Постанова

від 12.03.2013 по справі 2а-11200/11/0170/18

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-11200/11/0170/18

12.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Горошко Н.П.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

представник позивача, Сімферопольського міського центру зайнятості - Соломка Наталя Миколаївна,

представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика плюс"- Халаімов Володимир Геннадійович,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика плюс" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 27.04.2012 у справі № 2а-11200/11/0170/18,

за позовом Сімферопольського міського центру зайнятості (вул. О. Невського, 7-а, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика плюс" (вул. Севастопольська, 43-Б, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

про стягнення 134400,99 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2012 адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика плюс" на користь Сімферопольського міського центру зайнятості 134400,00 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувану постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

20.11.2012 року відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи. Заявлене клопотання відповідача було задоволено та ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 року слухання справи було відкладено на 29.01.2013 року.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 року у складі судової колегії було здійснено заміну суддів Кобаля М.І. та Омельченко В.А. на суддів Кондрак Н.Й. та Горошко Н.П.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 року у слуханні справи було оголошено перерву до 19.02.2013 року.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П. на суддю Кобаля М.І.

Усною ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року розгляд справи було відкладено на 12.03.2013 року.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Кобаля М.І. на суддю Горошко Н.П.

Судова колегія , розглянувши справу в порядку ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика плюс" зареєстровано як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

За результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика плюс", проведеної головним спеціалістом інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Центру занятості Автономної Республіки Майоровим Леонідом Юрійовичем було складено Акт перевірки дотримання підприємствами, установами і організаціями законодавства України про занятість населення № 96 від 20.07.2011 р.

Відповідно висновків вказаного акту у товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика плюс" приймання та звільнення робітників не проводилось, порушень законодавства щодо зайнятості населення не виявлено.

Зазначений акт було підписано головним спеціалістом Інспекції - Майоровим Леонідом Юрійовичем та директором товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Плюс" - Турлаєвим Олександром Вікторовичем. За результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Плюс" надано припис: вивчити та дотримуватися п. 4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення"; п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а також ст. 165-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

27.05.2011року прокуратурою Автономної Республіки Крим було винесено припис на ім'я директора КРЦЗ про усунення порушень Закону України "Про зайнятість населення", на виконання якого, 20.07.11 року Інспекцією було проведено перевірку дотримання вимог законодавства України про зайнятість населення.

За результатами перевірки проведеної Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Центра зайнятості АР Крим складений Акт №96/ш "Про порушення законодавства України про зайнятість населення" від 25.07.2011 р. (а.с.12).

У вищенаведеному акті зазначено, що ТОВ "Фабрика плюс" без відповідного дозволу працевлаштувало 7 громадян Турції.

У акті зазначено, що дозвіл на працевлаштування в Україні Центром зайнятості АР Крим не видавався. Таким чином відповідачем порушено ст.8 Закону України "Про зайнятість населення" № 803 - XII від 01.03.1991р. зі змінами та доповненнями (надалі Закон №803) в частині використання праці 7 громадян Турції без дозволу державної служби зайнятості України. У акті також зазначено, що факт порушення підтверджується постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 18.02.2011 р. за №3-636/11.

Враховуючи викладене у Акті №96/ш від 25.07.2011р., на підставі ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" і п. 8 "г" Положення "Про інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991р. № 47 відповідачу було запропоновано у місячний термін внести штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної платні, встановленої законом, за кожного працевлаштованого з порушенням законодавства іноземного громадянина у сумі 134400,00 грн. (а.с.12-13).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про зайнятість населення" громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, особистого селянського господарства, фермерського господарства, іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості. Порядок і умови укладення трудового договору визначаються законодавством України про працю.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Таким чином, законодавством передбачено застосування штрафних санкцій у випадку використання праці іноземців та осіб без громаданства на умовах трудового договору.

Колегія суддів зазначає, що на території У;країни трудовий договір (контракт) є одним із основних регуляторів відносин між працівником та роботодавцем, по суті, двосторонньою домовленістю між ними про умови праці. Для працівника відповідно до ч. 1,3 ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Згідно із ч. З, 4 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки перевірки грунтуються тільки на приписах прокуратури Автономної Республіки Крим та постанові Центрального районного суду міста Сімферополя від 18.02.2011 року про притягнення посадової особи товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика - плюс" Турлаєва О.В. до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, як вбачається з матерііалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика - плюс" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Регіон - буд" (підрядник) було укладено договір підряду від 24.01.2011 року, згядно якого, вказаний підрядник здійснював будівельні роботи.

Вказані іноземці були запрошені працівниками підрядника товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Регіон - буд", та будь-якого відношення до товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика - плюс" не мали.

Відповідно до штатного розкладу товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика - плюс", станом на 02.01.2011 року, на підпиємстві працювала лише одна людина - директор товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика - плюс" Турлаєв А.В.

Таким чином, відповідачем надано докази, які підтверджують, що праця іноземця на підприємстві не використовувалась, проте, позивачем не досліджувалось фактичне використання праці іноземця, розрахунково-платіжні відносини, штатні розписи, табелі обліку використання робочого часу, зведені звіти для відрахувань у фонди, що спростовують позицію відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Сімферопольського міського центру зайнятості не підлягають задоволенню.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика плюс" - задовольнити .

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2012 у справі № 2а-11200/11/0170/18 - скасувати .

3.Прийняти нову постанову.

4.У задоволенні позову Сімферопольського міського центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика плюс" про стягнення 134400,99 грн., відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 березня 2013 р.

Головуючий суддя О.А.Щепанська

Судді Н.Й. Кондрак

Н.П.Горошко