ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-61/5135-2012 02.07.12
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксус Трейд» до:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гран» про: стягнення заборгованості у розмірі 195 976 грн. 96 коп. Суддя Івченко А.М. Представники Позивача:Порхун С.В. -дов. від 15.03.2012 № 07 ; Відповідача:Пономаренко А.Є. -дов. від 22.05.2012 № 2205 В судовому засіданні 02.07.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксус Трейд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гран»про стягнення заборгованості у розмірі 216 744 грн. 71 коп. (167 766 грн. 33 коп. -основного боргу, 30 040 грн. 68 коп. -пені, 8 024 грн. 41 коп. -3% річних, 10 913 грн. 29 коп. -індексу інфляції та адвокатські витрати в розмірі 16 200 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/5135-2012, розгляд справи призначено на 18.05.2012.
Через канцелярію суду від відповідача поступив письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнає суму основного боргу в розмірі 138 766 грн. 30 коп. а іншій частині вимог просить відмовити з підстав викладених у письмовому відзиві на позов.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2012 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 20.06.2012.
В судовому засіданні позивачем подана заява про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 195 976 грн. 96 коп. (138 587 грн. 22 коп. -основного боргу, 44 054 грн. 84 коп. -пені, 11 130 грн. 24 коп. -3 % річних, 2204 грн. 66 коп. - інфляційних нарахувань, та послуги адвоката 16 200 грн. 00 коп.), яка була прийнята судом до розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити або збільшити розмір позовних вимог.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.
Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.
Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.
Отже, у разі зменшення або збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, (аналогічна позиція викладена в пункті 17 листа Вищого Господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351).
В судовому засіданні 20.06.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 27.06.2012.
В судовому засіданні 27.06.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 02.07.2012.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
11 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксус Трейд»(позивачем -Постачальником ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Гран»(відповідачем - Покупець) було укладено договір поставки № 11-12/2009 (Договір).
Відповідно п. 1.1 договору Постачальник зобов'язується постачати Покупцю продукцію торгових марок Professional»(товарна категорія -«побутова хімія»), «Соnstanta»(товарна категорія -«декоративне мито та солі для ванн»), «Сoncerto»(товарна категорія -«свічки») в асортименті і кількості, які будуть узгоджуватися сторонами в порядку і на умовах встановлених цим договором (Продукція), а Покупець зобов'язується приймати цю продукцію, оплачувати її згідно узгоджених цін.
Зазначений договір відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов даного договору позивачем на підставі видаткових накладних: № РН-11 від 19.01.2010 на суму 42 085 грн. 66 коп., № РН-19 від 27.01.2010 на суму 370 грн. 37 коп., № РН-29 від 04.02.2010 на суму 1431,91 грн., № РН-30 від 09.02.2010 на суму 2741 грн. 86 коп., № РН-35 від 11.02.2010 на суму 2814,84 грн., № РН-37 від 12.02.2010 на суму 645,12 грн.,№ РП-38 від 15.02.2010 на суму 4777,44 грн.; № РН-40 від 19.02.2010 на суму 9166,06 грн.;№ РН-46 від 26.02.2010 р. на суму 4405,90 грн.;
№ РН-55 від 02.03.2010 р. на суму 144.00 грн.; № РН-52 від 04.03.2010 р. на суму 1871228 грн.; № РН-54 від 12.03.2010 р. на суму 9521,38 грн.; № РН-60 від 15.03.2010 р. на суму 4353.07 грн.; № РН-62 від 16.03.2010 р. на суму 1809.91 грн.; № РН-64 від 19.03.2010 р. на суму 5771,10 грн.; № РН-66 від 25.03.2010 р. на суму 5955,24 грн.; № РН-72 від 01.04.2010 р. на суму 6000.05 грн.; № РН-77 від 07.04.2010 р. на суму 1985,23 грн.; № РН-85 від 14.04.2010 р. на суму 1551,12 грн.; № РН-87 від 15.04.2010 р. на суму 2968.08 грн.; № РН-89 від 21.04.2010 р. на суму 9324,67 грн.; № РН-91 від 22.04.2010 р. на суму 1797.67 грн.; № РН-95 від 27.04.2010 р. на суму 6059,40 грн.; № РН-109 від 21.05.2010 р. на суму 6628.15 грн.; № РН-1 10 від 26.05.2010 р на суму 5032,78 грн.; № РН-111 від 31.05.2010 р. на суму 1872,50 грн.; № РН-112 від 01.06.2010 р. на суму 931.92 грн.; № РН-115 від 03.06.2010 р. на суму 2808.46 грн.; № РН-116 від 07.06.2010 р. на суму 654,31 грн.; № РН-117 від 08.06.2010 р. на суму 1234,78 грн.; № РН-120 від 10.06.2010 р. на суму 1656.50 грн.; № РН-124 від 16.06.2010 р. на суму 5091.12 грн.; № РН-126 від 21.06.2010 р. на суму 3521,95 грн.;№ РН-137 від 23.06.2010 р. на суму 2194,99 грн.; № РН-138 від 30.06.2010 р. на суму 2183.18 грн.; № РН-143 від 06.07.2010 р. на суму 2285,57 грн.; № РН-157 від 13.07.2010 р. на суму 823.68 грн.; № РН-158 від 15.07.2010 р. на суму 950.98 грн.; № РН-159 від 19.07.2010 р. на суму 1 1045.81 грн.; № РН-164 від 04.08.2010 р. на суму 539,14 грн.; № РН-167 від 10.08.2010 р. на суму 1 126.51 грн.;№ РН-177 від 18.08.2010 р. на суму 6825,89 грн.; № РН-179 від 18.08.2010 р. на суму 858.00 грн.; № РН-197 від 07.09.2010 р. на суму 179.11 грн.; № РН-206 від 24.09.2010 р. на суму 6124.01 грн.; № РН-209 від 28.09.2010 р. на суму 1706,05 грн.; № РН-214 від 30.09.2010 р. на суму 35,11 грн.; № РН-218 від 01.10.2010 р. на суму 142,25 грн.; № РН-216 від 07.10.2010 р. на суму 2609.74 грн.; № РН-223 від 19.10.2010 р. на суму 1576.90 грн.; № РН-232 від 22.10.2010 р. на суму 174012 грн.; № РН-233 від 27.10.2010 р. на суму 537,38 грн.; № РН-245 від 04.11.2010 р. на суму 358,22 грн.; № РН-246 від 10.11.2010 р. на суму 2333.57 грн.; № РН-2 від 10.01.2011 р. на суму 200916.95 грн.; № РН-27 від 23.02.2011 р. на суму 697,73 грн.; № РН-34 від 03.03.201 1 р. на суму 720,00 грн.; № РН-50 від 29.03.201 1 р. на суму 3565.83 грн.; № РН-59 від 14.04.2011 р. на суму 70307.71 грн.; № РН-75 від 19.04.2011 р. на суму 265,73 грн.; № РН-88 від 17.05.2011 р. на суму 10542,72 грн.; № РН-90 від 20.05.2011 р. на суму 531,46 грн.; № РН-111 від 03.06.2011 р. на суму 6579.65 грн.; № РН-129 від 23.06.2011 р. на суму 740,54 грн.; № РН-144 від 30.06.2011 р. на суму 36032,26 грн.; № РН-0145 від 01.07.2011 на суму 7115,14 грн.; № РН-0152 від 20.07.2011 р. на суму 8472,96 грн.; № РН-0164 від 29.07.2011 р. на суму 51 776.93 грн., № ЛТ-167 від 03.08.2011 р. на суму 1 689.41 грн., № ЛТ-183 від 16.08.2011 р. на суму 432.00 грн., № ЛТ-190 від 30.08.2011 р. на суму 122029.82 грн., № ЛТ-194 від 09.09.2011 р. на суму 57019.39 грн., № ЛТ-223 від 17.10.2011 р. на суму 1390.32 грн., № ЛТ-227 від 26.10.2011 р. на суму 3797.71 грн., № ЛТ-235 від 09.11.2011 р. на суму 4353.84 грн., № ЛТ-240 від 17.11.2011 р. на суму 14 726.16 грн., № ЛТ-258 від 08.12.2011 р. на суму 2865.02 грн., № ЛТ-270 від 16.12.2011 р. на суму 1390.32 грн., № ЛТ-276 від 21.12.2011 р. на суму 58095.79 грн. було здійснено відповідачу поставку товару на загальну суму 871 215 грн. 92 коп.
Згідно п. 5.2. договору, сторони визначили та погодили, що оплата окремих партій товару здійснюється на умовах відстрочки платежу 45 календарних днів з моменту поставки.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач за поставлений товар розрахувався з позивачем частково в загальному розмірі 588 351 грн. 76 коп., що підтверджується банківськими виписками.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за отриманий товар не розрахувався, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 138 587 грн. 42 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 44 054 грн. 84 коп. -пені.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане .
Відповідно до п. 6.1 Договору встановлено, що за порушення строків розрахунків Покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасної сплаченої суми за кожний день прострочення.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідач у судовому засіданні визнав існування заборгованості за Договором.
Перевіривши розрахунок позивача, який відповідає вимогам закону, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 44 054 грн. 84 коп. визнаються судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 11 130 грн. 24 коп. -3 % річних та 2 204 грн. 66 коп. індексу інфляції.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Перевіривши розрахунки позивача, які відповідають вимогам закону, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 11 130 грн. 24 коп. та індексу інфляції в розмірі 2 204 грн. 66 коп. визнаються судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача адвокатські витрати у розмірі 16 200 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо відшкодування з відповідача на користь позивача 44 700 грн. 00 коп. - витрат на послуги адвоката, суд встановив наступне.
На підтвердження понесених витрат, позивач долучив до матеріалів справи наступні документи:
- договір № 07/2012 про надання правової допомоги від 15.03.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксус Трейд»(Замовником) та адвокатом Порхуном Сергієм Валерійовичем (Виконавцем) (копія -в матеріалах справи);
- свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю № 3652 на ім'я Порхун Сергій Валерійович;
- довіреність № 05 від 14.11.2011;
- платіжне доручення № 64 від 30.03.2012 на суму 16 200 грн. 00 коп. оплата за надання послуг згідно договору від 15.03.2012 № 07/2012
Як вбачається із договору № 07/2012 про надання правової допомоги від 15.03.2012, сторонами якого фізична особа -підприємець, адвокат Порхун Сергій Валерійович та Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксус Трейд».
Також в матеріалах справи міститься платіжне доручення № 64 від 30.03.2012, яке свідчить про перерахування відповідних коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксус Трейд» на рахунок Отримувача -Фізичної особи -підприємця, адвоката Порхун С.В., що свідчить про надання цих послуг Порхун С.В. як суб'єктом підприємницької діяльності.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться у ст.2 вказаного Закону, згідно з якою адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднатися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.
Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги були надані, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
На підтвердження суми понесених витрат по оплаті послуг адвоката позивачем надано платіжне доручення № 64 від 30.03.2012, яке свідчить про перерахування відповідних коштів на рахунок Отримувача платуже -Фізичної особи -підприємця, адвоката Порхун С.В., що свідчить про надання цих послуг Порхун С.В., як суб'єктом підприємницької діяльності та не надано доказів оплати послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи та стороною по справі.
Отже сплачені кошти в сумі 16 200 грн. 00 коп. не є адвокатськими витратами в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого Господарського суду України від 14.09.2010 по справі № 30/384.
Витрати по судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гран»(02090, м. Київ, вул. Академіка Бутлєрова, 8; код 36688494) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксус Трейд»(04080, м. Київ, вул. В.Хвойки, 18/14; код 34428327) 138 587 (сто тридцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 42 коп. -основного боргу, 44 054 (сорок чотири тисячі п'ятдесят чотири) грн. 84 коп. -пені, 11 130 (одинадцять тисяч сто тридцять) грн. 24 коп. -3 % річних та 2 204 (дві тисячі двісті чотири) грн. 66 коп. індексу інфляції, 3 919 (три тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 54 коп. -судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 07.07.2012
СуддяА.М. Івченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2012 |
Оприлюднено | 24.07.2012 |
Номер документу | 25158843 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Івченко А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні