Рішення

від 04.07.2012 по справі 5017/1202/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2012 р.Справа № 5017/1202/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМ-ЕНЕРГО";

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РИС БЕССАРАБІЇ"

про виконання умов договору поставки

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Токарчук Б.В.- по довіреності №б/н від 25.01.2012 року;

Від відповідача: не з"явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМ-ЕНЕРГО", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РИС БЕССАРАБІЇ" про зобов'язання відповідача повернути

який належить ТОВ"ЕКОНОМ-ЕНЕРГО" на праві власності майна рис-сирець у кількості 2900тон, що знаходиться на території ТОВ „РИС БЕССАРАБІЇ" за адресою: Одеська область., Кілійський район, с. Ліски, вул.. Суворова, 242-244.

Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, шляхом накладення арешту на майно, а саме: рис-сирець у кількості 2900 тон, що знаходиться на території ТОВ "РИС БЕССАРАБІЇ"за адресою: Одеська обл., Кілійський район, с. Ліски, вул. Суворова, 242-244 до вирішення спору по суті, та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо майна, а саме: рис-сирець у кількості 2900 тон, що знаходиться на території ТОВ "РИС БЕССАРАБІЇ"за адресою: Одеська обл., Кілійський район, с. Ліски, вул. Суворова, 242-244.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.04.2012р. задоволено заяву Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМ-ЕНЕРГО". Накладено арешт на майно, а саме: рис-сирець у кількості 2900 тон, що знаходиться на території ТОВ "РИС БЕССАРАБІЇ"за адресою: Одеська обл., Кілійський район, с. Ліски, вул. Суворова, 242-244 до вирішення спору по суті. Заборонено будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо до майна, а саме: рис- сирець у кількості 2900 тон, що знаходиться на території ТОВ "РИС БЕССАРАБІЇ"за адресою: Одеська обл., Кілійський район, с. Ліски, вул. Суворова, 242-244 до вирішення спору по суті.

Представник позивача позов підтримує, наполягає на його задоволенні.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але, представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

За таких обставин, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

14 грудня 2011 року між ТОВ «ЕКОНОМ-ЕНЕРГО»(далі - Позивач) та ТОВ «РИС БЕССАРАБІЇ» (далі - Відповідач ) було укладено договір поставки № 14/12, відповідно до якого ТОВ «РИС БЕССАРАБІЇ»передало, а ТОВ «ЕКОНОМ-ЕНЕРГО»прийняло 3400 тон рису-сирцю.

Умовами укладеного договору та специфікації до нього передбачалася 100% передоплата товару, яка й була проведена покупцем 14.12.2011р. шляхом передачі векселів. Таким чином, Позивач набув право власності на рис-сирець у кількості 3400т. в день прийняття товару за відповідними актами приймання-передачі, тобто 14 грудня 2011 року.

Того ж дня, Позивач передав на відповідальне зберігання Відповідачу 2900т. придбаного рису-сирцю, що підтверджується договором зберігання та актом прийому-передачі від 14.12.2011р. Відповідно до п. 2.1.5. укладеного договору зберігання, Відповідач зобов'язався зберігати майно Позивача у складах за адресою: Одеська обл., Кілійський район, с. Ліски, вул. Суворова, 242-244.

Відповідно до п. 1.5 договору зберігання повернення майна з відповідального зберігання здійснюється повністю або частинами на вимогу поклажодавця, із складанням відповідного акту прийму-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на письмову вимогу Позивача від 18 січня 2012р. про повернення з відповідального зберігання рис-сирець у кількості 2900т, відповідач товар не повернув.

Таким чином, відповідачем не повернуто рис-сирець у загальній кількості 2900т тонн.

Відповідач доказів належного виконання умов Договору та повернення взятого на зберігання риса-сирця у кількості 2900т до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 цього ж Кодексу , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, уклавши Договір зберігання рису-сирця у кількості 2900т. сторони за цим Договором прийняли на себе ряд зобов'язань, зокрема, ТОВ „РИС БЕССАРАБІЇ" зобов'язався зберігати майно Позивача у складах за адресою: Одеська обл., Кілійський район, с. Ліски, вул. Суворова, 242-244 та на письмову вимогу Позивача повністю або частинами повернути майно.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом .

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Згідно зі ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

З огляду на наведені законодавчі положення, суд доходить висновку, що вчинений між сторонами правочин має ознаки договору зберігання рису-сирця,.

Відповідно до ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Крім того, статтею 953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. За положеннями ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2012р. позивач звернувся до ТОВ „РИС БЕССАРАБІЇ" з вимогою про повернення майна.

Таким чином, після отримання вказаного повідомлення правові підстави для перебування спірного майна у володінні відповідача відпали.

Однак, у порушення вищенаведених положень ст.ст. 938, 949, 953 ЦК України на вимогу позивача, як поклажедавця, відповідачем рис-сирець у кількості 2900т. повернуто не було. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що спірне майно перебуває у володінні відповідача без відповідних правових підстав.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. За положеннями ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Будь-яких документів, які надають право володіння та користування вказаним майном, відповідачем з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України до господарського суду не представлено.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМ-ЕНЕРГО" цілком обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню .

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМ-ЕНЕРГО" -задовольнити повністю .

2. Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "РИС БЕССАРАБІЇ" (68355, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Колгоспна, 13 код ЄДРПОУ 36837333 ) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМ-ЕНЕРГО" (25006, м. Кіровоград, вул. Декабрістів, 22/75, код ЄДРПОУ 35720395) рис-сирець у кількості 2900тон, що знаходиться на території ТОВ „РИС БЕССАРАБІЇ" за адресою: Одеська область., Кілійський район, с. Ліски, вул.. Суворова, 242-244.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РИС БЕССАРАБІЇ" (68355, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Колгоспна, 13 код ЄДРПОУ 36837333 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМ-ЕНЕРГО" (25006, м. Кіровоград, вул. Декабрістів, 22/75, код ЄДРПОУ 35720395) витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 09.07.2012р.

Суддя Літвінов С.В.