Рішення
від 09.11.2006 по справі 20-11/106
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-11/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"09" листопада 2006 р. справа № 20-11/106

За позовом Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя

до відповідачів Повного товариства “Техснаб Костиря”, Приватного підприємства “Сибарид”

про визнання угоди фіктивною.

Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники:

від позивача Расохацька І.В., довіреність № 99/10-0 від 11.01.06

від відповідача не з'явився (Приватне підприємство “Сибарид”)

від відповідача не з'явився (Повне товариство “Техснаб Костиря”)

СУТЬ СПОРУ:

Державна податкова інспекція в Нахімовському районі м. Севастополя звернулася до господарського суду м. Севастополя з позовом до Повного товариства “Техснаб Костиря”, Приватного підприємства “Сибарид” про визнання угоди фіктивною.

Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя звернулася до господарського суду м. Севастополя з позовом до Повного товариства «Техснаб Костиря»(далі –ПТ «Техснаб Костиря»), Приватного підприємства «Сибарид»(далі –ПП «Сибарид») про визнання фіктивною на підставі ст. 234 Цивільного кодексу України (у редакції 2004 р.) угоди (договору купівлі - продажу №01/07-04 від 28.07.2004 р.), укладеної між сторонами та оформленої податковими накладними від 12.08.2004 р. № 597, 598, 599, від 07.09.2004 р. №601 і видатковою накладною від 07.09.2004 р. 3 567/07.

У процесі розгляду справи Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м.Севастополя подала заяву про уточнення позовних вимог і просить визнати угоду (договор купівлі - продажу №01/07-04 від 28.07.2004 р.), укладену між ПТ «Техснаб Костиря»і ПП «Сибарид», недійсноюї на підставі ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України.

В обґрунтування заявленого позову ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя посилається на те, що Приватне підприємство «Сибарид», усвідомлювало протиправність укладеної з Повним товариством «Техснаб Костиря» угоди і протиріччя її мети інтересам держави і суспільства та свідомо припускало настання протиправних наслідків, оскільки рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 5 липня 2004 р. по справі №2-2772-04 скасована державна реєстрація та визнано недійсним з моменту реєстрації Свидоцтво про державну реєстрацію Приватного підприємства «Сибарид”. Крім того, на думку позивача, реєстрація ПП «Сибарид»без наміру здійснювати господарську діяльність, також свідчить про наявність наміру в ПП «Сибарид»на здійснення угоди суперечної інтересам держави і суспільству.

Відповідач –ПТ «Техснаб Костиря»вимоги позивача не визнає, обґрунтовує свої заперечення тим, що винесення судом рішення про визнання недійсними установчих документів платника податків не свідчить про припинення правоздатності юридичної особи та ії ліквідації, оскільки юридична особа вважається ліквідованою з моменту ії виключення з Єдиного державного реєстру підприємств і организций України. Крім того, ПТ «Техснаб Костиря»надало докази реалізації товару, придбаного у ПП «Сибарид», ФГУП «13 Судноремонтный завод ЧФ»МО РФ, що на його думку підтверджує дійсність угоди і відсутність у ПТ «Техснаб Костиря»наміру на здійснення угоди суперечної інтересам держави і суспільству.

Відповідач –ПП «Сибарид»явку повноважних сторін у судове засідання не забезпечив, про причини неявки в суд не повідомив, витребувані судом докази не надав, про час та місце судового засідання був повідомленій належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача були роз'яснені його права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив:

Повне товариство “Техснаб Костиря” (Покупець) уклало з Приватним підприємством “Сибарид” (Продавець) договір №01/07-04 від 28 липня 2004 р. купівлі - продажу товарно-матеріальних цінностей відповідно до специфікації № 1. У зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей Приватним підприємством “Сибарид” були виписані податкові накладні від 12.08.2004 р. № 597 на 31.618,26 грн., у тому числі ПДВ –5.269,71 грн., № 598 на 29.486,52 грн., у тому числі ПДВ – 4.914,42 грн., № 599 на 8895,22 грн., у тому числі ПДВ –1.482,54 грн., від 07.09.2004 р. № 601 на 41.888,64 грн., у тому числі ПДВ –6.981,44 грн., і, відповідно, видаткову накладну № 567/07 від 07.09.2004 р. Розрахунки між Повним товариством “Техснаб Костиря” та Приватним підприємством “Сибарид” здійснювалися в безготівковій формі відповідно до платіжних доручень від 12.08.2004 р. № 9, від 22.09.2004 р. № 18.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 5 липня 2004 р. по справі №2-2772-04 за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Сибарид»скасована державна реєстрація ПП “Сибарид”, визнано недійсним з моменту реєстрації Свидоцтво про державну реєстрацію Приватного підприємства «Сибарид”. У виконання рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 5 липня 2004 р. по справі №2-2772-04 Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією актом від 24 лютого 2005 р. № 66 анульоване Свідоцтво № 15237973 від 04.07.2002 р. про реєстрацію Приватного підприємства «Сибарид»як платника податку на додану вартість з дати його видачі.

Згідно ст. 80 Цивільного кодексу України (у редакції 2004 р.) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступає від ії імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ст. 92 ЦК України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського або управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з їх господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. (ст. 207 ГК України).

Ленінський районний суд м.Кіровограда встановив, що Телегіна С.А., яка відповідно до установчих документів є засновником Приватного підприємства «Сибарид», не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Таким чином, угода між Повним товариством «Техснаб Костиря»та Приватним підприємством «Сибарид»укладена з метою, свідомо противної інтересам держави, тому що Приватне підприємство «Сибарид», яке було зареєстроване без наміру здійснювати господарську діяльність, усвідомлювало протиправність укладеної з Повним товариством «Техснаб Костиря»угоди і протиріччя її мети інтересам держави і суспільства та свідомо допускало настання протиправних наслідків.

Дослідивши надані сторонами докази суд вважає, що намір на укладення угоди, що суперечить інтересам держави, мала тільки одна сторона угоди - Приватне підприємство «Сибарид».

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - у доход держави за рішенням суду стягується всі одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави всі одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї із сторін все одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, угоду, укладену між ПП “Сибарид” та ПТ “Техснаб Костиря” такою, що підлягає визнанню недійсною в порядку ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України із застосуванням наслідків, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідачів пропорційно витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р И Ш И В :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати угоду (договір купівлі - продажу №01/07-04 від 28.07.2004 р.), яка укладена між ПТ “Техснаб Костиря” та ПП “Сибарид”, недійсною.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Сибарид” (25006, м. Кіровоград, вул. Луначарського, 1 “Б”, к. 139 “А”, ідентифікаційний код 32039829, р/р 26007180 у КФ “Логбанк” МФО 3323680) на користь Повного товариства “Техснаб Костиря” (90041, м. Севастополь, вул. Генерала Жіділова, б. 18, кв. 38, ідентифікаційний номер 32973301, р/р 26005945192271 у СФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 324195) суму 111.888,64 грн., як оплату за поставлену продукцію.