Постанова

від 27.04.2012 по справі 2а-11200/11/0170/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

27 квітня 2012 р. (16:00 год.) Справа №2а-11200/11/0170/18

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сімферопольського міського центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика плюс"

про стягнення 134400,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився ;

від відповідача - не з'явився

Суть справи: Сімферопольський міський центр зайнятості (далі- Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика плюс" (далі- Відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 134400,00 грн.

Позовні вимоги засновані на положеннях ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" та мотивовані тим, що відповідач прийняв на роботу 7 громадян Турції без отримання дозволу на працевлаштування, що видається Центром зайнятості АР Крим.

Позивач не забезпечив явку свого представника у судове засідання 27.04.2012 р., хоча про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідач у судове засідання 27.04.2012 р. не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Заяви від відповідача про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, про причини не прибуття в судове засідання суду не повідомлено. У попередніх судових засіданнях відповідач проти позову заперечув, просив у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.35-38, 50-51).

Суд, приймаючи до уваги ненадання позивачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" N 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття " № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центри зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення " № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що Сімферопольський міський центр зайнятості являється установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.

За змістом статей 38, 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, судом встановлено, що Сімферопольський міський центр зайнятості, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" N 1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття; представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 11 частини 1 пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку із застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Крім того, згідно з п.9.11 Інструкції про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221 (надалі -Інструкція) усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку. Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, судом встановлено, що Сімферопольський міський центр зайнятості, являючись суб'єктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, пені і штрафів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика плюс" зареєстровано як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

За результатами перевірки проведеної Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Центра зайнятості АР Крим складений Акт №96/ш "Про порушення законодавства України про зайнятість населення" від 25.07.2011 р. (а.с.12).

У вищенаведеному акті зазначено, що ТОВ "Фабрика плюс" без відповідного дозволу працевлаштувало 7 громадян Турції

У акті зазначено, що дозвіл на працевлаштування в Україні Центром зайнятості АР Крим не видавався. Таким чином відповідачем порушено ст.8 Закону України "Про зайнятість населення" № 803 - XII від 01.03.1991р. зі змінами та доповненнями (надалі Закон №803) в частині використання праці 7 громадян Турції без дозволу державної служби зайнятості України. У акті також зазначено, що факт порушення підтверджується постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 18.02.2011 р. за №3-636/11.

Враховуючи викладене у Акті №96/ш від 25.07.2011р., на підставі ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" і п. 8 "г" Положення "Про інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991р. № 47 відповідачу було запропоновано у місячний термін внести штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної платні, встановленої законом, за кожного працевлаштованого з порушенням законодавства іноземного громадянина у сумі 134400,00 грн. (а.с.12-13).

Акті №96/ш від 25.07.2011 р. був отриманий відповідачем 27.07.2011р., про що свідчить корінець поштового повідомлення про вручення кореспонденції (а.с.16).

Враховуючи те, що у добровільному порядку відповідачем заборгованість не сплачена позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по сплаті штрафу за порушення норм ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" у розмірі 134400,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про зайнятість населення" громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, особистого селянського господарства, фермерського господарства, іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості. Порядок і умови укладення трудового договору визначаються законодавством України про працю.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 3, 4, 5, 6, 8 Закону України "Про зайнятість населення" порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 2 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 08.04 2009р. "Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства" (далі - Порядок) дозвіл на використання праці іноземця та особи без громадянства (далі - іноземець), що надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді, видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю Державним центром зайнятості або за його дорученням центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості (далі - центр зайнятості).

Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю, що зареєстрований у центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) та не має заборгованості перед ним.

Відповідно до пункту 3 Порядку для розгляду поданих роботодавцем документів та надання відповідних рекомендацій при центрі зайнятості утворюється комісія, до складу якої включаються представники ДМС, служби безпеки, державної прикордонної та державної податкової служби, а також інших заінтересованих органів.

Положення про комісію затверджується Мінпраці за погодженням з ДМС, СБУ, Адміністрацією Держприкордонслужби та ДПА.

Згідно пункту 4 Порядку рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на використання праці іноземця, продовження строку його дії приймається директором чи заступником директора центру зайнятості.

Судом встановлено, що постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 18.02.2011 р. у справі № 3-636/11, якою посадову особу ТОВ "Фабрика плюс" ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 204 КУпАП, встановлено порушення порядку працевлаштування посадовою особою ТОВ "Фабрика плюс" іноземних громадян на території України 7 громадян Турції без належного дозволу державної служби зайнятості на працевлаштування, чим порушено вимоги ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" № 8903-XII від 01.03.1991. Зазначена постанова не оскаржена та набрала законної сили.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вказаною постановою встановлено, що відповідачем порушено порядок працевлаштування 7 громадян Турції, та відповідно до приписів ст. 72 ч. 4 КАС України, ця обставина не потребує доказування при розгляді справи про стягнення штрафу за порушення ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не представив суду доказів спростовуючих позовні вимоги або доказів сплати заборгованості.

На час судового розгляду сума штрафу за порушення ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" ТОВ "Фабрика плюс" не сплачена, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми штрафу є обґрунтованими, документально підтверджені і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика плюс" (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 43-Б, іден. код 36275190, банківські рахунки не відомі) на користь Сімферопольського міського центру зайнятості (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. О. Невського, 7а; р/р 37171305900002 ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 20708706, код платежу 50040500) 134400,00 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.