Ухвала

від 09.07.2012 по справі 21/278-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"09" липня 2012 р. Справа № 21/278-09

Суддя Ярема В.А. розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп»на дії відділу управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо примусового виконання рішення господарського суду Київської області від 14.07.2010р.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп»

про стягнення 3 898 982,15 гривень

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Головенко Д.О. (довіреність від 05.01.2012р.)

від ВДВС: не з'явився

Встановив :

Рішенням господарського суду Київської області від 14.07.2010р. у справі №21/278-09 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп» на користь позивача:

- 254 228,15 євро заборгованості по сплаті кредиту, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 2 486 885,18 грн. та 23 532,50 євро пені, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 230 197,26 грн.;

- 77 974,36 євро заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 762 752,95 грн. та 6 393,32 євро пені, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 62 540,14 грн.;

- 23 167,73 грн. державного мита та 214,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

30.07.2010р. було видано наказ про примусове виконання зазначеного рішення.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 18.04.2012р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Київської області від 30.07.2010р. у справі №21/278-09 (виконавче провадження №32212974).

Постановою відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області від 14.05.2012р. накладено арешт на належні ТОВ «Укрпромінвестгруп»грошові кошти.

23.05.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області щодо примусового виконання рішення господарського суду Київської області від 14.07.2010р. у справі №21/278-09, відповідно до якої скаржник просить суд визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області Токара Д.А. незаконними, а також визнати недійсними постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.04.2012р. та постанову про арешт коштів боржника від 14.05.2012р.

В обґрунтування зазначеної скарги ТОВ «Укрпромінвестгруп»посилається на незаконність дій відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області стосовно відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.07.2010р. у справі №21/278-09 та накладення 14.05.2012р. арешту на кошти боржника з огляду на порушення 23.02.2012р. ухвалою господарського суду Київської області провадження у справі №Б11/027-12 про банкрутство ТОВ «Укрпромінвестгруп»та введення зазначеною ухвалою мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2012р. зазначену скаргу прийнято та призначено до розгляду на 05.06.2012р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 05.06.2012р., 11.06.2012р. та 18.06.2012р. розгляд зазначеної скарги відкладався на 11.06.2012р., 18.06.2012р. та 09.07.2012р. відповідно.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що скарга відповідача на дії відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області щодо примусового виконання рішення господарського суду Київської області від 14.07.2010р. у справі №21/278-09 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Статтею 121 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З огляду наведеного, скарга на дії органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень в порядку ст. 121 2 ГПК України може бути подана боржником протягом десяти днів з дня, коли зазначеній особі стало про неї відомо.

Так, зі змісту наявного в матеріалах справи листа скаржника до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області №938-16-24 від 17.058.2012р. слідує, що постанову від 18.04.2012р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.07.2010р. у справі №21/278-09, скаржник отримав 26.04.2012р.

Натомість, в порушення вимог ст. 121 2 ГПК України, скаргу на дії відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.07.2010р. у справі №21/278-09 та винесення 18.04.2012р. постанови, відповідачем було подано лише 23.05.2012р., що підтверджується відбитком канцелярії господарського суду Київської області №39 від 23.05.2012р. на зазначеній скарзі.

Доказів наявності перешкод у своєчасному оскарженні дій органів Державної виконавчої служби відповідачем не надано, як і не надано суду клопотання про його відновлення в порядку ст. 53 ГПК України.

Враховуючи наведені законодавчі положення, а також той факт, що відповідачем пропущено встановлений ст. 121 2 ГПК України десятиденний термін на оскарження дій органів Державної виконавчої служби, суд дійшов висновку, що скарга відповідача в частині визнання дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області Токара Д.А. щодо відкриття 18.04.2012р. виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.07.2010р. у справі №21/278-09 незаконними та визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.04.2012р. задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.10.2011р. у справі №4/63-64.

Що ж до вимог скаржника про визнання незаконними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області Токара Д.А. щодо винесення 14.05.2012р. постанови про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження №32212974 та визнання недійсною зазначеної постанови слід зазначити наступне.

Приписами статей 1, 17, 19, 11 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, судові накази.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Приписами ст. 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що ані Законом України «Про виконавче провадження», ані Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ані будь-яким іншим нормативним актом не передбачено обов'язок державного виконавця відмовляти у відкритті виконавчого провадження або встановлено заборону на накладання арешту на майно боржника у зв'язку з порушенням стосовно боржника справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах є лише обставинною, відповідно до ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08.05.2012р. у справі №5005/2814/2011р.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, суд дійшов висновку, що дії відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області стосовно винесення 14.05.2012р. постанови про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження №32212974, здійсненні у відповідності до вимог ст.ст. 11, 17, 19, 26 Закону України «Про виконавче провадження»та з метою забезпечення реального виконання рішення господарського суду Київської області від 14.07.2010р. у справі №21/278-09.

За таких обставин, оскільки скаржником не доведено незаконність дій відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області стосовно накладення 14.05.2012р. арешту на кошти боржника в рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.07.2010р. у справі №21/278-09, як і не доведено наявність підстав для скасування спірної постанови, суд дійшов висновку, що скарга відповідача на дії відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області щодо примусового виконання рішення господарського суду Київської області від 14.07.2010р. у справі №21/278-09 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

При винесенні даної ухвали, судом також враховано, що ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання грошових зобов'язань, в той час як арешт майна боржника є заходом забезпечення реального виконання рішення (ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп»на дії відділу управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо примусового виконання рішення господарського суду Київської області від 14.07.2010р. у справі №21/278-09 відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

Суддя В.А. Ярема