Рішення

від 20.07.2007 по справі 2-106/2007

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2-106/07

справа №

2-106/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 липня 2007 року.                                                Вільногірський

міський суд

Дніпропетровської

області в складі: головуючого судді      Шаповала

Г.І.

при

секретарі       Кудіній Н.І.

з участю:

представників позивачів:     ОСОБА_3. ОСОБА_5

представника

відповідача:    Єлізарова А.Є.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську,

Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відділення

виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань України в Верхньодніпровському районі,

Дніпропетровської області (надалі „Верхньодніпровське відділення ВД

ФССНВУ") про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяних смертю

годувальника,

УСТАНОВИВ:

02.08.06 року

позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про наступне.

26.11.05

року в 04.15 годин в АДРЕСА_1, під час виконання трудових обов'язків з рідною

сестрою позивача - ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка працювала засипальником шихти в

Товаристві з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Вільногірське скло», стався

нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого наступила смерть сестри.

Згідно

Акту № 8 за формою Н-1 від 16.12.05 року нещасний випадок, який привів до

смерті сестри, пов'язаний з виробництвом.

Під час

перебування в трудових відносинах з ТОВ «Вільногірське скло», потерпіла ОСОБА_2

була застрахована від нещасного випадку на виробництві згідно з нормами Закону

України «Про загально обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання» (надалі Закон).

Згідно

ч.2 ст.13 і ч.1 ст.14 зазначеного Закону, страховий випадок, відповідно до

ситуації з сестрою - це визначена у часі подія , яка відбулася в процесі

виконання працівником трудових обов'язків, внаслідок чого наступила смерть

працівника (нещасний випадок).

Таким

чином, оскільки смерть сестри позивача пов'язана з виробництвом, як це

зазначено в акті спеціального розслідування від 16.12.05 року і в акті Форми

Н-1 від 16.12.05 року, то наступив страховий випадок, на підставі якого згідно

з ст. 1 вищезазначеного Закону, позивач має право на відшкодування майнової і

моральної шкоди, заподіяних позивачу смертю її сестри.

В свою

чергу, на підставі ст.9 Закону України «Про охорону праці в Україні»

відшкодування шкоди, заподіяної смертю працівника, здійснюється Фондом

соціального страхування від нещасних випадків, згідно з Законом.

У

випадку з сестрою позивача представником Фонду соціального страхування від

нещасних випадків, який повинен здійснити установлені законом відшкодування,

являється відповідач.

Статтею

21 Закону передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі

сплатити майнову та моральну шкоду, спричинені внаслідок смерті працівника.

Така шкода сплачується потерпілим - членам сім'ї померлого та особам, які

перебували на його утриманні.

До

майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню в даному випадку відносяться, як це

передбачено п.2 ч.2 ст. 28 Закону, є одноразова допомога позивачеві, як члену

сім'ї померлої, який перебуває на її утриманні. Розмір зазначеної одноразової

допомоги, виходячи із п. 7 ст.34 Закону, повинен складати суму розміром не

менше річного заробітку потерпілої, оскільки позивач являється інвалідом 2

групи і являлася утриманцем покійної сестри.

Згідно

довідки про середній заробіток № 1895 від 07.12.05 року, виданої ТОВ

«Вільногірське скло», заробіток ОСОБА_2за 2005 рік склав 448.51 грн. в місяць,

і таким чином розмір одноразової допомоги, який належить до сплати відповідачем

на користь позивача, складає: 448.51x12 місяців = 5382.12 грн. (річний

заробіток).

Проте,

відповідач до цього часу не здійснив належних позивачу страхових виплат,

оскільки не встановлено факт перебування позивача на утриманні у сестри при її

житті і наявність у них однієї сім'ї.

Позивач

вважає відмову відповідача у виплаті йому страхових виплат не законною за

наступних обставин.

Виходячи

із змісту ст. 3 Сімейного Кодексу України, постає, що сім'я, в тому числі

створюється і на підставі кровного споріднення, і члени сім'ї залишаються

сім'єю і в тому випадку, якщо за поважної причини не проживають сумісно. Такою

поважною причиною являлася робота сестри в м. Вільногірську. Проте, не

дивлячись на окреме проживання, позивач та сестра являлися однією сім'єю,

сестра мала город і регулярно постачала позивача овочами, а також допомагала

матеріально. З смертю сестри позивач втратила годувальника. Те що позивач

фактично являлася утриманцем сестри, підтверджується актом депутата та довідкою

про інвалідність позивача.

Відповідно

до ч.7 ст.13 Закону, підставою для оплати потерпілому страхових виплат є акт

розслідування нещасного випадку установленої форми.

Також,

внаслідок смерті сестри позивач зазнала та продовжує зазнавати душевних

страждань, внаслідок чого їй спричинено моральної шкоди, яка відповідно до ст.

ст. 21,28 Закону України «Про загально обов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання...», повинен відшкодувати відповідач, оскільки зазначеними нормами

встановлено, що у випадку настання страхового випадку Фонд зобов'язаний в

установленому порядку, своєчасно і в повному обсязі відшкодувати шкоду,

спричинену у випадку смерті працівника, сплативши особам, які перебували на

його утриманні, грошові кошти за моральну шкоду при наявності факту спричинення

такої шкоди потерпілому.

Оскільки

позивач є інвалідом 2 гр., що підтверджується відповідним документом, то

позивач фактично перебувала на утриманні у своєї сестри, смерть якої залишила

позивача суттєвого для неї матеріального доходу. В цей час в зв'язку зі смертю

сестри позивачу приходиться

вживати значних додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності,

оскільки позивач змушена тепер проживати тільки за рахунок своєї пенсії.

Також

позивач зазнає постійного душевного болю від усвідомлення того, що більше з нею

не буде поряд дорогої людини. Цю втрату позивач прямо пов'язує з порушеннями

законодавства з боку роботодавця сестри - ТОВ «Вільногірське скло», оскільки в

п.7 акту Н-1 з розслідування нещасного випадку на виробництві від 16.12.05 року

причинами нещасного випадку зазначені: недостатня надійність засобів

виробництва; відсутність медичного огляду; порушення посадових обов'язків

безпосередніми керівниками ОСОБА_2

Вищезазначені

порушення в своїй сукупності призвели до смерті сестри позивача, і як наслідок

цього стали причиною душевних страждань, які спричинили позивачу моральну

шкоду. Спричинену моральну шкоду позивач оцінює в грошовому вимірі в 26 915.00

грн. із розрахунку 5-річного заробітку померлої сестри.

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16,23,1167,1200 ЦК України, ст.

ст.13,14, 211,28, 34 Закону України «Про загально обов'язкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, що спричинили втрату працездатності», ст. 9 Закону України «Про

охорону праці», позивач прохає:

·   установити

факт, що позивач до 26.11.05 року являлася утриманцем сестри - ОСОБА_2;

·   стягнути

з відповідача на користь позивача: одноразову допомогу як утриманцю в розмірі

5382.12 грн., яка належна позивачу в зв'язку з смертю на виробництві сестри -

ОСОБА_2; та компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 26 915.00 грн.

В

судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3. надала письмову заяву від

10.07.07 року, в якій уточнила позовні вимоги, а саме: прохає установити факт,

що до 22.11.05 року ОСОБА_4перебувала на утриманні сестри -ОСОБА_2; прохає

стягнути з відповідача на користь позивача одноразову допомогу у розмірі

5382.12 грн., належну в зв'язку з смертю на виробництві сестри - ОСОБА_2;

прохає стягнути з відповідача на користь позивача щомісячні страхові виплати

пенсії в зв'язку з втратою годувальника, належну в зв'язку з смертю на

виробництві сестри - ОСОБА_2, з дня її смерті, тобто з 22.11.2005 року, а саме

за листопад 2005 року - 44.85 грн., за період з 22.11.05 р. по 01.03.06 р. -

149.50 грн., щомісячно, в період з 01.03.06 року по 01.03.07 року - 176.87

грн., щомісячно, - всього на загальну суму -2615.79 грн. Позовну вимогу про

стягнення моральної шкоди в сумі 26 915.00 грн., викладену в первісному позові,

виключила.

В

судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги в

повному обсязі з врахуванням внесених до них змін, та пояснив, що ОСОБА_1

будучи інвалідом 2 гр. мешкала в м. Верхньодніпровську разом зі своєю матір'ю -

пенсіонеркою, але за станом свого здоров'я вони обидві перебували на утриманні

своєї сестри - ОСОБА_2, яка систематично до них приїжджала, доглядала за ними

та вела спільне господарство. Це доказується як актом депутата так і

показаннями свідків. Окрім того є рішення Вільногірського міського суду від

28.03.06 року,

яким визнано, що мати перебувала на утриманні дочки - ОСОБА_2, і їй за цим

рішенням здійснено належні одноразові виплати та  призначено відповідну пенсію.

Представник

позивача - ОСОБА_3., яка, за

її згодою, була допитана в судовому засіданні в якості свідка, позовні вимоги

підтримала в повному обсязі з врахуванням внесених змін. По-суті пояснила, що

позивач ОСОБА_1та ОСОБА_2являються рідними сестрами. ОСОБА_1 в шлюбі не

перебувала, дітей не має, являється інвалідом 2 гр. і разом з матір'ю -

пенсіонеркою ОСОБА_6, 1928 р. народження, мешкає в м. Верхньодніпровську.

Протягом багатьох років обидві жінки перебували на утриманні та під доглядом

ОСОБА_2 Велося спільне господарство. їй про це відомо особисто, тому що вона

являється дружиною сина ОСОБА_2 - ОСОБА_7і також неодноразово приїжджали до

ОСОБА_1. За рішенням Вільногірського міського суду від 28.03.06 року було

визнано, що мати перебувала на утриманні ОСОБА_2, і їй виплачується відповідна

пенсія, щодо сестри - позивача у справі, це питання відповідач також не вирішує

без судового рішення.

Представник

відповідача в судовому засіданні заявив, що вирішення позову, з врахуванням

внесених до нього змін, залишає на розгляд суду. На його думку, за обставин,

які встановлені в судовому засіданні, стверджувати, що позивач - ОСОБА_1

являлася членом сім'ї ОСОБА_2 підстав немає, тому, що позивач проживала окремо.

Проте, на його думку, позивач мала право на утримання від своєї сестри, що

також являється підставою для певних платежів з боку ФССНВ України.

Із

показань свідка ОСОБА_7 витікає, що внаслідок смерті його матері - ОСОБА_2

22.11.05 року внаслідок нещасного випадку на виробництві в ТОВ «Вільногірське

скло» йому, його тітці ОСОБА_1 було завдано шкоди. Тітка - ОСОБА_1 являється

інвалідом 2 гр. і фактично перебувала на утриманні матері, яка систематично

їздила до своєї сестри, доглядала її та їх матір. Фактично мати проживала і в

м. Вільногірську і в м. Верхньодніпровську у сестри. До цього змушували сімейні

обставини.

Із показань

свідка ОСОБА_8 витікає, що вона добре знала ОСОБА_2, яка померла від нещасного

випадку на виробництві, і приймала участь в організації та проведенні її

похорон. В зв'язку з тим, що не було родичів, а син ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та його дружина

не були в змозі, то оформленням всіх необхідних документів для похорон

займалася вона особисто.

Згідно

копії свідоцтва про народження ЯИ № НОМЕР_1, виданого 23.06.1954 p., батьками

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, являються ОСОБА_9та ОСОБА_6.(а.с.7).

Згідно

копії свідоцтва про народження ЯК № НОМЕР_2, виданого 15.12.1955 p., батьками

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження, являються ОСОБА_9та ОСОБА_6.(а.с.8)

Згідно

довідки ВРАЦС Канівського району, Черкаської області від 20.01.06 р. № 13

ОСОБА_2та ОСОБА_10уклали

шлюб 05.10.1974 р. у виконкому

Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області з присвоєнням

обом прізвища ОСОБА_10, (а.с.9).

Згідно

довідки ВРАЦС Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської

області від 16.01.05 р. № 21 ОСОБА_2та ОСОБА_11уклали

шлюб 08.05.1983 р. у відділі

РАЦС м. Вільногірська, Дніпропетровської області з присвоєнням обом прізвища

ОСОБА_2. (а.с. 10).

Згідно

копії Акту № 8 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми, Н-1,

затвердженого першим заступником начальника територіального управління

Держнаглядохоронпраці України по Дніпропетровській області В.М. Огородником від

19.12.2005 року, ІНФОРМАЦІЯ_3о 4 годині 15 хв. в ТОВ «Вільногірське скло»

стався нещасний випадок з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження.(а.с. 11-18).

Згідно

Акту спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що

стався ІНФОРМАЦІЯ_3з засипальником шихти скляного цеху № 1 ТОВ «Вільногірське

скло» ОСОБА_2, 1955 р. народження, остання померла о 7 годині 45 хвилин

ІНФОРМАЦІЯ_3в Вільногірській міській лікарні. Даний нещасний випадок пов'язаний

з виробництвом, (а.с.19-28).

Згідно

копії довідки виконавчого комітету Верхньодніпровської міської Ради від

22.06.06 року № 922 ОСОБА_1у складі сім'ї проживає разом з матір'ю - ОСОБА_6 по

АДРЕСА_1, (а.с.29).

Згідно

копії довідки сер. МСЕ-ДНА-01 № 122789 від 28.07.1999 р. ОСОБА_1 встановлено 2

гр. інвалідності, безстроково, (а.с. 30).

Згідно

копії та оригіналу Акту № 1 від 20.05.2006 року, складеного депутатом

Верхньодніпровської міської ради Шаповаленком Д.І. в присутності свідків

ОСОБА_12, ОСОБА_13, зі слів останніх, ОСОБА_1, яка мешкає по АДРЕСА_1,

являється інвалідом 2 гр. і дійсно перебувала на утриманні своєї сестри

-ОСОБА_2, яка регулярно приїжджала до сестри, здійснювала за нею догляд,

надавала допомогу в веденні домашнього господарства до дня своєї загибелі на

роботі 22.11.05 року, (а.с.31).  Згідно

копії рішення Вільногірського міського суду від 28.03.06 року з Відділення

виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань України в Верхньодніпровському районі,

Дніпропетровської області, стягнуто на користь ОСОБА_6, матеріальну шкоду в

сумі 32297.72 грн., завдану їй у зв'язку з смертю дочки ОСОБА_2внаслідок

нещасного випадку на виробництві.

Згідно

копії довідки б/н та довідки № 443, виданих ВРАЦС Вільногірського міського

управління юстиції, ОСОБА_2померла ІНФОРМАЦІЯ_3у м. Вільногірську, про що

зроблено відповідний запис 24.11.2005 р. за № 312 в книзі реєстрації актів про

смерть. Причина смерті - численні переломи ділянок тіла.

Згідно

узгодженого між сторонами розрахунку позивачу слід сплатити пенсійні виплати за

2005 рік - 194,35 грн., за 2006 рік - 2067.70 грн., за 2007 рік - 353.74 грн. -

всього на суму 2615.79 грн., а також одноразову допомогу у розмірі річної

заробітної плати ОСОБА_2 в сумі 5231.58 грн.

Після

того, як були вислухані пояснення та показання представників позивача,

пояснення представника відповідача, на підставі оцінки в сукупності всіх

представлених та досліджених в судовому засіданні доказів, керуючись законом,

суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі з врахуванням

внесених до нього змін, за наступних обставин.

Суд

вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок

невиконання уповноваженим органом передбаченого законом обов'язку з

відшкодування особі, яка перебувала на утриманні, являлась інвалідом, шкоди

завданої внаслідок смерті особи (годувальника) від нещасного випадку на

виробництві.

Суд вважає

встановленими наступні факти на відповідні їм правовідносини.

Факт

настання смерті ОСОБА_2внаслідок нещасного випадку на виробництві в ТОВ

«Вільногірське скло» 22.11.2005 року, що даний факт пов'язаний з виробництвом.

Дані факти підтверджується копією Акту фН-1 про нещасний випадок на

виробництві, копією Акту про спеціальне розслідування нещасного випадку на

виробництві, взаємним визнанням сторін.

Факт

перебування ОСОБА_2та ОСОБА_1в родинних та сімейних відносинах, тобто, що вони

являються рідними сестрами і підтримували між собою сімейні стосунки, що

ОСОБА_1, інвалід 2 гр., станом до 22.11.05 року перебувала на утриманні у

ОСОБА_2, її сестри. Дані факти підтверджуються показаннями свідків, копіями

свідоцтв про народження, свідоцтв про укладення шлюбу, актом депутата

Верхньодніпровської міської ради, визнані представником відповідача, за

виключенням факту перебування на утриманні. Суд вважає, що за обставин,

встановлених в судовому засіданні, та наданих доказів є всі підстави для

визнання факту, що позивач перебувала на утриманні у ОСОБА_2 як член сім'ї,

інвалід 2 гр.

Факт

встановлення позивачу - ОСОБА_12 гр. інвалідності безстроково, згідно копії

довідки серії МСЕ-ДНА-01 № 122789 від 28.07.1999 р.

Згідно

ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування

від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності», у разі настання страхового випадку Фонд

соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому

законодавством порядку: 1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду,

заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його

смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: б)

одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті

потерпілого; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок

нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно

ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили

втрату працездатності», страховими виплатами є грошові суми, які згідно із

статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків

виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання

страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із: 2) страхової виплати

в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та

особам, які

перебували на утриманні померлого); 4) страхової виплати

пенсії у зв'язку з втратою  годувальника.

Згідно

ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування

від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності», у разі смерті потерпілого право на одержання

щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1

частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які

перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на

одержання від нього утримання,.... Такими непрацездатними особами є: 3)

інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; Пенсія у разі смерті

годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

Згідно

ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування

від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності», 7. У разі смерті потерпілого внаслідок

нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги

його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і,

крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка

перебувала на його утриманні, .... 9. У разі смерті потерпілого суми страхових

виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного

заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та

працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці

виплати. Страхові виплати особам, які втратили годувальника, провадяться в

повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника

та інших доходів.

10.

Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у

зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається

згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за

загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується

Кабінетом Міністрів України.

12.

Середньомісячний заробіток, обчислений у порядку, передбаченому частиною

десятою цієї статті, береться для визначення розміру одноразової допомоги

потерпілому або членам його сім'ї та особам, які перебували на його утриманні,

у разі смерті потерпілого.

Згідно

ст. 40 вищезазначеного Закону, страхові виплати провадяться щомісячно в

установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на

підставі постанови цього Фонду або рішення суду: особам, які мають право на

виплати у зв'язку із смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не

раніше дня виникнення права на виплати.

Згідно

ст. 43 вищезазначеного Закону, у разі смерті потерпілого члени його сім'ї мають

право на одержання від Фонду соціального страхування від нещасних випадків

страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв'язку із втратою

годувальника) та послуг, пов'язаних з похованням померлого.

Згідно

ст. 55 вищезазначеного Закону, спори щодо суми страхових внесків, а також щодо

розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань

вирішуються в судовому порядку.

Згідно

ст. 267 СК України, ч. 2. Повнолітні брати і сестри зобов'язані утримувати

непрацездатних повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної

допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки,

сина, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну

допомогу.

Згідно

ст. 29 ЦК України,

1. Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше

приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному

населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або

тимчасово. 6. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Суд

приходить до висновку, що до сплати позивачу слід визначити згідно розрахунку

узгодженого між сторонами наступні кошти: пенсійні виплати за 2005 рік - 194,35

грн., за 2006 рік -2067.70 грн., за 2007 рік - 353.74 грн. - всього на суму

2615.79 грн., а також одноразову допомогу у розмірі річної заробітної плати

ОСОБА_2 в сумі 5231.58 грн. - всього на загальну суму 7997.91 грн. Вирішуючи

питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку, що позивач

документального підтвердження про понесені нею судові витрати не надала, що

судові витрати в виді судового збору на суму 79.98 грн. та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи в сумі 01.50 грн. слід віднести на рахунок

держави.

Керуючись

ст.ст. 8, 124 Конституції України; ст.ст. 1200, 1202 ЦК України; ст. 21

ч.1 п.1 п/п. «б», «д», ст. 28 ч.2 п.п. 2,4, ст. 33 ч.1, ч.2 п.3, ст. 34 п.7,

п.9, п.10, п.12, ст. 40 ч.1 абз.2 і 3, ст43 ч.2, ст. 55 ч.1 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності»; ст. 9

Закону України про

«Охорону праці»; ст.ст.253- 256 КЗпП України;   

ст. 267 СК України; ст.ст. 60,61,79,88,212-215, 222, 223, 294, 367 ч.1

п.3 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов

ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в

Верхньодніпровському районі, Дніпропетровської області, про відшкодування

майнової та моральної шкоди, заподіяних смертю годувальника, - задовольнити в

повному обсязі з врахуванням внесених до позову змін.

Установити

факт, що до 22.11.05 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, інвалід 2 гр.,

і/к№НОМЕР_3, яка мешкає та зареєстрована за місцем проживання по АДРЕСА_1,

перебувала на утриманні своєї рідної сестри - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження,

яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4внаслідок нещасного випадку на виробництві в ТОВ

«Вільногірське скло».

Стягнути

з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України в

Верхньодніпровському районі, Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1-

7997.91 грн. (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім гривень 91 копійку), із яких:

одноразова допомога у розмірі - 5382.12 грн., належна їй, як особі, що

перебувала на утриманні сестри - ОСОБА_2, в зв'язку з смертю останньої

внаслідок нещасного випадку на виробництві; щомісячні страхові виплати пенсії в

зв'язку з втратою годувальника, належну їй в зв'язку з смертю внаслідок

нещасного випадку на виробництві сестри - ОСОБА_2, з дня смерті останньої,

тобто з 22.11.2005 року, а саме за листопад 2005 року-44.85 грн., за період з

22.11.05 р. по 01.03.06 р. - 149.50 грн., щомісячно, в період з 01.03.06 року

по 01.03.07 року - 176.87 грн., щомісячно, - всього на загальну суму - 2615.79

грн.

Судові

витрати в виді судового збору на суму 79.98 грн. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 01.50 грн. віднести

на рахунок держави.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було

подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у

строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення набирає законної сили

після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо

його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним

судом.

Заява

про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський

міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна

скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження або в строк, установлений для подання заяви про

апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

Копію

рішення протягом п'яти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим

листом з повідомленням про вручення позивачуОСОБА_1