Постанова

від 27.04.2012 по справі 2а-1709/12/0170/26

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-1709/12/0170/26 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013          ПОСТАНОВА Іменем України 27 квітня 2012 р.  Справа №2а-1709/12/0170/26    Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Алупкінського центрального військового клінічного санаторію Міністерства оборони України до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим    про скасування податкового повідомлення-рішення, за участю представників: від позивача - не з`явився;   від відповідачів - не з`явився. Суть спору: Алупкінський центральний військовий клінічний санаторій Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим та скасування акту № 5/22-0/08396546 від 26.04.2006 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Алупкінського центрального військового клінічного санаторію Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 08396546, з питань дотримання вимог валютного законодавства у взаємовідносинах з нерезидентами за договорами, укладеними за період з 01.07.2002 року по 01.07.2005 року»; скасування незаконно нарахованих штрафних санкцій на суму 15456,62 грн., що нараховані Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим від 26.04.2006 року; скасування штрафних санкцій на суму 28350,00 грн., що нараховані Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим від 26.04.2006 року; повернення на розрахунковий рахунок Алупкінського центрального військового клінічного санаторію Міністерства оборони України незаконно стягнену штрафну санкцію на суму 15456,62 грн. та на суму 28350,00 грн. Постановою Господарського суду АР Крим від 01.02.2008 року позовні вимоги задоволені частково; скасоване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим № 0000152200/0 від 05.05.2006 року про застосування штрафних санкцій у сумі 15456,62 грн.; стягнено з Державного бюджету на користь Алупкінського центрального військового клінічного санаторію Міністерства оборони України незаконно стягнуту суму штрафної санкції в розмірі 15456,62 грн.; в частині визнання незаконними дій Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим  скасування акту перевірки № 5/22-0/08396546 від 26.04.206 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Алупкінського центрального військового клінічного санаторію Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 08396546, з питань дотримання вимог валютного законодавства у взаємовідносинах з нерезидентами за договорами, укладеними за період з 01.07.2002 року по 01.07.2005 року»; в позові відмовлено. Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.05.2008 року постанова Господарського суду АР Крим від 01.02.2008 року у справі № 2-23/16399-2997А залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.12.2011 року постанову Господарського суду АР Крим від 01.02.2008 року у справі № 2-23/16399-2997А та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.05.2008 року в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим № 0000152200/0 від 05.05.2006 року та стягнення з Державного бюджету України на користь Алупкінського центрального військового клінічного санаторію Міністерства оборони України суми сплаченої штрафної санкції в розмірі 15456,62 грн. скасувати, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанова Господарського суду АР Крим від 01.02.2008 року у справі № 2-23/16399-2997А та Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.05.2008 року залишена без змін. 08.02.2012 року матеріали адміністративної справи надійшли до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, справі привласнений новий номер 2а-1709/12/0170/26 та справа передана на розгляд судді Петренко В.В. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.02.2012 року справи прийнято до провадження суддею Петренко В.В. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2012 року виправлено описки, допущені в ухвалах Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.02.2012 року про прийняття адміністративної справи до провадження та від 13.03.2012 року про витребування доказів, та зазначено другого відповідача -  Головне управління Державного казначейства України в АР Крим. У судове засідання, що відбулося 27.04.2012 року сторони явку своїх представників не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До дня розгляду справи від позивача та відповідачів надійшли клопотання рпо розгляд справи у відсутність їх представників. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд                                                    ВСТАНОВИВ: Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Пунктом 7 ч. 1  ст. 3 КАС України  дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Частинами 1, 3  статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень. Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м. Ялта є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в м. Ялта є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно. Відповідно до частини 1 статті 55  Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми  зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання. Судом встановлено, що Алупкінський центральний військовий клінічний санаторій Міністерства оборони України є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків. Враховуючи те, що Вищим адміністративним судом України скасовано постанову Господарського суду АР Крим від 01.02.2008 року у справі № 2-23/16399-2997А та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.05.2008 року в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим № 0000152200/0 від 05.05.2006 року та стягнення з Державного бюджету України на користь Алупкінського центрального військового клінічного санаторію Міністерства оборони України суми сплаченої штрафної санкції в розмірі 15456,62 грн., а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, суд розглядає позовні вимоги лише в частині, що направлена Вищим адміністративним судом України на новий судовий розгляд. ДПІ у м. Ялта АР Крим провела позапланову виїзну перевірку Алупкінського центрального військового клінічного санаторію, код ЄДРПОУ 08396546, з питань дотримання вимог валютного законодавства у взаємовідносинах з нерезидентами за договорами, укладеними за період з 01 липня 2002 року по 01 липня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 5/22-0/08396545 від 26 квітня 2006 року. Перевіркою було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Зокрема, перевіркою було встановлено, що позивачем було порушено терміни здійснення розрахунків в іноземній валюті, оскільки граничний термін надходження валютної виручки від ЗАТ центр реалізації путівок «Здравниця» (Російська Федерація) минув у період з 13 грудня 2004 року по 10 січня 2005 року та у період з 29 листопада 2004 року по 29 січня 2005 року. Як вбачається з матеріалів справи, 16 березня 2004 року між Алупкінським центральним військовим клінічним санаторієм Міністерства оборони України (виконавець) та ЗАТ центр реалізації путівок «Здравниця» (замовник) був укладений договір про санаторно-курортне лікування від 16 березня 2004 року, відповідно до умов якого предметом договору є надання виконавцем послуг по санаторно-курортному лікуванню клієнтів замовника у об'ємі та на умовах, узгоджених сторонами у цьому договорі, згідно санаторно-курортних путівок, що надаються виконавцем замовнику в санаторій. Як встановлено в акті перевірки, на виконання вказаного договору у період з 15 червня 2004 року по 12 жовтня 2004 року позивачем були надані санаторно-курортні послуги ЗАТ центр реалізації путівок «Здравниця» на загальну суму 77882,00 грн., граничний термін надходження валютної виручки за які минає в період з 13 грудня 2004 року по 10 січня 2005 року. Грошові кошти у розмірі 51450,00 грн. від ЗАТ центр реалізації путівок «Здравниця» за отримані послуги надійшли до позивача у період з 09 червня 2004 року по 27 липня 2004 року, а саме: у період з 09 червня 2004 року по 22 червня 2004 року на загальну суму 28350,00 грн. (згідно прибуткових касових ордерів, перелік яких наведений на 7, 8 аркушах акту перевірки) та 27 липня 2004 року у сумі 23100,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача у банку. Станом на 31 серпня 2004 року за розрахунками між позивачем та ЗАТ центр реалізації путівок «Здравниця» утворилась дебіторська заборгованість у сумі 1735,97 грн., яка станом на 31 жовтня 2004 року збільшилась і склала 26432,00 грн. Граничний термін надходження валютної виручки минув в період з 29 листопада 2004 року по 29 січня 2005 року. Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. Частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Згідно частини 1 статті 241 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Частиною 2 статті 241 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Тобто нарахування штрафу за порушення резидентами строків, передбачених статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», віднесено до адміністративно-господарських зобов'язань. Частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Таким чином, Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим протиправно застосовані штрафні санкції податковим повідомленням - рішенням № 0000152200/0 від 05.05.2006 року в розмірі 15456,62 грн. Крім того, судом встановлено, що Алупкінським центральним військовим клінічним санаторієм Міністерства оборони України сплачено фінансові санкції за  податковим повідомленням - рішенням № 0000152200/0 від 05.05.2006 року в розмірі 15456,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9 від 08.08.2006 року (том 2 а.с.5). З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим № 0000152200/0 від 05.05.2006 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15456,62 грн. На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд                                       ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити. 2. Скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим  № 000152200/0 від 05.05.2006 року.    3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Алупкінського центрального військового клінічного санаторію Міністерства оборони України (військова частина А1427) (код ЄДРПОУ 08396546)  суму сплаченої штрафної санкції в розмірі 15456,62 грн.   Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.     Суддя                                                                          Петренко В.В.