Ухвала

від 06.07.2012 по справі 5017/2012/1207

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"06" липня 2012 р.№ 5017/2012/1207

Суддя Зеленов Г.М., розглянувши матеріали від 02.07.2012р., які зареєстровані за № 2894/2012 за заявою: голови ліквідаційної комісії Ринку Любашівської райспоживспілки (66500, Одеська область, смт. Любашівка, вул. Радянська, 116, код ЄДРПОУ 01561410) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон (№2343-ХІІ).

ВСТАНОВИВ: 02.07.2012р. голова ліквідаційної комісії Ринку Любашівської Райспоживспілки, звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Ринку Любашівської райспоживспілки за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону (№2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний погасити кредиторську заборгованість у розмірі 149466 грн. 88 коп. після настання встановленого строку їх сплати, у зв'язку з відсутністю грошових коштів та інших майнових активів для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі.

Заява голови ліквідаційної комісії Ринку Любашівської райспоживспілки про порушення провадження у справі про банкрутство - підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ст.5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону (№ 2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є: заяву підписано особою, посадове становище якої не підтверджено, не подання доказів на яких ґрунтується заява, не подано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

Згідно з підпунктом 13, пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" з 19.01.2012 р. за подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство встановлена ставка судового збору у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Статтею 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" з 1 січня 2012 року встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 073 грн. 00 коп., а отже при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, заявником необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 5 365 грн. 00 коп.

З наданих до суду копії квитанцій АТ „Імексбанк" м. Одеса від 29.12.2011 р. за № 7667 та від 09.04.2012 р. за № 6842 на загальну суму у розмірі 1073 грн. 00 коп. вбачається, що сплата судового збору здійснена на невірний рахунок № 31215206700008, однак згідно додатку до листа Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 30.01.2012 р. за № 06.1-08/135-607 рахунок для сплати судового збору інший, а саме № 31210206783008.

Таким чином, заявником до заяви про визнання банкрутом не надав докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

Разом з цим, заяву про порушення провадження у справі про банкрутство Ринку Любашівської райспоживспілки підписано особою, посадове становище якої не підтверджено.

Відповідно до Довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серії АД №760986, Серії АД №760987, Серії АД №760988, Серії АД №760989 не зазначено реєстраційної дії про керівника (ліквідатора) Ринку Любашівської райспоживспілки.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", яка передбачає статус відомостей Єдиного державного реєстру, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з преамбулою Закону (№ 2343-ХІІ) цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності -боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Статтею 51 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам державної податкової служби.

За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ); повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ).

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

Таким чином, заявником не надано доказів вжиття ліквідаційною комісією заходів, передбачених ст. ст. 111 ЦК України щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, не надання доказів до затвердження ліквідаційного балансу подання органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період, не надано доказів складання та надсилання ліквідаційного балансу органам державної податкової служби, проведення аналізу фінансово-майнового стану боржника, повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства.

Крім того, голова ліквідаційної комісії Ринку Любашівської райспоживспілки у заяві посилається на заборгованість перед засновником (власником)- Любашівською райспоживспілкою у сумі 113 114 грн. 858 коп., мотивуючи вказану заборгованість Договором позики від 07.07.207р. та реєстрами сплати за період з 2007 по 2011 роки відповідно до яких Любашівська райспоживспілка сплачувала за Ринок Любашівської райспоживспілки податки і збори (обов'язкові платежі), а саме до Пенсійного фонду України, податку на додану вартість, земельного податку, та другим платежам.

В той же час, заявником не надано доказів виникнення вказаної заборгованості по податках і зборам (обов'язковим платежам) відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини.

Але, заявником не надано належних документів (договорів та інших правочинів) в підтвердження здійснення вказаної господарської операції.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У свою чергу за правилами статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку складається баланс, який є складовою частиною фінансової звітності підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, платіжні доручення, виписки по банківським рахункам тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідна правова позиції викладена у Постановах Вищого господарського суду від 18.08.2010р. від 09.03.2011р. та від 23.11.2011р. по справі № 12/26б, від 23.06.2011 р. по справа № Б-39/98-1, від 18.05.2011р. по справі № 5/151б.

Відповідно ст. 1 Закону (№ 2343-ХІІ) грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Таким чином заявник не надав оригіналів первинних документів, доданих ним до заяви з грошовими вимогами до боржника, документів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів підтверджуючих виникнення заборгованості по податкам і зборам відповідно до Податкового кодексу України за період з 2007 по 2011 роки, а складені реєстри сплати за період з 2007 по 2011 роки засновника Любашівської райспоживспілки відносно сплати податкових зобов'язань за боржника за Підприємство „Любашівський ринок" Райспоживспілки не являється належним доказом заборгованості в розумінні ст. 1 Закону (№ 2343-ХІІ).

Крім того, Заява Ринку Любашівської райспоживспілки мотивована заборгованістю перед УПФУ в Любашівському районі Одеської області, яка становить 36 352,03 грн. і складається тільки із штрафних санкцій в сумі 6422,03 грн. та пені в сумі 29930,00 грн.

Грошові вимоги УПФУ в Любашівському районі Одеської області до боржника по штрафним санкціям та пені не можуть зараховуватись до складу грошових зобов'язань боржника при подачі заяви про порушення справи про банкрутство.

При визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону (№ 2343-ХІІ) -це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі, як це передбачено п. 14 Постановою пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство".

Таким чином, Заявником не надано доказів проведення відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (голови ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), заяву підписано особою, посадове становище якої не підтверджено, не подання доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, а тому заява голови ліквідаційної комісії Ринку Любашівської Райспоживспілки підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. п. 1,3,4ст. 63 ГПК України.

Наряду з цим, господарський суд зазначає, що відповідно до системи діловодства господарського суду голова ліквідаційної комісії Остюченко А.С. з 06.12.2010р. по 02.07.2012р. десять раз звертався до господарського суду із аналогічними безпідставними заявами про порушення провадження справи про банкрутство Ринку Любашівської райспоживспілки в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), у зв'язку з чим, господарський суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) посадових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.

Більш того, деякі положення Кримінального кодексу України безпосередньо передбачають кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства, шахрайство з фінансовими ресурсами, службове підроблення документів, службова недбалість , тощо.

Зазначені обставини витікають зі справи про банкрутство та в подальшому можуть підпадати під правове регулювання кримінального законодавства в окремому кримінальному провадженні.

Таким чином, суд зазначає, що голова ліквідаційної комісії Ринку Любашівської райспоживспілки Остюченко А.С. в порушення приписів частини третьої статті 22 ГПК України вдається до відвертого, свідомого зловживання своїми правами шляхом подання до господарського суду безпідставних заяв про порушення провадження у справі про банкрутство, в порушення вимог діючого законодавства, а тому в подальшому господарський суд буде реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК України, - шляхом направлення повідомлення та матеріалів органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Керуючись п. п. 1, 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 51 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву голови ліквідаційної комісії Ринку Любашівської Райспоживспілки ( 66500, Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 116, код ЄДРПОУ 01561410 ) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 88 аркушах, Акт №681 від 02.07.2012р. та конверт.

Суддя Зеленов Г.М.