Постанова

від 27.03.2012 по справі 2а-9929/11/0170/26

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2012 р. Справа №2а-9929/11/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Делішес»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Делішес» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 03.08.2011року № 0008222301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ в м. Сімферополі неправомірно та безпідставно винесено податкове повідомлення - рішення від 03.08.2011року № 0008222301, яким збільшено ТОВ «Делішес» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 450801,00 грн., у тому числі 450800,00 грн. з ПДВ та 1,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Адміністративний позов не відповідав ч. 2, 4 ст. 106 КАС України, у зв'язку з чим ухвалою суду від 10.08.2011 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Позивач усунув недоліки зазначені в ухвалі суду від 10.08.2011 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.10.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від суду від 25.10.2011року призначено по справі судову економічну експертизу та зупинено провадження по справі до одержання судом результатів експертизи.

06.03.2012 року до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшли матеріали адміністративної справи з висновком експерта.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.03.2012 року поновлено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Сторони явку своїх представників у судове засідання, що відбулося 27.03.2012 року, не забезпечили.

До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про задоволення позовних вимог у повному обсязі, стягнення з відповідача судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн. та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи у розмірі 12000 грн. та про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - поштовою кореспонденцією. Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справі у відсутність його представника не надсилав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м. Сімферополі є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в м. Сімферополі є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Делішес» (далі - ТОВ «Делішес») є юридичною особою, яка зареєстрована 09.09.2003 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 146799, довідкою АА № 234017 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том 1 а.с.6).

Суд зазначає, що ТОВ «Делішес» знаходиться на податковому обліку у ДПІ в м. Сімферополі та є платником податку на додану вартість.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Делішес» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі на підставі наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 08.07.2011 року № 2342, виданого ДПІ в м. Сімферополі головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Юдовою Любов 'ю Іванівною на підставі п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI проведена перевірка з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Фрутлайн» код ЄДРПОУ 32727314 за квітень 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 9093/23-4/32624767 від 20.07.2011 року (далі - Акт перевірки) (том 1 а.с.16-25).

Згідно Акту перевірки, перевірку проведено у приміщенні ДПІ в м Сімферополі з відома директора ТОВ «Делішес» Ташкинова В 'ячеслава Миколайовича, копія наказу від 08.07.2011 року № 2342/234 органу ДПС з повідомленням вручені директору ТОВ «Делішес» Ташкинову В 'ячеславу Миколайовичу. Перевірка проводилася у період з 12.07.2011 року по 18.07.2011 року.

Під час перевірки використана інформація комп'ютеризованих автоматизованих інформаційних систем АС «Аудит», АРМ «Бест Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік податків та платежів», пошукова - довідкова система ЦБД ДПА України «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інформація від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 05.07.2011 року № 9015/7 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «Фрутлайн» код ЄДРПОУ 32727314 за квітень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення:

1. Відсутність поставок ПП «Фрутлайн» товарів та послуг у квітні 2011 року та відсутність подальшої реалізації товарів, послуг у квітні 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1, п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Товар (послуги) по вказаних нікчемних правочинах не були переданими, в порушення ст.ст. 622, 655 та 656 Цивільного кодексу України. ПП «Фрутлайн» (ЄДРПОУ 32727314) - «транзитер» проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової виголи третім особам - ТОВ «Делішес» (ЄДРПОУ 32624767) - «вигодонабувач».

2. П. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «Делішес» (ЄДРПОУ 32624767) показників у рядку 10.1 Декларацій «придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 %, рядку 17 Декларації «Усього податкового кредиту» в сумі 450800 грн. у квітні 2011 року.

3. П.п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ у результаті чого ТОВ «Делішес» (ЄДРПОУ 32624767) донараховано податкового зобов'язання з ПДВ у квітні у сумі 450800 грн.

ТОВ «Делішес» були принесені ДПІ в м. Сімферополі заперечення на Акт перевірки № 9093/23-4/32624767 від 20.07.2011 року (том 1 а.с.26).

Відповіддю на заперечення від 02.08.2011 року за № 35943/23-4 ДПІ в м. Сімферополі повідомлено, що висновки по Акту перевірки № 9093/23-4/32624767 від 20.07.2011 року вірними та відповідними діючому законодавству (том 1 а.с.27-28).

На підставі Акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі винесено податкове повідомлення - рішення № 0008222301 від 03.08.2011 року про збільшення ТОВ «Делішес» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 450801,00 грн., у тому числі 450800,00 грн. з ПДВ та 1,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с.99).

Позивач скористався своїм правом на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Перевіряючи правомірність винесення оскаржуваного повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0008222301 від 03.08.2011 року, суд встановив наступне.

Як вбачається з Акту перевірки податковим органом було встановлено, що згідно бази даних АІС «Співставлений податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» встановлено, що податковий кредит підприємства TOB «Делішес» у зазначеному періоді сформовано контрагентами - постачальниками відповідно наданих декларацій з додатком № 5 (розділ «податкові зобов'язання») до декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» наданих до відповідних ДПІ на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів». TOB «Делішес» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість за квітень 2011 року у сумі всього 2147413 грн. Дослідженням поданої звітності підприємства TOB «Делішес» встановлена, що питома вага загального придбання товарів (робіт, послуг), сформована за рахунок придбання у ПП «Фрутлайн».

В Акті перевірки податковим органом зазначено, що до ДПІ в м. Сімферополі надано акт ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 04.07.2011 року № 218/23-214/32727314 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Фрутлайн» (код ЄДРПОУ 32727314) з питання дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за квітень 2011 року». Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту TOB «Фрутлайн» (код 32727314) за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, проведеною 04.07.2011 року (акт перевірки № 218/23-214/32727314) встановлено їх завищення у сумі 450800 грн., в частині взаємовідносин з контрагентом TOB «Делішес» внаслідок встановленої актом нікчемності правочинів по ланцюгу до «вигодонабувача», укладених між вказаними підприємствами.

В той же час, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі ПП «Фрутлайн», даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність:

- трудових ресурсів (форма 1-ДФ, загальна чисельність працюючих склала 7 чол.);

- виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання (декларація про прибуток підприємства), що свідчить про відсутність здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Згідно акту від 04.07.2011 № 218 23- 214/32727314 про результати позапланової перевірки ПП «Фрутлайн» (код 32727314) з питання дотримання вимог податкового кредиту та податкового зобов'язання за квітень 2011 року, встановлено: Для проведення перевірки з питань дотримання вимог правильності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за квітень 2011 року під час здійснення фінансово - господарських відносин ПП «Фрутлайн» з контрагентами були використані наступні матеріали:

- декларація з податку на додану вартість за квітень 2011 року підприємством ПП «Фрутлайн» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була надана в електронному вигляді. В зв'язку із тим, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи ПП «Фрутлайн» відсутні, перевірку проведено за результатами аналізу баз даних: АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»; БД «Бест - Звіт»; АІС РПП та висновку про нікчемність правочинів встановленої актом перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 29.06.2011 року №4230/23-5/34800893.

Згідно акту від 04.07.2011 року № 218/23-214/32727314 про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Фрутлайн» (код 32727314) з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.04.2011 року по 01.05.2011 року постачальниками ПП «Фрутлайн» (код 32727314) були наступні підприємства: - TOB «Фрут-Імпорт» (код ЄДРПОУ 34800893) Акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 29.06.2011 року № 4230/23-5/34800893 документальної невиїзної перевірки TOB «Фрут- Імпорт» (код ЄДРПОУ 34800893) з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року. З висновків зазначеного акту перевірки стало відомо, що у TOB «Фрут - Імпорт» операції з придбання та реалізації товару у квітні 2011 року не мали реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Також перевіркою встановлено, що видом діяльності TOB «Фрут - Імпорт» є оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань, ПП «Фрутлайн» - неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Таким чином перевіркою TOB «Фрут - Імпорт» встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю.

Враховуючи те, що контрагенти - постачальники не поставили товар на адресу підприємства ПП «Фрутлайн», то відповідно підприємство TOB «Фрут - Імпорт» не могло поставити цей товар на адресу вищезазначеного контрагента-покупця.

У результаті порушення підприємства ПП «Фрутлайн» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на реалізацію ТМЦ (робіт, послуг) на адресу останніх, мають протиправний характер, а такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкових зобов'язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

За результатом актом перевірки ПП «Фрутлайн» від 04.07.2011 року № 218/23- 214/32727314 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси згідно п. 1, п. 5, ст. 203. п. 1 п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України встановлені нікчемність правочинів, укладених ПП «Фрутлайн» з контрагентами - покупцями, а саме TOB «Делішес» (ЄДРПОУ 32624767).

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, підприємством ПП «Фрутлайн» безпідставно сформовано податкові зобов'язання у перевіряємому періоді за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців на загальну суму 3541780 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового Кодексу України.

Таким чином, в ході проведення перевірки ПП «Фрутлайн» встановлено:

- неможливість фактичного здійснення підприємством ПП «Фрутлайн» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу;

- порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємства ПП «Фрутлайн» з постачальниками та покупцями.

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 185, 187, 188 Податкового Кодексу України.

У ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, правочини відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, у TOB «Фрут - Імпорт» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення вимог Податкового Кодексу України. Дані, наведені в декларації з податку на додану вартість за квітень 2011року про обсяги придбання та податкового кредиту, а отже і про обсяги продажу, є не дійсними.

Виходячи з вищенаведеного, податковим органом зроблено висновок про те, що ПП «Фрутлайн» (код ЄДРПОУ 32727314) проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Враховуючи вищенаведене, усі операції купівлі - продажу ПП «Фрутлайн» з його постачальниками та покупцями за період: квітень 2011 року, не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

У ході проведення перевірки з матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено:

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ПП «Фрутлайн» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ПП «Фрутлайн», фінансово - господарські взаємовідносини між ПП «Фрутлайн» (ЄДРПОУ 32727314) та TOB «Делішес» (ЄДРПОУ 32624767) є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Податковим органом зазначено, що фактично у періоді, що підлягав перевірці, виявлено факти оформлення ПП «Фрутлайн» операцій з придбання товарно - матеріальних цінностей, що не мали реального товарного характеру та не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Для дослідження взаємовідносин TOB «Делішес» з ПП «Фрутлайн», для перевірки надано договір купівлі-продажу № 28 від 11.12.2010 року товарно - матеріальні цінності TOB «Делішес» оприбутковувались на підставі накладних, наданих ПП «Фрутлайн».

TOB «Делішес» уклало з ПП «Фрутлайн» договір № 28 від 11.12.2010 року про наступне:

Предмет договору - Продавець зобов'язаний передати Покупцю на взаємовигідних умовах, належний Продавцю товар, а Покупець прийняти та оплатити його. Кількість, асортимент, ціна та умови оплати та постачання узгоджуються в кожному конкретному випадку. Упаковка повинна забезпечувати повну сохранність товару при його транспортуванні автотранспортом. Покупець оплачує товар перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в продовж терміну дії Договору шляхом передплати, або наступної оплати. По взаємної домовленості сторін можливо взаєморозрахунки. Поставка товару відбувається при підписанні накладної на передаваємий товар.

З метою проведення всебічного та об'єктивного аналізу діяльності TOB «Делішес» при проведенні перевірки взаємовідносин із ПП «Фрутланн» враховано вимоги іншого спеціалізованого законодавства України. Так. особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються Цивільним законодавством України, а саме Цивільним Кодексом України, який прийнятий 16.01.2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями.

Згідно акту від 04.07.2011 року № 218/23-214/32727314, про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Фрутлайн» (код ЄДРПОУ 32727314) з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.04.2011 року по 01.05.2011 року встановлено, що у ПП «Фрутлайн» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року. Операції ПП «Фрутлайн» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, виробничо - складських приміщень, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ПП «Фрутлайн» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) ПП «Фрутлайн» до TOB «Делішес», у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Підприємство ПП «Фрутлайн» безпідставно формувало податкові зобов'язання у квітні за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (цитрусових) на адресу TOB «Делішес» на загальну суму ПДВ 450800 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового Кодексу України.

Таким чином враховуючи викладене, податковим органом встановлено факт безпідставного віднесення TOB «Делішес» до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2011року суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Фрутлайн» в розмірі 450800 грн.

Підприємством ТОВ «Делішес» не доведено факт транспортування цитрусових , а саме: не надано до перевірки товарно-транспортні накладні від замовників автотранспорту постачальників цитрусової продукції з відмітками про місце навантаження та розвантаження цитрусових, передачу та отримання у контрагентів - постачальників та інші документи, що свідчать про транспортування цитрусової продукції.

В Акті перевірки податковим органом зазначено, що для перевірки посадовими особами не надано, а перевіркою не встановлено документів, оформлених відповідно з вимогами чинного законодавства, що не надає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, оскільки на підприємстві відсутні будь-які акти приймання-передачі товару, товаро транспортні накладні з відмітками про передачу товару від ПП «Фрутлайн».

В ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання та реалізації мали нереальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно наданих документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій.

Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Отже ДПІ в м. Сімферополі в акті перевірки зазначено, що перевіркою ПП «Фрутлайн» встановлено порушення ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання) є недійсними.

Судом перевірено обґрунтованість зазначених висновків податкового органу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Але суд враховує, що таке право органи податкової служби мають реалізовувати виключно при наявності підстав та умов, передбачених законодавством України.

Суд враховує, що частину 1 статті 207 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок встановлені частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), що стосується також правочинів, які порушують публічний порядок. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, органи податкової служби стосовно угод, які вони вважають такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, можуть звертатись до судів із позовами виключно про стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими правочинами, посилаючись на їхню нікчемність.

Як зазначено у частині 2 статті 215 Цивільного Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Висновки про наявність або відсутність ознак угоди, які відносять її до такої, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства зазначаються судом у мотивувальній частині рішення по справі за позовом органів податкової служби про застосування наслідків вчинення угод, укладених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Судом встановлено, що висновки позивача про те, що угода, укладена між відповідачами є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та не відповідають вимогам діючого законодавства України з наступних підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підстави недійсності господарського зобов'язання також встановлені ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України та до них законом віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.

Для перевірки обставин, що мають суттєве значення для вирішення даного спору, які потребують спеціальних бухгалтерських знань, судом була призначена у справі судова економічно - бухгалтерська експертиза, на вирішення якої були поставлені питання:

1) Чи підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Делішес» висновки за актом перевірки ДПІ в м. Сімферополі, від 20.07.2011 року № 9093/23-4/32624767 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Делішес» код ЄДРПОУ 32624767 щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року на 450800,00 грн. ?

2) Чи підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Делішес» придбання, оплата та використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), щодо яких податковим органом визнано недійсним податковий кредит у сумі 450800,00 грн. по господарським угодам з ПП «Фрутлайн» у квітні 2011 року ?

Досліджуючи перше питання, експертом зазначено, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, встановлено такі вимоги до первинних документів:

Первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції і її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських опера цій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм».

Відповідно до наведених законодавчих норм, документальним підтверд женням здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) є належно оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), та податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

Між ПП «Фрутлайн» (Продавець) та TOB «Делішес» (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу № 28 від 11.12.2010 року (том 1 а.с.30), предметом якого є передача Продавцем у власність Покупця товарів, кількість, асортимент, ціна та умови поставки яких погоджуються в кожному окремому випадку.

На виконання цього договору Продавцем (ПП «Фрутлайн») в квітні 2011 року були поставлені Покупцю (TOB «Делішес») товари (цитрусові) на загальну суму 2704800 грн., у т.ч. ПДВ 450800 грн. (додаток 1 до цього висновку). Поставка товарів підтверджується дослідженими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку постачальника ПП «Фрутлайн» (том 1 а.с.31-34).

Транспортування придбаних фруктів здійснювалося на підставі договору на перевезення вантажу від 29.03.2011року (том 1 а.с.35), укладеного між ФОП ОСОБА_4 (Перевізник) та TOB «Делішес» (Замовник), з Одеси (місцезнаходження постачальника ПП «Фрутлайн») до Запоріжжя або Маріуполя - згідно із заявками на перевезення вантажу, підписаними обома сторонами договору (том 1 а.с.49-53). Транспортування товарів підтверджується дослідженими товарно-транспорт ними накладними Перевізника (додаток 2 до цього висновку).

Часткова оплата придбаних фруктів була здійснена безготівковим пере рахуванням грошових коштів в загальній сумі 2218000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 369666,67 грн.), що підтверджується копіями платіжних доручень TOB «Делішес» (том 1, а.с.54-74, додаток 3 до цього висновку). Станом на 30.04.2011 року кредиторська заборгованість TOB «Делішес» перед ПП «Фрутлайн» за одержані товари склала 486800 грн.

Придбані у ПП «Фрутлайн» фрукти були використані в господарській діяльності TOB «Делішес» шляхом їх подальшого продажу оптовим покупцям. Результати дослідження продажу придбаних обсягів фруктів за їх видами - апельсини, банани, грейпфрути, лимони та мандарини - наведені в додатках 4 - 8 до цього висновку.

Первинними документами бухгалтерського та податкового обліку TOB «Делішес» підтверджується придбання у ПП «Фрутлайн» в квітні 2011 року товарів на загальну суму 2704800 грн. (в т.ч. ПДВ 450800 грн.), щодо яких податковим органом визнано недійсним податковий кредит у сумі 450800 грн.

Первинними документами бухгалтерського обліку TOB «Делішес» підтверджується часткова оплата придбаних в квітні 2011 року у ПП «Фрутлайн» товарів в сумі 2218000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 369666,67 грн.).

Первинними документами бухгалтерського обліку TOB «Делішес» підтверджується використання у господарській діяльності товарів, придбаних по господарській угоді з ПП «Фрутлайн» в квітні 2011 року, щодо яких податковим органом визнано недійсним податковий кредит у сумі 450800 грн.

З урахуванням наведеного, експертом у Висновку від 01.03.2012року № 142/11 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-9929/11/26/0170 зазначено, що висновки щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року на 450800 грн., викладені в акті перевірки ДПІ в м. Сімферополі від 20.07.2011 року № 9093/23-4/32624767 про результати позапланової невиїзної перевірки TOB «Делішес», не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку TOB «Делішес».

В ході дослідження другого питання, експертом зазначено, що Актом документальної невиїзної перевірки № 9093/23-4/32624767 від 20.07.2011 року щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Фрутлайн» (ЄДРПОУ 32727314), встановлено завищення задекларованого податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року на суму 450800 грн. в результаті віднесення до нього ПДВ у вартості товарів, придбаних в квітні 2011 р. у ПП «Фрутлайн».

Підставою для цього стали висновки акту перевірки ПП «Фрутлайн» від 04.07.2011 року, проведеної працівниками ДПІ у Малиновському районі м. Одеса, якою була встановлена нікчемність правочинів, укладених ПП «Фрутлайн» з його контрагентами-покупцями, та неможливість фактичного здійснення ПП «Фрутлайн» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі -продажу. Перевіркою зроблено висновок, що усі операції купівлі - продажу ПП «Фрутлайн» з його постачальниками та покупцями за квітень 2011 року не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними по ланцюгу до «вигодо набувача».

У відповідності з п. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду складається з сум податку, нарахованих (сплачених) платником протягом такого звітного періоду в зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника.

У відповідності з п. 201.1 Податкового кодексу, податкова накладна має містити такі обов'язкові реквізити:

порядковий номер податкової накладної;

дата виписування податкової накладної;

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

податковий номер платника податку (продавця та покупця);

місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

ціна постачання без урахування податку;

ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

вид цивільно-правового договору;

код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У відповідності з п. 201.6 Податкового кодексу, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язан нях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності з п. 201.10 Податкового кодексу, податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності з п. 198.6 Податкового кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 цього Кодексу.

З наведених законодавчих приписів слідує, що Податковий кодекс України не ставить право платника на податковий кредит в залежність від наявності у його постачальника будь-якого майна, матеріальних або трудових ресурсів. Право на податковий кредит обумовлено тільки двома законодавчими вимогами: зв'язок витрат на придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформлених податкових накладних (ВМД або чеків).

Експертним дослідженням по першому питанню цього висновку встановлено, що поставка ПП «Фрутлайн» товарів в квітні 2011 року підтверд жена наявними в матеріалах справи копіями видаткових та податкових накладних постачальника, та товарно-транспортних накладних перевізника (додатки 1 та 2 до цього висновку).

Подальше використання придбаних товарів в господарській діяльності TOB «Делішес» підтверджено видатковими накладними на продаж цих товарів оптовим покупцям (додатки 4 - 8 до цього висновку).

Досліджені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку оформлені з дотриманням законодавчих вимог до їх заповнення, і є належним підтвердженням права TOB «Делішес» на податковий кредит в загальній сумі 450800 грн. по товарам, придбаним у ПП «Фрутлайн» в квітні 2011 року.

Висновки щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року на 450800 грн., викладені в акті перевірки ДПІ в м. Сімферополі від 20.07.2011 № 9093/23-4/32624767 про результати позапланової невиїзної перевірки TOB «Делішес», не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку TOB «Делішес».

З урахування викладеного, експертом у Висновку від 01.03.2012року № 142/11 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-9929/11/26/0170 зазначено, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку TOB «Делішес» підтверджується придбання у ПП «Фрутлайн» в квітні 2011 року товарів на загальну суму 2704800 грн. (в т.ч. ПДВ 450800 грн.), щодо яких податковим органом визнано недійсним податковий кредит у сумі 450800 грн. Первинними документами бухгалтерського обліку TOB «Делішес» підтверджується часткова оплата придбаних в квітні 2011 року у ПП «Фрутлайн» товарів в сумі 2218000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 369666,67 грн.). Первинними документами бухгалтерського обліку TOB «Делішес» підтверджується використання у господарській діяльності товарів, придбаних по господарській угоді з ПП «Фрутлайн» в квітні 2011 року, щодо яких податковим органом визнано недійсним податковий кредит у сумі 450800 грн.

Дані висновку підтверджується матеріалами справи.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XV (надалі - Закон про бухгалтерський облік), що визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, дія якого поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно до п.1 ст. 9 розділу I Закону про бухгалтерський облік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені при здійсненні господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення.

Для контролю і впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Поняття первинного документа наведено в статті 1 розділу I Закону про бухгалтерський облік, а саме: первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Згідно із п.2 - п.8 ст.9 Закону про бухгалтерський облік первинні й зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати наступні обов'язкові реквізити:

- назва документа (форми);

- дату й місце складання;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції й правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, що приймала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995 року під № 168/704 (надалі - Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно із п.2.4 ст.2 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 30.12.2009 року «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (типова форма № КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма № КБ-3).

Зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

Таким чином, судом зроблений висновок, що документи оформлені сторонами за договором купівлі - продажу № 28 від 11.12.2010 року у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 розділу V Податкового Кодексу, п. 2 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік, п. 2.4 ст. 2 Положення № 88, наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 30.12.2009 року і відповідають вимогам первинного документу, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Делішес» підтверджується здійснення позивачем господарських операцій з придбання підрядних робіт у ТОВ «Фрутлайн» (ЄДРПОУ 36165567) в квітні 2011 року за договором купівлі - продажу № 28 від 11.12.2010 року.

Таким чином, суд погоджується з висновками експерта, викладеними у Висновку від 01.03.2012року № 142/11 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-9929/11/26/0170, як з такими, що підтверджуються матеріалами справи та обґрунтовані, на думку суду, у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до калькуляції № 142/11 витрат на проведення судово-економічної експертизи у справі № 2а-9929/11/26/0170, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 року № 710 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 870 від 26.06.2007 року) вартість експертизи визначена в сумі 12014,80 грн. (том 7 а.с.168).

Згідно Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 року № 710, нормативна вартість однієї експертогодини у державних спеціалізованих установах судової експертизи експертизи середньої складності складає 39,10 грн.

Суд зазначає, що Наказом № 570/5 від 18.02.2011 року, «Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2011 році», відповідно до пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 року № 710 ( 710-96-п ) «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів» (із змінами) та з метою впорядкування вартості проведення експертиз у науково-дослідних установах судових експертиз Міністерства юстиції України, встановлено, що з урахуванням індексу споживчих цін за 2010 рік нормативна вартість однієї експертогодини у 2011 році становить:

- експертиза проста - 46,9 грн.;

- експертиза середньої складності - 58,6 грн.;

- експертиза особливої складності - 70,5 грн.

Відповідно до калькуляції № 142/11 витрат на проведення судово-економічної експертизи у справі № 2а-9929/11/26/0170 експертом затрачено 196 годин на проведення судово-економічної експертизи середньої складності по даній справі.

Таким чином, перевіряючи вірність розрахування витрат на проведення судово-економічної експертизи по справі № 2а-9929/11/26/0170, суд зазначає, що сума витрат розрахована у відповідності до діючого законодавства.

На підтвердження сплати витрат на проведення судово-економічної експертизи по справі № 2а-9929/11/26/0170 позивачем до матеріалів справи надане платіжне доручення № 2401 від 13.03.2012 року про сплату 12000 грн. відповідно до рахунку № 14/142 від 22.02.2012 року за підготовку Висновку судово-економічної експертизи (том 7 а.с.177).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним податкове повідомлення - рішення від 03.08.2011 року № 0008222301 Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Делішес» (ЄДРПОУ 32624767) 3,40 грн. витрат за сплату судового збору шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Делішес» (ЄДРПОУ 32624767) 12000 грн. витрат за підготовку Висновку судово-економічної експертизи шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.