Постанова

від 05.07.2012 по справі 5023/1777/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04»липня 2012 р. Справа № 5023/1777/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Лакіза В.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача -не з*явився,

відповідача -представник Нестерцов Д.І. за довіреністю № 46 від 22.11.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд-Комфорт», м. Харків, (вх.1909Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2012 р. у справі № 5023/1777/12,

за позовом- Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд-Комфорт», м.Харків,

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. М.Харків,

про визнання недійсним рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд визнати недійсним пункт 2 рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 1/02-42-11 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу», постановленого 13.12.2011 року № 143-К, яким було визнано ТОВ «Новобуд-Комфорт», нарахувавши споживачам, які мешкають в житлових будинках по вул. Залеській № 3-А, № 5, Ак. Барабашова, № 36-А, Ак.Павлова, № 160Д, Гв. Широнинців, №29 м. Харкова, компенсацію витрат з опалення за необґрунтованими завищеними тарифами, що призвело до ущемлення їх інтересів, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку управління будинками, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Також позивач просив визнати недійсним пункт 3 вищевказаного рішення, яким згідно з абзацем 2 частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»накладено на позивача за порушення, зазначене в пункті 2 рішення, штраф у розмірі 68000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.05.2012 р. (суддя Ольшанченко В.І.) в позові відмовлено. При цьому, рішення мотивовано тим, що позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою після закінчення присічного строку, встановленого статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2012 року у справі № 5023/1777/12 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що висновок місцевого господарського суду про отримання позивачем рішення відповідача 22.12.2011 року, оскарження якого є предметом цієї справи, не відповідає дійсності, оскільки у повідомленні про вручення поштового відправлення №6120202887870 розписалася від імені позивача невідома особа. Проте, суд не з*ясував, хто ця особа і яке відношення вона має до позивача. Окрім того, суд в оскаржуваному рішенні не взяв до уваги докази одержання 26.12.2011 року позивачем спірного рішення відповідача. Вказане, на думку апелянта, свідчить про порушення судом правил дослідження доказів, що призвело до незаконного рішення.

Також скаржник вважає, що місцевим господарським судом порушено статті 223, 250 Господарського кодексу України та статтю 264 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач у судове засідання не з*явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином і в установлений законом строк, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення ухвали апеляційного суду від 08.06.2012 року.

Представник відповідача проти розгляду справи у відсутності представника позивача не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

13.12.2011 року адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 1/02-42-11 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»винесено рішення № 143-К, яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуд-Комфорт»за результатами діяльності 2008-2010 років та станом на листопад 2011 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку управління будинками в межах житла, що обслуговується в місті Харкові по вул. Заміській, № 3-А, № 5, АК. Барабашова, №36-А, Ак. Палова, № 160Д, Гв. Широнинців, № 29А, із часткою 100 відсотків. А також визнано, що ТОВ «Новобуд-Комфорт», нарахувавши споживачам, які мешкають в житлових будинках по вул. Заліській, № 3-А, № 5, Ак. Барабашова, №36-А, АК. Павлова, №160 Д, Гв. Широнинців, № 29А м. Харкова, компенсацію витрат з опалення за необґрунтованими завищеними тарифами, що призвело до ущемлення їх інтересів, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частини 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку управління будинками, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, та за зазначене порушення накладено на ТОВ

«Новобуд-Комфорт»штраф у розмірі 68000,00 грн. згідно з абзацем 2 частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до приписів статті 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.

Частиною першою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і не спростовано в апеляційній інстанції, вказане рішення надіслано 17.12.2011 року відповідачем позивачу разом з листом № 02-26/1-4294 від 16.12.2011 року (а.с.81,82) та отримано 22.12.2011 уповноваженою особою позивача - Тимошенко за довіреністю, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6120202887870 ( а.с. 83).

Окрім того, отримання відповідачем оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету, саме 22.12.2011 року, підтверджується листом Поштампу -Центру поштового зв'язку № 1 від 10.05.2012 року за вих. № 09-01-722, з якого вбачається, що рекомендований лист №6120202887870, відправлений 17.12.2011 року з 202 відділення поштового зв'язку м. Харкова на адресу ТОВ «Новобуд-Комфорт», пр. Московський,буд. 199-д-5, оф.108.2, м. Харків, 61037, згідно виробничих документів 37 відділення поштового зв'язку м. Харкова, вручений 22.12.2011 року уповноваженій особі на отримання пошти Тимошенко М.В.; укладеним між сторонами договором № 10434/7 від 01.01.2011 року на доставку поштових відправлень та періодичних друкованих видань юридичним особам 37 поштовим відділенням, пунктом 2.2.2 якого передбачено, що Тимошенко М.В. ( бухгалтер) призначено уповноваженою особою, якій доручається одержання усіх поштових відправлень ( а.с.119) та формою 8 від 22.12.2011 року (а.с. 118).

З матеріалів даної справи вбачається, що позовну заяву ТОВ «Новобуд-Комфорт» надіслало до господарського суду Харківської області 07.04.2012 року, про що свідчить відмітка відділення зв'язку на конверт ( а.с. 74).

Відповідно до приписів частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Отже, передбачений цією нормою строк є присікальним, і визначені згідно зі статтею 223 Господарського кодексу України строки реалізації господарсько-правової відповідальності на відповідні правовідносини не поширюються.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України у справі № 102-42-11, постановленого 13.12.2011 р., оскільки позивачем пропущено встановлений законом строк на звернення щодо його оскарження.

Така позиція колегії суддів узгоджується з пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 року, в якому зазначено, що у застосуванні припису частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке.

За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.

Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.

Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Відповідно до статті 33 господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-як фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені норми права, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що рішення відповідача було ним отримано 26.12.2011 року, оскільки такі твердження спростовуються вищенаведеними матеріалами справи та ніякими іншими доказами не підтверджені.

Посилання позивача на позовну заяву, повернуту ухвалою господарського суду від 02.03.2012 року у справі № 5023/1059/12, яка була залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2012 року, як на підставу своєчасного оскарження рішення відповідача, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки присічний строк не відновляється судом незалежно від причин його пропуску.

Твердження апелянта стосовно того, що у повідомленні про вручення поштового відправлення №6120202887870 розписалася від імені позивача невідома особа також спростовуються вищенаведеними матеріалами справи, а саме, договором № 10434/7 від 01.01.2011 р. та формою 8 від 22.12.2011 року, оскільки Тимошенко М.В. є уповноважена особа на отримання кореспонденції товариства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2012 року у справі № 5023/1777/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1 ч.1 статті 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд-Комфорт»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2012 р. у справі №5023/1777/12 залишити без змін.

повний текст постанови складено 05.07.2012 р.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя В.В.Лакіза

суддя В.С.Хачатрян