Постанова

від 09.07.2012 по справі 5019/391/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2012 р. Справа № 5019/391/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вовчко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача 2 Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 на рішення господарського суду Рівненської області від 24.05.12 р.

у справі № 5019/391/12 (суддя Заголдна Я.В. )

позивач Приватне підприємство "АВ - ГРУП"

відповідач 1 Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

відповідач 2 Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про зобов'язання відповідача виконувати умови договору оренди приміщення від 08 квітня 2011 року

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - ОСОБА_3 (угода-доручення від 03.07.2012р.).

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.05.2012 року у справі №5019/391/12 позов Приватного підприємства "АВ - ГРУП" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання виконувати умови договору оренди приміщення від 08 квітня 2011 року задоволено частково. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 виконувати умови договру оренди від 08.04.2011 року. В задоволені позову до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмолено. Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь приватного підприємства "АВ-ГРУП" 1073,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач 2 - ПП ОСОБА_2 звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду в частині зобов'язання ПП ОСОБА_2 виконувати умови договору оренди від 08.04.2011 р. скасувати; провадження у справі в цій частині припинити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт в апеляційній скарзі та його представник безпосередньо в судовому засіданні зазначає, що відповідно до договору дарування від 25.11.2011 року ОСОБА_2 є власником будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1, як фізична особа громадянин, а не як суб'єкт підприємницької діяльності. Відтак, на думку скаржника, даний спір не підвідомчий господарським судам України.

Позивач - ПП "АВ-Груп" у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скуаргу - без задоволення.

В судове засідання представники позива та відповідача 1 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача 1, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.178-180).

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 11.06.2012 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача 2, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог скасувати; в цій частині провадження у справі припинити.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 квітня 2011 року між фізичної особою -підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець/відповідач 1) та Приватним підприємством "АВ-ГРУП" (орендар/позивач) був укладений договір оренди приміщення (далі - договір оренди, а.с.8), відповідно до п.1.1 якого орендодавець зобов'язувався передати орендарю, а орендар в свою чергу зобов'язувався прийняти в оренду приміщення, визначене в договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Приміщення, яке передається в оренду за договором, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, має площу 259,9 кв.м (п.1.2. договору оренди).

Відповідно до п.7.1 договору оренди, останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 08 березня 2014 року.

08 квітня 2011 року приміщення було передано в оренду позивачу, що в свою чергу підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання приміщення в оренду (а.с.10), в якому зазначено, що на виконання умов договору оренди приміщення від 08.04.2011р. орендодавець передав, а орендар прийняв від орендодавця в платне тимчасове користування на умовах найму (оренди) нежитлове приміщення аптеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, 08.04.2011 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (власник/відповідач 2), що діє на підставі свідоцтва про право власності, Приватним підприємством "АВ-ГРУП" (орендар/позивач) та приватним підприємством "Аптека 36,6" (суборендар) був укладений договір суборенди приміщення (далі - договір суборенди, а.с.11-12).

08.04.2011 року приміщення було передано в суборенду ПП "Аптека 36.6" за актом приймання-передачі, в якому зазначено, що на виконання умов договору суборенди приміщення від 08.04.2011р. орендар передав, а суборендар прийняв від орендаря в платне тимчасове користування на умовах найму (суборенди) нежитлове приміщення аптеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому, 25 листопада 2011 року між ОСОБА_1 (дарувальник/відповідач 1) та ОСОБА_2 (обдаровувана/відповідач 2) був укладений договір дарування (далі - договір дарування, а.с.151-152), відповідно до п.1 якого, дарувальник передає у власність обдарованій будівлю аптеки, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Водночас, новий власник, ФОП ОСОБА_2, не бажаючи перебувати у орендних правовідносинах з ПП "АВ-ГРУП" 07.02.2012р. надіслала на адресу останнього листа, в якому повідомила, про намір розірвати дію усіх договорів підписаних між ПП ОСОБА_1 та ПП "АВ-ГРУП" (а.с.16).

В свою чергу, директор "АВ-ГРУП" Войтко Е.В. листом від 13.02.2012р. за №3 повідомив, що не вбачає підстав для розірвання договору оренди приміщення аптеки за адресою: АДРЕСА_1, оскільки сумлінно виконує свої зобов'язання за вищезазначеним договором (а.с.18).

Проте, як вбачається з листа від 24.02.2012 року №02-08/146, ПАТ "АЕС Рівнеобленерго", повідомило приватне підприємтсво "Аптека 36,6" про те, що ФОП ОСОБА_2, як новий власник, розірвала всі договори з орендарями та суборендарями і як власник об'єкту АДРЕСА_1. Крім того, заявила про те, що крім неї будь-який інший суб'єкт не має права користуватися цим приміщенням, а тому просить розірвати договір про постачання електричної енергії на вказаний об'єкт (а.с.15).

З огляду на викладене, позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про зобов'язання відповідача виконувати умови договору оренди приміщення від 08.04.2011 року.

Місцевий господарський суд зважаючи на вищевикладені обставини справи та враховуючи приписи ст.ст. 525, 526, 629, 770 ЦК України та ст.ст. 188, 291 ГК України задоволив позов частково, зобов'язавши ФОП ОСОБА_2 виконувати умови договору оренди приміщення від 08.04.2011р.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив у своєму рішенні, що договір оренди приміщення від 08.04.2011 р., укладений між ФОП ОСОБА_1 і ПП "АВ-ГРУП" у встановленому законом порядку розірвано або припинено не було. Крім того зазначив, що згідно чинного законодавства та умов договору зміна власника будівлі, не тягне за собою автоматичного розірвання договору оренди приміщення від 08.04.2011 року.

Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Так, відповідно до приписів статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є субєктами підприємницької діяльності.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу (ч.1 ст.21 ГПК України).

Перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам, наведено у статті 12 ГПК України, пунктом першим частиною першою якої визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

В пунктах 1,2,3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року за №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Як вбачається з договору дарування від 25.11.2011 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, останній був укладений з ОСОБА_2 як фізичною особою громадянином, а не як суб'єктом підприємницької діяльності.

Зазначене також підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом про державну реєстрацію прав від 28.11.2011 року, виданим КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", відповідно до якого власником будівлі аптеки є ОСОБА_2 саме як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець (а.с.176).

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 є власником будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як фізична особа, а не як суб'єкт підприємницької діяльності, та зважаючи, що докази використання останньою спірної будівлі у підприємницькій діяльності в матеріалах справи відсутні, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не підвідомчий господарському суду Рівненської області, а відтак провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в частині позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, оскільки остання з 25.11.2011 року не є стороною спірного договору оренди, що виключає можливість останньої виконувати умови цього договору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 24.05.2012 року прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на що, апеляційну скаргу відповідача 2 слід задоволити, а рішення господарського суду Рівненської області в частині задоволення позовних вимог скасувати, провадження у справі в цій частині припинити.

Керуючись ст.ст. 80 ч.1 п.1, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 24.05.2012 року в частині задоволення позовних вимог - скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення.

Провадження у справі припинити.

В решті рішення залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.