Постанова

від 05.07.2012 по справі 13/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.07.2012 р. справа №13/20

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. при секретарі Гриньовій О.В. від позивача:Демус Ю.С. -за дов. б/н від 11.04.12 р. від відповідача:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2011 року у справі№ 13/20 (суддя Макарова Ю.В.) за позовомПриватного акціонерного товариства "Миколаївський машинобудівний завод", м. Миколаїв до відповідача Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області простягнення заборгованості у розмірі 44990 грн. 64 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Приватне акціонерне товариство "Миколаївський машинобудівний завод", м. Миколаїв звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 44990 грн. 64 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.11 р. позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Миколаївський машинобудівний завод", м. Миколаїв були задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 42000 грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 588 грн. 00 коп., пеню у розмірі 766 грн. 93 коп. та 3% річних у розмірі 148 грн. 44 коп. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 04.11.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

08.12.11 року відповідач надав через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження по справі у зв»язку з порушенням господарським судом Миколаївської області провадження по справі № 5016/3909/2011(5/96) за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області до Приватного акціонерного товариства "Миколаївський машинобудівний завод", м. Миколаїв про визнання недійсним договору від 21.10.09 р. № 495, у зв»язку з чим ухвалою суду від 13.12.11 р. провадження по справі було зупинено до розгляду господарським судом Миколаївської області справи № 5016/3909/2011(5/96) за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області до Приватного акціонерного товариства "Миколаївський машинобудівний завод", м. Миколаїв про визнання недійсним договору від 21.10.09 р. № 495.

08.05.12 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження по справі, оскільки господарським судом Миколаївської області 24.01.12 р. було прийнято рішення по справі № 5016/3909/2011(5/96), яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області до Приватного акціонерного товариства "Миколаївський машинобудівний завод", м. Миколаїв про визнання недійсним договору від 21.10.09 р. № 495 було відмовлено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.12 р. рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.12 р. провадження по справі № 13/20 було поновлено.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 14.05.12р. про поновлення провадження по справі не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 13/20 та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.09 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки продукції, товарів № 495, згідно умов якого постачальник зобов'язався виготовити та поставити продукцію, а покупець - прийняти та оплатити її в асортименті та кількості згідно специфікації № 1 (додаток № 1) та згідно кресленню № Н9541-01-020СБ (додаток № 2) до договору, що є невід'ємними його частинами.

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що продукція поставляється з актом -сертифікатом ОТК постачальника.

Згідно п. 3.3 договору, відвантаження продукції здійснюється після надходження повної оплати по даному договору на рахунок постачальника.

У відповідності до п. 4.1 договору, повна вартість виготовлення продукції за даним договором складає 285000 грн. 00 коп.

Пунктом 4.2 договору сторони домовились, що оплата продукції буде здійснена покупцем на рахунок постачальника наступним чином: авансовий платіж в розмірі 50% вартості договору перераховується на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів після підписання договору та виставлення рахунку факсом; остаточний платіж протягом 3 банківських днів після направлення постачальником факсом на адресу покупця копії акту -сертифікату ОТК, що підтверджує готовність продукції до відвантаження.

Згідно п. 8.1 договору, даний договір вступає в силу з дати підписання та діє до 31.05.2010 р.

Сторони 05.11.10 року підписали та скріпили печатками Додаткову угоду № 3 до договору № 495 від 21.10.09 р., за якою постачальник додатково до договору № 495 від 21.10.09 р. зобов'язався виготовити та поставити дві змичкі проміжні креслення Н9606-02-000СБ, а покупець зобов'язався оплатити і прийняти їх в асортименті, кількості, за ціною та згідно Особливим умовам, викладених в Специфікації № 2 до даної додаткової угоди № 3. Вартість продукції за даною додатковою угодою складає 84000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -14000 грн. 00 коп.

Пунктом 5 Додаткової угоди № 3 зазначено, що оплата продукції буде здійснена покупцем на рахунок постачальника наступним чином: авансовий платіж в розмірі 50% вартості договору перераховується на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів після підписання даної додаткової угоди та виставлення постачальником по факсу рахунку на оплату; остаточний платіж протягом 3 банківських днів після направлення постачальником на адресу покупця по факсу копії акту -сертифікату ОТК, що підтверджує готовність продукції.

Відповідно до п. 4.1 угоди, відвантаження продукції здійснюється після надходження повної оплати на рахунок постачальника.

Згідно п. 9 додаткової угоди, дана додаткова угода № 3 з додатком № 1 (Специфікація № 2) є невід'ємною частиною договору № 495 від 21.10.09 р.

Сторони Специфікацією № 2 на виготовлення продукції, що є додатком до додаткової угоди № 3 від 05.11.10 р., встановили, що позивач повинен здійснити поставку товару - змичок проміжних, за кресленням Н9606-02-000СБ, в кількості 2 штук, ціною за одиницю - 35000 грн. 00 коп., загальною вартістю 84000 грн. 00 коп.

Позивач, на виконання умов додаткової угоди № 3 від 05.11.10 р. до договору № 495 від 21.10.09 р., виставив відповідачу рахунок № 12010 від 08.12.10 р. для перерахування останнім суми попередньої оплати в розмірі 42000 грн. 00 коп. Відповідач 09.12.10 р. здійснив оплату авансового платежу у розмірі 42000 грн. 00 коп., перерахувавши грошові кошти на рахунок позивача.

Позивачем було направлено відповідачу факсом акт-сертифікат № 02028110 від 15.12.10 р. про готовність продукції до відвантаження та здійснена поставка погодженого сторонами додатковою угодою до договору та специфікацією товару за накладною № 001162 від 23.12.10 р., яка оформлена належним чином, підписана уповноваженими представниками сторін, однак відповідач повну оплату отриманої продукції не здійснив.

Позивач листами № 732/1078 від 28.12.10 р., № 732/1090 від 12.01.11 р. та претензією № 721/10-79 від 03.02.11 р. просив відповідача погасити суму заборгованості, втім останній залишив такі вимоги позивача без виконання.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області заборгованості у розмірі 42000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 355 грн. 56 коп., інфляційних у розмірі 798 грн. 00 коп. та пені в сумі 1837 грн. 08 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, здійснив на адресу відповідача поставку товару за накладною № 001162 від 23.12.10 р., всього позивачем було поставлено товар загальною вартістю 84000 грн. 00 коп., яку позивач частково в розмірі 42000 грн. 00 коп. оплатив в якості авансового платежу. Факт отримання відповідачем товару від позивача підтверджено довіреністю представника відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей № 3154 від 17.12.10 р., про що свідчить підпис цього представника на накладній. Поставка товару була здійснена саме на виконання умов договору № 495 від 21.10.09 р. та додаткової угоди № 3 від 05.11.10 р., оскільки накладна містить безпосереднє посилання на зазначені документи.

Згідно норми ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судова колегія вважає, що господарським судом правомірно не прийнято в якості вимог листи № 732/1078 від 28.12.10 р. та № 732/1090 від 12.01.11 р., на які позивач посилається у своєму позові, оскільки позивачем не надано до суду доказів направлення даних листів на адресу відповідача. В той же час, в матеріалах справи є наявною претензія № 721/10-79 від 03.02.11р. з належними доказами її направлення відповідачу, яка і є належною вимогою в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів оплати позивачу боргу за договором № 495 від 21.10.09 р. та додатковою угодою № 3 від 05.11.10 р, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 42000 грн. 00 коп.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь пеню відповідно до п. 6.3 договору за період з 23.12.10 р. по 05.04.11 р. у розмірі 1837 грн. 08 коп.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.3 договору сторони домовились, що при несвоєчасній оплаті продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 766 грн. 93 коп. з відмовою в іншій частині позову.

Також позивач, звертаючись до суду із позовом, просив стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 355 грн. 56 коп. та інфляційні за березень 2011 року у розмірі 798 грн. 00 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в частині нарахування 3% річних та інфляційних, стягнувши з відповідача на користь позивача інфляційні у розмірі 588 грн. 00 коп., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з причини девальвації грошової одиниці України за березень 2011 року та 3% річних у розмірі 148 грн. 44 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача частково та правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 42000 грн. 00 коп., 766 грн. 93 коп. - пеня, 148 грн. 44 коп. - 3% річних та 588 грн. 00 коп. -інфляційних, враховуючи відсутність наданого з боку відповідача контррозрахунку суми позову та доказів належного виконання умов договору № 495 від 21.10.09 р. і додаткової угоди № 3 від 05.11.10 р. в частині оплати отриманої продукції.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2011 р. у справі № 13/20 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2011 р. у справі № 13/20 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2011 р. у справі № 13/20 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5-ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.