобутий на території України/або відібраний із ПСГ/ або імпортований, отриманий постачальником за договором поставки природного газу між власником відповідного ресурсу газу та постачальником.

Кількість газу, поставленого постачальником споживачу у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які уповноважені представники сторін складають до 1 числа місяця, наступного за звітнім (пункт 3.3. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що ціна за 1000 куб. м. природного газу, який передається споживачу, баз урахування збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки (2%) до ціни газу, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 2187,20 грн., крім того ПДВ -437,44 грн., разом 2 624,64 грн. Також споживач сплачує постачальнику:

- Тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом постачальника, який становить 26,90 грн., крім того ПДВ -5,38 грн., разом 32,28 грн. за 1 000 куб. м.

- Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у розмірі 2% - 43,744 грн., крім того ПДВ -8,7488 грн., разом 52,4928 грн.

Таким чином, сума до сплати за 1000 куб. м. природного газу складає 2 709,4128(дві тисячі вісімсот п'ятдесят шість грн. 6528 коп.). Крім того, у разі отримання споживачем імпортованого природного газу, споживач сплачує постачальнику вартість тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для ДК "Укргазтранс", яка становить 122,70 грн., крім того ПДВ -24,54 грн., разом 147,24 грн. за 1000 куб. м. Таким чином, сума до сплати за 1000 куб. м. природного газу складає 2 856,6528 грн.

Сторони домовились що ціна за 1000 куб. м. газу у відповідному періоді передачі газу встановлюється на рівні граничної ціни, затвердженої уповноваженим органом (пункт 4.3. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору оплата за газ проводиться виключно грошовими коштами до 25 числа місяця , що передує місяцю поставки газу , в розмірі 100% вартості обсягу газу , який зазначений в заявці споживача та запланований для поставки на наступний місяць за ціною , що зазначена у п. 4.1. даного договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу , на підставі акту приймання-передачі газу.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу природний газ в обсязі 14,174 тис.м 3 на загальну суму 44 027,98 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу поставленого промисловому підприємству від 31.01.2011 року та від 28.02.2011 року, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

За твердженням позивача, в порушення умов Договору, відповідач здійснив лише часткову оплату поставленого товару, у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 37 815,48 грн.

Зважаючи на вищенаведене позивач просить суд стягнути з відповідача 37 815,48 грн. основного боргу, 2 957,17 грн. пені, 2 265,47 грн. інфляційних втрат, 571,89 грн. 3% річних та 7% штрафу у сумі 2 789,88 грн.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з огляду на те, що власником будівель, для опалення яких використовувався газ позивача є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яка не здійснила оплату за спожитий газ, а тому відповідач був позбавлений можливості оплати за спожитий Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" газ.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки нафтопродуктів виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за отриманий газ здійснив не в повному обсязі.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на несплату Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", як власника будівлі, вартості спожитого газу, що є предметом спору у даній справі, з огляду на те, що Договором встановлено обов'язок саме відповідача здійснювати оплату поставленого позивачем газу.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 37 815,48 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Дочірнього підприємства Києво - Святошинського управління експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Газсервіс" 37 815,48 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 957,17 грн. пені, 2 265,47 грн. інфляційних втрат, 571,89 грн. 3% річних та 7% штрафу у розмірі 2 789,88 грн.

Пунктом 6.5. Договору сторони погодили, що в разі невиконання споживачем умов пункту 5.1. цього договору споживач зобов'язується (крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення ) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня , від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. За прострочення строку платежу понад тридцять календарних днів споживач додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 7 (сім) % від суми заборгованості.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, беручи до уваги пункт 6.5 Договору, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 2 957,17 грн. та 7% штрафу у розмірі 2 789,88 грн. (правильність розрахунку штрафних санкцій, проведеного позивачем судом перевірено).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 265,47 грн. інфляційних втрат, та 3% річних у розмірі 571,89 грн.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги Дочірнього підприємства Києво - Святошинського управління експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Газсервіс" (02068, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 1, код ЄДРПОУ 30480014) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Дочірнього підприємства Києво - Святошинського управління експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Гната Юри, буд. 17, код ЄДРПОУ 19412538, р/р 260000166272001 в філії ПАТ КБ "Надра", МФО 320564) 37 815 (тридцять сім тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 48 коп. основної заборгованості, 2 957 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 17 коп. пені, 2 789 (дві тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 88 коп. 7% штрафу, 2 265 (дві тисячі двісті шістдесят п'ять) грн. 47 коп. інфляційних втрат, 571 (п'ятсот сімдесят одну) грн. 89 коп. три проценти річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Стасюк

Дата підписання

повного тексту рішення 07.07.2012 року