Постанова

від 04.07.2012 по справі 32/123-07-3670

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2012 р.Справа № 32/123-07-3670 Склад колегії змінено відповідно до розпорядження

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренко

суддів В.І. Жекова, О.Ю. Аленіна

при секретарі судового засідання Щербатюку О.В.

за участю представників сторін

від ВАТ Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" -не з'явився

від УПФУ у Тарутинському районі Одеської області -Мажар В.В.

від Одеське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - не з'явився

від СПД ОСОБА_1 - не з'явився

від Арцизька міжрайонна ДПІ - не з'явився

від ВАТ "Укртелеком" в особі Одеської філії ВАТ "Укртелеком" - не з'явився

від кредиторів по заборгованості із заробітної плати в особі представника Свєткіна Владислава Валерійовича - не з'явився

від ПП„Кришталь" -Батанов В.С., Калінкова Г.В.

від ліквідатора боржника Дарієнко В.Д. - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства „Кришталь"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.01.2012р. про розірванні мирової угоди та поновлення провадження у справі

за заявою Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго"

до боржника Приватного сільськогосподарського підприємства „Кришталь"

у справі № 32/123-07-3670

за участю кредиторів:

Управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області

Одеське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1

Арцизька міжрайонна державна податкова інспекція

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії ВАТ "Укртелеком"

кредиторів по заборгованості із заробітної плати в особі представника Свєткіна Владислава Валерійовича

та ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Дарієнко В.Д.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2012 р. (суддя Грабован Л.І.) розірвано мирову угоду від 21.10.2008 р., укладену між Приватним сільськогосподарським підприємством „Кришталь" (далі також -ПСП „Кришталь", Боржник, Банкрут, Скаржник) та комітетом кредиторів Боржника, поновлено, провадження по справі № 32/123-07-3670 про банкрутство ПСП „Кришталь"; поновлено ліквідаційну процедуру відносно ПСП „Кришталь"; поновлено повноваження ліквідатора Боржника Дарієнка В.Д.

Вказана ухвала винесена на підставі висновків місцевого господарського суду про те, що: заяву про розірвання мирової угоди підписано кредиторами, які в сукупності володіють кредиторськими вимогами в розмірі більш ніж 357 986,52 грн., тобто розмір вимог яких перевищує третину від загальної суми боргу ПСП „Кришталь"; Боржником порушено графік погашення заборгованості за мировою угодою від 21.10.2008 р., зокрема, станом на 10.10.2011 р. Боржник, згідно умов мирової угоди, повинен був погасити боргові зобов'язання у сумі 1 073 959,56 грн. (третина складає 357 986,52грн.), однак погашено лише 648 305,71 грн.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою СПС „Кришталь" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її (ухвалу господарського суду Одеської області від 18 січня 2012р. про розірвання мирової угоди) скасувати та припинити провадження по справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 р. (судді: Картере В.І., Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) оскаржувану ухвалу господарського суду від 18.01.2012 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ПСП „Кришталь" без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду від 15 травня 2012 р. названа вище постанова апеляційної інстанції від 13.02.2012 р. скасована, а справа направлена на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Вказана постанова касаційної інстанції вмотивована тим, що: судом першої інстанції не було належним чином досліджено питання стосовно того, чи становить заборгованість перед кредиторами, що звернулись із заявою про розірвання мирової угоди, третину вимог кредиторів, як це передбачено ч. 5 ст. 39 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі також Закон про банкрутство); обставину; в суму заборгованості, яка несплачена Боржником у встановлений за мировою угодою строк, включена заборгованість перед ліквідатором боржника Дарієнком В.Д. в сумі 20 825,00 грн., проте умовами мирової угоди від 21.10.2008 р., яка була укладена між ПСП „Кришталь" та кредиторами, така заборгованість перед арбітражним керуючим Дарієнком В.Д не включено; апеляційною інстанцією, при залишенні ухвали суду першої інстанції від 18.01.2012 р. без змін, не були розглянуті в повному обсязі доводи, які викладені в апеляційній скарзі Боржника на вказану ухвалу місцевого суду та належним чином не перевірені висновки суду першої інстанції.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, їх явка судовою колегією обов'язковою не визнавалась, нез'явлення представників сторін не позбавляє апеляційну інстанцію розглянути апеляційну скаргу по суті, а тому справа розглядається за відсутністю представників сторін, які не скористались своїм процесуальним правом та не з'явились в судове засідання.

Дослідивши в новому апеляційному розгляді матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена з мотивів, наведених в описовій частині даної постанови. Судова колегія вважає, що ухвала винесена з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, висновки господарського суду не відповідають обставинам справи, а тому, відповідно до приписів пп. 1, 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України, вона (оскаржувана ухвала) підлягає скасуванню зважаючи на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2007 р. за заявою Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" (далі також -ВАТ ЕК „Одесаобленерго") порушено провадження у справі про банкрутство ПСП „Кришталь" у зв'язку з неспроможністю останнього погасити заборгованість у розмірі 266 597,06 грн.

Ухвалою господарського суду від 25.06.2008 р. затверджено реєстр вимог кредиторів:

вимоги 2-ї черги -заборгованість по заробітній платі працівників боржника - у сумі 578 899 грн.:

- Управління пенсійного фонду в Тарутинському районі Одеської області (далі також -УПФУ у Тарутинському районі, УПФУ) - у сумі 45 513,75 грн.;

вимоги 3-ї черги:

- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Татарбунарському районі Одеської області - у сумі 3 342,00 грн.,

- Одеське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі також Одеське обласне відділення ФССзТВП, ФСС) - у сумі 4 965,17 грн.,

- Арцизька МДПІ - у сумі 75 659,54 грн.;

вимоги 4-ї черги:

- ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" - у сумі 294 608,37 грн.,

- ФОП ОСОБА_1 - у сумі 207 400,00 грн.,

- Одеська філія ВАТ „Укртелеком" - у сумі 1 350,61 грн.

Постановою господарського суду від 21.07.2008 р. ПСП „Кришталь" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

30.10.2008 р. до господарського суду надійшла заява ліквідатора Дарієнка В.Д. про затвердження мирової угоди, яка була укладена 21.10.2008 р. між ПСП „Кришталь" та кредиторами і підписана ліквідатором банкрута та головою комітету кредиторів Свєткіним В.В.

За умовами вказаної мирової угоди Банкрут та кредитори домовились стосовно відстрочки та розстрочки боргів ПСП „Кришталь" з метою відновлення платоспроможності останнього, відповідно до вимог ст.ст. 35, 36 Закону про банкрутство. Зокрема, ПСП „Кришталь" зобов'язалось сплачувати заборгованість згідно графіку погашення заборгованості протягом 3-х років з січня 2009 р. по грудень 2011 р. рівними частинами.

Ухвалою господарського суду від 07.11.2008 р. (т. 7, а. с. 77-79) затверджено мирову угоду від 21.10.2008 р. (далі також -Мирова угода), укладену між кредиторами та Банкрутом, провадження у справі та повноваження арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. припинені, на арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. покладено обов'язок здійснювати повноваження керівника (органів управління) Боржника до призначення, в установленому порядку, керівника Боржника (органів управління).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 р. вказану ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу передано до господарського суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2009 р. (т. 8, а. с. 39) зазначену постанову апеляційного господарського суду скасовано, ухвалу господарського суду першої інстанції від 07.11.2008 р. залишено без змін.

10.10.2011 р. (вих. № 3670 від 16.09.2011 р.) до господарського суду Одеської області надійшла заява про розірвання мирової угоди від 21.10.2008 р. (далі також -Заява) (т. 11, а. с. 18-24), яка, з врахуванням доповнень до неї (т. 11, а. с. 33-34), оскаржуваною ухвалою місцевого суду від 18 січня 2012 р. була задовільнена.

Відповідно до ст. 35 Закону про банкрутство під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін; рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Відповідно до положень ст.ст. 36, 37 Закону про банкрутство мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону; мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство; мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг; одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону про банкрутство встановлено, що за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України, визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала. Частиною зазначеної 5 норми Закону про банкрутство законодавець визначив, що мирова угода також може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів.

Дослідивши з врахуванням вказівок постанови ВГС України від 15 травня 2012 р. матеріали справи, вказану вище Заяву про розірвання мирової угоди, судова колегія дійшла висновку, що викладені в ній обставини не відповідають матеріалам справи, при цьому сама Заява не могла бути прийнята до розгляду і її слід повернути з наступних підстав.

Так, у Заяві вказується, що Боржник станом на вересень 2011 р. мав погасити боргові зобов'язання згідно Мирової угоди у загальній сумі 1 073 954, 52 грн. та 20 825,00 грн. оплати послуг арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., однак не погасив перед кредиторами 425 653,85 грн. , а саме:

Управлінням Пенсійного фонду України у Тарутинському районі - 34 443,84 грн.;

Одеським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 2 505,12 грн.;

Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія" „Одесаобленерго" - 23 882,92 грн .;

Арцизькою міжрайонною державною податковою інспекцією - 54 971,45 грн.;

Кредиторами по заборгованості із заробітної плати - 309 850,52 грн.;

а також та не сплатив борг в сумі 20 825,00 грн. перед арбітражним керуючим Дарієнком В.Д.

Між тим, дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2011 р. по даній справі була встановлена обставина погашення Скаржником заборгованості перед Одеським обласним ФССзТВП за Мировою угодою. Вказана постанова є чинною, тому зазначені в ній обставини, відповідно до ст. 35 ГПК України повторному доведенню не підлягають.

Наведене також підтверджується і самим кредитором -ФСС у його відзиві, що надійшов до Одеського апеляційного господарського суду 04.07.2012 р.

Також зазначеною постановою апеляційної інстанції від 09.08.2011 р. встановлено що УПФУ у Тарутинському районі не наполягає на розірванні мирової угоди, про що зазначається у заяві УПФУ від 25.07.2011 р. № 3546/04. Наведені обставини були підтверджені і представником УПФУ в судовому засіданні апеляційної інстанції 04.07.2012 р. Крім того представником УПФУ заявлено про відсутність претензій до Боржника щодо заборгованості за Мировою угодою станом на момент судового засідання 04.07.2012 р. та невідповідністю підпису на Заяві підписам уповноважених осіб УПФУ, на що, після візуального огляду Заяви він звернув увагу судової колегії.

Судова колегія приймає до уваги, з врахуванням приписів ст. 35 ГПК України, що зазначеною вище чинною постановою апеляційної інстанції від 09.08.2011 р. вже встановлена, станом на момент винесення згаданої постанови, сума сплаченої ПСП „Кришталь" заборгованості по Мировій угоді перед кредиторами, яка дорівнювала 780 982,05 грн., тобто 79,34% від загальної суми; відтак несплата Боржника становила лише 20, 66% вимог кредиторів.

Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для розірвання Мирової угоду у зв'язку із невиконання Боржником її умов щодо не менш як третини вимог кредиторів, відповідно до положень ч. 5 ст. 39 Закону про банкрутство, на час подання Заяви про розірвання мирової угоди були відсутні.

Поряд з цим, дослідивши зміст Заяви про розірвання мирової угоди апеляційна інстанція встановила, що вона підписана: Свєткіним В.В., як головою комітету Кредиторів Боржника, арбітражним керуючим Дарієнко В.Д., а також невстановленими особами від імені Одеського обласного відділення ФССз ТВП, ВАТ „Енегопостачальна компанія „Одесаобленерго" та Арцизької міжрайонної податкової інспекції. При цьому встановлено, що підпис уповноваженої особи УПФУ на ній відсутній. Про вказану обставину було, зокрема, вказано Вищим господарським судом України у постанові 15 травня 2012 р.

25.06.2012 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, в якому Свєткін В.В., як голова комітету кредиторів Боржника та Дарієнко В.Д., як ліквідатор, зокрема просять приєднати до матеріалів справи другий екземпляр Заяви про розірвання мирової угоди (вих. № 3670), поданої до місцевого господарського суду 10.10.2011 р., але вже з підписами усіх осіб, від імені яких подавалась Заява, у тому числі і представника УПФУ у Тарутинському районі, зазначивши при цьому, що перший екземпляр представником УПФУ не був підписаний помилково.

Дослідивши наданий другий екземпляр Заяви судова колегія встановила, що він, як і перший підписаний Свєткіним В.В., як головою комітету Кредиторів Боржника, арбітражним керуючим Дарієнко В.Д., а також не встановленими особами від імені Одеського обласного відділення ФССз ТВП, ВАТ „Енегопостачальна компанія „Одесаобленерго" та Арцизької міжрайонної податкової інспекції, а також УПФУ у Тарутинському районі.

Зважаючи на неможливість ідентифікувати осіб, що підписали Заяву від імені вищезазначених кредиторів, судова колегія вважає неможливим визначити і їх повноваження на її підписання, що взагалі позбавляє можливість прийняття її (Заяви вих. № 3670) до розгляду.

При цьому судова колегія приймає до уваги, що, як вже зазначалось вище, представник УПФУ у Тарутинському районі, оглянувши наданий другий екземпляр Заяви, заявив, що підпис особи, вчинений від імені УПФУ він встановити не може, візуально вказаний підпис не належить особам, які мають право вчиняти такі дії від імені УПФУ. Аналогічно, при розгляді справи у Вищому господарському суді України касаційна інстанція встановила, що представники Одеського обласного відділення ФСС з ТВП Заяву про розірвання мирової угоди не підписували, про що зазначено як у Відзиві ФСС, що надійшов до касаційної інстанції 08.05.2012 р., так і у вже названому відзиві ФСС, що надійшов до апеляційної інстанції 04.07.2012 р.

Окремо судова колегія приймає до уваги обставину, що ухвалою місцевого господарського суду від 07.11.2008 р. провадження у справі про банкрутство ПСП „Кришталь" було припинено та, відповідно, припинено й повноваження як комітету кредиторів, разом із його головою Свєткіним В.В., так і ліквідатора ПСП „Кришталь" - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. Системний же аналіз ст. 16 Закону про банкрутство свідчить, що повноваження комітету кредиторів стосуються лише процедури банкрутства, тобто голова комітету кредиторів має повноваження представляти інтереси кредиторів лише під час провадження у справі про банкрутство. Аналогічно, дослідивши положення приписів ч. ч. 10, 15 ст. 1, ст. ст. 3 1 , 25 Закону про банкрутство судова колегія приходить до висновку про наявність повноважень арбітражного керуючого -ліквідатора також лише в рамках процедури банкрутства Боржника та, відповідно, відсутність згаданих повноважень за її (процедури) межами.

Отже, Свєткін В.В., як голова комітету кредиторів Боржника, та Дарієнко В.Д., як ліквідатор Боржника, на момент подання Заяви від 10.10.2011 р. про розірвання мирової угоди від 21.10.2008 р., повноважень на її підписання не мали.

Матеріали справи також не містять, окремо, і будь-яких доказів того, що кредитори, які володіють не менш ніж третиною від загального розміру грошових вимог до Боржника, надали повноваження Свєткіну В.В. або Дарієнко В.Д. ініціювати розірвання мирової угоди шляхом подання відповідної заяви до суду. Не надано таких доказів і щодо уповноваження працівниками Боржника, перед якими наявна заборгованість по заробітній платі, Свєткіна В.В. в якості їх представника під час судового провадження у справі про банкрутство ПСП „Кришталь" як на момент подання Заяви до суду першої інстанції так і при подальшому розгляді судом цієї Заяви.

Наданий же до апеляційної інстанції протокол зборів комітету кредиторів ПСП „Кришталь" від 22 червня 2012 р., яким Свєткіна В.В. обрано головою комітету кредиторів Боржника, та заслухано звіт арбітражного керуючого Дарієнко В.Д., на думку судової колегії, не може свідчити про наявність повноважень у згаданих осіб на підписання Заяви про розірвання мирової угоди від 21.10.2008 р., оскільки повноваження цими зборами кредиторів надані Свєткіну В.В. саме з 22 червня 2012 р., тоді як сама заява була подана та підписана ними вже 10.10.2011 р. Питання ж про повноваження Дарієнко В.Д. на згаданих зборах не вирішувалось взагалі.

Зважаючи на вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, що подана 10.10.2011 р. до господарського суду Одеської області Заява (вих. № 3670 від 16.09.2011 р.) про розірвання мирової угоди від 21.10.2008 р. підписана особами, які не мали права її підписувати, та особами, посадове становище яких не зазначено, й, відтак, наявність повноважень у яких на підписання вказаної Заяви не доведена, а викладені в ній (Заяві) претензії до Боржника є такими, що не підтверджені та спростовуються самими кредиторами Боржника, у зв'язку з чим вона не може бути прийнята до розгляду господарським судом та бути підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство ПСП „Кришталь". Аналогічні висновки стосуються і доповнення до Заяви.

Враховуючи положення ст. 4 1 ГПК України, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд при розгляді заяви про розірвання мирової угоди діє в рамках приписів ст. 81 ГПК України, тому зважаючи на зазначені обставини, Заява про розірвання мирової угоди від 10.10.2011 р. з доповненням до неї має бути залишена без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу ПСП „Кришталь".

Керуючись ст. ст.81, 99, 101-106 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити

Ухвалу господарського суду Одеської області від 18.01.2012р. про розірвання мирової угоди та поновлення провадження по справі скасувати.

Заяву про розірвання мирової угоди від 16.09.2011р. (вих. № 3670) залишити без розгляду.

Постанова підписана 06.07.2012 р.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Аленін О.Ю.