донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.07.2012 р. справа №8пд/5014/639/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: Москальової І.В., М'ясищева А.М.
Секретар: Прожерін О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Курячий О.П. по дов.
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Стахановської міської ради Луганської області, м. Стаханов Луганської області
на рішення господарського суду Луганської області від 03.05.2012р. (повний текст від 04.05.2012р.) у справі №8пд/5014/639/2012 (суддя Середа А.П.)
за позовом Стахановської міської ради Луганської області, м. Стаханов Луганської області
про розірвання договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Стахановська міська рада Луганської області, м. Стаханов Луганської області, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства «Ринок міста Стаханова»Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Стаханов Луганської області, про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.09.2010р. (реєстраційний номер 041040700321), укладеного між територіальною громадою в особі Стахановської міської ради та Дочірнім підприємством «Ринок міста Стаханова»Луганської обласної спілки споживчих товариств, а також зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Стаханов Луганської області, вул. Б. Хмельницького, 38, загальною площею 2,9115га у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Рішенням від 03.05.2012р. господарський суд Луганської області у задоволенні позову відмовив з посиланням на те, що відповідним органом місцевого самоврядування -Стаханівською міською радою -рішення про розірвання спірного договору з відповідачем не приймалось, а позивачем невірно розтлумачені приписи пункту е) ст. 141 Земельного кодексу України, оскільки за наявними у справі документами право власності інших осіб на об'єкти нерухомості, що розташовані на спірній земельній ділянці, становлять лише її частку та складають 0,26% від її загальної площі, що не може бути підставою для припинення права користування відповідача вказаною земельною ділянкою в цілому, враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено порушень умов договору з боку відповідача.
Не погодившись з винесеним рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 03.05.2012р. у справі №8пд/5014/639/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішенням Стаханівської міської ради №248/6 від 14.07.2011р. з користування відповідача було вилучено дві земельні ділянки у зв'язку з набуттям права власності на будівлі, що на них розташовані, а відповідача зобов'язано в строк 3 місяці розробити землевпорядну документацію по внесенню змін в договір оренди земельної ділянки. Проте, оскільки вказане рішення відповідачем виконано не було, скаржник наголошує на порушенні ним вимог п. е) ст. 141 ЗК України та п. 30 договору оренди земельної ділянки, що, на його думку, є безумовною підставою для розірвання спірного договору.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Стаханівської міської ради №1189/17 від 26.02.2010р. Дочірньому підприємству «Ринок міста Стаханова»Луганської обласної спілки споживчих товариств було продовжено договір оренди земельної ділянки, розташованої у м. Стаханові по вул. Б. Хмельницького, 38, загальною площею 2,9115га, з 10.03.2010р. строком на 5 років.
10.09.2010р. на виконання означеного рішення (з урахуванням змін, внесених рішенням Стахановської міської ради №1315/15 від 19.08.2010р.) між Стахановською міською радою (орендодавцем) та Дочірнім підприємством «Ринок міста Стаханова»Луганської обласної спілки споживчих товариств (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки (зареєстрований Стахановським міським відділом Луганської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №041040700321 від 24.11.2010р.), за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в платне строкове користування земельну ділянку, що знаходиться по вул. Б. Хмельницького, 38, м. Стаханов Луганської області, кадастровий номер 4413100000:13:003:0081, для обслуговування будівель та споруд та здійснення господарської діяльності згідно Статуту підприємства за рахунок земель Стахановської міської ради (землі житлової та громадської забудови).
Згідно п. 2 договору, в оренду передавалась земельна ділянка загальною площею 2,9115га, у тому числі 2,9115га за рахунок земель Стахановської міської ради (землі житлової та громадської забудови).
На земельній ділянці, яка передається в оренду, знаходиться нежитлова будівля, яка є власністю орендаря (п. 3 договору), цільове призначення земельної ділянки -комерційне (п. 14 договору).
Пунктом 7 договору сторони встановили строк його дії з 10.03.2010р. по 10.03.2015р.
Відповідно до п. 30 договору, його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Крім того, згідно п. 31 договору, його дія припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п. 32 договору).
Перехід права будівлі або споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору оренди з моменту державної реєстрації договору оренди з новим власником (п. 33 договору).
Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, тобто без наслідків його господарської діяльності (п. 17 договору).
З матеріалів справи вбачається, що Комунальним підприємством «Стахановське бюро технічної інвентаризації» було зареєстровано право власності на об'єкти нерухомості за адресами: АДРЕСА_1 та 38/92 за ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у зв'язку з чим рішенням Стаханівської міської ради №248/6 від 14.07.2011р. на підставі ст. 141 Земельного кодексу України було вирішено вилучити із користування відповідача земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0045га та площею 0,0032га.
Пунктом 2.1 вказаного рішення ДП «Ринок м. Стаханова»Луганської обласної спілки споживчих товариств було зобов'язано в тримісячний строк розробити землевпорядну документацію по внесенню змін до договору оренди земельної ділянки №041040700321.
Крім того, пунктами 3.2 та 3.4 рішення землекористувачів, якім надані земельні ділянки в оренду, було зобов'язано протягом 2 місяців укласти з міською радою договір оренди наданої земельної ділянки, а також зареєструвати документи на право користування земельною ділянкою у відповідному органі державної реєстрації. У разі не укладення договору оренди протягом 2 місяців, Стахановська міська рада залишала за собою право надання вказаної земельної ділянки іншим суб'єктам підприємницької діяльності.
Листом №682 від 21.07.2011р. позивач повідомив відповідача про прийняте 14.07.2011р. рішення №248/6 та направив останньому виписку з нього для виконання.
02.12.2011р. виконавчий комітет Стахановської міської ради звернувся до відповідача з листом №01-28/5347, в якому просив повідомити про виконання зазначеної землевпорядної документації, а також попереджав про те, що відповідно до ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», у разі невиконання або неналежного виконання рішення міської ради, ухилення від внесення змін до договору, Стахановська міська рада буде вимушена звернутись до суду з позовом про розірвання договору оренди як такого, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
В свою чергу відповідач листом №392 від 19.12.2011р. повідомив позивача про хід оформлення землевпорядної документації та просив вважати поважною причину несвоєчасного виконання рішення Стахановської міської ради, а також надати час для завершення його виконання.
Проте Стахановська міська рада, посилаючись на ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 651 ЦК України, звернулась до господарського суду Луганської області з вимогами про розірвання спірного договору оренди та повернення орендованої земельної ділянки.
Як зазначалось вище, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову у повному обсязі.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі у Україні є платним. Згідно ст. 126 вказаного кодексу, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У відповідності до ст. 31 вказаного Закону, договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Згідно ст. 32 зазначеного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Крім того, відповідно до ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Аналогічні положення містять ст. 377 ЦК України, п. е) ч.1 ст. 141 ЗК України.
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки (ст. 34 Закону України «Про оренду землі»).
Разом з цим, за змістом статті 12 Земельного Кодексу, розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з оформленням права власності на об'єкти нерухомості, що знаходяться на орендованій відповідачем земельній ділянці, за третіми особами, позивачем було прийнято рішення №248/6 від 14.07.2011р. про вилучення з користування відповідача земельних ділянок за адресою: м. Стаханов, вул. Б. Хмельницького, 38, площею 0,0045га та 0,0032га. Однак, згідно листа Стахановської міської ради №8пд/5014/639/2012 від 03.05.2012р., рішення щодо розірвання договору оренди земельної ділянки , укладеного між Стахановською міською радою та ДП «Ринок м. Стаханова»(реєстраційний номер 041040700321, відповідно якого відповідачу надана у строкове платне користування земельна ділянка загальною площею 2,9115га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, не приймалось.
Крім того, судова колегія звертає увагу на зміст пункту 33 договору оренди землі, відповідно якого перехід права будівлі або споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору оренди з моменту державної реєстрації договору оренди з новим власником. Натомість, згідно вищевказаного листа Стахановської міської ради, договори оренди земельних ділянок, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 та 38/92 із ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Стаханівською міською радою не укладались.
Апеляційний господарський суд також погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що отримане третіми особами право користування земельними ділянками через оформлення права власності на об'єкти нерухомості, що на них розташовані, становить лише частку спірної земельної ділянки та складає 0,26% від її загальної площі, що не може бути підставою для припинення права користування відповідача вказаною земельною ділянкою в цілому.
Таким чином, посилання позивача на приписи ст. 141 ЗК України та пункту 30 договору оренди землі в якості підстави для розірвання договору є безпідставними та необґрунтованими.
Водночас, статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви та апеляційної скарги, позивач посилається на невиконання відповідачем вимог рішення Стахановської міської ради №248/6 від 14.07.2011р. та ухилення від внесення змін до спірного договору.
Проте, матеріали справи не містять доказів істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі, натомість містять докази повідомлення останнім про причини пропуску встановленого Стаханівською міською радою строку для оформлення відповідної землевпорядної документації, а також докази в підтвердження здійснення відповідачем низки заходів для її оформлення на даний час.
Отже, матеріалами справи спростовані і посилання позивача на ст. 651 ЦК України в якості підстави для розірвання спірного договору.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.09.2010р. (реєстраційний номер 041040700321), укладеного між територіальною громадою в особі Стахановської міської ради та Дочірнім підприємством «Ринок міста Стаханова»Луганської обласної спілки споживчих товариств, є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.
За таких обставин, за умови відсутності підстав для розірвання договору, є безпідставною і вимога позивача про повернення відповідачем земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Стаханов Луганської області, вул. Б. Хмельницького, 38, загальною площею 2,9115га у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 03.05.2012р. у справі №8пд/5014/639/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до с. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Луганської області від 03.05.2012р. (повний текст від 04.05.2012р.) у справі №8пд/5014/639/2012 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Стахановської міської ради Луганської області, м. Стаханов Луганської області, на рішення господарського суду Луганської області від 03.05.2012р. (повний текст від 04.05.2012р.) у справі №8пд/5014/639/2012 -залишити без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: І.В. Москальова
А.М. М'ясищев
Надруковано примірників -5
1-у справу
1-позивачу
1-відповідачу
1-господарському суду
1-ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2012 |
Оприлюднено | 25.07.2012 |
Номер документу | 25160713 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Будко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні